Домашній тур Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги у віковій групі 2001 р.н. «Чернівчанка-ДЮСШ-1» розпочала з «дивакуватої» поразки від лідера.
Цю поразку можна було б назвати і закономірною, адже команда «Рівненщина» впевнено лідирує у нашій 
групі. Але погодитися з цією тезою легше, напевно, тим, хто не бачив звітну гру. А ось очевидці, напевно, легше сприймуть слово «дивакувата» в контексті перемоги гостей з Рівного. Серед присутніх вболівальників можна було почути: «Цікаво, за що тренер з Рівного так не любить баскетбол?» По-перше, Валерій Жартун більш частину ігрового часу, підказуючи своїм вихованкам, провів… на майданчику, що, звісно, правилами заборонено (тренер чернівчанок Андрій Прохніцький теж поводився емоційно, але за лінію майданчика не заступав). Крім цього, він регулярно давав настанови своїм дівчатам не поспішати на чужу половину майданчика і застосовувати «домашню заготовку» у вигляді пересування з м’ячем… «сантиметровими кроками». Зрозуміло, що таким чином тренер намагався «виграти зайвий час» і втримати переможний рахунок. Але виглядало це з боку надто вже «дивакувато» (чи, може, просто смішно?). Особливо якщо припустити, що для п. Жартуна перемога в матчі з «Чернівчанкою», у нашій групі або навіть у ВЮБЛ у цій віковій групі не є «межею мрій». Адже якщо ставити собі за мету готувати дівчат до великого баскетболу, то подібні настанови не зовсім гармонують з динамічністю, видовищністю, швидкістю та іншими позитивними спортивними речами, з якими асоціюється ця чудова гра. Утім, ніхто не заважав буковинкам у цих ситуаціях стрімголов бігти відбирати м’яча, нехай і ціною «зайвих» пропущених очок. Хоча, можливо, все пояснює прізвище тренера гостей і він просто так «жартує над баскетболом»?..:)
Після фінального свистка ми побачили і позитивні приклади роботи п. Жартуна – він змусив всіх підопічних підійти і подякувати за гру і суперницям, і чернівецьким тренерам. Плюс після гри Валерій Володимирович ще якийсь час розбирав гру, причому вже набагато «адекватніше», ніж під час самого матчу.
Аналогічно розбирали гру зі своїми дівчатами і Інна та Андрій Прохніцькі. Вони справедливо подякували вихованкам за проявлену волю до перемоги, адже юні чернівчанки справді віддавалися повністю грі і до останніх секунд йшли в атаку, хоча реальних шансів врятувати гру вже не було. Зате як приємно згадати третю чверть, яку наші землячки виграли «в одні ворота». Тоді навіть здалося, що вони зможуть наздогнати суперниць. І змогли би! Якби не такий низький відсоток реалізації створених моментів для «взяття кошику».
А ще команда «Чернівчанка» та особисто Інна Анатоліївна і Андрій Іванович Прохніцькі щиро вдячні секретарю міської ради Віталію Михайлішину, який фінансово підтримує команду у ВЮБЛ.
Свій наступний матч «Чернівчанка» зіграє у ФОК «Олімпія» у неділю, 10.03.13, проти команди з Івано-Франківська. Початок зустрічі – об 11:00.
Замість P.S.: Оскільки в коментарях до інформації окремі відвідувачі висловлюють думку, що «критичні» слова на адресу п. Жартуна є «несправедливими», пропоную всім добровільним «адвокатам» (або самому п. Валерію) зробити зусилля над собою і не займатися непотрібним пошуком ворогів, а пояснити аргументовано: 1. Чому успішний дитячий тренер публічно нехтує правилами гри і дозволяє собі значну частину ігрового часу проводити на лінії або взагалі на майданчику? 2. Чи є у світовій практиці аналог «ноу-хау» п. Жартуна, який, намагаючись втримати переможний рахунок, давав настанови юним вихованками розпочинати атаки сантиметровими пересуваннями вперед? (тим більше у матчі, в якому результат не мав турнірного значення!) Чи відповідає це видовищності, динамічності і іншим позитивним характеристикам, з якими асоціюється баскетбол?
Коректні (і не анонімні) коментарі будуть додані сюди.
***
Фото: Георгій Мазурашу
 |
| 8.03.13. ВЮБЛ 2001 р.н. Чернівчанка-ДЮСШ-1 – Рівненщина (SportBuk.com) |
***
8.03.13
Чернівчанка-ДЮСШ-1 – Рівненщина – 37:48 (11:20, 8:16, 9:2, 9:10)
«Чернівчанка-ДЮСШ-1»: №4 Тетяна Топольницька (4 ліцей), №7 Аліна Гонцарюк (ЗОШ№6), №6 Олена Дарморост (ССЗОШ №22) – 5 очок, №5 Софія Токарюк (ССЗОШ №22) – 6 очок, №8 Ірина Равловська (ССЗОШ №22) – 6 очок, №9 Олександра Урбанська (ССЗОШ №22), №14 Джулія Руснак (ЗОШ №2 с. Мамаївці) – 4 очки, №11 Неля Няйко (ЗОШ №2 с. Мамаївці) – 2 очка, №12 Яна Власова (ЗОШ №6), №13 Юлія Маглій (ССЗОШ №22), №15 Олександра Урущак (ССЗОШ №22), №10 Анастасія Пелепець (ССЗОШ №22) – 14 очок. Головний тренер – Інна Прохніцька, тренер – Андрій Прохніцький.
«Рівненщина»: 8 Єлизавета Водовоз (2003 р.н.), 4 Аліна Карчевська (2002), 11 Олена Торгонська (2002), 15 Олена Гнесь (2001), 5 Олександра Процікевич (2001) – 2 очка, 14 Мілана Станіцька (2003), 12 Богдана Гупалюк (2002), 16 Світлана Опалько (2003), 6 Валерія Стасюк (2002), 10 Олена Бурко (2002) – 4 очки, 9 Дар’я Дубнюк (2002) – 30 очок, 7 Владислава Кіба (2002) – 12 очок, 13 Світлана Кухарук (2003). Тренери – Валерій Жартун, М. Максимчук.
