Чому ж чернівчанина позбавили можливості виграти чемпіонат світу?..

2

Чернівчанин Валерій Чоботар (спортивні друзі називають його «Чеб») першим серед українців пробився до фіналу чемпіонату світу з карате в олімпійській номінації WKF, але в силу дивних і загадкових обставин права поборотися за «золото» його позбавили, змусивши задовольнитися «автоматичним сріблом», без боротьби…

Як так сталось, що вихованець чернівецького спортклубу «Лідер», який, як визначились тренери особисті та збірної, ніби не мав виступати у попередніх раундах у командному куміте (аби приберегти сили на фінал, уникнути можливих травм і т.п.), раптом виходить на бій проти француза, і той порушує правила і травмує чернівчанина?.. Причому один з його особистих тренерів – Андрій Лазоренко, який поїхав на чемпіонат світу 2018 в Мадрид в якості наставника збірної Молдови, коли стався цей інцидент взагалі знаходився в готелі, бо по своїх функціях у збірній сусідньої країни не мав бути тоді на змагальній арені, а те, що вихованця виставили на матч з Францією, стало для нього цілковитою несподіванкою… 

Думки і версії навколо цієї «непонятки» різні «гуляють»: від супер невдалого збігу обставин до якихось можливих негативних «умислів»…

Головний тренер збірної Антон Нікулін (до слова особистий тренер відомих братів Ярослава і Станіслава Горуна, останній – перший серед українців фіналіст дорослого чемпіонату Європи WKF)  в коментарі SportBuk.com зазначив, що Пікулін справді просив берегти Валерія, але в конкретних обставинах він не бачив можливості цього зробити, так як команда була націлена на результат. І сам Валерій хотів там працювати (нагадаємо, Україна в командному куміте здобувала бронзові нагороди на останніх двох чемпіонатах Європи).

Сподіваємось, на прес-конференції (яка має відбутися 15.11.2018 о 12:00 в готелі «Буковина») Валерій Чоботар та його наставники Андрій Лазоренко і Олександр Пікулін знімуть завісу загадковості навколо цього питання…

Результат «Чеба» – кращий на чемпіонатах світу за всю історію

Але поки що давайте про більш зрозумілі і очевидні речі. Наприклад, можемо констатувати, що «срібло» (із золотим відтінком) Валерія Чоботаря на чемпіонаті світу з карате – кращий індивідуальний виступ на світових чемпіонатах за всю історію буковинського спорту саме в олімпійських номінаціях. Адже і бігуни Іван Гешко та Наталка Лупу, і наші найтитулованіші лучниці виступали на чемпіонатах світу (так само, або хтось і краще, тобто переможно) або в приміщенні (що вважається не олімпійською номінацією в олімпійському виді), або в командному виді (в стрільбі з лука).

Ми розуміємо, що є буковинські спортсмени з більш поважним послужним списком досягнень (у т.ч. названі вище, а також бронзові призерки Олімпійських ігор 1968 р. у стрибках у висоту Валентина Козир з Чернівців (Роша) і 2004 р. в гандболі Тетяна Шинкаренко з Хотина і т.д.). Є і вихідці з Буковини, які мають поважніші досягнення (олімпійські чемпіони Валерій Борзов, Сергій Кушнірюк, бронзовий призер Олімпіади Марік Бергер і т.д.). Але факт залишається фактом: на чемпіонатах світу серед «чистих» буковинців в олімпійських видах (і номінаціях) поки що найвище індивідуальне досягнення – «срібло» Валерія Чоботаря! З чим його і вітаємо!;)

Спортклуб «Лідер» був «приречений» на такий успіх

Хто більш-менш непогано знайомий з діяльністю СК «Лідер» та знає його спів керівників і тренерів Олександра Пікуліна та Андрія Лазоренка, напевно, розуміє сенс підзаголовку про «приреченість». Ці колишні колишні успішні спортсмени, а нині успішні тренери з перших кроків цього клубу не приховували своїх амбіцій та мрій досягнути саме високих результатів у спорті вищих досягнень. Навіть розуміючи, що робота на спорт вищих досягнень не завжди гармонує з комерційною складовою (а клуб не отримує бюджетних коштів, їх треба заробляти на платних послугах), хлопці не відмовлялись від визначеного пріоритету – підготувати висококласних спортсменів, які зможуть гідно виступати на найвищому рівні. А коли карате включили до програми Олімпійських ігор 2020, Олександр Сергійович та Андрій Миколайович «взяли на приціл» і олімпійські путівки. І, як кажуть, роблять все можливе і неможливе, аби в олімпійській збірній був і хтось з «лідерів» (наразі серед реальних кандидатів в олімпійці, звісно, Валерій Чоботар).

