Про «колективну безвідповідальність» та «заслужених», але «не настільки»…

17

Яскравим прикладом недоречності існування об’єднаних підрозділів влади можна вважати і колегію обласного управління молоді та спорту ОДА, яка відбулась 9.03.17 у приміщенні обласної федерації футболу.

 

Одразу поясню, у чому зв’язок конкретної колегії та ненормальності об’єднання різних галузей і сфер в один орган управління.

До складу колегії, природно, входять представники сфери фізичної культури і спорту та «молодіжно-сімейного» напряму. Так ось, коли слухаються питання молодіжні, «спортивні» представники, не будучи «в темі», як кажуть, стають переважно «формальними учасниками прийняття рішень». І, відповідно, коли слухаються спортивні питання, «молодіжники», не розбираючись у тонкощах, голосують «для кількості».

Після «гарячого» питання щодо подання на присвоєння звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», де, м’яко кажучи, були запитання до ухваленого рішення, запитався у людини з молодіжного напряму, яка проголосувала за всі 4 кандидатури, чи знає вона тих людей, яких підтримала на таке високе звання (найвище для фахівців сфери). Відповідь, зрозуміло, була: «Ні». А інший «молодіжний» член колегії відповів, що підтримав лише одного кандидата, бо почув з нагородного листа щось там про Лупу. Насправді ж той кандидат причетний до успіхів Наталки Лупу приблизно так само, як бігунка до космічної галузі… Але це треба знати… І так же приймаються рішення серйозного колегіального органу!!! Кому «таке» потрібне – щоби люди з «чужих» сфер діяльності приймали рішення щодо інших управлінських напрямів?!

Хочеться сподіватися, що найтитулованіший спортсмен Буковини – чемпіон Європи та світу, кращий спортсмен України 2006 р. Іван Гешко, який тепер очолює на громадських засадах обласне відділення НОК України та профільну комісію в обласній раді, зможе переконати керівництво обласної ради та обласної державної адміністрації, щоби вони скористались своїми повноваженнями і ПРИРОДНО реорганізували управління молоді та спорту на окремі відділи (чи навіть сектори, назва – це формалізовані деталі) з питань фізичної культури та спорту і у справах сім’ї та молоді (або просто молоді). І те, що міністерство молоді та спорту, – абсолютно не аргумент проти такої реорганізації. Бо так було і в нашій області, коли при міністерстві сім’ї, молоді та спорту працювали такі окремі підрозділи. І кожен займався СВОЇМ напрямом, без необхідності брати участь у прийнятті управлінських рішень щодо «чужих» сфер діяльності…

Тепер трохи детальніше про «гарячі питання».

Пріоритетність олімпійських видів спорту

Колегія розглядала і ухвалила рішення щодо пріоритетності індивідуальних та ігрових олімпійських видів спорту на 2017-2020 роки.

До першої категорії ігрових видів спорту включені баскетбол, волейбол, футбол (в алфавітному порядку). До другої – бейсбол, гандбол, хокей на траві.

Присутній на колегії перший на Буковині майстер спорту і суддя міжнародної категорії з бейсболу Ростислав Гринчук обурився, чому його рідний вид спорту не включили до першої категорії пріоритетності, адже очок за минулий рік він набрав найбільше серед всіх ігрових видів спорту. Щодо очок Ростислав правий. І справа навіть не в тому, що минулі два олімпійські цикли бейсбол не входив до програми Олімпійських ігор, а отже питання зарахування очок у підсумках серед олімпійських видів за цей період є спірним (відповіді з міністерства на відповідний запит поки що не отримали). Адже у програмі Токіо-2020 бейсбол є. І його результати за «неолімпійський» період цілком можна вважати аргуменетом при розгляді питання пріоритетності. Але річ у тому, що, відповідно до наказу профільного міністерства (15.06.2016  № 2392), критеріями для визначення пріоритетності є:

«сума очок, нарахованих виду спорту за результатами виступу спортсменів на останніх офіційних міжнародних спортивних змаганнях І та ІІ рангів;

кількість осіб, які займаються командними ігровими видами спорту;

показники розвитку інфраструктури закладів фізичної культури і спорту з командних ігрових видів спорту».