ОДЮСШ (Івано-Франківськ) – ДЮСШ-ВИНОГРАДІВ – 20:0
9.03.13
ОДЮСШ (Івано-Франківськ) – РІВНЕНЩИНА (Рівне) – 6:37
Чернівчанка-ДЮСШ-1 – ДЮСШ-ВИНОГРАДІВ – 20:0
***
| ГРУПА А | І | В | П | Р/М | О | |
| 1 | РІВНЕНЩИНА (Рівне) | 8 | 8 | 0 | 303-130 | 16 |
| 2 | ДЮСШ-1-ЧЕРНІВЦІ (Чернівці) | 8 | 5 | 3 | 288-171 | 13 |
| 3 | ОДЮСШ (Івано-Франківськ) | 8 | 2 | 6 | 74-157 | 9 |
| 4 | ДЮСШ-ВИНОГРАДІВ | 8 | 1 | 7 | 32-231 | 6 |
***
10.03.13. 11:00
Чернівчанка-ДЮСШ-1 – ОДЮСШ (Івано-Франківськ)
Требо було уважніше дивитись гру, і при наймні в цьому розбиратись. А якщо Ви в цьому не розбираєтесь то спробували спитати думку обізнаних людей про цю гру… і включили би її в свою статтю
Якщо маєте можливість додати думки якихось авторитетних фахівців (принаймні, наших, місцевих), – буду вдячний;) А то часу постійно не вистачає:( Я свою думку виклав, під час цього матчу згадував відомий вислів Озерова, який перефразованим звучав би так: “Нам такий баскетбол не потрібний”:) Ви особисто були на матчі? Можливо, Вам або іншим людям симпатичні такі “засоби досягнення результату”. Але не мені. Я ж маю право на свою думку теж, правда?:) Ви пишете про уважність перегляду. А що важливого я пропустив, що мало би вплинути на мою думку?:)
Валерий Жартун один из лучших тренеров в детско – юношеском баскетболе нашей страны. Наверное, вы Георгий этого не знаете. Конечно обидно то что наша команда проиграла дома. Давайте искать причины в себе, а не критиковать уважаемого за пределами Украины человека. Нам бы такого специалиста как Жартун в Черновцы !! К сожалению черновицкий тренер Прохницкий ой как не дотягивает до уровня Жартуна. И вряд ли когда – то дотянет…
Ви 1, 2 чи 3?:) Ваш коментар потрапив у СПАМ (напевно, через “ліву” електронку, яку вказали)… Але я помітив і витягнув. Я в курсі про успіхи і досвід Валерія Жартуна:) В неті ж тепер багато чого можна знайти;) Я радий, що наших фахівців визнають не лише в Україні! Але писав я про інше. І з тими успіхами це не дуже пов’язано:) Уявіть собі на секундочку, що команда п. Жартуна виступає десь на турнірі в Німеччині, Іспанії чи ще десь і він, з тактичних міркувань, дає такі ж настанови, як в Чернівцях – і дівчата, відповідно, розпочинають атаки так, як в “Олімпії”… Ви собі це уявляєте?:) Напевно, там були б просто у захваті і визнали би його тактику геніальною?:) І ще уявіть собі на цю ж секундочку, що п. Валерій десь там же, на міжнародних змаганнях, провів би стільки ж часу на майданчику (тобто наступаючи на лінію або заступаючи за неї до пів метра десь)… Напевно, всі в один голос далі хвалили би його і сазали би, що великим фахівцям це можна:) Прохніцький, звісно, не має такого досвіду. Правда, й умови та можливості різні… І, можу запевнити, п. Жартун розпочинав теж не з того, що його визнавали в Україні та за кордоном:) Бажаю Прохніцьким перевершити успіхи п. Жартуна! І останньому теж бажаю успіхів;) Але щодо тих “нюансів” у чернівецькому матчі я залишаюсь при своїй думці. Вітаючи, звісно, гостей із заслуженою перемогою;)
Щодо авторитетних фахівців то їх організаторам треба було запросити. Я особисто був присутній на матчі і чув здивування від вболівальних чого наші дівчата маючи перевагу в рості її не використовують, а маленькі гравці з Рвного так красиво вміють кидати. І я вважаю що Ви, як журналіст маєти висвітлювати не лише свою думку, а як мінімум ще й іншу, чого ви не взяли інтерв’юу тренера з Рівного і не запитали його про це все?????
Шановний незнайомцю!:) Відкрию Вам велику таємницю – на інтерв’ю з тренером з Рівного часу не вистачає:) Як і на підготовку коментарів інших фахівців. Щоби це хоча б приблизно відчути, спробуйте передивитися за певний пеірод все на порталі і уявити, що це все треба відвідати, написати, сфотографувати, обробити і т.п.:) Бачите, ми з Вами були в різних місцях залу:) У “Вашій частині” гра гостей сподобалась, я нічого не маю проти, бо ж “на вкус и цвет”:) А щодо “інших думок” – Ви одну з них тут представили, дякую:)
Напишіть шановний увесь список обізнаних в баскетболі в нашій області людей? Мені дуже цікаво прочитати увесь список!!!!
Та ніколи Прохніцький не перевершить досягнення Жартуна. Насамперед тому що не поважає своїх старших колег. Моя думка така: пан Прохніцький випадкова людина у баскетболі
Шановний Борисе! Я не настільки добре знаю Прохніцького, щоби спілкуватися на такі теми:) Щодо Жартуна – зовсім дремно тут намагаються малювати з мене його ворога:) Я, звісно, радий, що у нас є такі фахівці, які займаються з дітьми і т.д. Я написав свою особисту думку щодо конкретного в “Олімпії” між буковинками і командою з Рівного. І ті слова стосувалися конкретних дій, які я чітко вказав. Я не ставив під сумнів його фаховість і т.п. Раджу і Вам апелювати конкретними фактами;) А взагалі я здивований, що від теми перебування Жартуна на майданчику протягом більшої частин зустрічі (що заборонено правилами) та дивних, як на мене, настанов просуватися під час початку атак “сантиметровими кроками” – до критики Прохніцького:) Як ці речі пов’язані, просто не розумію?:)
Борисе!
Звідки у Вас така впевненість?
Андрій Прохніцький, молодий тренер, який постійно прогресує.
