Чемпіонат Чернівецької області з футболу, як, напевно, і в інших регіонах, в умовах «будівництва світлого капіталізму» давно вже перетворився на неофіційні змагання серед меценатів.
На провідних позиціях в крайовому аматорському футболі перебувають фактично одні й ті самі гравці, які «перекочовують» і здобувають нагороди для різних населених пунктів і команд з найщедрішими спонсорами. Причому частенько цих футболістів не пов’язує нічого не лише з певним містом, селом або селищем, а навіть з районом, який вони представляють. І вже не перший рік місцеві шанувальники «гри мільйонів» іронізують навколо того, що найспритніші футболісти-аматори заробляють значно більше, ніж гравці «Буковини». Такі собі «професійні ознаки» аматорського футболу…
Найспритніші заробляють у трьох чемпіонатах
Перед початком сезону-2008 заговорили про те, що відтепер, мовляв, нагороди буде складно «купити» разом з командою, як нерідко траплялося останнім часом. Ці розмови пов’язані були з «революційним» рішенням колегії відділу з питань фізичної культури і спорту обласної державної адміністрації. Згідно з новими вимогами крайової спортивної влади, під час обласних змагань в складі команди на полі мало бути не менше шести футболістів, які народилися або постійно проживають (працюють, навчаються) на території району або міста, які вони представляють. Ще одна спеціальна умова – обов’язкова присутність на полі по одному гравцю до 17 та до 18 років. Першу вимогу представники команд-учасниць обласних змагань, які, за пропозицією федерації футболу, пропустили назване рішення колегії через своє «громадське обговорення», підтримали одностайно, а другу – з побажанням обмежити «омолодження» лише обов’язковим гравцем віком до 18 років. Крім цього, обласній федерації футболу було рекомендовано забезпечити проведення офіційних матчів у вихідні та святкові дні (тут думки представників команд розділилися 50х50) та заборонити виступати в обласних змаганнях гравцям, які заіграні в чемпіонатах інших областей (декілька років тому Володимир Борисевич за сезон примудрився стати чемпіном Чернівецької, Івано-Франківської та Тернопільської областей). Останню рекомендацію більшість футбольних активістів зустріла «в штики» – мовляв, нехай футболісти заробляють в стількох чемпіонатах, в скількох можуть. При цьому вони не врахували, що сприяють спотворенню стимулів для юних футболістів, які швидше прагнутимуть після закінчення ДЮСШ «доїти», не тренуючись, футбольних меценатів з кількох областей, ніж пробитися до «Буковини», де треба тренуватися по два рази на день, а заробіток скромніший. Звісно, в другому варіанті можна з часом потрапити і до команд вищих ешелонів з відповідною можливістю заробляти значно більше, але то далека перспектива, в той час як аматорське заробітчанство значно ближче і доступніше. Крім цього, «приземлення» до територій однозначно призведе до зменшення різниці в класі між командами, а отже зробить боротьбу більш інтригуючою, а змагання – цікавішими.
Хочеш «зайвих легіонерів» – допомагай спортивній школі
У процесі «футбольних дебатів» керівники обласного спорту зм’якшили свої вимоги, в т.ч. враховуючи колишні ініціативи президента ФФУ Григорія Суркіса. Так, командам у скорегованому варіанті рішення дозволялося залучати і більшу кількість «легіонерів», але за кожного «зайвого» (поза квотою) треба було презентувати місцевій спортивній школі футбольного інвентарю на 1000 гривень. Від цих скромних «інвестицій» звільнялися лише ті колективи, які беруть участь в аматорському чемпіонаті України. В окремих випадках дозволили і проводити матчі у робочі дні. Необхідність йти на такі винятки пояснювалася тим, що в області не вистачає кваліфікованих суддів, які у вихідні дні залучаються до обслуговування національних змагань (напевно, активізації потребує і робота з підготовки молодих арбітрів).
Зрештою обласна федерація футболу добилася відстрочки на рік заборони виступати одразу у декількох чемпіонатах, а також дотримання відповідних «територіальних вимог» при формуванні команд. На думку футбольних функціонерів, такі зміни до регламенту можуть «розігнати» футбольних меценатів і призвести до зменшення кількості команд-учасниць обласних змагань. Утім, раніше теж періодично з’являлися нові та припиняли своє існування «старі» команди. Ми спробували проаналізувати причину останніх «зникнень» колективів, які входили до числа лідерів або претендентів на нагороди.
Чому «зникають» команди?