Ця «приреченість намуспіх» стосується і інших клубів і тренерів, які фанатично і самовіддано працюють на високі спортивні цілі, просто всьому свій час…

Приклад для «амбітних хитрунів»

Цікаво, що самі співзасновники СК «Лідер» є майстрами спорту міжнародного класу з карате. Але «версійними», не за правилами WKF, тобто відзначались вони на міжнародній арені не в майбутній олімпійській номінації. Проте Пікулін та Лазаренко, як спортивні фахівці, розуміють реальну ціну тим успіхам і ніколи не «козиряли» ними, навіть на званні «міжнародника» не дуже акцентують увагу. І це гарний приклад для деяких «амбітних хитрунів», які відзначаються у неолімпійських видах, які не входять навіть до програми Всесвітніх ігор з неолімпійських видів (тобто навіть не другий ешелон спорту вищих досягнень), а «понтуються», лобіюють і вимагають увагу та підтримку на рівні з висококонкурентним олімпійським спортом (чудово розуміючи, що їхні «гучні» світові та європейські титули «в переводі» на той рівень – дорівнює максимум призерам обласних змагань).

Чоботар стрибнув вище голови!

На відміну від «приреченості на успіх» рідного спортклубу, Валерій Чоботар срібним успіхом на чемпіонаті світу, як кажуть, «стрибнув вище голови». Чому? Для цього знову ж таки треба непогано знати Валерія, умови, в яких він доріс до призера чемпіонату світу, плюс більш-менш орієнтуватися у спорті вищих досягнень.

Валерій, можна сказати, «крутиться як білка в колесі». Крім того, що сам виснажливо тренується, він ще й тренує діток, аби елементарно заробити на життя, аби було що вкладати в себе, як спортсмена. Останнім часом Валерій отримує, здавалось би, доволі солідну державну стипендію, як збірних України, – 10 тис. грн. в місяць. Але жодна не дуже далека від спорту людина не скаже, що таких фінансів вистачає, аби добратися до світового п’єдесталу в олімпійському виді спорту. Тому й доводиться Валерію «крутитися», заробляти тренерством. Хоча це, безумовно, не сприяє його кращій підготовці до відповідальних стартів. Але куди діватися?

Ще й живе він фактично у пристосованому приміщенні (можливо, вдасться переконати його «засвітити» свої побутові умови).

Крім цього, давно виконує і чималий обсяг роботи в напрямку популяризації спорту і пропаганди здорового способу життя. Як волонтер облцентру «Спорт для всіх», обласного відділення НОК України, Валерій Чоботар, коли був на місці, ніколи не відмовлявся від участі у різноманітних пропагандистських заходах, «олімпійських уроках», майстер-класах тощо. А це ж додаткове навантаження у й без того шаленому життєвому графіку.

І зі всім цим «багажем» він примудрився стати срібним призером чемпіонату світу!!! А, можливо, міг і чемпіоном світу стати, якби його не позбавили можливості виступити у фіналі… У таких умовах це явно «стрибок вище голови»!

Про олімпійські та квартирі перспективи

Враховуючи вагомість і навіть рекордність світового успіху Валерія Чоботаря, плюс перспективи здобути путівку на Олімпійські ігри, звісно, влада могла би, або мала би якось «особливо уважити» цього героя, що має посприяти його кращій підготовці до наступних відповідальних стартів, у т.ч. з олімпійським прицілом. Адже «срібло» чемпіонату світу поки що аж ніяк не гарантує Валерію путівку на Олімпійські ігри, яку вибороти дуже й дуже важко (і це теж варто врахувувати «амбітним хитрунам» та їхнім захисникам, які мають усвідомити, що саме право участі в Олімпійських іграх – «на цілі Космоси» вище за будь-яку кількість світових успіхів у тих неолімпійських видах навіть не другого ешелону спорту вищих досягнень).

Як відомо, на Буковині була традиція забезпечувати житлом у Чернівцях всіх (!) учасників олімпійських ігор, а також інших окремих титулованих спортсменів. Цю традицію, на жаль, перервали у 2012 році. Але тепер влада у Чернівцях (і, зокрема, депутатський корпус) є доволі «спортивною». То, може, як кажуть, сам Бог велів відновити згадану традицію на володарі єдиної для України на чемпіонаті світу 2018 з карате нагороди (!)… Тим більше, що будівельника компанія «Ромтісбуд», яка є давнім і надійним партнером спортклубу «Лідер», могла би у цьому посприяти, наприклад, ексклюзивною знижкою…

Георгій Мазурашу, SportBuk.com,
директор облцентру «Спорт для всіх»

***

Чернівецького героя Мундіалю-2018 з карате привітав і Сергій Бубка (фото)

***

Карате: Чернівецький фіналіст чемпіонату світу 2018… у фіналі не виступить

***

Карате: Історичний успіх чернівчанина на Чемпіонаті світу 2018 (відео)

***

2 Comments
  1. Критикан says

    Ярослав Нікулін ))
    Статтю швидше за все писав якийсь студент-журналіст. Ні граматики, ні стилістики. Багато сленгу, штучних перебільшень, перекручених фактів. Атстой, а не стаття!
    Валерій великий молодець!! Мега досягнення!! Як про такі речі можна так “галімо” писати???

    1. Зручно «в кущах»?:)))
      Вітання Ярославу Горуні та Антону Нікуліну;)
      І гарного дня, «грамотей»:))

Leave A Reply

Your email address will not be published.