В нього набагато менше досвіду… це факт, але це діло часу.
І про повагу.
На скільки знаю, Андрій ніколи, я кажуть: “Не зазнавався”.
Чому йому довіряють команду? Якщо Ви кажете, що він випадкова людина в баскетболі?
Мені цікаво. А Ви, тренер?
Георгій, я з Вами згідна! Команда Рівненщини перемогла завдяки вказівкам тренера(а не через те, що він “заступав за лінію”). Питання в тому, чому ж п.Прохніцький не використав в тому матчі свої “козирі”? Що заважало йому пресингувати гравців Рівненщини, які пересувалися по майданчику з м’ячем «сантиметровими кроками»?Таке відчуття, що тренер Рівненщини знає команду суперника краще ніж її власний, тому “домашня заготовка” себе виправдала!!! А Ваше зауваження на рахунок того, що “Валерій Жартун більшу частину ігрового часу, підказував своїм вихованкам” взагалі здивувало….Скажіть мені будь ласка (якщо Ви взагалі розбираєтеся в баскетболі), яку функцію виконує тренер під час матчу????
І взагалі нагадайте мені в якому році команда з славного міста Чернівці займала призові місця у ВЮБЛ? Не пам’ятаєте???? От і я не можу пригадати)))) Тому такий баскетбол Вам не потрібний!!!
Ірино, повторюю, не малюйте з мене ворога Жартуна:) Я написав те, що написав, інше, що дофантазовують читачі – це вже зовсім інша справа:) А Ви десь прочитали мій висновок, що гості з Рівного виграли завдяки тому, що Жартун заступав за лінію?! Я просто констатував, що тим самим він виявляв неповагу до правил гри у баскетбол, чи Ви з цим не згідні?:) І, якщо Ви прочитали ту інформацію буквально, а не “між рядками”:), там і написано, що ніхто не заважав чернівчанкам атакувати під час цих “сантиметрових пересувань”:) Але, повторюю, я вважаю, що досягати результату такими “методами” – якось “дивакувато”:) У вас інша думка – Ви на неї теж маєте право;) Я вважаю, що в дитинстві, юності треба закладати базу для виступів на серйозному рівні! А в великому баскетболі, даруйте, я такого ніколи не зустрічав:) Якщо помиляюсь, вибачте, все-таки я не маю можливості переглядати всі баскетбольні трансляції:) То прошу привести аналогічні приклади з великого, дорослого баскетболу;) І так само прошу привести приклад, де і за яких обставин “вітається” те, що тренер, нехтуючи правилами, регулярно заступає за лінію або просто заходить на майданчик:) А те, що він управляв діями підопічних, – звісно, це природно, це роблять з більшим або меньшим успіхом всі тренери:)
Чому Прохніцькому довіряють команду ? Це краще спитати у тих, хто довіряє. Можливо і тому довіряють що у нас не вистачає сильних фахівців. Це не тільки баскетболу стосується. На рахунок “Не зізнавався”, то у мене є зовсім інша інформація. Це тема окремої розмови.
Геогрій, Ви розумієте різницю між ДОРОСЛИМ і ДИТЯЧИМ баскетболом???
І взагалі, що Ви мали на увазі пишучи “я вважаю, що досягати результату такими “методами” – якось “дивакувато”:)”
Ірино, у Чернівцях іноді можна відповідати запитанням на запитання:) А Ви розумієте цю різницю?:) Якщо Ви стежите не лише за баскетболом (або лише дитячим), думаю, маєте бути в курсі, як фахівці обговорюють серйозні проблеми на рівні менталітету наших спортсменів, зокрема, у командних видах спорту, а це закладається якраз в дитинстві. Якщо юним футболістам не вдається з дитинства “закласти” на рівні підсвідомості, приміром, те, що фізична підготовка є дуже важливим компонентом для досягнення успіхів і боротися треба з першої до останньої секунди, то потім ми отримуємо практично вже “традицію” пропускати важливі голи якраз на останніх хвилинах чи секундах… В юнацькому віці закладається база для дорослого спорту (частіше, хоча не всі до того дорослого спорту можуть дійти, для когось це просто оздоровчі заняття, що теж чудово). Ви справді вважаєте, що якщо дівчатам в 11-12 років розказувати, що треба користуватися відсутністю ліміту на атаку і, за переможного рахунку, треба “вигравати час”, розпочинаючи атаку “сантиметровим пересуванням” на в бік другої половини майданчику, то в якийсь момент можна просто “перемкнути” якийсь “ричажок” і вони будуть грати в інший баскетбол – динамічний, швидкий, мобільний? Чи Ви знаєте приклади застосування подібної тактики у великому баскетболі?:) Далеко не останньою проблемою в нашому юнацькому спорті є те, що частенько наші дитячі фахівці намагаються будь-якою ціною “виграти у сусіднього села”, а потім ми дивуємось, чому так мало успіхів юнацьких трнасформуються у дорослі досягнення… Пропоную Вам, Ірино, перейти на спілкування фактами і конкретними прикладами:) Я зовсім не претендую на роль баскетбольного експерта. Висловив те, що побачив і відчув, будучи на тому матчі. І, напевно, достатньо вже пояснив ті декілька фраз, відповідаючи на запитання в коментарях. Як кажуть, я не умоляю досягнень п. Жартуна:) І ще раз вітаю його із заслуженою перемогою в Чернівцях. Але… Не буду повторюватися. Якщо Ви (або інші “захисники Жартуна”, хоча для чого його треба захищати? Я на нього не “нападав”:) ) не перейдете на спілкування фактами і конкретними прикладами, далі, вибачайте, будете спілкуватися в режимі “монологів”:) Удачі і всіх благ!
