«З подачі» Гешка на базі «Заросляк» постелять легкоатлетичну доріжку
Спортивна база «Заросляк» в сусідній Івано-Франківській області вперше прийняла збірну України з легкої атлетики, і цей збір організували за пропозицією зіркового буковинського бігуна Івана Гешка.
Спортивна «перлина» Карпат
Про спортивну базу «Заросляк», подальші перспективи на думку Івана Гешка і керівництва бази. І про перший збір збірної України з легкої атлетики.
Ворохтянська високогірна навчально-спортивна база «Заросляк» знаходиться в 20 кілометрах від центра Ворохти Івано-Франківської обл. і 50-ти км від відомого гірськолижного курорту «Буковель», розташована в заповідній зоні «Карпатський національний парк» на висоті 1350 метрів над рівнем моря.
База є останньою ознакою цивілізації при сходженні на найвищу точку України – гору Говерла (2061 м).
«Заросляк» має свою дуже довгу історію, яка починається ще на початку 19 століття. Ще за часів Речі Посполітої (зараз – Польща) тут був історичний центр туризму, де могли відпочити і переночувати туристи, які піднімались на Говерлу.
У 1956 р. база почала діяти. Як спортивна база СРСР.
У 90-х роках база була удосконалена, сюди почали приїжджати і готуватися до змагань члени збірної України з вільної боротьби, дзюдо, самбо, боксу, веслування, велоспорту, які потім ставали призерами і чемпіонами світу та Олімпійських ігор. Серед них – Ельбрус Тедеєв, Роман Готюк, Василь Федоришин.
Збірна України з легкої атлетики вперше приїхала сюди у листопаді 2014 р. Її основну частину склали спортсмени, які готувались до чемпіонату Європи з кросу. Серед них – минулорічні срібні призери європейського чемпіонату з кросу серед молоді Іван Стребков і Олександр Кузьмичов, призерка Євро серед жінок з бігу на 10000 м Ольга Скрипак, призерка минулорічної європейської молодіжки з бігу на 10000 м Вікторія Хапіліна.
Уперше на збір в якості тренера приїхав наш рекордсмен України і чемпіон світу з бігу на 150 м буковинець Іван Гешко. Саме він першим «освоював» це місце ще в 2003 р., і саме він став, можна сказати, головним ініціатором збору саме у цьому місці.
Я поспілкувався з Іваном, аби дізнатися більше про «Заросляк».
– Іване, я знаю, що ти давно сюди приїжджаєш, і те, що ми зі збірною знаходимось тут, – це і твоя заслуга.
Так, ідеї приїхати сюди я подавав ще 7 років тому, але раніше мене ніхто не хотів слухати, всі їздили в Кисловодськ. І тренерів це влаштовувало. Але, як кажуть, «все, що не робиться, – до кращого». І я запропонував нашому старшому тренеру по витривалості поїхати сюди, він мене підтримав. Місця тут перевірені. Наприклад, трохи нижче, у Ворохту і Яблуницю, на висоту 900 метрів, завжди приїжджали готуватися середньо вики, ходаки і марафонці. І бачили, що з цих гір є хороший ефект. Так чому б не спробувати піднятися трохи вище – в «Заросляк», на 1350 м.
– Коли вперше сюди приїхав?
У 2003 році в середині березня, після чемпіонату світу в Бірмінгемі, де я був 5-м. Потім став сюди приїжджати 2-3 рази в рік на 21-21 дні.
– Чому саме сюди, а не в інші гори, адже збірна України в той час їздила в Кисловодськ і Терскол…
Їздив сюди постійно тому, що після першого мого перебування тут результат не забарився, і вже через два з половиною місяця на своєму першому старті літнього сезону я встановив рекорд України, пробігши півторачку за 3.33,67. І показав на тих змаганнях кращий результат сезону в світу.
(А далі. Як ми знаємо, того року Іван Гешко в боротьбі з рекордсменом світу Хішамом Ель Геружжем і французом Мегді Баала, виборов третє місце на чемпіонаті світу в Парижі – прим. авт.).
– Що на сьогодні змінилось на цій базі з часів твого першого візиту?
Раніше тут завжди було холодно, були погані ліжка, не було телевізорів, душа, ми купались в котельні. Тепер зробили ремонт, змінили вікна, ліжка, меблі, поставили телевізори в номерах, удосконалили тренажерний зал, покращилось харчування.
