Неймовірно, але факт: на турнірі з дворового футболу в Зарожанах Хотинського району 30.09.12 глядачі побачили 8 матчів і… 6 (!) серій пенальті.
Фото: Георгій Мазурашу, Віталій Галан
 |
| 30.09.12. Ліга дворового футболу. “Зарожани Open” (SportBuk.com) |
***
Спортивний зал з перспективами
***
Звісно, цікаво, як сталося, що було стільки серій пенальті. Але про все по порядку…
Спершу слід висловити щиру подяку людям, завдяки яким проект обласного центру ФЗН «Спорт для всіх» – Ліга дворового футболу – «добрався» до Зарожан. З відповідною ініціативою до центру «Спорт для всіх» звернувся кращий воротар різних аматорських турнірів з футболу, триразовий чемпіон області Віталій Галан, який, до слова, встановив і спеціальні призи від себе – командний кубок за перше місце та індивідуальні трофеї для кращих в окремих амплуа. До Оргкомітету «Зарожани OPEN» увійшли також Вадим Гонцарюк, Олександр Дем’янов, Віктор Тирон, Микола Паур (депутат Хотинської райради) та Валентин Тирон. Усі вони є великими шанувальниками спорту і хочуть, аби у Зарожанах спортивне життя, як кажуть, «кипіло». І щиро переживають за підростаюче покоління, яке намагаються відволікти від різних «сучасних» негативних спокус «спортивною альтернативою»! Вадим Гонцарюк облаштував у колишньому приміщенні цукрового заводу невеличкий тренажерний зал і мріє відкрити там же секції боксу та боротьби (про ці перспективи ми розповімо окремо).
У стислі терміни Оргкомітет перетворив місцеве футбольне поле у два майданчики для «дворового футболу». Навіть нові міні-футбольні ворота спеціально зварили «під турнір». Плюс гарна розмітка, сітки на воротах, вболівальники – це все долало святковості футбольному заходу. Як, звісно, і виступ під час церемонії відкриття танцювального
колективу «Топ-данс» (керівник – Кушнір Галина Дмитрівна), який є лауреатом навіть міжнародних конкурсів.
Попередньо для участі в турнірі планували запросити і представників сусіднього Заставнівського району (який навіть «засвітили» на медалях) та команду з Чернівців. Але, зрештою, вирішили обмежитися хотинськими командами. Їх заявилося шість. Щоправда, у жеребкуванні взяли участь лише 5 з них.
Уже під час перших матчів, які відбувалися паралельно на двох майданчиках, стало відомо, що команда з Рукшина все-таки не приїде (за офіційною версією, – не знайшли транспорт). У зв’язку з цим матч з групи, куди потрапив Рукшин, «Зарожани» – «Клішківці» довелося після нульової нічиєї «пролонгувати» серією пенальті, аби визначити, хто потрапить до півфіналу з першого місця, а хто – з другого. У «футбольній лотереї» фортуна усміхнулась клішківчанам, які, що цікаво, виступали у «політичній» формі з надписом: «Наш кандидат А. Семенюк»
У другій підгрупі всі матчі завершилися унічию. Але так сталося, що у заключній грі зустрілися дві місцеві команди, які виходили до півфіналу разом у разі нічиєї 2:2 і більше. І хлопці мали необережність домовитися про це так, що почули і суперники, і навіть окремі організатори. Відповідно, після «планових» 2:2 Оргкомітет вирішив не допустити впливу порушень правил «fair play» на підсумки турніру, для чого призначив серії пенальті за коловою системою між трьома командами, які набрали однакову кількість очок. Звичайно, не без допомоги футбольної фортуни, до півфіналу увійшли «Комфорт» (Зарожани) та «Чайка» (Шилівці).
У зарожанському півфіналі перемогу святкувала однойменна команда, яка була «свіжішою», бо зіграла перед цим лише один матч. У другому півфіналі перемогли гості з Клішківців, які також мали за плечима лише одну гру. Щоправда, перепустку до фіналу вони вирвали в серії пенальті.
Матч за 3 місце розпочався на неприємній ноті – в ігровому епізоді під час боротьби «на другому поверсі» чоло розсік капітан «Комфорту» Олег Льохарт. Продовжити матч він не зміг. І оскільки на той час «комфортівців» залишилося було разом з травмованим лише 7 (а грали 6 польових гравців і воротар, основна вікова група – до 18 років, плюс троє – старшого віку), хлопці з «Чайки», сповідуючи правила «fair play», відправили на лаву для запасних і одного свого гравця, аби урівняти склади. «Бронзовий» поєдинок виграла «Чайка» – завдяки двом влучним ударам капітана Андрія Ковтюка, який, до речі, встиг пограти і… на воротах. Варто окремо відзначити другий гол Андрія, коли він фактично забіг з м’ячем у ворота. І це при тому, що на воротах стояв кіпер «Буковини-2» Станіслав Седньов.
