На посаду керівника обласного спорту підтримали кандидатуру досвідченого фахівця

By Георгій Мазурашу Last updated Бер 25, 2014

У суботу, 22.03.14, у «Будинку з левами» відбулась зустріч спортивного активу, на якій обговорили перспективи виокремлення фізкультури і спорту з Департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОДА і потенційних кандидатів на посаду керівника обласного спорту.

Мене запросили на це зібрання, як одного з кандидатів на позицію керівника крайового спорту, яких ініціатор зустрічі Андрій Калинка почув, спілкуючись з тренерами, спортсменами, представниками федерацій.

Сам Андрій називає себе представником «люстраційного комітету» Майдану. Аби визначитись, кого долучити до консультативних рішень від спортивної громади, він звернувся за підказками до управління фізичної культури і спорту Департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОДА, де йому порадили запросити кращих із кращих (олімпійців, заслужених майстрів спорту, інших знакових спортсменів, заслужених тренерів України, заслужених працівників фізичної культури і спорту, представників активних обласних федерацій), а також керманичі спортивних товариств і відомств.

Через збори планові спортивні заходи не відміняли

Суботню зустріч в «Будинку з левами» погодили в.о. губернатора Крищенко і Рада Майдану.

На початок дійства я, на жаль, не встиг, оскільки в суботу відбулися вирішальні матчі Відкритого Чемпіонату Чернівців з міні-футболу (які ми транслювали в прямому ефірі) і стартовий тур ІІ чоловічої волейбольної ліги (куди треба було встигнути завезти телевізійну знімальну групу – в Мамаївці, де стартувала ліга). Вже потім дізнався, що саме пропустив за перших 15 хвилин – зокрема, те, що, виявляється, дехто пропонував автоматично виключити відсутніх з кандидатів на посаду:)

Першим же поглядом помітив, що в залі немає навіть половини зі списку запрошених (див. нижче, напівжирним виділені присутні). Зате було й немало «зайвих», тобто незапрошених (ця тема отримала й дуже несподіваний поворот, про що – нижче).

Роз’єднання спорту від освіти – справа часу

Розмови на тему виокремлення фізичної культури і спорту з Департаменту в окремий підрозділ знаходили майже одностайну підтримку у представників спортивної громади. Водночас, заступники директора Департаменту Олександр Довганич і Анатолій Швець (останній – і начальник управління фізичної культури і спорту) звертали увагу на те, що центральний орган – Міністерство молоді та спорту, тому, мовляв, краще при реорганізації виокремити аналогічний обласний підрозділ. Серед аргументів називали і «штатні проблеми», хоча реально реорганізація Департаменту в окремі підрозділи освіти, молоді та спорту додаткових штатних одиниць і додаткового фінансування не потребує. І Олександр Вікторович, і Анатолій Федорович також наголосили на тому, що вони старались бути корисними і, як мінімум, ніяк не нашкодили спорту. І це таки правда…

До слова, в.о. директора Департаменту Любов Тарангул, яка через відрядження не змогла бути присутньою на зустрічі, напередодні зазначила, що вона теж підтримує ініціативу щодо виокремлення підрозділу або окремих підрозділів молоді та спорту.

Довганич і Гешко першими зняли свої кандидатури

Найцікавіше почалось, коли перейшли до обговорення кандидатур на позицію керівника крайового спорту. Першим свою кандидатуру зняв Олександр Довганич. За ним це ж зробив найтитулованіший буковинський спортсмен Іван Гешко. І це був лише початок:)

Враховуючи «специфічність» зібрання (тобто суттєве відхилення від списку запрошених і присутність навіть зовсім невідомих у спортивному середовищі «експертів», які намагалися відігравати перші ролі), я спершу просто слухав і вирішив, що виступлю лише якщо запросять до слова.

