Яскравим прикладом недоречності існування об’єднаних підрозділів влади можна вважати і колегію обласного управління молоді та спорту ОДА, яка відбулась 9.03.17 у приміщенні обласної федерації футболу.
Одразу поясню, у чому зв’язок конкретної колегії та ненормальності об’єднання різних галузей і сфер в один орган управління.
До складу колегії, природно, входять представники сфери фізичної культури і спорту та «молодіжно-сімейного» напряму. Так ось, коли слухаються питання молодіжні, «спортивні» представники, не будучи «в темі», як кажуть, стають переважно «формальними учасниками прийняття рішень». І, відповідно, коли слухаються спортивні питання, «молодіжники», не розбираючись у тонкощах, голосують «для кількості».
Після «гарячого» питання щодо подання на присвоєння звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», де, м’яко кажучи, були запитання до ухваленого рішення, запитався у людини з молодіжного напряму, яка проголосувала за всі 4 кандидатури, чи знає вона тих людей, яких підтримала на таке високе звання (найвище для фахівців сфери). Відповідь, зрозуміло, була: «Ні». А інший «молодіжний» член колегії відповів, що підтримав лише одного кандидата, бо почув з нагородного листа щось там про Лупу. Насправді ж той кандидат причетний до успіхів Наталки Лупу приблизно так само, як бігунка до космічної галузі… Але це треба знати… І так же приймаються рішення серйозного колегіального органу!!! Кому «таке» потрібне – щоби люди з «чужих» сфер діяльності приймали рішення щодо інших управлінських напрямів?!
Хочеться сподіватися, що найтитулованіший спортсмен Буковини – чемпіон Європи та світу, кращий спортсмен України 2006 р. Іван Гешко, який тепер очолює на громадських засадах обласне відділення НОК України та профільну комісію в обласній раді, зможе переконати керівництво обласної ради та обласної державної адміністрації, щоби вони скористались своїми повноваженнями і ПРИРОДНО реорганізували управління молоді та спорту на окремі відділи (чи навіть сектори, назва – це формалізовані деталі) з питань фізичної культури та спорту і у справах сім’ї та молоді (або просто молоді). І те, що міністерство молоді та спорту, – абсолютно не аргумент проти такої реорганізації. Бо так було і в нашій області, коли при міністерстві сім’ї, молоді та спорту працювали такі окремі підрозділи. І кожен займався СВОЇМ напрямом, без необхідності брати участь у прийнятті управлінських рішень щодо «чужих» сфер діяльності…
Тепер трохи детальніше про «гарячі питання».
Пріоритетність олімпійських видів спорту
Колегія розглядала і ухвалила рішення щодо пріоритетності індивідуальних та ігрових олімпійських видів спорту на 2017-2020 роки.
До першої категорії ігрових видів спорту включені баскетбол, волейбол, футбол (в алфавітному порядку). До другої – бейсбол, гандбол, хокей на траві.
Присутній на колегії перший на Буковині майстер спорту і суддя міжнародної категорії з бейсболу Ростислав Гринчук обурився, чому його рідний вид спорту не включили до першої категорії пріоритетності, адже очок за минулий рік він набрав найбільше серед всіх ігрових видів спорту. Щодо очок Ростислав правий. І справа навіть не в тому, що минулі два олімпійські цикли бейсбол не входив до програми Олімпійських ігор, а отже питання зарахування очок у підсумках серед олімпійських видів за цей період є спірним (відповіді з міністерства на відповідний запит поки що не отримали). Адже у програмі Токіо-2020 бейсбол є. І його результати за «неолімпійський» період цілком можна вважати аргуменетом при розгляді питання пріоритетності. Але річ у тому, що, відповідно до наказу профільного міністерства (15.06.2016 № 2392), критеріями для визначення пріоритетності є:
«сума очок, нарахованих виду спорту за результатами виступу спортсменів на останніх офіційних міжнародних спортивних змаганнях І та ІІ рангів;
кількість осіб, які займаються командними ігровими видами спорту;
показники розвитку інфраструктури закладів фізичної культури і спорту з командних ігрових видів спорту».
І ось за двома з трьох критеріїв бейсбол (як і хокей на траві, який за результатами йде на другому місці) серйозно поступаються видам, які включені до першої категорії.
Оскільки немає прямого чіткого зв’язку між офіційною пріоритетністю та фінансуванням видів, член колегії – заступник голови обласної і керівник міської федерації футболу Сергій Задорожняк запропонував поміняти місцями футбол і бейсбол, аби останній був в першій категорії. Цю пропозицію сприйняли напівжартома (по суті) і не підтримали.
До першої категорії пріоритетності серед індивідуальних видів спорту увійшли бокс, велоспорт, легка атлетика і стрільба з лука, до другої категорії – боротьба вільна, веслування на байдарках і каное, дзюдо, теніс, теніс настільний, художня гімнастика, до третьої – плавання та фехтування.
