«Спортивні вимоги» до майбутнього мера Чернівців (обговорюємо!)

By Георгій Мазурашу Last updated Тра 10, 2014

Який з кандидатів на посаду Чернівецького міського голови може розраховувати на більшу підтримку від спортивної громади? Спробуємо проаналізувати, якими є головні «спортивні вимоги» до майбутнього мера Чернівців.

Складно розраховувати, що у когось з кандидатів розвиток фізкультури і спорту буде головним пріоритетом у передвиборчій програмі. Безумовно, нині складні часи, в т.ч. в економічному плані. Тому, звісно, очікувати великих бюджетних вливань у спорт, як мінімум, наївно. Тепер не те, що на поза планові спортивні асигнування складно сподіватися, а хоч би планові отримувати не з річними затримками…

І все ж є речі, які навіть в такий непростий час міська влада може реально робити для покращення ситуації з розвитком фізичної культури і спорту та оздоровлення населення. І це, не секрет, великою мірою, залежить від першої особи, яку ми обиратимемо 25.05.14.

Почнемо з найпростішого – моральної підтримки, яка не вимагає якихось суттєвих фінансових витрат. Скажімо, ЧОГО ВАРТУВАЛО в.о. міського голови Віталію Михайлішину (колишньому спортсмену!!!) зустрітися з кандидатами до олімпійської збірної України до і вже з олімпійцями після Олімпіади-2012?! І це при тому, що він позиціонував себе як «спортивний керівник». Або ЩО ЗАВАДИЛО Віталію Михайловичу свого часу відреагувати публічно, коли його заступник Олександр Паскар дозволив собі скандальні некоректні висловлювання щодо олімпійців?..

Можна, звісно, констатувати й те, що саме Олімпіада-2012 стала першою в історії Буковини, учасники якої не отримали житло у Чернівцях. І перервана була традиція забезпечувати олімпійців житлом у столиці Буковини саме владною командою, яка називала себе прихильною до спорту…

Щоби хтось не звинуватив у тому, що критичні слова адресовані лише в.о. мера «регіонального періоду», нагадаю і про дивне перетворення спортивного майданчику по вул. Дарвіна, 4 на новозбудований корпус Буковинського університету. Це при тому, що законодавство забороняє перепрофілювання та ліквідацію спортивних об’єктів без створення рівноцінних. На відповідний запит облспортвідділу до обласної прокуратури тоді надійшла відповідь, що за вказаною адресою, мовляв, спортивний майданчик не числиться. Хоча добре відомо, що саме спортивний майданчик там був розташований, як мінімум, років 30. А знищили його навесні 2006 року – заради будівництва названого корпусу Буковинського університету. І, звісно, без облаштування рівноцінного майданчика в тому мікрорайоні… Можна, звичайно, припустити, що зроблено це було міською владою виключно через велику любов до науки і дуже дивне незнання того, що будівництво розгорнули на місці спортивного майданчику. Але… Як в анекдоті – «відділ фантастики знаходиться на іншому поверсі».

Отож, майбутній міський голова мав би, напевно, передусім, не наступати на «спортивні» (і не лише) граблі «папєрєдників»…

Непогано було б змінити ставлення до головної спортивної арени краю (стадіон «Буковина») та інших стратегічних спортивних об’єктів, які, з одного боку, мали би служити для максимально можливого масового оздоровлення чернівчан, а з іншого – поставлені в умови, коли їм доводиться виживати в умовах ледь не повної самоокупності. А це, м’яко кажучи, несумісні речі в наших реаліях. Тобто якщо розглядати розвиток фізичної культури і спорту як бізнес, тоді треба офіційно визнати, що владі наплювати на оздоровчу і виховну «спортивну профілактику» (і заодно на відповідні оголошені пріоритети на державному рівні).

Повертаючись до стадіону «Буковина», варто згадати, що раніше коли фізкультура і спорт були пріоритетними не лише на словах, будь-який громадянин міг прийти туди, перевдягнутися у відкритих чоловічій і жіночій роздягальнях, залишити речі в гардеробі і піти займатися на стадіон або в парк, а після занять – прийняти душ. Тепер же навіть в туалет, перепрошую, не завжди і не всім можна потрапити. Бо ж стадіон мусить дбати про «самоокупність», а не про доступність оздоровчих послуг для населення…

Багатьох чернівчан, безумовно, турбує той факт, що в місті немає жодного стандартного комунального басейну. Питання: чому приватний бізнес наважився побудувати 25-метровий басейн («Титан»), розраховуючи, звісно, і окупити витрати, і в майбутньому отримувати прибуток, а комунальні 50-метровий на території стадіону «Буковина» (відкритий) та 25-метровий біля ЗОШ №27 (закритий) не функціонують? І це при тому, що, напевно, в силах міської влади встановити «особливі» ціни на воду (водоканал же теж міське комунальне підприємство) і на ту ж електроенергію організувати не «вбивчий» бізнес-тариф. Якщо в басейні безкоштовно займатимуться вихованці відповідних відділень державних спортшкіл, за символічну плату – інші спортсмени, пільгові категорії, та й для для інших мешканців ціна буде доступною, тоді й електроенергію логічно буде відпускати такому об’єкту за тарифом для населення, який в рази менший, ніж бізнесовий (До слова, важко зрозуміти, чому у нас, як зазначив керівник міського спорту Святослав Дяконюк, школи і дитячі садочки платять за електроенергію не за низьким тарифом для населення?! Це що просто один з методів перекачування бюджетних коштів в приватні кишені так званих власників обленерго?! Це питання до вищих ешелонів влади, хоча й місцеві керівники могли би тиснути на «верхівку» в цьому напрямку).

