Екс-форвард чернівецької «Буковини» Максим Ілюк (10.11.1990), який з 2009 р. виступає за молодіжний склад донецького «Шахтаря», як ми вже повідомляли, вирушив з основою «гірняків» на підготовчий збір до Австрії і у першому ж товариському матчі 21.06.11 відзначився забитим м’ячем.
Уродженець Красноїльська Сторожинецького району, якого, крім батька Анатолія Ілюка та його брата Олександра, на Буковині тренували Василь Бужак, Юрій Крафт, Микола Головачук та, вже в «Буковині», Віктор Мглинець, у листопаді 2008 р. підписав трирічний контракт з донецьким клубом. На той час студент ЧТЕІ КНТЕУ Максим Ілюк був лідером серед бомбардирів ІІ ліги і вже запрошувався до юніорської збірної України U-19. Забивати більше за резервістів «Шахтаря» заважали травми, які переслідували здібного буковинця. Зокрема, Максим був змушений пропустити більшу частину сезону-2010/11. Зате, повернувшись в стрій наприкінці сезону, одразу почав забивати. Можливо, і це теж вплинуло на рішення Мірчі Луческу залучити буковинця на збір основної команди.
У першому товариському матчі в Австрії суперником донеччан була місцева аматорська команда «Гоінг». Зрозуміло, що «шахтарі», як кажуть, накидали їм «повну торбу» – 14:1. Максим Ілюк вийшов на заміну на 66 хв. замість бразильця Фернандіньо. І поставив переможну крапку на 90-ій хвилині.
Ми привітали Максима з дебютним голом і попросили поділитися враженями від тренувань з основним складом.
– У нас по 2 тренування в день, – розповідає Максим. – Зранку, як правило, бігаємо, а ввечері більше працюємо з м’ячами. Після першого тренування відпочиваємо, готуємось на другу. А після другої відновлюємося – сауна, джакузі, басейн…
– А знайомство з місцевими «родзинками»?..
– Часу гуляти просто немає. Хоча «ще не вечір», можлив, буде ще можливість щось побачити, крім готелю і стадіону (сміється – авт.).
– Тренування у першій команді суттєво відрязняються від молодіжного?
– Так, відрізняються. Тут треба набагато швидше думати, миттєво приймати рішення. Тут зовсім інші швидкості, боротьба…
– Ви, як представники молодіжного складу, «кучкуєтесь» окремо?
– Та ні, нас на тренуваннях розподіляють по командах, але вперемішку. Граємо і двохсторонки трішки. Там я потрапляю в одну команду з різними гравцями, в т.ч., зрозуміло, із зірками «Шахтаря». Бувало вже, що вони мені віддавали гольові паси і я їм теж асистував. У першому товариському матчі суперниками були аматори, яким складно було з нами грати. Один гол вони забили з пенальті, якого, можливо, й не було (сміється – авт.). Далі буде участь в турнірі «Salzburger Land Cup», в якому беруть участь також «Аустрія» (Відень), «Маккабі» (Хайфа) і «Рапід» (Бухарест). «Шахтар» грає 26 червня з «Аустрією» (о 19:00 за київським часом) і 29 червня – з «Маккабі» (19:30).
– Містер Луческу знає, що ви родом з сусідньої з Румунією області?
– Не знаю, можливо, й знає. Це ви натякаєте на те, що я міг би спілкуватися з ним румунською мовою? Якщо це допоможе у грі за «Шахтар», можна й вивчити (сміється – авт.).
***