Фінал «Зарожани» – «Клішківці» виявився «сухим», тож доля першого місця вирішилась у серії післяматчевих пенальті. Символічно, що переможний гол з пенальті забив… голкіпер «Зарожан» Роман Гуцул. Після нього схибив суперник і серія достроково завершилась.
Церемонію нагородження розпочали зі спеціальних номінацій. Індивідуальні призи від Віталія Галана отримали:
воротар – Роман Гуцул («Зарожани»), захисник – Андрій Яворський («Чайка»), півзахисник – Микола Гуцан («Дружба»), нападаючий – Олег Льохарт («Комфорт»), бомбардир – Андрій Ковтюк («Чайка»).
Призерам вручили відповідні медалі. А переможцям, – ще й кубок.
Після завершення нагородження трохи некоректно повелася команда «Клішківці»: хлопці відмовилися стати на колективне фото, висловлюючи претензії з приводу того, що їм не дістався жоден спеціальний приз. До слова, капітан ФК «Клішківці» Олександр Семенніков фігурував серед претендентів на приз кращому захиснику, а Віктор Галичанський – нападаючому. Але думки розійшлися, а вирішальне слово було за Віталієм Галаном, який встановив ті призи. Йому приглянулися більше інші виконавці. Оскільки це абсолютна суб’єктивна річ (крім визначення кращого бомбардира), ображатися і, тим більше, опускатися до некоректності, звісно, не варто…
Загалом, турнір вдався. Тепер кращим командам «Зарожани OPEN» залишається дочекатися завершення інших «кущовим» турнірам і чекати на запрошення на фінальні змагання Буковинської ліги дворового футболу.
***
Група 1
«Зарожани»
«Рукшин»
«Клішківці»
«Зарожани» – «Клішківці» – 0:0 (пен. – 1:3: №31 Геннадій Куляк 0:0, 14 Олександр Семенніков 0:1, 41 Михайло Тесовський 1:1, 11 Сергій Богачик 1:2, 10 Микола Сворожинський 1:2, 15 Віктор Галичанський 1:3, 7 Валентин Пантя 1:3)
Група 2
«Чайка» (Шилівці)
«Дружба» (Шилівці)
«Комфорт» (Зарожани)
«Комфорт» – «Чайка» – 1:1 (6 Олександр Бабенецький, 4 – 11 Анжрій Яворський, 11)
«Дружба» – «Чайка» – 0:0
«Комфорт» – «Дружба» – 2:2 (8 Олег Льохарт, 1, 15+1 – 19 Станіслав Паламар, 8, 21 Володимир Юрій, 10)
Серії пенальті (за рішенням оргкомітету):
«Дружба» – «Чайка» – 3:5
«Дружба» – «Комфорт» – 2:3
«Комфорт» – «Чайка» – 4:2
Півфінал
«Клішківці» – «Чайка» – 0:0 (пен. – 4:2: 14 Олександр Семенніков 1:0, 3 Володимир Николайчук 1:0, 11 Сергій Богачик 2:0, 14 Олег Старий 2:1, 15 Віктор Галичанський 3:1, 5 Євген Козак 3:2, 17 Пилип Вірста 4:2, 1 Ігор Коташ 4:2)
«Комфорт» – «Зарожани» – 0:2 (1 Роман Гуцул, 1, 31 Геннадій Куляк, 29)
За 3 місце
«Чайка» – «Комфорт» – 2:0 (7 Андрій Ковтюк, 18, 21)
Фінал
«Клішківці» – «Зарожани» – 0:0 (пен. – 3:4: 14 Олександр Семенніков 1:0, 41 Михайло Тосовський 1:1, 11 Сергій Богачик 1:1, 31 Геннадій Куляк 1:2, 15 Віктор Галичанський 2:2, 7 Валентин Пантя 2:3, 17 Пилип Вірста 3:3, 1 Роман Гуцул 3:4, 6 Сергій Кучер 3:4)
“До слова, капітан ФК «Клішківці» Олександр Семенніков фігурував серед претендентів на приз кращому захиснику, а Віктор Галичанський – нападаючому. Але думки розійшлися, а вирішальне слово було за Віталієм Галаном, який встановив ті призи. Йому приглянулися більше інші виконавці. Оскільки це абсолютна суб’єктивна річ” “У «футбольній лотереї» фортуна усміхнулась клішківчанам, які, що цікаво, виступали у «політичній» формі з надписом: «Наш кандидат А. Семенюк»”: факти останнього висловлювання скоріш за все і стали причиною ігнорування, та нелояльного ставлення до кращих гравців ФК”Клішківці” Олександра Семеннікова, Віктора Галичанського та кращого кіпера турніру Сергія Левчука (на думку глядачів турніру), який не пропустив жодного мяча під час усіх ігор турніру “Зарожани-оупен”.Організаторам турніру потрібно об’єктивніше оцінювати кандидатів на номінації, тобто відкидати особистісні знайомства та дружні відносини із володарами номінацій!!!!!!!!!! Надіюсь, що організатори турніру, Георгій Мазурашу та Віталій Галан (який виявився “крайнім” у такій ситуації) визнають зазначені проколи (це було видно у їхніх очах). Вважаю, що критика – це нормально, тому Гергій Мазурашу та Віталій Галан не ображайтесь на мене… У Вас була висока відповідальність та непроста, трішки не вдячна місія…
Але, не дивлячись на це, у цілому турнір, на мою думку, організований та проведений непогано. Головне, щоб такі турніри проводились частіше з метою популяризації спорту серед молоді!!!