Чи варто звання «Заслужений» робити «масовим»?
Замість епілогу. Після ухваленого колегією управління ОДА 9.03.17 рішення щодо подання ще чотирьох кандидатур на присвоєння звання «Заслужений працівник…», авторитетному новоселицькому фахівцю Георгію Кірілу (який відомий в Україні вже не лише як Заслужений тренер України, суддя міжнародної категорії і як один з кращих регіональних організаторів у фізкультурно-спортивній сфері, а й як Фахівець з великої літери, чиє подання на присвоєння «Заслуженого працівника…» проігнорували за чотирьох (!!!) президентів України (Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко), з останнім поданням намагається розібратися буковинський нардеп Григорій Тіміш) жартома сказали, мовляв, майже вирішили вже справу із Вашим званням заслуженого: зробили ще один крок до того, щоби всі, які менше Вас заслуговують, отримали це звання, тож потім Ви залишитесь серед небагатьох «особливих», а отже будете «відзначені», «виокремлені» серед багатьох фахівців»…
Тепер щодо кандидатур 9.03.17. Всі вони, безумовно, є хорошими фахівцями, багато років сумлінно працюють на своїх поосадах у сфері фізичної культури і спорту. Але, УВАГА, подивіться, що написано в умовах присвоєння звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України», кому воно може присвоюватися:
«фахівцям і організаторам фізкультурно-спортивного руху, ВИДАТНИМ ученим, тренерам, викладачам фізкультурно-оздоровчих та спортивних навчальних закладів та іншим працівникам фізичної культури і спорту, спортсменам за досягнення високих результатів у міжнародних спортивних змаганнях, вагомі заслуги в підготовці національних спортивних кадрів».
Почитайте і проаналізуйте, чи відповідають подані кандидати цим вимогам. Можете написати в коментарях, що саме видатного зробили окремі кандидати, щоби бути відзначеними найвищим званням для працівників сфери.
Варто зауважити, що на початку обговорення цього питання присутньому засновнику стрільби з лука на Буковині – заслуженому тренеру України, Заслуженому працівнику освіти України (чомусь не фізичної культури і спорту?), Почесному громадянину Чернівців Анатолію Єгорову задали запитання, чи, на його думку, перелічені успіхи стрільців із лука у нагородному листі директора СДЮШОР зі стрільби з лука Наталії Звенигородської можна зарахувати до її особистих досягнень, чи вона, як керівник, зробила щось надзвичайнне, аби ті успіхи стали можливими, Анатолій Іванович сказав, що дружина Наталія Єгорова – теж Заслужений тренер України зі стрільби з лука, розплакалась, коли почула про це подання, адже Наталія Миколаївна реально безпосередньо причетна до багатьох успішних буковинських лучників, але не відзначена найвищим званням у сфері і навіть ніхто не подавав її кандидатуру… А це, між іншим, могла (або мала би) ініціювати саме директор СДЮШОР…
Тепер «сухі» дані з нагородних листів кандидатів (із зверненням уваги на те, що є сумнівним там, тобто що, можливо, не дуже коректно зарахувати до особистих досягнень того чи іншого претендента на це високе звання).
Звенігородська Наталія Олександрівна
11.12.1965 р.н. Директор СДЮШОР зі стрільби з лука (з лютого 2012 р.).
Закінчила Кам’янець-Подільський педагогічний інститут (1987 р.).
Основні досягнення, які вказані, як її заслуга:
За 5 років у закладі підготовлено 35 спортсменів першого спортивного розряду, 18 кандидатів у майстри спорту, 9 майстрів спорту та 1 майстер спорту міжнародного класу.
За період діяльності Наталії Олександрівни на посаді директора школа підтвердила вищу категорію і на даний час лишається єдиною спортивною школою в області вищої категорії із статусом «Спеціалізована» (прим.: і взагалі єдина «спеціалізована» в області!).
За час перебування на посаді директора вихованці взяли участь у 87 змагання вищого рівня. Найвагомішими здобутками були: на чемпіонаті Європи серед юнаків та юніорів 2012 року в Данії Штирбу Іван став переможцем; на Кубку Європи того ж року в Хорватії Перекута Надія стала бронзовою призеркою в командному заліку (прим.: до слова, коректніше – командний вид програми); на чемпіонаті світу в приміщенні 2014 року у Франції Олексюк Вікторія виборола срібло в командному заліку (прим.: Вікторія не відзначилась серед дорослих, як можна зрозуміти з даних некоректних даних у нагородному листі); на чемпіонаті Європи серед юніорів 2014 року в Словенії чемпіонкою стала Олексюк Вікторія в особистому заліку, а у командному заліку виборола бронзу, Омельченко Ігор став переможцем у вправі мікс; на ІІ Літніх юнацьких Олімпійських іграх 2014 року в Китаї єдиною представницею нашої області була Олексюк Вікторія, яка посіла 6 місце в особистому заліку; на чемпіонаті світу в приміщенні 2016 року в Туреччині 5 командне 5 особисте місця здобула Олексюк Вікторія; на чемпіонаті Європи серед юніорів 2016 року в Румунії Онуфрейчук Олена виборола бронзу. Учні-спортсмени школи на чемпіонатах і Кубках України постійно посідають призові місця (прим.: точно не на всіх чемпіонатах і Кубках спортсмени школи були призерами…).