У меня как детского тренера возникли вопросы.Автор может их воспринимать как риторические.Итак:1)Почему после тура в Ровно,где команда Черновцов чуть не выиграла у команды Жартуна В.В.,тренер Прохницкий не сделал НИКАКИХ выводов(тем более было видео игры);2)Почему нет видимого прогресса в выполнении технических элементов(как в защите,так и в нападении);3)Как автор,не разбираясь в нюансах мини-баскетбола,пишет о нём,и как часто приходилось ему(автору) видеть матчи мини-баскета.На игре присутствовал президент городской федерации Барабанов,который мог бы проконсультировать автора статьи;3)Обратил ли автор на поведение Прохницкого во-время игры?Объясню,все его крики были комментариями на действия игроков и судей.А надо было руководить игрой.;4)Знает ли автор,разницу в возрасте игроков команд, указанных в статье и если знает,почему не указывает это в статье.P.S. Собаки лают,караван идёт(арабская пословица).Ждём финала
Ви написали, що запитання риторічні, тож й не буду відповідати:) Лише зауважу, що Барабанов, наскільки мені відомо, не є президентом міської федерації баскетболу, а віце-президентом обласної. Дискусія майже одразу пішла в напрямку “сам дурак”:) Тобто в інформації висловлено враження від конкретних подій і дій, а у відповідь – загальні фрази:) Причому чомусь проглядається намагання ніби захистити Жартуна, хоча, повторюю, ніхто на нього не нападав:) Якщо маєте що написати по суті – будь ласка:) Але фактами:) Будь ласка, приведіть ще один приклад того, що успішний дитячий тренер (а п. Жартун, безумовно, є таким) в іншій “баскетбольній” країні або в Україні дозволяє собі більшу частину зустрічі порушувати правила гри (заступаючи за лінію або заходячи просто на майданчик на пів метра), або що дитячий тренер, в гонитві за дитячими успіхами, застосовував аналогічний “тактичний хід” – з, м’яко кажучи, повільним пересуванням в бік чужої половини майданчика (причому демонстративно). Це цікаво суто з професійної точки зору:) Щодо “чекаємо фіналу” – думаю, мало хто сумнівається, що команда з Рівного буде вище, ніж чернівецька. Принаймні, цього сезону точно. Власне, на цю тему я і не висловлювався. У дитячому спорті результати – доволі умовна річ;) Поясніть, якщо можете, навіщо на конкретні зауваження щодо некоректних (перебування на майданчику) і “курйозних” (кумедний спосіб затягувати час і утримати переможний результат) дій п. Жартуна переводити спілкування в бік критики Прохніцького?:) Утім, чому дивуватися, якщо поки що ніхто із “захисників п. Жартуна” не підписався коректно, максимум ім’я, і те невідомо, чи вірно вказане:) Спілкування “з кущів”… З чим пов’язана боязнь спілкуватися відкрито?..
На моей памяти есть имена тренеров,котрые выигрывали ВЮБЛ по разным возрастам и которые постоянно “выходили в поле” :ЗТУ Ткаченко(Днепропетровск),Шавгарова(Миргород),Канцлер(Одесса)-это лишь несколько фамилий. А говоря на языке одесситов “поедьте в Одессу и спросите за Кесельмана (который на стуле умудрялся “выскакать”на площадку)”. А теперь по взрослому баскетболу, убедительная просьба глянуть трансляции НБА и Суперлиги, в которых главные тренера зачастую выходят за линию! Никто не пытается очернить работу тренеров Прохницких, просто жалко видеть как команда Черновцов, являющейся одной из самых “фактурных” в лиге не может найти свою игру в течении всего сезона. Ошибка автора, по-моему мнению, в том, что он ищет причину поражения в боковой линии и в “антибаскетбольной тактике”.Давайте закончим дискуссию по этому вопросу. Побеждает сильнейший. Приношу свои извинения, если кого обидел. Надеюсь, что упомянутые команды попадут в тройку призеров ВЮБЛ(и не раз). Удачи.
Та ніхто не шукав причини поразки в тому:) Дякую за приклади. Хотілось би ще раз уточнити – Ви вважаєте, що це правильно?:) Чи все-таки правила для того, щоби їх дотримуватись?:) На мій погляд, таке демонстративне нехтування правилами – це свого роду неповага до виду спорту, загалом… Я не писав повний звіт про матч, не аналізував його комплексно. Хто має час і бажання, – будь ласка. Я написав враження від конкретних дій. Навіть якщо хтось приведе приклад, приміром, що десь в дитячій лізі США якийсь тренер давав такі наставнови, як п. Жартун, і юні американки так, як рівнянки у Чернівцях, розпочинали атаки (просування вперед “сантиметровими кроками”), я все одно вважаю це по-спортивному смішним і нелогічним з огляду підготовки цих дітей до великого баскетболу… Щодо майбутніх призерів – звісно, я буду радий, якщо чернівчанки зачепляться за призове місце. Але незрівняно більше я буду радий, якщо з цієї команди якась дитина виросте у гравця команди майстрів або взагалі збірної України! Як аналізувати, робити висновки і готувати до наступних двобоїв, – це не моя справа, Жартуни і Прохніцькі самі розберуться:)
Вам, як легкоатлету, важко зрозуміти всі тонкощи баскетболу. Тому не вводьде в оману інших людей котрі читають цю статтю. Основне завдання дитячого баскетболу в УСЬОМУ СВІТІ навчити дітей грати один на один. Тому в дитячому баскетболі ЗАБОРОНЕНІ деякі способи захисту та нападу. І тому ДИТЯЧІ тренери МАЮТЬ навчити дітей правильно грати один на один, досконадюючи власну техніку. У тренерів є багато можливостей для цього, а також є й обмежання, про все це в своєму інтер’ю сказали президент федерації баскетболу О.Волков https://www.youtube.com/watch?v=BSdehdExuA4 та директор чемпіонату Л.Шабанова https://www.youtube.com/watch?v=8xst4tSQF40 . Тому довожу до Вашого відома що основне завдання ДИТЯЧОГО баскетболу на відміну від дорослого не те яка видовищна гра, а те як гравці правильно та технічно виконують елементи. Пропоную ВАМ прийти на гру цих команд через пару років і подивитись, і тоді думаю Ви зрозумієте. І головне що має вміти гравець – це індивідуальна техніка, та виконувати завдання тренера… Надіюсь що цю статтю можно буде обговорити через пару років…