І ось за двома з трьох критеріїв бейсбол (як і хокей на траві, який за результатами йде на другому місці) серйозно поступаються видам, які включені до першої категорії.

Оскільки немає прямого чіткого зв’язку між офіційною пріоритетністю та фінансуванням видів, член колегії – заступник голови обласної і керівник міської федерації футболу Сергій Задорожняк запропонував поміняти місцями футбол і бейсбол, аби останній був в першій категорії. Цю пропозицію сприйняли напівжартома (по суті) і не підтримали.

До першої категорії пріоритетності серед індивідуальних видів спорту увійшли бокс, велоспорт, легка атлетика і стрільба з лука, до другої категорії – боротьба вільна, веслування на байдарках і каное, дзюдо, теніс, теніс настільний, художня гімнастика, до третьої – плавання та фехтування.

Чи варто звання «Заслужений» робити «масовим»?

Замість епілогу. Після ухваленого колегією управління ОДА 9.03.17 рішення щодо подання ще чотирьох кандидатур на присвоєння звання «Заслужений працівник…», авторитетному новоселицькому фахівцю Георгію Кірілу (який відомий в Україні вже не лише як Заслужений тренер України, суддя міжнародної категорії і як один з кращих регіональних організаторів у фізкультурно-спортивній сфері, а й як Фахівець з великої літери, чиє подання на присвоєння «Заслуженого працівника…» проігнорували за чотирьох (!!!) президентів України (Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко), з останнім поданням намагається розібратися буковинський нардеп Григорій Тіміш) жартома сказали, мовляв, майже вирішили вже справу із Вашим званням заслуженого: зробили ще один крок до того, щоби всі, які менше Вас заслуговують, отримали це звання, тож потім Ви залишитесь серед небагатьох «особливих», а отже будете «відзначені», «виокремлені» серед багатьох фахівців»…

Тепер щодо кандидатур 9.03.17. Всі вони, безумовно, є хорошими фахівцями, багато років сумлінно працюють на своїх поосадах у сфері фізичної культури і спорту. Але, УВАГА, подивіться, що написано в умовах присвоєння звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», кому воно може присвоюватися:

«фахівцям і організаторам фізкультурно-спортивного руху, ВИДАТНИМ ученим, тренерам, викладачам фізкультурно-оздоровчих та спортивних навчальних закладів та іншим працівникам фізичної культури і спорту, спортсменам за досягнення високих результатів у міжнародних спортивних змаганнях, вагомі заслуги в підготовці національних спортивних кадрів».

Почитайте і проаналізуйте, чи відповідають подані кандидати цим вимогам. Можете написати в коментарях, що саме видатного зробили окремі кандидати, щоби бути відзначеними найвищим званням для працівників сфери.

Варто зауважити, що на початку обговорення цього питання присутньому засновнику стрільби з лука на Буковині – заслуженому тренеру України, Заслуженому працівнику освіти України (чомусь не фізичної культури і спорту?), Почесному громадянину Чернівців Анатолію Єгорову задали запитання, чи, на його думку, перелічені успіхи стрільців із лука у нагородному листі директора СДЮШОР зі стрільби з лука Наталії Звенигородської можна зарахувати до її особистих досягнень, чи вона, як керівник, зробила щось надзвичайнне, аби ті успіхи стали можливими, Анатолій Іванович сказав, що дружина Наталія Єгорова – теж Заслужений тренер України зі стрільби з лука, розплакалась, коли почула про це подання, адже Наталія Миколаївна реально безпосередньо причетна до багатьох успішних буковинських лучників, але не відзначена найвищим званням у сфері і навіть ніхто не подавав її кандидатуру… А це, між іншим, могла (або мала би) ініціювати саме директор СДЮШОР…

Тепер «сухі» дані з нагородних листів кандидатів (із зверненням уваги на те, що є сумнівним там, тобто що, можливо, не дуже коректно зарахувати до особистих досягнень того чи іншого претендента на це високе звання).

Звенігородська Наталія Олександрівна

11.12.1965 р.н. Директор СДЮШОР зі стрільби з лука (з лютого 2012 р.).

Закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (1987 р.).

Основні досягнення, які вказані, як її заслуга:

За 5 років у закладі підготовлено 35 спортсменів першого спортивного розряду, 18 кандидатів у майстри спорту, 9 майстрів спорту та 1 майстер спорту міжнародного класу.