Свого часу чемпіон області «Калинівський ринок» припинив виступи в обласних змаганнях у зв’язку з відмовою однойменного ринку фінансувати команду. Самобутній колектив «Динамо» (чемпіон «першої ліги») зник з футбольної карти області після зміни місця роботи великого шанувальника футболу, полковника міліції Івана Зайцева (хоча працівники правоохоронних органів і досі грають за різні команди). Багаторічний лідер обласного футболу «Митник» (Вадул-Сірет) був «на плаву», доки ним опікувалися митні чини Василь Вінтоник та Пилип Дищук. А 2006 рік, коли декілька футболістів-«митників» трагічно загинули в Карпатах, став для команди останнім. Нещодавно припинили своє існування і переможець другого обласного дивізіону ФК «Васловівці» та чемпіон-2006 ФК «Малик» (Дорошівці). Відомо вже й про те, що не гратиме наступного сезону дебютант чемпіонату області «Готель «Буковина», який до останніх турів претендував на «бронзу». І ці всі «зникнення» ніяк не пов’язані з регламентними змінами.
Так, спонсор однойменного клубу Микола Малик зазначив, що вони були готові і хотіли грати цього року: «Офіційно нас не допустили через те, що ми запізнилися з заявкою. По-перше, наскільки мені відомо, деякі команди заявилися, платили заявочний внесок і пізніше. По-друге, ми не знали, коли останній термін заявки. Вважаю, що роль зіграли певні «підводні течії»…» (голова обласної федерації футболу Петро Кобичик запевнив, що ніяких «підводних течій» немає, просто вони надто пізно надумали заявлятися, на той час був вже надрукований календар, пророблена інша організаційна робота, що, на той час, практично унеможливлювало збільшення кількості команд-учасниць). Керманич готелю «Буковина» Валерій Чинуш так пояснив рішення припинити фінансування команди: «Ми мали певні кадрові проблеми і я особисто попросив перенести нам одну гру. Клопотання не задовольнили, посилаючись на регламент. Попри те, що я, гадаю, немало допомагаю футболу і міг би розраховувати на те, що мені підуть назустріч, відмову сприйняв спокійно, адже, як кажуть, закон має бути один для всіх. Але на другий день інший матч таки перенесли… Подвійні стандарти я не сприймаю…». Граючому президенту ФК «Васловівці» Василю Вишивану охоту спонсорувати футбольну команду відбили рефері: «Ми грали виїзний матч. Я приїхав під кінець першого тайму, коли рахунок був 4:0 на нашу користь. Яким же було моє здивування, коли в перерві арбітр недвозначно натякнув, яку суму треба йому дати. Я взагалі проти таких методів «роботи з суддями». Але щоби за рахунку 4:0 просити гроші! Я й пояснив, що можу після гри пригостити, але ніяких грошей давати не буду. Тоді рефері сказав, що «знайде» нас в іншому поєдинку. І «знайшов». Якщо перефразувати Озерова, мені такий футбол не потрібний…».
Тож, як видно, причин для «зникнення» команд вистачає і їх, на жаль, значно більше, ніж можливостей для «народження» нових колективів. Хоча саме до останнього (або принаймні до збереження наявного «контингенту») прагне команда обласної федерації футболу на чолі з незаперечним авторитетом Петром Кобичиком та досвідченим Олексієм Лазенком. Негативні явища футбольні зверхники аналізують і роблять все можливе, аби їх було менше і вони не перетворювалися на негативні тенденції.
Фавориті відомі… на старті
Ось з таким «багажем» буковинський футбол увійшов у черговий сезон.
Враховуючи «старі правила гри», вже на старті практично без ризику помилитися можна було спрогнозувати, що перших два місця розіграють між собою найгрошовитіші ФК «Лужани» та ФК «Кіцмань». І навіть несподівана нічия лужанців у другому турі в Берегометі з місцевими «Карпатами» сприймалася лише як тимчасова можливість для інших команд покрасуватися у призовій зоні. За великим рахунком, відкритими залишалися лише питання щодо бронзового призера та як лужанці з кіцманчанами розділять перші дві позиції. «Золото-срібна» інтрига трималася довго. Коли у фіналі Кубка області гору взяв ФК «Кіцмань», дехто стверджував, що програвші обов’язково стануть чемпіонами – мовляв, торік було навпаки: лужанці виграли Кубок, а чемпіонат «віддали» кіцманчанам. Цей базований на чутках і припущеннях прогноз набув реальних контурів лише тоді, коли ФК «Лужани» вперше в історії місцевого футболу тріумфував в аматорському чемпіонаті України. На фоні феєричної гри команди Василя Орлецького та Ярослава Мазура у фінальній частині українських аматорських баталій якось не вірилося, що хтось зможе випередити цей колектив у чемпіонаті області.
На «бронзу» до останніх турів було одразу декілька реальних претендентів. Ще в середині другого кола шанси здавалися кращими у «Готеля «Буковина». Проте на фініші далися взнаки організаційні здібності керманича ФК «Ротор» (Слобода) Віталія Ротаря, який не раз демонстрував вміння «витискати» необхідний результат навіть у, здавалося, безнадійних ситуаціях (недарма патронована ним шкільна команда з Новоселицького району виграла цього року Всеукраїнський турнір на призи клубу «Шкіряний м’яч» і путівку до Франції).