Під керівництвом Наталії Олександрівни завершено будівництво прибудови спортивної бази школи, що знаходиться по вул. Руській, 198 (прим.: загальновідомо, що у тій прибудові найбільша заслуга Анатолія Єгорова, який, до слова, і позабюджетні ресурси залучив)…
Нікорич Віктор Володимирович
17.04.1947 р.н. Головний спеціаліст обласного відділення (філія) Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України (з 2003 р.).
Закінчив факультет фізичного виховання Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (1979 р.).
Розпочав педагогічну діяльність у Молдові (1965 р.). У 1969-74 рр. працював у ЗОШ №20 (м. Чернівці), у 1974-78 рр. – викладач фізвиховання у Чернівецькому кооперативному технікумі, у 1978-85 рр. – вчитель фізкультури у ЗОШ №2 (м. Чернівці), з 1985 р. – завідувач кабінетом фізвиховання в обласному інституті удосконалення учителів, у 1997-2003 рр. – директор Новоселицької ДЮСШ, з 2003 р. працює в обласному відділенні Комітету з фізвиховання та спорту МОН України.
Основні досягнення, які зараховані як особисті і як підстава для присвоєння звання:
За пероід роботи в інституті удосконалення ним було випущено більше 20 методичних рекомендацій для вчителів фізичного виховання області.
Під час роботи директором Новоселицької ДЮСШ під його керівництвом почали свою спортивну кар’єру такі спортсмени:
Лупу Наталія – учасник двох Олімпійських ігор, майстер спорту міжнародного класу, багаторазова переможниця та призерка першості Європи та світу з бігу на 800-1500 м, рекордсменка України (прим.: сама спортсменка неодноразово в інтерв’ю говорила, що почала займатися легкою атлетикою завдяки вчителю фізкультури Маршенецької школи та Заслуженому тренеру України Володимиру Степанову, якого в Новоселиицб на роботу запросив Георгій Кіріл);
Столярчук Богдан – майстер спорту України з легкої атлетики (прим: він був 5-м на Європейському Олімпійському юнацькому фестивалі на 400 м, є також вихованцем Володимира Степанова, як і багато інших успішних новоселицьких легкоатлетів);
Майстри спорту з вільної боротьби – Вайпан Анатолій, Храб Ілля, Статнік Дан, Букатар Вірджінія.
Бере участь в організації та проведенні обласної спартакіади школярів з видів спорту.
Нагороджений відзнаками «Відмінник освіти», «Почесний працівник фізичної культури і спорту», медаллю «За розвиток українського спорту».
Смаглій Василь Ярославович
16.08.1957 р.н. Директор Комплексної ДЮСШ м. Чернівці.
Закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу (1986 р.), Львівський державний інститут фізичної культури (1991 р.).
Майстер спорту СРСР з дзюдо (15.12.1976 р.), майстер спорту СРСР з самбо (20.11.1979 р.), майстер спорту СРСР з рукопашного бою (23.11.1984 р.).
З 1971 р. почав займатися боксом у тренерів Трахтенберга С. А. та Сажина І. Х., виступав на змаганнях з боксу, боротьби вільної та класичної, дзюдо, самбо і рукопашного бою. У 1984 р. був срібним призером Всесоюзних змагань з рукопашного бою серед силових структур.
У 1993-2000 рр. – тренер з вільної боротьби у ДЮСШ «Колос» (Заставна), у 2000-2001 рр. – тренер з боксу КДЮСШ м. Чернівці, з 2011 р. – директор КДЮСШ м. Чернівці.
Основні досягнення, які зараховані як особисті і як підстава для присвоєння звання:
Його вихованці вдало виступали на державних змаганнях і займали призові місця. Зокрема: Мангер Уляна – бронзовий призер чемпіонату України серед молоді з боксу та Гнатчук Валентина – срібний призер. Смаглій Михайло – срібний призер чемпіонату України з боксу серед юнаків, 5 місце на Спартакіаді шкеолярів України, Андроник Роман – срібний призер чемпіонату України серед чоловіків до 22 років.
Відкрив у КДЮСШ відділення рукопашного та універсального бою.