За період діяльності Наталії Олександрівни на посаді директора школа підтвердила вищу категорію і на даний час лишається єдиною спортивною школою в області вищої категорії із статусом «Спеціалізована» (прим.: і взагалі єдина «спеціалізована» в області!).

За час перебування на посаді директора вихованці взяли участь у 87 змагання вищого рівня. Найвагомішими здобутками були: на чемпіонаті Європи серед юнаків та юніорів 2012 року в Данії Штирбу Іван став переможцем; на Кубку Європи того ж року в Хорватії Перекута Надія стала бронзовою призеркою в командному заліку (прим.: до слова, коректніше – командний вид програми); на чемпіонаті світу в приміщенні 2014 року у Франції Олексюк Вікторія виборола срібло в командному заліку (прим.: Вікторія не відзначилась серед дорослих, як можна зрозуміти з даних некоректних даних у нагородному листі); на чемпіонаті Європи серед юніорів 2014 року в Словенії чемпіонкою стала Олексюк Вікторія в особистому заліку, а у командному заліку виборола бронзу, Омельченко Ігор став переможцем у вправі мікс; на ІІ Літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 року в Китаї єдиною представницею нашої області була Олексюк Вікторія, яка посіла 6 місце в особистому заліку; на чемпіонаті світу в приміщенні 2016 року в Туреччині 5 командне 5 особисте місця здобула Олексюк Вікторія; на чемпіонаті Європи серед юніорів 2016 року в Румунії Онуфрейчук Олена виборола бронзу. Учні-спортсмени школи на чемпіонатах і Кубках України постійно посідають призові місця (прим.: точно не на всіх чемпіонатах і Кубках спортсмени школи були призерами…).

Під керівництвом Наталії Олександрівни завершено будівництво прибудови спортивної бази школи, що знаходиться по вул. Руській, 198 (прим.: загальновідомо, що у тій прибудові найбільша заслуга Анатолія Єгорова, який, до слова, і позабюджетні ресурси залучив)…

Нікорич Віктор Володимирович

17.04.1947 р.н. Головний спеціаліст обласного відділення (філія) Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України (з 2003 р.).

Закінчив факультет фізичного виховання Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (1979 р.).

Розпочав педагогічну діяльність у Молдові (1965 р.). У 1969-74 рр. працював у ЗОШ №20 (м. Чернівці), у 1974-78 рр. – викладач фізвиховання у Чернівецькому кооперативному технікумі, у 1978-85 рр. – вчитель фізкультури у ЗОШ №2 (м. Чернівці), з 1985 р. – завідувач кабінетом фізвиховання в обласному інституті удосконалення учителів, у 1997-2003 рр. – директор Новоселицької ДЮСШ, з 2003 р. працює в обласному відділенні Комітету з фізвиховання та спорту МОН України.

Основні досягнення, які зараховані як особисті і як підстава для присвоєння звання:

За пероід роботи в інституті удосконалення ним було випущено більше 20 методичних рекомендацій для вчителів фізичного виховання області.

Під час роботи директором Новоселицької ДЮСШ під його керівництвом почали свою спортивну кар’єру такі спортсмени:

Лупу Наталія – учасник двох Олімпійських ігор, майстер спорту міжнародного класу, багаторазова переможниця та призерка першості Європи та світу з бігу на 800-1500 м, рекордсменка України (прим.: сама спортсменка неодноразово в інтерв’ю говорила, що почала займатися легкою атлетикою завдяки вчителю фізкультури Маршенецької школи та Заслуженому тренеру України Володимиру Степанову, якого в Новоселиицб на роботу запросив Георгій Кіріл);

Столярчук Богдан – майстер спорту України з легкої атлетики (прим: він був 5-м на Європейському Олімпійському юнацькому фестивалі на 400 м, є також вихованцем Володимира Степанова, як і багато інших успішних новоселицьких легкоатлетів);

Майстри спорту з вільної боротьби – Вайпан Анатолій, Храб Ілля, Статнік Дан, Букатар Вірджінія.

Бере участь в організації та проведенні обласної спартакіади школярів з видів спорту.