🙂 У чому ж, цікаво, на Вашу думку, я ввів в оману когось?:) Не знаю, на жаль, як Вас звати, якось трохи неприємно спілкуватися з людьми “з кущів”:) Але тішить хоча би коректність:) Я втомився повторювати: прохання не дофантазовувати щось “між рядками”:) Я написав те, що написав і мав на увазі те, що написав, а не те, що ви фантазуєте тут:) Ключові моменти: 1. Тренер, навіть успішний дитячий, не мав би виявляти неповагу до правил гри, що п. Жартун регулярно робив, заступаючи на лінію або відверто виходячи на майданчик; 2. Настанови (на весь зал) рухатись вперед “сантиметровими кроками” – це, як мінімум, не вписується у “середньостатистичне” сприйняття такого цікавого, видовищного виду спорту…:) Там не було ніякого аналізу методик підготовки юних баскетболісток і т.п. Я радий, що Ви слухаєте інтерв’ю Волкова та інших фахівців. Спробуйте переконати мене або, для початку, себе:), що такі “тактичні ходи” (оці візуально кумедні “початки атак”) – це саме те, що слід привівати юним баскетболісткам, аби вони в майбутньому виросли у висококласних гравців:) 3. Ви не звернули увагу більше ні на що, крім, як Ви, напевно, сприйняли, критики на адресу п. Жартуна? Там були і позитивні речі про нього написані:) Якщо Ви зможете аргументовано пояснити мені, як Ви акцентуєте, колишньому легкоатлету (дивно, чому Ви думаєте, що якщо я, приміром, займався різний час у секціях боксу, футболу та легкої атлетики, то я не маю права бути прихиьником інших видів спорту, як і висловлювати якісь свої враження про інші види спорту?:) ) “нюанси” навколо ключових двох нагаданих тут моментів з тієї інформації, буду дуже вдячний особисто і від імені інших “середньостатистичних” Вам, як, я так розумію, фахівцю з баскетболу;) Дякую:)
Прихильником можна бути різних видів спорту, але
фахівець і аналітик це зовсім різні речі. Я особисто
вважаю що Ви не на тому ставите акцнти. Треба
аналізувати зовсім інші речі, а не те як себе поводив
тренер, чи його тактика. Кожен з нас на його місці
може поводив себе таким самим чином, щоб
перемогти. А треба думати чому наша команда не
зробила все щоб перемогти, адже вона на рік старша,
і фізично сильніша, що Ви теж не вказали.
Прихильником можна бути різних видів спорту, але
фахівець і аналітик це зовсім різні речі. Я особисто
вважаю що Ви не на тому ставите акцнти. Треба
аналізувати зовсім інші речі, а не те як себе поводив
тренер, чи його тактика. Кожен з нас на його місці
може поводив себе таким самим чином, щоб
перемогти. А треба думати чому наша команда не
зробила все щоб перемогти, адже вона на рік старша,
і фізично сильніша, що Ви теж не вказали.
У Вас є можливість акцентувати на тому, на чому Ви вважаєте за необхідне, правда?;) Але чому Ви так впевнені, що саме Ваш погляд має бути “істиною в останній інстанції”?:) Повторюю, я висловив ті враження, які домінували після того матчу. Ніякого аналізу причин поразки я не збирався робити. Якщо маєте бажання, – будь ласка, аналізуйте;) Я, повторюю, вважаю, що в дитячому спорті результати – далеко-далеко не головне. Щодо віку гравців, якщо Ви помітили, я вказав вік гостей, тому що після гри у мене опинилась під рукою їхня “технічка” з роками народження. У у нашої команди була без цих даних, тому я так їх і вписав. Якщо маєте бажання і вважаєте актуальним провести аналіз в розрізі вікових і антропометричних даних – хто ж Вам забороняє?:) Я не маю ні часу, ні бажання це робити наразі. Висловлюйте свої думки, але при цьому не намагайтесь повчати інших, як саме їм треба думати:) Моїми враженнями не можете управляти Ви або хтось інший:) Можна ще багато про що тут розповідати, але поки що я не прочитав жодних аргументованих пояснень, чому тренер гостей стільки часу виявляв неповагу до правил гри у баскетбол, перебуваючи на майданчику?:) І як ті наставнови йти в атаку “сантиметровими кроками” (що з боку виглядало просто як “знущанням” над самим видом спорту) мають допомогти цим діткам у майбутньому вирости у класних баскетболісток?:)
Вам вже все досить доступно пояснили, перечитайте коментарі, якщо й це Вас не задовільнило то напишіть мені особисто… я спробую популярно Вам пояснити, Адже для цього треба реєструватись при написанні коментарів??? !!!!
Ви хочете сказати, що buka2325 має мені все пояснити щодо того, хто пише?:) Пропоную Вам теж перечитати ще раз і саму інформацію, і коментарі:) Якщо Ви знайдете якісь аргументовані пояснення щодо основних “проблемних моментів” (нехтування правилами в плані перебування п. Жартуна на майданчику і “чудернацькі” настанови рухатись в атаку “сантиметровими кроками”) – будемо вважати, що я Вам проспорив і з мене “200 г (соку) і пончик” (перефразований “стандарт” з радянських часів) 🙂 Я розумію, що аргументувати якось ці “нюанси”, м’яко кажучи, складно:) Але навіщо при цьому постійно намагатися робити з мене ворога Жартуна?:) Мені він, як кажуть, “сто років не треба”:) Молодець, що займається з дітьми, вміє знайти підтримку для участі у змаганнях і т.п. (вже вкотре повторююсь:) Я ж не винен, що він на моїх очах так демонстративно нехтував правилами:) І “змушував” дітей демонструвати в початковій стадії атак такий “дивний баскетбол”:) Ну, не сподобалось мені це, то в чому проблема? Вам це подобається – у Вас є на це право. І Ви тут можете залишити ще будь-яку кількість коментарів на підтримку п. Жартуна, хто заважає?:) Але сумніваюсь, що Ви зможете аргументовано “відмазати”:) Жартуна за ті конкретні “проблемні моменти”:)