За період роботи керівником КДЮСШ вніс вагому частку у розвиток спортивної навчально-тренувальної бази та придбав боксерський ринг, необхідне обладнання та інвентар (лави для пресу, тренажери, канати, мішки боксерські та ін.).
За час його роботи молодому тренеру з рукопашного бою Штефюку І. К. було присвоєне звання «Заслужений тренер України».
Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».
Тостановський Михайло Васильович
21.11.1948 р.н. Голова Чернівецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».
Закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут (1974 р.).
Трудову діяльність розпочав у січні 1970 р. інструктором-методистом стадіону «Буковина». З 1 вересня 1970 р. по 1974 р. – навчання у вузі (Тернопіль). З 1974 р. – викладач фізвиховання в системі освіти, заучем ДЮСШ з плавання, завідуючем басейном в Управління спортивних споруд «Буковина»; з 1995 р. призначений на посаду начальника Обласного центру з фізичної культури і с порту «Інваспорт»; з 2001 р. обраний на посаду голови ЧОО ФСТ «Спартак» (прим.: багато років поєднував цю посаду з керівною посадою в «Інваспорті»). У 2006-2011 рр. – депутат Першотравневої районної ради у м. Чернівцях.
Основні досягнення, які зараховані як особисті і як підстава для присвоєння звання:
За період роботи на посаді начальника ОЦ «Інваспорт» під керівництвом Михайла Васильовича підготовлено 4 учасника Паралімпійських ігор (прим.: Олена Скубак (стрільба з лука), Ірина Терлецька-Волинець (стрільба з лука, через відстуність належних умов переїхала до Івано-Франківської області), Сергій Михайлов (легка атлетика), хто четвертий учасник?!).
За час перебування на посаді голови ЧОО ФСТ «Спартак» збудовано стадіон в с. Новий Киселів Кіцманського району, на якому проводяться навчально-тренувальні заняття з бейсболу, а також регіональні та державні спортивні заходи (прим.: як відомо з відкритих джерел, основна заслуга у тому, що бейсбольне поле там облаштоване, належить Ростиславу Гринчуку).
Спортсмени відідлення з бейсболу займають призові місця: Чемпіонати України – 2-3 м (прим.: написано некоректно, у чернівецька команда була і 2, і 3, і навіть першою, але не у Чемпіонаті України (як абсолютне поняття), а, наприклад, у вищій лізі Дивізіон Б, у вікових чемпіонатах), Кубки України – 1-2 м (прим.: чернівецька команда НІКОЛИ не вигравала Кубок України з бейсболу, може йти мова хіба про вікові змагання, що слід вказати чітко, а не приписувати собі перебільшенні досягнення); Чемпіонат Європи, кадети, 2015 рік – Костащук А. (3 місце), Чемпіонат Європи, кадети, 2016 р. – Костащук А. – 1 м, присвоєне звання МСМК (прим.: у 2016 р. Андрій Костащук у складі збірної України став переможцем молодіжного U-21 (!) чемпіонату Європи).
На базі ЗОШ №27 обладнано спортивний зал (за кошти ФСТ «Спартак») зі стрільби з луку, в якому проводяться навчально-тренувальні заняття з даного виду спорту (прим.: тоді виходить, що Заслужений тренер України і особистий тренер титулованої Лідії Січенікової обманював, коли розповідав, що, крім деякої допомоги «Спартака», в облаштування названого спортзалу в підвальному приміщенні під ЗОШ №27 були використані значні ресурси спонсорські (Василь Зазуляк, ЖК «Водограй») та батьківські?!!). Спортсмени цього відділення беруть участь у Чемпіонатах та Кубках України, посідаючи призові місця, вдало виступають на Чемпіонатах Європи та світу. Вихованка ФСТ «Спартак» Лідія Січенікова брала участь в Олімпійських іграх в Лондоні 2012 р., І Європейських іграх в Баку 2015 р. (2 бронзові медалі – мікс і командний вид), Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро 2016 р. Присвоєно звання ЗМСУ (прим.: хай би Лідія Січенікова та Олег Осипенко розповіли, наскільки вагомим є внесок саме Михайла Тостановського в тих успіхах…).
Відзначений грамотами місцевих органів влади, Верховної Ради України (2010 р.), Кабінету Міністрів України (2015 р.).
***
Хто більш-менш орієнтується у спорті, можете зробити висновки… У т.ч. щодо реальної причетності тих чи інших кандидатів до заслуг, які фігурують у поданнях, і щодо реальної вагомості особистих досягнень для присвоєння найвищого звання в сфері. І можна попутно прикинути, скільки ще на Буковині у сфері фізичної культури і спорту є фахівців, які, крім згаданих вище Георгія Кіріла та Наталії Єгорової, більше за названих кандидатів заслуговують на найвище звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту»… То, може, не варто переходити до тих, які мають скромніші заслуги, поки більш заслужені люди не отримали це звання?.. Чи зробимо це звання «масовим»?..