Звісно, хочеться, щоби наше місто ставало все «спортивнішим». У нас частину підвальних і напівпідвальних приміщень свого часу віддали під спортзали. Переважно там прилаштувалися представники неолімпійських видів спорту, точніше – єдиноборств, які, слід віддати належне, навчились витягувати з батьків кошти, в т.ч. нерідко використовуючи меншу конкуренцію і значно доступніші, ніж в олімпійських видах, «гучні досягнення». Це, з одного боку, чудово, що одна частина спортивних Чернівців вміє поєднувати спорт з бізнесом (зрештою, ніхто не забороняє батькам віддавати дітей у безкоштовні або значно дешевші секції з олімпійських видів). Проте хотілось би, щоби місцева влада цілеспрямовано сприяла розвитку олімпійських і, зокрема, тих видів спорту, які гармонійно поєднують в собі пріоритетність (з огляду на перспективи прославляти місто, край, державу на найпрестижніших змаганнях сучасності – Олімпійських іграх), популярність, доступність і можливість паралельно оздоровлювати широкі верстви населення. Чому б не резервувати вже зараз наявні ще вільні площі в дворах, тих же парках під спортивні майданчики (баскетбольні, волейбольні, міні-футбольні), які могли би патронувати державні спортивні організації або/та відповідні федерації?

Власне, відкритим залишається і ініційоване спортивним клубом «Гешко» облаштування оздоровчої зони (спорт-парку) на базі саду дослідної станції. Наразі триває боротьба за передачу в міську комунальну власність (з цільовим спортивно-рекреаційним призначенням) частини території, яка належить столичному інституту і підпорядкована міністерству агрополітики та продовольства. Зрозуміло, що комусь кортить продовжити там будівництво «скромних» котеджів (як на ближній до Великого Кучурова території дослідної станції), але, може, варто подумати і про здоров’я людей!

Ще одна перебуваюча на початковій стадії справа в контексті розвитку матеріально-технічної бази – зініційоване облаштування спортивного майданчика для стрільби з лука (і не лише) за ФОК-ом «Олімпія».

Звісно, дуже добре було б, якби новий мер зміг би реально сприяти утриманню «на плаву» футбольної команди «Буковина» та появі (або відродженню) волейбольної, баскетбольної, міні-футбольної, гандбольної команд, які вже «засвітилися» було на національній арені, але, на жаль, зникли зі спортивної карти України (хотілось би вірити, що тимчасово). Як сприяти? По-перше, грати вони мають безкоштовно на комунальних спортивних аренах (або якщо грають в приватних залах/комплексах, тоді останнім треба організувати всі можливі пільги і підтримку від місцевої влади). Це той мінімум, який не так складно забезпечити.

Безумовно, частиною бюджетів цих команд (бажано – суттєвою) мають бути надходження від реалізації квитків (по можливості, максимально спростити формальності і звільнити від податкових та інших відрахувань з отриманих від продажу квитків коштів). Саме це має бути «головним індикатором» того, що наші земляки зацікавлені в існуванні таких команд.

Як сприяти тому, щоби команди мали і підтримку з боку бізнесових структур? Повірте, є для цього важелі у влади! Інша справа, що ці важелі, як правило, працюють на вирішення зовсім не соціальних, а особистих питань… Наприклад, один високопосадовець запевнив, що власника будь-якої заправки в місті і передмісті легко можна «переконати» віддавати тисяч сто гривень раз в рік, бо ж можна і регулярно перевіряти якість палива і т.п. (або навіть ставити питання про закриття, що зовсім не зашкодить екологічній ситуації;) ), що не дуже бажано для власників заправок, які, мабуть, забезпечують собі «недоторканість» якось інакше – можливо, з особистою вигодою для певних посадовців.

Деякі механізми «залучення коштів» легко вивчати на практиці підготовки і проведення у Чернівцях чемпіонатів Європи та світу з мотокросу. За «уклінними проханнями» влади надають і техніку, і кошти, і іншу допомогу.

До слова, непогано було б організувати на меценатських коштах і певний спортивний фонд, з якого встановити стипендії для найтитулованіших спортсменів (передусім, у видах спорту, що входять до програми Олімпійських ігор та Всесвітніх ігор серед неолімпійських видів спорту).

Ау! Є кандидати, які готові приблизно таку політику вести в сфері фізичної культури і спорту в разі обрання міським головою?! Якщо при цьому кандидат сам є спортсменом (чи колишнім) або, як мінімум, веде здоровий спосіб життя і має в активі реальне сприяння спортивним проектам, – хочу вже голосувати за такого кандидата і рекомендуватиму це іншим;)

P. S. Прохання до спортивних побратимів: не залишайтеся байдужими, долучайтеся до обговорення як програмних речей, тобто своєрідних «спортивних путівників» для потенційних мерів, так і конкретних кандидатур. Можливо, варто зібратися спортивною громадою і запросити на таку зустріч всіх кандидатів, які не проти поспілкуватися на тему перспектив фізичної культури і спорту в Чернівцях? Але якщо збиратися, то не кількома десятками, а справді масово, аби було зрозуміло, що це реальна сила, чиї інтереси не можна ігнорувати;)

Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com,
директор обласного центру «Спорт для всіх»

***