Три золоті та одну срібну нагороду привезли додому буковинці з Всесвітньої Універсіади, яка завершилася у Белграді. Чемпіонами у складі футбольної збірної стали студенти Чернівецького національного університету Олександр Крохмалюк і Юрій Бахтіяров, а також чернівчанин Юрій Кисилиця, який навчається у Дніпропетровську. А у стрільбі з лука «срібло» в командному виді програми здобула випускниця ЧНУ Тетяна Дорохова. Сьогодні героїв Універсіади чествували у Чернівцях.
Оскільки три з чотирьох буковинських нагород пов’язані з Чернівецьким національним університетом, саме у
цьому навчальному закладі і вітали призерів найпрестижнішого студентського форуму (14.07.09).
Ректор ЧНУ Степан Мельничук вручив грамоти-подяки та DVD-плейєри студентам географічного факультету Олександру Крохмалюку, факультету фізичного виховання і здоров’я людини Юрію Бахтіярову та випускниці цього факультету Тетяні Дороховій. У свою чергу, п. Мельничуку та проректору Тамарі Марусик презенти з Белграда вручив арбітр футбольного турніру Універсіади Юрій Мосейчук (завідувач кафедрою здоров’я людини, спортивної рекреації та фітнесу факультету фізичного виховання і здоров’я людини, кандидат наук).
Степан Мельничук подякував спортсменам за багаторічні виснажливі тренування, самовідданість та волю до перемоги, які, зрештою, приносять славу університету, Буковині та Україні. А ще Степан Васильович відзначив працю президента ФК «Університет» – заслуженого працівника фізичної культури і спорту України Миколи Осадця, чий внесок у футбольні успіхи ЧНУ важко переоцінити. І запевнив, що спорт і надалі матиме серйозну підтримку з боку керівництва вузу, а матеріально-технічна база новоствореного «спортивного факультету» покращуватиметься з кожним роком.
З кабінету ректора герої Універсіади, до яких приєднався Юрій Кисилиця (навчається у Дніпропетровську), перейшли до «Червоної зали», де вперше відбулася спортивна прес-конференція.
Спілкування з пресою розпочалося з маленької церемонії нагородження. Оскільки чернівчанин Юрій Кисилиця навчається у Дніпропетровську і, відповідно, не отримав подарунків від ЧНУ, керманич міської федерації футболу Сергій Задорожняк вирішив не залишити Юрка без презента і вручив йому DVD-плейєр від партнера федерації – спортивно-оздоровчого комплексу «Цецино». Від цього ж комплексу всім призерам Універсіади дісталися сертифікати на знижку 50%.
Далі володарі найпрестижніших студентських нагород поділилися враженнями від виступів у Белграді.
Юрій Кисилиця (воротар) зазначив, що налаштовувався лише на «золото»: «Ми їхали до Белграда з рішучим наміром захистити чемпіонський титул, який хлопці здобули два роки тому. Все складалося для нас якнайкраще. Слава Богу, що виграли, довели, що той успіх не був випадковим. Так сталося, що, крім фіналу, у всіх поєдинках ми виграли серії пенальті (на груповому етапі пробивалися пенальті, які відігравали би рол за однакових показників – авт.). Чесно кажучи, був впевнений, що пенальті будуть за нами. У нас «монолітний» колектив, дуже дружна команда, підтримували один одного, знали і вірили, що переможемо. Який матч був найважчим? Проти Кореї у чвертьфіналі. Дуже було спекотно, важко. Корея дуже хороша, мобільна команда. Напевно, це був переломний поєдинок на шляху до першого місця. Якою буде моя наступна команда? Цим питанням займається мій агент. Чекаю найближчими днями дзвінка. Команди цікавляться, представники телефонували агенту – з команд з-за кордону та з нашої І ліги. Кому я завдячую за свої футбольні успіхи? Я виховувався у Лєпестова Юрія Івановича, у ДЮСШ №2 у Чернівцях. Він мене взяв до себе ще малим. І я йому дуже-дуже вдячний. Вчора ми з ним говорили по телефону, він мене привітав, я йому дуже сильно подякував. А далі я маю сьогодні-завтра зайти до Юрія Івановича в гості, аби разом відзначити перемогу».
Юрій Бахтіяров (воротар) зізнався, що стояти на воротах для нього значно легше, ніж хвилюватися на лаві запасних: «Мені було дуже тяжко стежити за грою з лави запасних. Власне, й не дуже звично мені сидіти в запасі. Дуже сильно хвилювався за будь-який небезпечний момент. На полі однозначно легше… Щодо моїх наставників – першим тренером є Солоненко Микола Іванович з села Великого Кучурова Сторожинецького району. З ним зв’язатися поки що не вдалося, але обов’язково зустрінемося. Ще я вдячний Дмитру Федоровичу Гордею, який запросив до чернівецької спеціалізованої ДЮСШ і юнацької команди «Університет», Миколі Манолійовичу Осадцю, який «патронує» мене в університеті і є, можна сказати, першим наставником у дорослому футболі, Юрій Григоровичу Шелепницькому, який запросив до «Буковини», та іншим тренерам, з якими доводилося працювати».