Зовсім не ставиться під сумнів, що названі кандидати є хорошими працівниками на своїх посадах. Але мова все ж про найвище звання у сфері! І про те, чи є у них ПЕРСОНАЛЬНІ ВИДАТНІ заслуги для клопотання про присвоєння цього звання…
З повагою до всіх спортсменів і працівників сфери, які чесно і сумлінно працюють на примноження спортивної слави Чернівців, області та України, на позитивне виховання підростаючого покоління та оздоровлення населення,
Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com,
директор облцентру «Спорт для всіх»,
член колегії Управління молоді та спорту ОДА
***
P.S.: Після названої колегії першою була думка написати заяву з проханням вивести мене зі складу членів колегії управління молоді та спорту ОДА, оскільки подібними рішеннями, вважаю, цей колегіальний орган компрометує себе і нівелює спортивні принципи і т.п. Але «на випередження» один з авторитетних людей, до яких я ставлюсь з повагою, – колишній єдиноборець, тепер партнер спорту «попередив», щоби я не думав виходити з колегії… У зв’язку з цим беру «допомогу клубу»:) Прошу друзів і знайомих зі сфери фізичної культури і спорту підказати, чи таки виходити мені зі складу колегії? (можна телефоном або приватними повідомленнями на Facebook). Дякую.
***
Міністерство визнає олімпійськими успіхи видів, які не входять до програми Ігор?..
***
Сергій Задорожняк відзначений Президентом України як «Заслужений працівник»!
***
Олімпійський спорт: ПІДТРИТМАТИ не можна НИЩИТИ далі (де ставимо кому?!)
***
Гешко, Лупу і Ко виступили проти «політичних наїздів» на Кіріла (відео)
***
Мазурашу прозвітував перед кращими з кращих, які “благословили” його керувати обласним…
***
Про ігрові види коротко, массовість перемогла досягнення. Далі шок, окремого Положення для визначення не існує для області, а міністерське не підходить . бо по критеріям міністерським має бути 20 регіонів і 15 тисяч осіб займаючихся видом спорту для массовості. Я вже не кажу про цифри які вказало міністерство, а які мала вказати область? Стосовно результатів що в міністерському переліку стоїть під номером один в розгляді тоб-то має враховуватись першими ну ніяк не вид спорту з НУЛЬОМ очок в розділі спорт вищих досягнень не може бути в приорітеті для розвитку на території, хоча засідання довело інший факт і людина від футболу в той же час директор ОШВСМ (поважна людина) три місяці назад мені доводив, що вид може бути відкритий в ШВСМ в залежності від категорії приоритетності о тож думайте, мабуть з НУЛЬОМ очок тепер можно відкривати і в ШВСМ. Георгій поділи наші показники 3213 на два і буде 1606 теж забагато для інших видів які потрапили в першу категорію. А про кандидатів та резерв до складу національної збірної бейсболістів там зараз 6 чоловік, це показник не враховується фахівцями на жаль. А чому там немає гандболу в першій категорії? Стосовно членів колегії які голосують за спорт згідний з автором, тому і таке голосування. хто не в темі той за компанію. Цікаво в яку категорію попадуть стрибки у воді с трамплану, ветрильний спорт в тих областях де вони культивуються, адже ці види борються за олімпійські нагороди на Олімпіадах, а ось з массовостью у них точно проблема.
Георгий ,мой кум Николай Лабовский ,его тоже все знают,можно ли меня подать на “Заслуженного”?))))