– Які ти бачиш подальші перспективи цієї бази? Як думаєш, буде сюди їздити збірна з легкої атлетики?
Я думаю, що якщо буде стадіон, то, можливо, будуть сюди приїжджати і готуватися всі види легкої атлетики. Щоби досягнути високих результатів, треба використовувати середньогір’я і високогір’я. Навіщо їздити кудись за 2000 км, якщо у нас є своє. До прикладу, раніше лише одна дорога з моїх рідних Чернівців вартувала стільки, скільки я платив тут за 21 день проживання і харчування. Я взагалі дотримуюсь думки, що треба жити і тренуватися в тих місцях, які ближчі тобі, тому що коли ми переїжджаємо на інше місце, долаючи великі відстані, ми перевантажуємо свій організм дорогою і акліматизацією до інших гір. Наш регіон – це наш регіон, це наші гори, наше повітря. Я не можу гарантувати, що одразу буде 100% результат. Треба частіше використовувати наші гори, але в будь-якому разі спортсмени в мінусі не будуть, так як навіть перебування тут на цій висоті, чисте гірське повітря, прогулянки на Говерлу дадуть свій результат, зрушення (плюс) у плані витривалості.
Також про перспективи і подальший розвиток спорт бази «Заросляк» я вирішив запитати у директора бази Анатолія Осровського.
– Анатолій Йосипович, нині, в такий непростий час для спорту, яким ви бачите майбутнє «Заросляка»?
Зараз я можу сказати, що фінансування і так хороше. Федерація легкої атлетики України і Кабінет Міністрів платить достатньо грошей за кожного спортсмена. Раніше проблема була у втратах коштів по дорозі до нас. З одного боку, гроші йшли до нас напряму, а з іншої – у старого керівництва не було ефективного менеджемнта. Наприклад, на сьогодні збірна платить за харчування одного спортсмена 150 грн. в день, і я вважаю, що цих коштів сповна достатньо, щоби нагодувати атлета. Що стосується інфраструктури, минулого року був зроблений ремонт, дуже багато було недоліків, і з того, що недобрали минулого року, ми цього доробили. Нам багато чого не вистачає. Але я вважаю, зо за місяць-другий ми повністю все завершимо. Змінимо вже закуплені меблі, постіль, рушники і т.д. Усі спортсмени будуть жити в номерах по двоє, не більше. Плануємо постелити бігову доріжку.
– Я чув на початку збору про ці розмови. Наскільки реально тут постелити доріжку?
Так, на сьогодні ми вже зробили перший етап, запросили фірму, яка спеціалізується на будівництві спортмайданчиків і спортивного покриття, вони зробили попередні виміри і розрахунки. Найбличим часом ми зробмо смету і вже на сьогодні ми готові залучити частину своїх коштів на будівництво бігової доріжки. Сподіваємось на підтримку держави, а також на спонсорів і спортсменів. Думаю, якщо все буде добре, то вже влітку у нас буде легкоатлетична доріжка по колу 250 м і прямою 150 м для спринтерів, а також яма з піском для стрибунів.
P.S. Ну що ж, від себе, як учасника збору, хотілось би додати, що за останні 10 років це був один з кращих моїх зборів в складі збірної України. Все було добре організовано і централізовано, починаючи з ранішнього шикування і закінчуючи вечірніми зборами спортсменів. Ми всі дуже здружилися і познайомилися ближче один з одним. Місцеві мешканці завжди раді вітати туристів зі всієї України, а особливо спортсменів. Хотілось би подякувати всіх, починаючи від Івана Гешка, керівництво збірної України, тренерам, доктора і масажиста за пророблену роботу. І окреме спасибі заслуженому тренеру України Ліщуку Василю Володимировичу за підняття патріотичного і спортивного духу на цьому зборі.
Сподіваюсь, цей збір буде не останнім, керівництво допоможе базі в будівництві бігової доріжки, а наша задача успішно виступити на чемпіонаті Європи з кросу в Болгарії. І, звісно, показати високі результати в зимовому сезоні!
01.12.2014 р. Володимир КИЦ, mir-la.com
***
Іван Гешко: Краща гірська база – «Заросляк», а має бути на Буковині на 1580 м н.р.м.
***
Відео: Потенційна високогірна спортивна база у Карпатах (1580 м)
***
У буковинських Карпатах може «вирости» база олімпійської підготовки
***
Голова Держінвестпроекту Владислав Каськів вивчає інвестиційний потенціал «олімпійської» гори Томнатікул
***