Василь Орлецький: ФФУ побудує у Чернівцях футбольний комплекс

1

Керівник буковинського футболу Василь Орлецький, який віднедавна займається у ФФУ національними збірними, публічно прозвітував за перший рік роботи на чолі обласної федерації та відповів на запитання журналістів.

130719-Orletskiy-pres-sportbuk.com (43)!

Прес-конференція 19.07.13 розпочалась з того, що Василь Орлецький коротко розповів про найбільш пам’ятні і знакові події з життя обласної федерації за останній рік, після чого він запропонував перейти в режим запитань і відповідей.

Крім згаданих у прес-релізі моментів, у вступному слові Василь Григорович відзначив позитивну динаміку Путильського та Кельменецького районів, а найбільш проблемними назвав Сокирянський, Заставнівський та Кіцманський райони.

У кожному районі є люди, які можуть підтримати команди

Що, на вашу думку, треба зробити, щоби добитися подальшого покращення в успішних напрямках і виправити ситуацію в проблемних?

Василь Орлецький: Ми запланували з Сергієм Григоровичем (Задорожняк – авт.) робочі зустрічі в серпні – плануємо об’їхати всі райони, зустрітися з головами адміністрацій, щоби поспілкуватися, почути, які є проблеми і що можна зробити, аби покращити ситуацію. Думаю, районному керівництву під силу позитивно плинути на розвиток футболу на місцях. Якщо зустрінемось з керівниками, сподіваюсь, буде і якесь покращення.

Але вони вам, мабуть, скажуть одне – що немає коштів…

В. О.: Я розумію, що коштів не вистачає. Це не проблема лише нашої області. Але у кожному районі є люди, які можуть підтримувати команди. Просто треба захотіти цього. Я думаю, що де керівництво району цього дуже хоче, так воно і є (або буде).

Але потрібно ще мати стадіони, інфраструктуру…

В. О.: Якщо розібратися, у кожному районному центрі є стадіони, які більш-менш відповідають рівню чемпіонату області.

Сергій Задорожняк: через ІІ лігу, Лігу чемпіонів районів географія учасників обласних змагань розширилась. І ще пріоритетом федерації було, якби це м’якше сказати, ліквідація футбольної безграмотності… Як протокол має право заповнюватися, як команду правильно заявити. Маса роботи була проведена в лютому-березні – на особистих зустрічах керівництва федерації. Все-таки суттєво збільшилась кількість команд. Ми проаналізували чемпіонати і першості сусідніх областей, практично всієї України – майже всюди кількість команд зменшується. А у нас пішло збільшення, і то суттєве. Але є ще над чим працювати. І не такі великі кошти потрібні, це не професіонали, а аматори. Любителі – це любов до футболу, здорового способу життя. І якщо подивитися дані, то в Україні за масовістю та популярністю на першому місці з величезним відривом від легкої атлетики, боксу, йде футбол. Це, як кажуть, народна гра. Потрібне, головне, бажання. З’явилися у Путилі люди – одразу який прогрес пішов! З’явилися у Кельменецькому – теж суттєвий прогрес. Допомагають нам засоби масової інформації. Ось ми і сайт відкрили (за допомогою Василя Григоровича), і на інші сайти (SportBuk, інші ЗМІ…) ми даємо інформацію… І думаю, що наступного року збільшиться коло учасників. Але роботи, як кажуть, непочатий край.

В. О.: Якщо так розібратися, деякі команди з ІІ групи могли би навіть цього сезону піти і в І групу. Наприклад, «Артон». Але вони сказали, що хочуть зайти по спортивному принципу, тобто через ІІ лігу. Ми хочемо добитися того, щоби був спортивний принцип. Щоби кращі з другої групи заходили в І-шу групу. На перших порах, можливо, ніхто не буде вилітати з І ліги, а кращі будуть заходити з ІІ ліги. Зробимо, наприклад, 10 команд І групи. Потім побачимо, як воно складеться. Ми розуміємо, що ситуація в державі непроста. І в області теж. Тому проблем важко уникнути. Але будемо старатися зробити так, щоби ситуація покращувалась.

Вболівальники дякували Конькову за Фоменка

Новину про те, що ви отримали високу посаду у Федерації футболу України, можна назвати сенсаційною (на такій високій посаді у ФФУ буковинців ще не було). Можете розказати, чим будете займатися там?