Нагороджений відзнаками «Відмінник освіти», «Почесний працівник фізичної культури і спорту», медаллю «За розвиток українського спорту».

Смаглій Василь Ярославович

16.08.1957 р.н. Директор Комплексної ДЮСШ м. Чернівці.

Закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу (1986 р.), Львівський державний інститут фізичної культури (1991 р.).

Майстер спорту СРСР з дзюдо (15.12.1976 р.), майстер спорту СРСР з самбо (20.11.1979 р.), майстер спорту СРСР з рукопашного бою (23.11.1984 р.).

З 1971 р. почав займатися боксом у тренерів Трахтенберга С. А. та Сажина І. Х., виступав на змаганнях з боксу, боротьби вільної та класичної, дзюдо, самбо і рукопашного бою. У 1984 р. був срібним призером Всесоюзних змагань з рукопашного бою серед силових структур.

У 1993-2000 рр. – тренер з вільної боротьби у ДЮСШ «Колос» (Заставна), у 2000-2001 рр. – тренер з боксу КДЮСШ м. Чернівці, з 2011 р. – директор КДЮСШ м. Чернівці.

Основні досягнення, які зараховані як особисті і як підстава для присвоєння звання:

Його вихованці вдало виступали на державних змаганнях і займали призові місця. Зокрема: Мангер Уляна – бронзовий призер чемпіонату України серед молоді з боксу та Гнатчук Валентина – срібний призер. Смаглій Михайло – срібний призер чемпіонату України з боксу серед юнаків, 5 місце на Спартакіаді шкеолярів України, Андроник Роман – срібний призер чемпіонату України серед чоловіків до 22 років.

Відкрив у КДЮСШ відділення рукопашного та універсального бою.

За період роботи керівником КДЮСШ вніс вагому частку у розвиток спортивної навчально-тренувальної бази та придбав боксерський ринг, необхідне обладнання та інвентар (лави для пресу, тренажери, канати, мішки боксерські та ін.).

За час його роботи молодому тренеру з рукопашного бою Штефюку І. К. було присвоєне звання «Заслужений тренер України».

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

Тостановський Михайло Васильович

21.11.1948 р.н. Голова Чернівецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».

Закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут (1974 р.).

Трудову діяльність розпочав у січні 1970 р. інструктором-методистом стадіону «Буковина». З 1 вересня 1970 р. по 1974 р. – навчання у вузі (Тернопіль). З 1974 р. – викладач фізвиховання в системі освіти, заучем ДЮСШ з плавання, завідуючем басейном в Управління спортивних споруд «Буковина»; з 1995 р. призначений на посаду начальника Обласного центру з фізичної культури і с порту «Інваспорт»; з 2001 р. обраний на посаду голови ЧОО ФСТ «Спартак» (прим.: багато років поєднував цю посаду з керівною посадою в «Інваспорті»). У 2006-2011 рр. – депутат Першотравневої районної ради у м. Чернівцях.

Основні досягнення, які зараховані як особисті і як підстава для присвоєння звання:

За період роботи на посаді начальника ОЦ «Інваспорт» під керівництвом Михайла Васильовича підготовлено 4 учасника Паралімпійських ігор (прим.: Олена Скубак (стрільба з лука), Ірина Терлецька-Волинець (стрільба з лука, через відстуність належних умов переїхала до Івано-Франківської області), Сергій Михайлов (легка атлетика), хто четвертий учасник?!).

За час перебування на посаді голови ЧОО ФСТ «Спартак» збудовано стадіон в с. Новий Киселів Кіцманського району, на якому проводяться навчально-тренувальні заняття з бейсболу, а також регіональні та державні спортивні заходи (прим.: як відомо з відкритих джерел, основна заслуга у тому, що бейсбольне поле там облаштоване, належить Ростиславу Гринчуку).

Спортсмени відідлення з бейсболу займають призові місця: Чемпіонати України – 2-3 м (прим.: написано некоректно, у чернівецька команда була і 2, і 3, і навіть першою, але не у Чемпіонаті України (як абсолютне поняття), а, наприклад, у вищій лізі Дивізіон Б, у вікових чемпіонатах), Кубки України – 1-2 м (прим.: чернівецька команда НІКОЛИ не вигравала Кубок України з бейсболу, може йти мова хіба про вікові змагання, що слід вказати чітко, а не приписувати собі перебільшенні досягнення); Чемпіонат Європи, кадети, 2015 рік – Костащук А. (3 місце), Чемпіонат Європи, кадети, 2016 р. – Костащук А. – 1 м, присвоєне звання МСМК (прим.: у 2016 р. Андрій Костащук у складі збірної України став переможцем молодіжного U-21 (!) чемпіонату Європи).