Саша, безумовно, це явний привід подати на Заслуженого;) Я чув, що ти навіть їздив з Лабовським на змагання, це вже на два Заслужених тягне;)
Стосовно подання на звання заслуженого працівника фізичної культури і спорту Тостановського Михайла Васильовича. Георгій Мазурашу ставить під сумнів, що Михайло Васильович має безпосереднє відношення до бейсбольного стадіону в с. Новий Киселів. Мене така позиція не дивує. Георгій таким чином намагається зводити рахунки за непорозуміння на деяких профільних засіданнях. Хочу нагадати, що бейсбол пішли з міста Чернівців якраз в той час коли Мазурашу очолював обласне управління спорту (не пригадаю як вони тоді правильно називались) і стояло питання про закриття виду спорту так як не було де проводите заняття і це після того як в 2005 році “Соколи” вперше виступали в елітному українському дивізіоні і добавлю сюда улюблене питання Мазурашу про не включення бейсболу і софтболу в програму Олімпійськиї ігор в Лондоні. Ну це так не Мазурашу ж подають на заслуженного. Хочу спитати, а чи всі заслуженні на цьому зібрані є заслуженими чи може пролобійовані чи популярність виду спорту далась взнаки? Повернемось до 2006 року коли було прийняте рішення звернутись до Мамаївської сільської ради стосовно надання в оренду стадіону в с. Новий Киселів для створення бейсбольного стадіону. І цим займався саме Михайло Тостановський і перше техніка яка заходила на територію теж він зробив і майбутні питання стосовно виділення коштів на утримання стадіону теж не обходилось без його участі. Зрозуміло як би ми мали мілліони на будівництво, то давно вже було би все закінчено, але в нас нема цих мілліонів. а є місце де ми приймаємо національні і міжнародні змагання, де підготовлено за цей час одного бронзового призера чемпіонату Європи серед ювеналів, одного бронзового призера ЧЄ серед кадетів і одного чемпіона Європи Ю-21 майстра спорту міжнародного класу України з бейсболу, велика кількість презерів чеміонатів України. На цьому полі виступали гравці національних збірних України, Молдови, Беларусі, Румунії, Росії. Грали гравці які тепер виступають в клубі Головної бейсбольної ліги світу США братья Балани Вадим і Петро. Ряд гравців які виступали свого часу в чемпіонатах Канади, США, Чехії, Німеччини, Ізраїлю, Польші, Росії, Молдови, Румінії, Італії. Проводили тренерьскі семінари волонтери з США і Канади. Стосовно того що Георгій приписує мені основні заслуги по будівництву тут треба розділяти виконання робіт і роботи по організації виділення коштів, заключенні угоди оренди і т.п. Велика робота і підтримка в плані рекомендацій і простої робочої сили була від мого батька Василя Миколайовича 1939 р.н., інваліда другої групи, в минулому будівельника, ну звісно і хлопці бейсболісти допомагали інколи. Цікаво, а що він Мазурашу збудував чи створив? Сайт на якому він одних поливає брудом, інших звеличює подаючи половинчату або приукрашену інформацію? Створив команду для просування своїх амбіцій в області. Кращі роскажи як пропрацьовуєте членів комісій для протаскування потрібних рішень, це вже прийшло з політики. До побачення.
Ростислав, ти не перемішуй реальні факти з брехнею, бо це просто негарно…
Можу припустити, що тобі, як тренеру ДЮСШ “Спартак”, акуратно підказали, що треба стати на захист голови облради ФСТ “Спартак”. (Це лише припущення, якщо воно не так – перепрошую, тоді це означатиме, що мене невірно інформували “агенти” про таку роботу з боку М. В.).
Не пригадую, чи ти ще був на колегії, чи вже вийшов було, коли ми розглядали ті подання… Якщо був, то мав би чути мої слова, що серед тих 4-х кандидатів, на мою думку, більш заслуженим є Тостановський. Але це не означає, на моє переконання, що він заслуговує найвищого звання в сфері!!! Ростислав, ти розумієш про що мова? Найвище звання в сфері!!!
За що? За те, що зареєстрував громадську організацію облрада ФСТ “Спартак”, зареєстрував дві спортшколи, як механізм використання бюджетних коштів?.. А, так, певну кількість років ці спортшколи отримували часткове фінансування з Фонду соцстрахування (але це теж державні кошти!), причому, як неофіційно знають дуже багато (або всі), за ті “соцстрахівські” були “відкати”…
Плюс, як ти, думаю, чудово знаєш, Тостановський тривалий час обіймав дві керівні посади і отримував бюджетні зарплати як голова облради ФСТ “Спартак” і Облцентру “Інваспорт”. В курсі, Ростислав? І не у мене з ним, а унього зі мною тоді почались “рахунки”, коли я достатньо дипломатично проопнував визначитися і залишитися на одній керівній посаді. Довго тягнулось, і, зрештою, він таки одну керівну посаду залишив. А злість залишилась:)
Тепер щодо заслуженого… Ростислав, ти справді думаєш, що людину можна подавати на найвище звання в сфері за те, що він клопотав перед сільською радою про виділення місця, де переважно ти з твоїм батьком (РЕСПЕКТ) та іншими облаштували бейсбольне поле?! І, Ростислав, поклади руку на серце, і скажи, чи це бейсбольне поле ти можеш назвати ГІДНИМ найвищого звання в сфері?! Багато ж фотографій в інтернеті є цього поля…
Про інші успіхи, які Михайло Васильович собі, вибач, безсовісно приписав, просто немає що коментувати… Для того, щоби претендувати на це звання, треба робити щось ВИДАТНЕ, яке помітне не лише в середині одного колективу (ще й з доволі авторитарним керівником). До перелічених успіхів спортсменів Тостановський має настільки опосередкований стосунок, що просто, як кажуть на Буковині, треба “мати фацу”, щоби не вписувати це в своє подання. Точніше треба мати совість не претендувати з такими “видатними заслугами” на найвище звання у сфері…
Тепер щодо твоїх МАНІПУЛЯЦІЙ навколо того, як бейсбол опинився за межами Чернівців. Ростислав, я був начальник відділу з питань фізичної культури і спорту Чернівецької ОБЛАСНОЇ державної адміністрації, а з тобою припинили співпрацю у загальноосвітньому закладі, який підпорядкований управлінню освіти Чернівецької МІСЬКОЇ ради… Так, я спілкувався тоді і в освіті, і не лише, але впливу на міську освіту у мене не було, це НЕ МОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ. І, як ти сам вище написав, тебе “приютили” під Чернівцями, вже в області.