Олександр Крохмалюк (півзахисник, автор переможного голу в матчі з Канадою, який вивів Україну до чвертьфіналу): «Юрко вірно сказав, що найважчим видався матч проти Кореї. Хоча у нас в групі найважчим суперником вважалася команда Марокко, вони зібрали олімпійську збірну. Але марокканці посіли останнє місце в групі. Гра з ними теж у нас була непростою. Зіграли унічию і виграли пенальті. Потім з чехами так само. А вже у грі з Канадою відступати нікуди було – треба було обов’язково вигравати. І я щасливий, що мені вдалося забити той вирішальний другий гол. Я його запам’ятаю, думаю, назавжди. Після розіграшу кутового партнер віддав мені пас і я зльоту влучно пробив. У нас, я вважаю, дуже хороший колектив за силою духу. Тренера хороші. Виїзду на Універсіаду передувала хороша підготовка. Дружній колектив, а коли є колектив – буде команда, буде результа, буде все. Як нас зустріли в Україні? З квітами в аеропорту. Привітали. Приїхали сюди і, як бачите, тут теж привітали (сміється – авт.). Кому я завдячую з тренерів? Перший тренер у мене у м. Борщів Тернопільської області, у ДЮСШ – Павучок Володимир Миколайович. Ну і, звісно, я дуже-дуже вдячний іншим наставникам, які мене тренували, та особливо Миколі Манолійовичу Осадцю, який дуже багато зробив для того, аби ми заграли у дорослий футбол і потрапили до студентської збірної України».
Юрій Мосейчук розпочав з того, що зовсім не шкодує, що вихід збірної до фіналу викреслив його з кандидатів на обслуговування «золотого матчу»: «Заради таких успіхів я готовий пожертувати суддівством будь-якого «золотого матчу». На цей турнір були запрошенні арбітри з 16 країн, які виступали у фінальній частині. Причому це мали бути обов’язково арбітри ФІФА. Тож судді були досить кваліфікованими. І хочу зазначити, що протягом всього турніру практично не було нарікань на суддівство. Щодо турніру, одним з цікавих нововведень було те, що після нічийних ігор в підгрупах пробивали пенальті, щоби визначати кращу команду за рівності інших показників. Щодо збірної, починали вона важко – з двох нічиїх. Вирішальний груповий матч з Канадою через несприятлві погодні умови перенесли на другий день. Хлопці зібралися і виграли. А вже другого дня довелося грати з Кореєю, де підібрана досить хороша команда. Це практично олімпійська збірна Кореї. Нашим хлопцям на відпочино був один день, а корейці відпочивали два дні. Плюс важкі погодні умови – спека. Але після нічиєї наші знову виграли серію пенальті. До речі, слід відзначити, що наша збірна всі серії пенальті виграла, в чому велика заслуга нашого воротаря Юрія Кисилиці, який став практично відкриттям турніру. Він показав досить пристойну гру, яка сподобалася присутнім фахівцям. А щодо Бахтіярова – доля така, хтось повинен бути готовий будь-якої миті з’явитися на полі. Але Юрко чимало пограв раніше в основі студентської збірної, тож у нього, впевнений, ще все попереду!»
Найтитулованіша учасниця прес-конференції – заслужений майстер спорту Тетяна Дорохова, яка у 2003 р. у цій же командній номінації була бронзовою призеркою, напівжартома зазначила, що тепер обов’язково треба здобувати другу ос віту, аби мати можливість добратися і до золотої нагороди: «У наших змаганнях конкуренція була доволі високою, оскільки багато збірних приїхали основним складами. А Корея виступала молодіжним складом, який теж є дуже сильним. Найважчим у нас був спаринг з Японією – у півфіналі. Коли дівчата наші, можливо, відчули якийсь мандраж і влучали з 8 десь 2-3. Тут зараховувалися влучяння у 9-10, які були суцільним жовтим. За кожне влучання нараховувалося одне очко. Якщо перевести на стандартні мішені, то ми, напевно, виграли би, оскільки наші серії були більш «кучними» в районі «яблучка». Але з Японією дівчата буквально по міліметру не чіпляли габарити, а то вже нулі. Я виходила стріляти останньою, тож на мені лежав великий, важкий тягар відповідальності – для виграшу треба було влучати всі 8 пострілів у ціль. Було важко, але впоралися. В останній серії ми розуміли, що виграємо, якщо кожна влучить по разу в жовте, ми виграємо. Але одна дівчинка набрала 0, 0, інша – теж 0, 0. І знову весь тягар на мені. Дівчата, звісно, дуже добре мене підтримували. Зате одна дівчинка з Японії постійно кричала мені «під руку». У нас дозволяються емоції, з трибун кричати, а на рубежі –ні. Але японка настільки вболівала за свою команду, що забула про ці правила, адже розуміла, що мої помахи відкриють перед ними шлях до фіналу. Наша підтримка виявилася сильнішою за її крики і ми виграли. З Кореєю у фіналі у нас трішки не вийшло – напевно, «перегоріли». Зранку ми дивилися боротьбу наших хлопців за «бронзу» (виборов Дмитро Грачов – авт.) і за «золото» (виграв Віктор Рубан – авт.), відбувся «виплеск» емоцій. Сенсу їхати до селища не було, тож коли ми після чотирьох годин відпочинку на стрільбищі вийшли на рубіж, були не зовсім готовими до боротьби. Звісно, хотілося перемоги, були шанси, тому що протистояв нам молодіжний склад збірної Кореї. В олімпійському раунді я програла трішки (два очки) кореянці, яка, між іншим, теж трішки дрогнула. Тобто не такі страшні ті корейці, як їх «малюють». Я трішки не впоралася з вітром, який змінював напрям. Кореянка влучила 6 балів, а я 4. Загалом я цим стартом задоволена. І сподіваюся, що вдасться потрапити на наступну Універсіаду. Для цього треба буде докласти багато зусиль, аби вступити на другу спеціальність до якогось вузу. І до команди потрапити, зрозуміло. І сподіваюся, що на наступній Універсіаді, можливо, буде медаль і вищої проби, адже «бронза» і «срібло» у мене вже є».
Фото: Георгый МАЗУРАШУ
| 2009 р. Герої Всесвітньої Універсіади у ЧНУ (SportBuk.com) |
***