Я зрозумів що Спортбук це не спортивний портал, а Ваш особистий блог. томущо Ви тут висловлюєте свою власну думку та враження. А не як справжній журналіст має робити…
Дивні у Вас погляди щодо “справжніх журналістів”:) По-Вашому, я мав висловити Ваші враження чи чиїсь інші?:) Я не робив аналізу того матчу, ще скільки разів це повторювати:) А це, що кинулося в очі, висловив. І впевнений, що ніхто не може аргументовано пояснити, що в цих двох моментах п. Жартун був правий:) Що ще Ви хочете? Якщо б це була подія іншого рівня, до неї і увага була би інша – можна було більше часу витратити, зробити повноцінний звіт про матч, записати коментарі післяматчеві і т.п. Але, вибачайте, якось закрутився з такими “дрібничками”, як перемоги наших землячок на Чемпіонаті Європи:) Щось маєте проти?:) У мене ж немає фінансування, штату, щоби роздавати завдання:) Що встигаю фізично сам, те й роблю:) Бачите, люди по ночах сплять, а я готую чергові матеріали і мушу ще Вам відповідати, бо Ви ніяк не заспокоїтесь і не визнаєте, що п. Жартун поводився некоректно щодо БАСКЕТБОЛу:) Влітку було забавно бачити листа на облсну федерацію футболу, в якому просили “відрядити працівника редакції порталу SportBuk.com для участі у церемонії нагородження” (http://sportbuk.com/2012/02/bukovynskyj-portal-stav-laureatom-vseukrajinskoho-konkursu/), забавно, бо це все – в одній особі:) А Ви хочете, щоби з змагань дівчат 2001 р.н. і молодших я встига робити аналітичні матеріали з коментарями:) Проаналізуйте і Ви, у свою чергу, кількість матеріалів на порталі, в т.ч. фото, відео і т.п.:) Якраз тако лежав і думав, як би це зробити розширенній репортаж з коментарями про ДЮФЛ молодшої вікової групи:) І знайти якісь аргументи проти своїх вражень, аби не викликати гнів шанувальників п. Жартуна (або противників Прохніцьких) 🙂
До слова, Ваш “камінь в город” щодо “власної думки” – така “штанга”!:) Бо журналістика далеко не передбачає лише передачу чиїхось думок, а й висловлювання власної позиції;) А ось “головна проблема” полягає в тому, що особисто я якраз і не є прихильником стилю, в якому домінує власна позиція:) Це можна легко простежити за матеріалами на порталі;) Цей стиль “вмикаю” дуже рідко – приміром, коли йдеться про якісь системні речі (http://sportbuk.com/2013/03/yanukovych-zabrav-sport-z-pid-osvity-ale-dali-hrabliv-yuschenka-ne-pishov/), про захист інтересів олімпійців (http://sportbuk.com/2013/01/hubernator-rozkazav-pro-kvartyrni-perspektyvy-olimpijtsiv-ta-pidtrymku-sportu/) і т.п. (http://sportbuk.com/2012/11/sport-u-chernivtsyah-%E2%80%93-ozdorovlennya-hromadyan-chy-biznes/), або коли випадково, ситуативно “вразять”, як це було на тому матчі, з якого я збирався подати лише фото, статистику і пару слів “підводки”. Але баскетбол в такій “дивній інтерпретації” (як ті “стрімки атаки” “сантиметровими кроками”) я ще не бачив, це мене неприємно вразило. Як і те, що наставник команди, яка є фаворитом змагань, дозволяє собі публічно так відверто нехтувати правилами і більшу частину часу стоїть на лінії або просто на майданчику… Поясніть, чому я не міг про це написати?:) При цьому, на відміну від Вас, я це не вважаю “істиною в останній інстанції”. Правда, досі ніхто не зміг аргументовано пояснити, що п. Жартун був правий в цих моментах. Всі вільно висловлюють свою позицію на порталі, в чому проблема?:)
Всім доброго ранку! Я вирішив стати на захист не тільки нашого буковинського баскетболу а й всеукраїнського! Я на відміну від таких як Борис(це напевно внук Бориса Єльцина), 123(це ви номер чогось чи когось???), Gidi, і buka2325!!!!Я НЕ ПЕРЕХОВУЮСЬ і не скриваюсь за моїм ніком мене можна вичислити. ДУЖЕ цікаво від кого чи чого ці люди переховуються обсираючи буковинський баскетбол????Хай кожен напише свою причину переховування!Звати мене Андрій а фамілія Калинка! Передусім хочу дуже подякувати за все що робив і робить по цей день для розвитку баскетболу і побажати здоровя і натхнення засновнику і людину яка вперше в 2002 році вивів наших дівчат на ВСЕУКРАЇНСЬКІ ЗМАГАННЯ це РУСЛАН ВОЛОДИМИРОВИЧ ЧЕХІМСЬКИЙ! Руслан якщо ти читаєш це – ВІД МЕНЕ ТОБІ ВІД ДУШІ ДУЖЕ ВЕЛИКА ВДЯЧНІСТЬ!!!Отже почнемо розмову з порівняння Чернівецької і Рівенської команд і інфраструктури вцілому! Я декілька раз був в Рівному і бачив як Валера Жартун тренує дівчат різних вікових груп…по перше вони всі тренуються в шикарному залі 28школи м.Рівне(аналог 27 школи чернівецької тільки там кільця впоперек розміщені) і вони просто привикли до майже стандартних майданчиків а не так як підопічні Інни Прохніцької, Андрія Прохніцького і Вячеслава Рибчанського тренуються в “собачій будці”(я дуже вибачаюсь за образу залу 22 школи в якій я колись працював…але він в порівнянні з майданчиком в рівному виглядає будкою)! Буковинські дівчата які вперше вийшли на поле ФОК Олімпія просто розгубилися бо вони ніколи не тренівалися на стандартному майданчику! І от з цією розгубленістю і повязаний ривок Рівного за 6хв 14-2! А потім всі бачили була рівна гра…доходило до мінус 7! По-друге рівень фінансування рівенської команди і нашої команди перебуають у різних вагових категоріях(як наприклад порівняти ФСК Буковина і ФК Металіст у фінансуванні) про це хто не знає то я офіційно пишу бо знаю…Валера разом з дівчатами має змогу завдяки місцевій владі і місцевим спонсорам їздити по Україні, Росії, Білорусії, Польші…одним словом вони більш зіграніші і більш так би мовити досвідченіші!
ДАЛІ ОБОВЯЗКОВО БУДЕ ПРОДОВЖЕННЯ!! Я біжу на роботу!!