І, Ростислав, МАЙ СОВІСТЬ (!!!), ти ж знаєш, що я спілкувався про перспективи виділення місця у Чернівцях під бейсбольне поле і в часи роботи керівником обласного спорту (зокрема, як пригадуєш, йшла мова про місце на території Асоціації “Техноспорт”, але ти ж сам не ризикнув туди рухатися, бо землю не могли оформити власністю федерації, клубу і т.п., приблизно ж так ти тоді розказував, коли відмовився далі на ту тему спілкуватися з Михайлом Ротарем?). І знаєш чудово, що про перспективи виділити місце під бейсбольне поле я говорив і коли був 1,5 року безробітним, і вже будучи на теперішній посаді (хоча вона з бейсболом аж ніяк не пов’язана). Ти скажеш, що результатів то немає. Так і твої намагання вирішити це питання також безрезультатні, але ж це не означає, що ти нічого не робиш. При цьому бейсбол – це практично справа твого життя (респект!), а для мене – просто вид спорту (олімпійський до 2008 і після 2016 р.), який є справою життя не чужої мені людини…
Як я тобі і написав після твоїх некоректностей нещодавніх, звісно, надалі я не маю бажання шукати можливості для “приземлення” бейсболу у Чернівцях… Якщо запитає хтось мою думку, я, як і раніше, скажу: вважаю, що одне бейсбольне поле у Чернівцях мало би бути.
Спілкувались ми і з потенційним спонсором для вашої команди. Ти цього реально не знаєш. Але можеш ще дізнатися, якщо він реально вирішить трохи вам допомогти. Принаймні, думки такі у тієї людини були. Бажаю тобі, щоби справді так і сталось. Я ще сказав, що якщо вони трохи підтримають, тоді і міськрада може виділити трохи, бо ж казали, що на 2/3 залучених спонсорських міськрада може виділити 1/3…
Але ти на це не звертай увагу. Ти далі займайся своїми некоректностями. І не забудь ще один великий коментар тут, з перемішуванням “всього на купу”, написати на підтримку Тостановського і проти мене, може, тоді легше тобі буде:) Але не забувай, що, як кажуть, зверху все видно…
Ой, вибач, Ростислав, треба, певно, все-таки відповісти тобі і на твої некоректності щодо “що створив”…
Ростислав, ти ж розумний хлопець, навіщо змушуєш повторювати те, що добре відомо і тобі, і всім нормальним фахівцям у нашій сфері? Ти хіба не знаєш, що саме зусиллями “начальника-непрофесіонала” у 2007 р. була відкрита обласна ШВСМ, завдяки чому буковинський спорт ДОДАТКОВО отримав цільовою субвенцією 1 млн.109.4 тис. грн. (аби зрозуміти, чи багато це для нас, чи мало, зауважу, що всього облспортвідділу з обласного бюджету на 2007 рік було виділено 3 млн. 768,2 тис. грн.), і надалі ця ДОДАТКОВА сума збільшувалась з індексацією, перейшовши за 1,5 млн. грн. станом на бюджетну децентралізацію, коли фінансування ШВСМ (і не лише) перекинули на місцеві бюджети. Порівняй тепер цю ОДНУ із справ із “внеском” твого “видатного шефа” у бейсбольне поле. Але ж я не кажу, що мені треба заслуженого давати:) Ну, поспілкуйся, Ростислав, з нашими олімпійцями (Іван Гешко, Микола Лабовський, Тетяна Дорохова, Лідія Січенікова, Наталія Лупу…), запитай, дивлячись їм в очі, скільки вони спонсорської підтримки отримали за наслідками моїх домовленостей з партнерами…
Поспілкуйся з тими зо 150 спортсменів, які, з відкриттям ЦОП і ШВСМ почали отримувати щомісячне харчування, чого не було з радянських часів… Але то таке…
“Поливай”далі:) Напевно, думаєш, що брехнею проти мене можеш якось себе підняти?..