Ячнюк «забрехав» рішення кращих спортсменів і тренерів області

Передумати змусила несподівана брехлива заява голови обласної федерації гандболу Юрія Ячнюка, який є також заступником декана з навчально-організаційної роботи факультету фізичної культури та здоров’я людини ЧНУ, Відмінником освіти України, головою регіонального осередку Олімпійської академії України та депутатом Першотравневої райради у Чернівцях. При таких поважних посадах і регаліях, Юрій Борисович, не знати навіщо, озвучив, м’яко кажучи, недостовірну інформацію про те, що ніби-то декілька років тому вже проводили подібне голосування за кандидатів на посаду керівника обласного спорту, але призначили, мовляв, не того, хто виграв, а того, який набрав лише декілька голосів. Я попросив його уточнити, що це за приклад, про який я нічого не чув. Юрій Борисович спершу спробував ухилитися від відповіді – мовляв, було, потім скажу. Я наполіг на конкретизації. Тоді він сказав, що йдеться про 2005 р. Тут він і зловився на брехні… Оскільки добре відомий факт, коли після помаранчевої революції в «Будинку з левами» зібрали кращих спортсменів і тренерів за попередній період, яким запропонували таємно проголосувати за кандидатури потенційних начальників. Підраховували голоси тодішній віце-губернатор Борис Баглей і представник спортуправління. Тоді доволі несподівано найбільше голосів віддали за мене, який сидів в залі в якості спортивного журналіста, – 13. Другий показник був у Миколи Матушевського – 10 голосів (якщо не брати до уваги 2 голоси, що він завчасно «взяв» письмово від відсутніх Юліана Германюка і Ольги Панчук-Унгурян, які, до слова, не знали, які ще кандидати будуть, хоча й ті голоси не змінили порядок «рейтингу довіри»). І керівництво ОДА взяло до уваги ці «рекомендаційні вибори», призначивши мене начальником відділу з питань фізичної культури і спорту. Це факт, який висвітлювався у ЗМІ (були телеканали, газети…) і про який знають всі учасники тодішнього зібрання, а це, акцентую увагу, кращі спортсмени і тренери за попередній рік.

Після звітного заходу я спробував з’ясувати у п. Ячнюка, навіщо він ввів в оману присутніх. Юрій Борисович почав заперечувати. А при уточненні, що це ж загальновідомий факт, він просто кинув трубку…

Не можна говорити, якщо це не подобається чиновнику зі стажем:)

Але повертаємось до «голосування-2014». Мою першу спробу озвучити свою позицію і пояснити, чому я теж знімаю кандидатуру, зухвало перервав багаторічний голова обласної ради ФСТ «Спартак» Михайло Тостановський, який почав перебивати і вимагати, щоби я припинив говорити, «бо набрид вже»:) Кому і яким чином «набрид», складно навіть здогадатися. Хоча можу припустити в чому причини такої тональності. Просто коли я був керівником обласного спорту, толерантно натякав Михайлові Васильовичу, що не варто обіймати дві керівні посади (директора облцентру «Інваспорт» і голови облради ФСТ «Спартак»). Зрештою, він таки «віддав» «Інваспорт» спортсмену з обмеженими можливостями Миколі Кідревичу, який, до речі, успішно управляє цією установою. Але, можливо, для п. Тостановського я тоді став «ворогом»?:)

«Головний боксер» вимагав відкритого, а не таємного голосування

«Другу спробу» я зробив після того, як голова обласної федерації боксу Віталій Бєляєв почав лобіювати і навіть дещо агресивно наполягати на тому, щоби голосування було не таємним, а відкритим. Чесно кажучи, не очікував, що Віталій такий противник демократичної форми голосування. Може, він мав якісь домовленості щодо голосування і хотів бути впевненим, що ніхто не підведе?:) Цього разу я встиг, нічого не пояснюючи, просто сказати, що знімаю свою кандидатуру. На той час заочно зняли і кандидатуру відсутнього Ігоря Наконечного (це озвучив представник обласної федерації панкратіону Петро Горюк).

Таким чином, в списку кандидатів залишився лише заступник профільного управління (відділу) з 2004 р. Богдан Вітовський. Інші кандидатури ніхто не висував. Тож і голосувати вже навіть не було сенсу. Лише запитали Богдана Івановича, чи він не заперечує. На що він зазначив, що якщо досі не звільнився, то готовий працювати й надалі.