Ось доречі перший в житті журналістський дебют головного тренера ЧЕРНІВЧАНКА-ДЮСШ-1 Інни Анатоліївни Прохніцької!Я записав її журналістський дебют і хочу щоб про це прочиатли всі! Ось він
Аднрій, ти взагалі розумієш про що йже мова??????? Що у тебе та твого куратора за звичка виправдовувати поразку за рахунок інших? Чому не ти не він не напише помилки чернівецької команди???
P.S. А хто ти є ми і так знаємо!! – ти позориш м.Чернівці на всю Україну, хтось піднімає імідж, а ти рабоишь тільки гірше для буковинського баскетболу!!!!
Шановний напишіть будьласка, що я такого поганого і гіршого робив і роблю в буковинському баскетболі????!!!!!
” Всім авторам рядків які пишуть жорстку критику хочеться сказати: по-перше чим критикувати команду і тренерів може слід пошукати причину в собі…може цих авторів бере заздрість за те що команда вперше за всю історію чернівецького обласного баскетболу вийшла у фінал чотирьох(автор. це команди Рівного, Дніпропетровська, Миргорода) Всеукраїнської Юнацької Баскетбольної Ліги? А може хтось хоче взяти на себе керівництво командою, то я пропоную набрати свою команду дівчат…а не словами а ділом показувати як ВИ вмієте досягати успіху!!! І тоді можна буде про щось говорити! А то більшість вище вказаних авторів тільки вміють тренувати на бумажці і язиками! А всі ті тренери нехай тренують свої команди і не лізуть в справи інших команд! (Автор…Взагаліто офіційно головний тренер команди Інна Анатоліївна Прохніцька…це для тих хто не володіє інформацією). Що вам чи чим мішає Андрій Прохніцький, кого я хочу того й беру в помічники команди…як наголошує в статті Інна Прохніцька і все вище і нижче написано з її слів. Перше чим писати такі речі і так жорстко критикувати…треба мати елементарну тактовність, яку вчать в університетах, на тренерських семінарах(напевно ВАС там не було)… і треба бути просто людиною в житті! Вмійте порадіти за успіхи команди! Бо заздрісь і злість до нічого доброго не приведе! Почніть будувати своє життя…збирайте свою команду, тренуйте, досягайте успіхів, менше судіть(автор. не судіть і судимі не будете), менше сидіть в інтернеті і у вас все получиться…так як у нас з чоловіком(зі слів Інни Прохніцької). Перш ніж писати такі речі про команду треба подумати було про дітей які грають в цій команді і про їхніх батьків які читають ваші вислови і репліки! А діти викладались на іграх як могли!І правильно зауважив buka2325 “Пропоную ВАМ прийти на гру цих команд через пару років і подивитись, і тоді думаю Ви зрозумієте.”- я його в цьому повністю підтримую! Коли команда програє то програє і тренер…я робила все що могла на цей тур! Але як би там не було поведінка маленьких дівчат…для тих хто не знає є непередбачуваною. В програші команди є і помилки тренера які я не заперечую! Я дякую всім дівчатам а також їхнім батькам за все що вони робили заради успіху команди! P.S. Команда ЧЕРНІВЧАНКА-ДЮСШ-1 а також батьки дівчат висловлюють подяку пану Дяконюку і пану Дзівідзінському за надання залу ФОК ОЛІМПІЯ, а також обласній і міській чернівцьким федераціям баскетболу в особі Попадюку Миколі Петровичу і Барабанову Юрію Олександровичу. Команда «Чернівчанка-ДЮСШ-1» а також батьки та особисто Інна Анатоліївна і Андрій Іванович Прохніцькі щиро вдячні секретарю міської ради Віталію Михайлішину, який фінансово підтримує команду у ВЮБЛ!
Я радий за чернівецьку команду і те що вона вишла у фінал. І всі молодці і дівчата і тренери. Річ йде про статтю яку написав автор, який не розібрався в самій грі і критикував тренера команди гостей, не давши можливість йому висловити свою думку з цього приводу. Деж наша гостинність і професіоналізм?????
А де гостинність і професіоналізм Жартуна…чому він не хотів показати відкритий і видовищний баскетбол для вас для мене і всіх хто був на грі…тим більше що достроково і ми і вони вийшли з групи і ця гра нічо в остаточному турнірному плані нічо не вирішувала…як приклад вчорашній матч по відкритості і видовищності БАРСЕЛОНА-МІЛАН!!!!
Ти хворий якщо порівнюєшь ці два матчі
“Бука”, Ви взагалі самі дивитесь, що пишете?:) “критикував тренера команди гостей, не давши можливість йому висловити свою думку з цього приводу”… Але ж Ви тут вільно висловлюєте свою думку, правда?:) І хто хоче не лише “ля-ля”, то може зробити так, як зробив Андрій Калинка – він просто поспілкувався і записав сюди думку головного тренера чернівецької команди. Якщо Ви так переймаєтесь “розкритикованим” тренером гостей, то не займайтеся “переливанням з пустого в порожнє”, а, як говорили в “революційні часи”, – “не словом, а ділом”:) Чи це сам п. Жартун і пише?:) (жартую). Досі ні Ви, ні інші незнайомці, які, на жаль, спілкуються “з кущів” (не вистачає сміливості від свого імені писати) не навели жодного аргументу, які пояснили би читачам, що насправді п. Жартун правильно робив, що більшу частину матчу порушував правила, перебуваючи на лінії або відверто на майданчику. І що те, що він змушував дівчат розпочинати атаки “сантиметровими кроками”, – це не “кумедне” на вигляд “видовище”, а щось “геніальне”, “майбутнє дитячого баскетболу”, до чого інший баскетбольний світ прсто ще недоріс:) Ось вся “критика” – помістилась в двох маленьких фактах. Заперечуйте аргументовано, а не “стріляйте пальцем в небо” – то Прохніцький не добрий, то автор “безпідставний критик”, то претензії, чому немає коментарів фахівців, то взагалі безглузде “не дав можливість”:) Так ніби це написано в якійсь газеті і тепер п. Жартун має чекати наступного її виходу, щоби мати можливість висловитися:) Ви ж в цілодобовому режимі можете висловлюватися. То будьте такі ласкаві і донесіть сюди думку самого “старшенно ображеного”:) Хоча чомусь є думка, що сам п. Жартун не потребує таких “адвокатів”:) О, п. незнайомцю, пропоную “піти далі” і знайти навіть в добрих словах, які там є щодо п. Жартуна, щось “коварне і підступне”, “несправедливо критичне” і т.п.:) Розвивайте негативну тематику, це ж, я так розумію, Вам приємно?:) Ви вже не раз пропонуєте комусь написати Вам на електронку (чомусь боячісь відкрито залишати тут інформацію, все “з кущів”), що могли вже й самі якось написати і пояснити свою “таємничість”:) Сподіваюсь, натиснути на “Про нас” і скопіювіати там електронку не є з розряду “не дає можливостей”?:) Удачі і всіх благ!;)
Вище написана стаття була повністю зі слів головного тренера баскетбольної команди ” ЧЕРНІВЧАНКА-ДЮСШ-1″ Інни Анатоліївни Прохніцької!
