Авторитетний тренер-консультант чернівецької «Стріби» Тимофій Безрук пояснив, чому поразки його підопічних на старті вищолігового Чемпіонату України з баскетболу від «Вінницьких зубрів» є закономірними, і запевнив, що незабаром команда демонструватиме якісно вищого рівня гру.
Тимофій Безрук (тренер-консультант БК «Стріба»):
Я хочу одразу сказати, що нічого страшного не відбулося. Тому що до мене підходили після першої гри, і зараз підходять – ніби на похоронах, ледь не співчуття висловлюють. У нас йде нормальний робочий процес. Ми прогнозували таку ситуацію, і нічого страшного тут немає. Хлопці зараз під навантаженням, вони перший раз пройшли серйозний збір по фізпідготовці, лише тиждень «впрацьовуються» у залі. Працюють в режимі двохразових тренувань, в якому мало хто з команди раніше працював. Тому ми поки що лише вчимося. От десь через два-три місяці вони повинні, якщо витримають таку роботу, вони мають вийти на певний пік своєї форми нормальної. І поламаються, можливо, стереотипи їх розуміння гри. А в цих іграх вони зрозуміли, чого вартують, так що це нормальні корисні поразки. У першій грі боролися краще. А в другій грі взагалі припинили «битися». І я спеціально штучно не нагнітав, щоби вони побачили, що повинно бути бажання, що треба боротися від початку до кінця. Ми спробуємо вийти на новий рівень. А ці хлопці ніколи на такому рівні не грали. Так що все закономірно.
Ви випускали на майданчик і вчора, і сьогодні місцевих вихованців, в т.ч. зовсім юних братів Василя і Івана Федоряків, яким лише 17 і 18 років. Це для того, щоби показати їх публіці чи вони вже доросли до того, аби виходити на майданчик у такі непрості хвилини?
А у нас в команді взагалі нічого не робиться спеціально на публіку. Хоча працюємо ми саме для того, щоби було що показати публіці. Але це інша справа. На публіку можна зробити тоді щось, коли ти вже щось вмієш. Коли ти вмієш гарно грати, тоді ти можеш зробити якийсь фінт, забити зверху і таке інше. А коли ти грати ще не вмієш, то на публіку робити нічого. Я випускав цих юних хлопців, тому що вони повині були всі відчути смак вищої ліги. А, з іншого боку, ті ветерани команди (якщо можна так сказати про колектив, який живе другий рік), або гравці, які виступали у минулому сезоні, у другій грі були, на мій погляд, погано налаштовані на гру. То й же Давід Майсурадзе вийшов на гру, таке враження, ніби він робить комусь послугу, що грає. Для чого тоді грати?.. Питання зараз в тому, щоби команда морально відчула, що треба по-іншому налаштовуватися на гру. І в головах має бути абсолютно інший підхід до гри і до тренувального процесу. Саме професійний підхід. А ось те, що ми бачимо у деяких гравців, на прикладі Давіда, – це чисто любительське. Ми хочемо стати професіоналами. І з їхніх слів, як хлопці говорили на зборах команди, вони і хочуть бути професіоналами. Так от зараз ми йдемо цим шляхом. Тому що той, хто хоче грати і рости, той буде грати. А той, хто виходить відбувати номер на майданчику, ким би він не був, – у нас це не проходить… Звісно, бюджет команди не дозволяє маневрувати. І, скажімо, не для того, щоби набирати якихось гравців, а для того, щоби в команді була конкуренція, треба мати в потенціалі ще чоловіка 3-4 тих, якими можна було підміняти. Це єдине питання. Не просто набрати когось, підсилитися, як накуповують легіонерів, а просто нормальних людей, приблизно одного рівня, але тих, які хочуть «битися», хочуть вчитися, працювати. Хлопці у нас молоді, перспективні. Ті ж Ваня і Вася, чернівецькі хлопці, вони хотіли грати, хотіли «впиратися», якби у них виходило чи не виходило, але вони «билися», боролися, то нехай грають, нехай вчаться і набираються досвіду.
І я вірю в майбутнє чернівецького баскетболу!