Кандидатура безпартійного Вітовського актуальна за будь-яких розкладів

Слід зауважити, що це таки вдала кандидатура. Я вже неодноразово публічно висловлювався на цю тему (в т.ч. в соціальних мережах). І повторюю, що Вітовський є відмінним «асистентом» (заступником) для здійснення системних змін, які мав би «політично тягнути» якийсь більш «революційний» начальник. Якщо ж про зміни не йдеться, тоді оптимально призначити начальником Богдана Івановича, який і так, як кажуть, тягне левову частину всієї бюрократичної рутини в спортуправлінні. Він є безпартійним, свого часу був успішним спринтером і багато років захищав честь області. А як спортивного чиновника, я його вважаю одним з кращих не лише в регіоні, а й в цілій країні;) Так що це саме той кандидат, який за будь-яких розкладів мав би залишитися на позиції або заступника, або начальника.

Гіпер активність «загадкового» представника боксу

Тепер про найдивніше і «найцікавіше». Найактивнішим на зустрічі був чоловік, який назвався «представником боксу», але якого не знає ніхто з присутніх, у яких я спробував з’ясувати, хто це (точно мав би знати Бєляєв, але дозвонитися до нього поки що не вдалося, може, потім він уточнить це). Я взагалі-то думав, що це представник Ради Майдану чи щось таке…

«Головний спартаківець» спочатку нагрубив, а потім подумав…

Шокуючою видалась телефонна розмова з «головним спартаківцем» Михайлом Тостановським, якого я попросив пояснити, в чому причини такого хамства з його боку по відношенню до мене. Михайло Васильович сказав, що, мовляв, цю зустріч… організував я «під себе» – щоби «щось намутити» і «вибити» собі посаду начальника. І що, мовляв, це я привів «позапланових» боксерів, рукопашників і панкратіоністів, щоби вони за мене проголосували… Будучи вихованим, я його вислухав, не перебиваючи. А потім чітко і фактажно пояснив, що я не не лише не є організатором, а й запрошений був лише тому, що деякі представники сфери називали в розмові з активістом Калинкою і мене серед кандидатів на посаду. І звернув його увагу, що ті ж представники панкратіону та боксу висловились вголос якраз на підтримку Вітовського, тож його «підозри» просто «розбиваються» об факти, які і він сам міг би проаналізувати і зробити висновки. Треба віддати належне Михайлові Васильовичу, він знайшов в собі сили перепросити за зухвалість і безпідставні звинувачення. І на цьому дякую, як кажуть:)

Цікавить не посада, а системні позитивні зміни!

Повертаючись до моєї присутності у списку кандидатів на посаду начальника, вкотре повторюю (як і раніше, – публічно), що я не лише ніколи не рвався і не рвуся ні на які посади, а й неодноразово озвучував ті умови (тобто очевидні реальні перспективи здійснювати певні системні зміни, як мінімум, в межах компетенції крайової влади), за яких я міг би вести розмови про можливе повернення на посаду керівника обласного спорту. Розумію схвильованість окремих спортивних чиновників, адже я справді принципово виступаю за скорочення бюрократії, в т.ч. в сфері фізичної культури і спорту. Але, думаю, їм можна не хвилюватися – ні про які системні зміни найближчим часом, ризикую припустити, реально не буде йтися. Тож наразі «небезпеки» мого повернення немає:) Та й перспектива працювати в якості керівника з такими «колегами», як автори описаних вище «сюрпризів», мене зовсім не приваблює;) Але на благо буковинського спорту я працював і буду працювати, незалежно в якості кого;)