Олеже, Ваші припущення про зв’язок між політикою і визначенням кращих, на мою думку, не мають жодних підстав! Особисто я безпартійний, тож навіть не уявляю собі, як це могло би бути – визначати кращих на футбольному полі… за політичними ознаками:) До речі, форма у Клішкіців була дуже симпатичною, я навіть подумки порадів, що Артем, як я розумію, презентував цю форму, тобто зробив добру “спортивну” справу. Щодо кращих – не раджу на цьому якось заціклюватися. Це ж умовність. Повірте, у різних присутніх “кращими” могли бути чи не всі гравці. Особисто я, коли Віталій періодично підбігав і запитував думку щодо тієї чи іншої кандидатури, майже нічим йому не допомагав в цьому плані, тому що або судив, або фотографував, і обидва заняття не дуже сприяють визначенню кращих:) Єлине я запропонував звернути увагу на Галичанського і погодився, коли запропонували кращорго воротаря віддати кіперу команди, яка виграє серію пенальті у фіналі. І ще я підтримав ініціативу відзначити спеціальним призом постраждалого у зіткненні головами. Можливо, до слова, це і залишило без спеціального призу Галичанського. Але… Думаю, і сам Віктор погодився би віддати цей приз колезі в якості невеличкої моральної компенсації за ту неприємну травму. Можливо, і він тут висловиться. Семеннікова я чув прізвище серед кандидатів, але я не брав участі у “дебатах”:) Взагалі він мені в грі, і як коректний капітан, сподобався. І зовсім не очікуав, що через якусь там статуетку він “збойкотує” колективне фотографування:) Ризикну припустити, що то були емоції, а зараз він вже інакше трохи оцінював би ці “проблеми”. Тим більше, повторюю, це були призи, встановленні конкретною людиною, яка, на мою думку, мала моральне право навіть самостійно обрати лауреатів. А Віталій ходив і цікавився у нас, хто куди пропонує:) За добрі слова і побажання дякую! Я теж хотів би, щоби подібні турніри проводилися регулярно. Звісно, такі “претензії” цьому не сприяють. Сподіваюсь, непорозуміння залишилися в тих 5-ти емоційних хвилинах після нагородження, а далі все ОК і нічого не завадить продовжувати відроджувати традиції “дворового футболу”, зокрема, у Зарожанах та сусідніх селах;)
Я цілком із Вами погоджуюсь!!!
Дякую;)
Коли будуть фото???
Коли будуть доступні
фото???
Хлопці, добого дня!!! Може, хтось зайде на сайт найближчим часом і допоможе мені знайти родичів?
Мій тато, Тирон Євген Сергійович, родом з с. Зарожани. Ми маємо близьку родину, з усіма я і не встигла перезнайомитися на весіллі моєї двоюрідної сестри Вовківської Людмили. Потім у неї народився син Максимко, безподобний синьоокий красень, її чоловік, Василь. Мій дядько Іван помер, надіюсь, що живе тьотя Ніна. Вона лишилася з сином Вітьою, моїм дворідним братом. Востаннє бачилися 13 років назад, на моєму весіллі, а тепер сестра заміж виходить, ми би в гості приїхали, я скучила. Якщо б вони не були проти, то хай би зв”язалися зі мною!
п. Оксано, я зверну увагу зарожанських знайомих на Вашу інформацію. І сподіваюсь, що вони Вам допоможуть сконтактуватися;)