В. О.: Я буду займатися національними збірними командами України. На мою думку, у федерації футболу України останнім часом пішло суттєве покращення. Ви знаєте, що було багато розмов навколо призначення Михайла Івановича Фоменка на посаду головного тренера збірної. Багато хто був проти. Чесно кажучи, це призначення, якщо розібратися, ініціював сам Анатолій Дмитрович Коньков. Всю відповідальність за це все взяв на себе він. І дуже приємно, що ми зараз маємо великі шанси потрапити до фінальної частини Чемпіонату світу. Я знаю багато людей, які були проти призначення Фоменка. Я там, у Києві кажу: коли вже стала ситуація зі збірною краща, можна вже комусь встати і сказати: «Так, ми помилялися». І слава Богу, що Коньков взяв на себе цю відповідальність. Призначили Фоменка і ми маємо тепер хорошого тренера. І маємо великі шанси потрапити у Бразилію на Чемпіонат світу 2014. Думаю, перед призначенням Фоменка мало хто сподівався, що ми можемо реально десь зачепитися. А тепер… Коли тренер англійців Годжсон сидів у Чорногорії біля мене на VIP-трибуні, треба було бачити, як змінився його настрій після того, як ми вигравали 4:0. На фотографії він ще сміявся перед грою. А після гри він вже опустив голову і пішов зі стадіону. Він розуміє одне, що тепер 10 вересня буде гра, яка вирішуватиме все.

Про що ви там спілкувалися з Годжсоном?

В. О.: Чесно кажучи, я не володію англійською. Але за його емоціями я все зрозумів. За 90 хвилин з хвостиком я бачив, як він мінявся. Розумію одне: його задовольняла тільки нічия. А коли рахунок став 4:0, я так думаю, він би хотів піти навіть скоріше з того стадіону (сміється – авт.).

То тепер вже кажуть, що фартовий не лише Блохін, а й Фоменко?

В. О.: Я вам скажу, що фартові, мабуть, і Коньков, і Фоменко. Чому? Тому що… Перший настояв на цій кандидатурі. Коли ми грали в Одесі з Молдовою, можете собі уявити, що люди скандували: «Дякуємо Конькову за Фоменка!»

Чи будете поєднувати роботу в Києві і тут?

В. О.: Я буду працювати і у Києві, і тут. Там, як вже сказав, моя робота пов’язана з національними збірними. Це і поїздки, участь збірних у відбірних, товариських матчах, навчально-тренувальні збори. Думаю, немає особливих проблем поєднувати ці дві громадські посади. Тим більше, з таким заступником, як Сергій Григорович! Як правило, десь пів тижня я проводжу в Києві, і пів – на Буковині.

С. З.: Ті питання, які виникають під час роботи в обласній федерації, коли Василь Григорович перебуває у Києві, всі погоджуються з ним. Будь-які – від найменшого до більш глобальних. Сучасні технології дозволяють бути практично постійно на зв’язку. Тому тут немає ніяких проблем у питаннях поєднання посад. Василь Григорович не в Австралію ж їде. Хоча і це не було б проблемою. Йде робота на благо збірних національних, на благо буковинського футболу.

У Польщі були співвітчизники, які не хотіли, щоби Україна виграла…

Коли буковинці обіймають якісь посади у Києві, люди одразу розмірковують на тему, що Буковина буде з цього мати…

В. О.: Ну, на моїй посаді у національній федерації треба думати про весь вітчизняний футбол, а не лише про буковинський. Хоча Буковина, зрозуміла, мені ближча. І наша головна футбольна команда теж. Я дуже хотів би, щоби наша «Буковина» теж розвивалася і прогресувала. Це мене болить і завжди буде боліти, тому що я, деякою мірою, створював клуб, який маємо тепер. Так що завжди буду радіти, коли «Буковина» буде вигравати і йти далі.

С. З.: Щодо «вигоди» для Буковини, можна припустити, що якщо десь в юнацьких збірних, припустимо, будуть двоє приблизно однакових кандидатів, то на буковинця, напевно, не будуть дивитися як на «провінціала», який має бути, як кажуть, на дві голови вище, щоби його викликали на збір. Наші хлопці і так час від часу «світяться» у збірних. І надалі, впевнений, будуть «світитися».

Кого з гравців «Буковини» ви вже порадили тренеру збірної України?