«Супер фахівці» можуть не хвилюватися

А «супер фахівцям», які кажуть, що, мовляв, журналіст не може управляти спортом, нагадаю, що я «лише» класу з 5-го почав регулярно займатися спортом, «лише» 10 років був у професійному спорті, лише по разу вигравав юнацький і молодіжний чемпіонати України, лише одного разу захищав честь України у складі юнацької збірної (всі інші наші чиновники з претензіями на «велич», напевно, мають незрівняно вищі спортивні досягнення:) ), «лише» з 1994 р. працюю в спортивній журналістиці (вже більше на громадських засадах – 1994-95, 2005-2014…), лише 3,5 р. очолював обласний спорт (2005-08 рр.) і «лише» відкрив (із заступником Вітовським) обласну школу вищої спортивної майстерності, яка станом на сьогодні приносить крайовому спорту понад 1,5 млн. грн. цільових «зайвих» коштів з держбюджету, яких просто не було би, якби ми не відкрили ШВСМ (де ж були ті всі «великі фахівці», які працювали до мене, і чому вони не відкрили ШВСМ, щоби «підібрати» цільові кошти на її фінансування?..). А щодо журналіста – це робота від душі і для душі. Я не вчився на журналіста, закінчив механіко-технологічний технікум, історичний факультет ЧДУ і магістратуру за фахом «державна служба» в ЧНУ. «Лише»:) Але не хвилюйтеся – ймовірність мого повернення на посаду керівника обласного спорту надто мізерна, щоби «великі спеціалісти» хвилювались:)

З повагою, Георгій МАЗУРАШУ

***

Список запрошених

Іван Гешко (ЗМС)
Тетяна Дорохова (ЗМС)
Ольга Ніколайчук (ЗМС)
Ольга Панчук-Унгурян (ЗМС)
Михайло Марандюк (ЗМС)
Ярослав Тарновецький (ЗМС)
Ліна Герасименко (ЗМС)
Лідія Січенікова (олімпійка)
Микола Лабовський (олімпієць)
Тарас Бибик (МСМК)
Анна Беженар (МСМК)
Георгій Миронюк (ЗПФКСУ)
Володимир Степанов (ЗТУ)
Денис Тищук (ЗТУ)
Анатолій Єгоров (ЗТУ)
Наталія Єгорова (ЗТУ)
Олег Осипенко (ЗТУ)
Віталій Ярмистий (ЗТУ)
Світлана Капанадзе (ЗТУ)
Руслан Адамович (рукопашний бій)
Ігор Наконечний (або Петро Горюк, панкратіон)
Георгій Кіріл (ЗТУ)
Ігор Ясенецький (ЗТУ)
Сергій Яненко (МСМК)
Ілля Руссу (ЗТУ)
Юрій Паскар (дзюдо, самбо)
Юліан Германюк (ФСТ «Україна»)
Микола Осадець (ЗПФКСУ)
Руслан Білоскурський (МСМК)
Костянтин Ільїн
Олексій Коломієць (або Олена Парнета, лекга атлетика)
Микола Попадюк (або Юрій Барабанов, баскетбол)
Анатолій Паланійчук (дзюдо)
Василь Орлецький (футбол)
Станіслав Золотухін (карате)
Віталій Бєляєв (бокс)
Юрій Ячнюк (гандбол)
Сергій Одинак (вільна боротьба)
Ростислав Грінчук (бейсбол)
Корнелій Жукотинський (освітянське спортуправління)
Михайло Тостановський (ФСТ «Спартак»)
Петро Івасюк (або Дмитро Тівілік, «Колос»)
Віктор Верешко (ФСТ «Динамо»)
Іван Іліка («Локомотив»)
Ілля Осачук (більярдний спорт)
Сергій Задорожняк (ОШВСМ)
Микола Кідревич (ОЦ «Інваспорт»)
Павло Польовий (хокей, фігурне катання)
Іван Тумак (спортивне орієнтування)
Іван Мельничук (автоспорт)
Михайло Ротар (мотоспорт)
Віктор Сідляр (Людмила Бутковська, художня гімнастика)
Олександр Мрихін (хокей на траві)
Маріус Байка (армспорт)
Віталій Омельянчук (обласне відділення НОК)
Сергій Осипенко (веслування на байдарках і каное)
Оксана Шкурей (настільний теніс)
Голова обласної федерації пауерліфтингу
Віктор Скрипник
Володимир Загурський (міська федерація боксу)
Анатолій Швець
Богдан Вітовський
Олександр Довганич
Георгій Мазурашу
***