На базі ЗОШ №27 обладнано спортивний зал (за кошти ФСТ «Спартак») зі стрільби з луку, в якому проводяться навчально-тренувальні заняття з даного виду спорту (прим.: тоді виходить, що Заслужений тренер України і особистий тренер титулованої Лідії Січенікової обманював, коли розповідав, що, крім деякої допомоги «Спартака», в облаштування названого спортзалу в підвальному приміщенні під ЗОШ №27 були використані значні ресурси спонсорські (Василь Зазуляк, ЖК «Водограй») та батьківські?!!). Спортсмени цього відділення беруть участь у Чемпіонатах та Кубках України, посідаючи призові місця, вдало виступають на Чемпіонатах Європи та світу. Вихованка ФСТ «Спартак» Лідія Січенікова брала участь в Олімпійських іграх в Лондоні 2012 р., І Європейських іграх в Баку 2015 р. (2 бронзові медалі – мікс і командний вид), Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро 2016 р. Присвоєно звання ЗМСУ (прим.: хай би Лідія Січенікова та Олег Осипенко розповіли, наскільки вагомим є внесок саме Михайла Тостановського в тих успіхах…).

Відзначений грамотами місцевих органів влади, Верховної Ради України (2010 р.), Кабінету Міністрів України (2015 р.).

***

Хто більш-менш орієнтується у спорті, можете зробити висновки… У т.ч. щодо реальної причетності тих чи інших кандидатів до заслуг, які фігурують у поданнях, і щодо реальної вагомості особистих досягнень для присвоєння найвищого звання в сфері. І можна попутно прикинути, скільки ще на Буковині у сфері фізичної культури і спорту є фахівців, які, крім згаданих вище Георгія Кіріла та Наталії Єгорової, більше за названих кандидатів заслуговують на найвище звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту»… То, може, не варто переходити до тих, які мають скромніші заслуги, поки більш заслужені люди не отримали це звання?.. Чи зробимо це звання «масовим»?..

Зовсім не ставиться під сумнів, що названі кандидати є хорошими працівниками на своїх посадах. Але мова все ж про найвище звання у сфері! І про те, чи є у них ПЕРСОНАЛЬНІ ВИДАТНІ заслуги для клопотання про присвоєння цього звання… 

З повагою до всіх спортсменів і працівників сфери, які чесно і сумлінно працюють на примноження спортивної слави Чернівців, області та України, на позитивне виховання підростаючого покоління та оздоровлення населення,

Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com,
директор облцентру «Спорт для всіх»,
член колегії Управління молоді та спорту ОДА

***

P.S.: Після названої колегії першою була думка написати заяву з проханням вивести мене зі складу членів колегії управління молоді та спорту  ОДА, оскільки подібними рішеннями, вважаю, цей колегіальний орган компрометує себе і нівелює спортивні принципи і т.п. Але «на випередження» один з авторитетних людей, до яких я ставлюсь з повагою, – колишній єдиноборець, тепер партнер спорту «попередив», щоби я не думав виходити з колегії… У зв’язку з цим беру «допомогу клубу»:) Прошу друзів і знайомих зі сфери фізичної культури і спорту підказати, чи таки виходити мені зі складу колегії? (можна телефоном або приватними повідомленнями на Facebook). Дякую.

***

Міністерство визнає олімпійськими успіхи видів, які не входять до програми Ігор?..

***

Сергій Задорожняк відзначений Президентом України як «Заслужений працівник»!

***

Олімпійський спорт: ПІДТРИТМАТИ не можна НИЩИТИ далі (де ставимо кому?!)

***

Гешко, Лупу і Ко виступили проти «політичних наїздів» на Кіріла (відео)

***

Мазурашу прозвітував перед кращими з кращих, які “благословили” його керувати обласним…

***

Leave A Reply

Your email address will not be published.