(Сміх в залі – авт.) В. О.: Це прерогатива Михайла Івановича Фоменка – вирішувати,  хто має грати за збірну. Я трохи вже відчув ситуацію і скажу, що збірна має «тата» в особі Фоменка. Він як тато для гравців. І ставлення до них, і атмосфера в команді. Там панує чудова атмосфера і позитивна аура… Хоча є і «доброзичливці». Коли ми їздили у Польщу на гру нашої збірної, там були наші співвітчизники, які були проти того, щоби Україна виграла. Є люди різні. Але коли ми виграли і після гри обговорювали ситуацію, тренерські здібності Михайла Івановича Фоменка, то відзначили, що він встиг зробити у першу чергу: перше – порядок на полі, друге – що вони всі билися за Україну! Оце ми бачимо у кожній грі – що кожен гравець виходить і б’ється за Україну. І це дуже приємно.

Яка перспектива з будівництвом того футбольного комплексу у Чернівцях за допомогою ФФУ?

В. О.: Я думаю, що у 2014 році буде будуватися. На місці стадіону «Електронмаш».

У федерації немає ніяких підкилимних справ

При обласній федерації ще будуть створені якісь комітети?

В. О.: Всі основні комітети створені, люди залучені. У нас немає ніяких підкилимних справ. Щоби ми не проводили – збираємо представників і кожен свої пропозиції може внести. А потім все вирішується тут, разом. По календарю, по інших моментах. Всі бажаючі висловлюють свою думку. Вирішили і закінчили. Тому, слава Богу, поки що немає особливих претензій від команд. І інцидентів особливих не було. Крім… Там є один по Новоселиці, але невеличкий. А так… Як ми сіли і говоримо з вами відкрито, так само з ними говоримо – з представниками. І намагаємось доходити до спільних знаменників. Нам тому й легше працювати.

От колись була проблема, коли в день ігор «Буковини» проводилися і обласні змагання з футболу. Тепер ніяких ігор немає. Пригадую, коли я ще був президентом клубу, бувало, перед матчем під’їжджаю до стадіону «Буковина», а футболісти-аматори, які грали у чемпіонаті області, стоять і кажуть: «Григорович, ви що не могли сказати, щоби перенесли тур? Ми хотіли йти на футбол, але мусимо їхати…» Тепер всі знають, що в день гри «Буковини» у нас ніяких матчів немає. Обговорили це тут. І, до речі, ніхто не був проти.

С. З.: Один, щоправда, встав і сказав, що, мовляв, ми хочемо грати по суботах – незалежно від графіку ігор «Буковини». Я кажу: грайте, питань немає, лише не у наших заходах (сміється – авт.). І команда залишилась, погодилась з цією умовою.

Як ви, як максималіст за натурою, переживаєте те, що команда «Буковина-2-Лужани», виконуючи інші функції, не бореться за перемогу в чемпіонаті?

В. О.: Зате «Буковина-2» вже у півфіналі Кубка області. Але тут йде мова про інше: не хочеться загубити тих здібних дітей, які у нас є. І задля цих перспектив збережено «Буковину-2». Щоби вони грали в одній команді і, можливо, заграли в перспективі на вищому рівні.

Думаю, з цих хлопців буде толк. Ми бачимо, що там є хороші гравці. Є перспектива, і з часом вони десь «засвітяться». Наприклад, наскільки я знаю, ФК «Тернопіль» дуже хоче бачити у себе Тараса Сивку. Мені тим більше приємно, що це лужанський хлопець. І його хочуть бачити у команді майстрів. Якщо буде більше таких запрошень, це буде приємно.

Ще приємніше, якби «Буковина» хотіла бачити їх у своїх рядах…

В. О.: Хотілось би, щоби у «Буковині», принаймні, зо 10 футболістів було місцевих. Ми говорили за заставнівський, кіцманський футбол. Ці райони весь час завали хороших футболістів. У «Буковині» 80-х років чимало гравців було з цих двох районів… Впевнений, і звідти, і з інших районів ми ще чимало футболістів побачимо у головній команді краю. І будемо разом вболівати за земляків і улюблену команду!

Орлецький і Задорожняк прозвітували за рік роботи обласної федерації футболу (ФОТО)

Орлецький отримав посаду у ФФУ і «засвітився» з наставником збірної Англії

Оставьте ответ

Ваш электронный адрес не будет опубликован.