Шановний пан або пані buka2325…напишіть будьласка хто ви є чисто для мене! Не будьте як ті даішніки…які сидять по кущах ховаючись і скриваючись..і яких потім всі 99.9% водіїв України згадують не злим тихим словом!
Ти можешь мені написати на пошту buka2325@gmail.com
Ні я на всякі ліво створені і тимчасові електронні скриньки не пишу нікому! Бо просто не бачу змісту в цьому!
ти взагалі нічого не бачишь
а також сайти!
Далекуватий ві від баскетболу, пане Георгій. Кожен тренер вибирає певну тактику, яка й приносить свої плоди. А коли чернівецькі наставники і не навчили дівчат (до слова, на рік-два старших за своїх суперниць) ні тактики, ні вміння працювати з мячем – то навіщо ж “гавкати на караван”, який іде за своїм вивіреним маршрутом і не звертає уваги на заздрість і безсилу лють… А те. що пан Г. не взяв післяматчеве інтервю у наставника рівнян, зате обгадив його у своєму блозі – це зайвий раз свідчить про його професійність. Як члена НСЖУ, так і АСЖУ,
П. Миколо, дозволю собі не коментувати Ваші припущення:) Якщо Ви мали би час і бажання подивитися саму інформацію та дискусію в коментарях, думаю, без проблем знайдете всю потрібну інформацію, в т.ч. ту, яка спростовує і робить не дуже логічними всі Ваші припущення:) Це ж треба як люди хвилюються за пана Жартуна, який придумав найсмішніший в світі спосіб утримувати переможний рахунок, який в дитячому баскетболі, якби це по-м’якше сказати, не такий важливий, як привчання діток до НОРМАЛЬНОГО баскетболу;) Цікаво, що це з “захисниками” п. Жартуна, що жоден не може аргемнтовано пояснити, що він правий, що демонстративно більшу частину зустрічі порушував правила і що змушував дітей кумедно починати атаки, так розумію, боячись, навіть при величезній перевазі в рахунку, випустити з рук таку омріяну чергову перемогу над Чернівцями, яка, правда, в турірному сенсі нічого вже не вирішувала:) Не приписуйте мені намагання виглядати в чиїхось очах баскетбольним експертом:) А інтерв’ю з п. Жартуном я би записав, якби: 1. Мав час; 2. Був сенс ставити його в незручне становище, поцікавившись його поясненннями щодо згаданих не раз двох “проблемних нюансів”:) Навіщо людину ставити у незручне становище – нехай тішиться “великою перемогою”;) Щиро бажаю йому не ламати дітям уяву про нормальний баскетбол такими методами досягнення результату, як затягування часу “сантиметровими кроками” (гості вели запис, попросіть у них касету і подивіться ще раз, як це виглядало з боку – кумедно і дивно для баскетболу, як мінімум). Удачі і всіх благ!;)
Добрий вечір усім!! Хватить вже балачки розводити! Ще раз уявіть як би грала наша Буковина наприклад проти Дніпра не одну гру яку може б якось нашару звела б внічию а всі 10 ігор…це те саме…тут порівнюється саме інфраструктура і фінансова сторона команд! А тепер уявіть кінцевий результат всіх ігор ФСК БУКОВИНА-ФК ДНІПРО!!! Звичайно якщо хтось із вас усіх дивився останнім часом ігри за участю Буковини і Дніпра!!!Ще раз якщо ми за сезон зіграли як офіційних так і товариських 7 ігор..то Рівненщина зіграла десь більше 20 ігор з різними командами!
А те чому Валера Жартун(якого я дуже поважаю) чомусь не хотів показати відкритий баскетбол лишається великим знаком питання! Цікаво чи у фіналі чотирьох він також вибере таку тактику…? Вона все таки ж невидовищна!!! А саме 81% людей я памятаю коли проводив соціологічне дослідженя в Чернівцях дивляться баскетбол і футбол заради видовища а не результата!!! Може тут зібралися представники отих 19%….
Не лише тих 19%, Андрію:) Мені теж такий баскетбол не подобається:) А скільки відсотків вважають нормальним для тренера (дитячої команди!) відверто зневажати правилами гри і значну частину часу проводити на майданчику?:)
Не смішіть людей, яких 19 відсотків? Такий баскетбол може хіба хворим на голову подобатися:) Знайшов інформацію в інтернеті про цього Жартуна, по знайденому ніколи не подумав би що він може бути таким нездалим! Може це якийсь виняток. Але то направду виглядало дуже убого. Не можна так знущатися над дітьми! Вони ж подумають що це і є баскетбол! Андрій молодець, що написав тут коментар чернівецького тренера! А за Георгія я просто дивуюсь – ви ж авторитетна людина, журналіст з великої літери, навіщо опускатися до рівня спілкування з провокаторами?! Працюйте собі і не звертайте увагу! Не здивуюсь якщо це все одна людина пише на захист Жартуна, людина далека від баскетболу як мінімум
п. Mykola, дякую за добрі слова на мою адресу. Можливо, це і виглядає іноді як “піддавання на провокації”:), але я все-таки стараюсь відповідати людям, які залишають тут коментарі. Так, п. Жартун – хороший тренер, добре, що є ще кому займатсия з підростаючим поколінням;) А щодо інших моментів – я вже втомився спілкуватися на цю тему:)