Згадану вище неприємну статистику доповнила «АКВА-ПЛЮС» (Герца), яка «недожила» до турнірного екватору. Власник однойменного туркомплексу Георгій Козьма щодо «перекриття грошового крану» зазначив: «Апетіт до грошей у них виявився більшим, ніж бажання та здатність досягати результату».
Повертаючись до суперечливих суддівських рішень, варто звернути увагу на пропозиції щодо внесення в регламент обов’язкового забезпечення господарями поля повної відеозйомки матчу бодай однією камерою на загальному плані. Звісно, якісь дуже динамічні і тонкі епізоди складно буде розібрати завдяки цим записам, але у більшості спірних моментів, розглянувши відео, певні висновки фахівці зможуть зробити. Тепер вже не той час, коли забезпечити зйомку матчу на любительському рівні звичайною камерою – це архіскладне завдання для учасників обласних змагань…
Кращих назвали тренери та капітани
Тепер декілька слів про кращих гравців чемпіонату області. «Перші скрипки», звісно, відіграють переважно футболісти з досвідом виступів у командах майстрів. Відзначати когось персонально на базі власних симпатій «УФ» не став, а опитав капітанів та головних тренерів команд, які назвали свої варіанти трійки кращих. І ось якою вийшла перша десятка в цьому неофіційному рейтингу:
1) Сергій Янчик (ФК «Лужани»);
2) Ілля Куруляк (ФК «Лужани»);
3) Сергій Черняк (ФК «Кіцмань»);
4) Вадим Заяць (ФК «Кіцмань»);
5) Олександр Дележа (ФК «Лужани»);
6) Валентин Подольський (ФК «Кіцмань», воротар);
7) Павло Кудрявцев (ФК «Кіцмань»);
8) Василь Палагнюк (ФК «Лужани»);
9) Олександр Вийчук («Черемош»);
10) Василь Ілащук (ФК «Ротор)
(всього респонденти назвали прізвища 24 футболістів).
Підсумкова турнірна таблиця
| І | В | Н | П | М | О | |
| 1. ФК “Лужани” (Кіцманський район) | 28 | 25 | 2 | 1 | 103-11 | 77 |
| 2. ФК “Кіцмань” | 28 | 22 | 4 | 2 | 106-26 | 70 |
| 3. ФК “Ротор” (Слобода, Новоселицький район) | 28 | 18 | 3 | 7 | 57-26 | 57 |
| 4. “Колос” (Новоселиця) | 28 | 17 | 4 | 8 | 53-50 | 55 |
| 5. “Готель “Буковина” (Чернівці) | 28 | 16 | 4 | 8 | 48-30 | 52 |
| 6. “Черемош” (Вижниця) | 28 | 16 | 1 | 11 | 54-47 | 49 |
| 7. “Карпати” (Беререгомет, Вижницький район) | 28 | 14 | 6 | 8 | 40-32 | 48 |
| 8. “Підгір’я” (Сторожинець) | 28 | 13 | 2 | 12 | 39-32 | 41 |
| 9. ФК “Тисовець” (Сторожинецький район) | 28 | 10 | 5 | 13 | 42-62 | 35 |
| 10. ФК “Молодія” (Глибоцький район) | 28 | 10 | 3 | 15 | 46-57 | 33 |
| 11. МСК “Кіцмань” | 28 | 8 | 3 | 17 | 39-66 | 27 |
| 12. “Дністер” (Хотин) | 28 | 7 | 1 | 20 | 32-48 | 22 |
| 13. ФК “Заставна” | 28 | 6 | 3 | 19 | 34-65 | 21 |
| 14. ФК “Садгора” (Чернівці) | 28 | 3 | 3 | 22 | 35-94 | 12 |
| 15. ФК “Вашківці” (Вижницький район) | 28 | 3 | 0 | 25 | 25-101 | 9 |
Кращі бомбардири (по командах):
«Черемош» – Олександр Вийчук (28 м’ячів),
ФК «Лужани» – Василь Палагнюк (23 м’яча),
ФК «Молодія» – Артур Банчук (19 м’ячів),
ФК «Кіцмань» – Павло Кудрявцев (16 м’ячів),
«Підгір’я» – Микола Коваленко (14 м’ячів),
«Колос» – Руслан Пятничко (13 м’ячів),
МСК «Кіцмань» – Олександр Загороднюк (13 м’ячів),
«Карпати» – Іван Тодорович (12 м’ячів),
СК «Тисовець» – Андрій Дущак (11 м’ячів),
«Готель «Буковина» – Олександр Омаров (10 м’ячів),
ФК «Ротор» – Василь Ілащук (8 м’ячів),
ФК «Садгора» – Олександр Сопін (7 м’ячів),
«Дністер» (Хотин) – Микола Шевчук (6 м’ячів),
ФК «Заставна» – Олександр Дубковець (5 м’ячів),
ФК «Вашківці» – Іван Думан (4 м’ячі).
У 210 матчах забито 713 м’ячів ( в середньому по 3,39 за гру), показано 540 жовтих і 36 червоних карток.
Георгій Мазурашу, “Український футбол”, 2008 р.
***