Бажаю тобі успіхів у твоїй фанатичній роботі у бейсболі! Ти справді класний тренер і фанат своєї справи, за що РЕСПЕКТ. А за людські якості нехай роблять висновки читачі… До слова, ти навіть брехати проти мене маєш можливість на цьому сайті:), якому я віддав не менше часу і здоров’я, ніж ти бейсболу…
Этот Ростислав тут выглядит как туповатый нахал ей Богу)))
Сколько сделал и делает для спорта Мазурашу люди знают!!! И это намного больше чем он пишет!!!
А хто такоий Гринчук для Буковинского спорта?!!!) Бейсбол – призовые места среди пару команд? Так и пусть занимается себе своим бейсболом)))
Какую совесть с него требовать – видно давно не дружит с ней!!!
Это Гринчук и пыхатый Толстановский одного поля ягоды как видно) Друг друга стоят)))
А что они сделали для Буковинского спорта?!!!!! Державные деньги осваивали с откатами?)) Ни стыда ни совести у людей!!!)))
Георгій надаю Вам інформацію стосовно учасників Паралімпійських Ігор від Чернівецького центру “Інваспорт”.
1.Паралімпійські Ігри Сідней 2000 р. – Скубак Олена ІУ м.
2.Паралімпійські Ігри Афіни 2004 р. – Терлецька Ірина ІУ, УІ м.
3.Паралімпійські Ігри Пекін 2008р. – Терлецька-Волинець Ірина УІІІ м.
4.Паралімпійські Ігри Лондон 2012 р. – Михайлов Сергій ІХ м.
Хотілося б також добавити, що свою спортивну карє’ру, я розпочав в Чернівецькому центрі Інваспорт. Окрім цього свою трудову діяльність продовжив в цій же організації з 2003 р. в ДЮСШІ “Інваспорт”.
За час роботи в даній організації, мені були створені належні умови, як для тренувань, так і для трудової діяльності.
Не говорячи про виступи на Чемпіонатах та Кубках України, хочеться зазначити, що я в складі національної збірної України, приймав участь у міжнародних змаганнях, Чемпіонатах Європи (Афіни 2009 р. 5 м.), (Нідерланди 2012р., 5 м.) та Світу (м. Крайстерч, Нова Зеландія 5 м.).
Георгій, а до Вас я маю запитання. Ви як людина, яка очолювала обласний спорт, що зробили для існування та розвитку Інвалідного спорту в області?
На мою особисту думку, кандидатура Тостановського М.В. заслуговує на присвоєння звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту!!!
З повагою, МСУ з легкої атлетики, учасник Паралімпійських Ігор 2012, директор ДЮСШ “Інваспорт” С. Михайлов.
Прочитавши Ваші коментарі.
Людина яка є – почесним працівником з фізичної культури і спорту та має стаж роботи в галузі 52 роки.
Схиляюсь до думки, що люди, які працюють в галузі фізичної культури і спорту гідні відповідних звань.
Сьогодні в галузі залишились і працюють люди, які віддані справі. За мізерні кошти (заробітна плата, кошти призначені на участь у спортивних заходах) готують спортсменів, вищого ґатунку.
Мені за період своєї роботи довелось працювати з Тостановським М.В. з 1976-1990 рр.. За цей період спільної роботи Тостановський зарекомендував себе, як здібний фахівець галузі.
Спілкуючись з колегами та ветераними Буковинського спорту М.В. Тостановський характеризується, як дієвий працівник та ефективний керівник.
Людина, яка в Чернівецький області відновила, знищену чиновниками обласного рівня, діяльність організації з багатою та непростою історією, легендарними особистястами, видатними спортсменами, багаточисленними нагородами та спортивними досягненнями товариство «Спартак» в Чернівецький області.
Прийняте рішення колегії (ЗА) є обгрунтуваним та справедливим. Думка окремих членів колегії, являється їх суб’єктивним переконанням і не може бути нав’язана іншим членам колегії та виноситись на суспільне обговорення.
Прежде чем говорить о совести и обвинять кого-либо, для начала неплохо бы представиться полным именем, а лучше сказать то же самое человеку в глаза. Иначе все написанное – дешевая анонимка. Кто такой Гринчук для Буковинского спорта? Ростислав недавно подготовил МСМК, который стал чемпионом Европы среди юниоров. Для Буковинского спорта, наверное – немало.
Саша ты кто такой? Открой личико или оно у тебя мудаковатое? Я знаю про что пишу и про монипуляции в спорте тоже прекрасно знаю и про то что сделал Мазурашу полезного и не полезного, и кому он какает, а кого вытягивает всеми возможными способами, правдами и не правдами. Имеет с этого определённые дивиденты. Саша или Педро, как там тебя, ты создай хотя б одну команду в бейсболе в Буковинских реалиях, а потом будешь что-то тут вякать, тупоголовый. Стиль Мазурашу всем известен вытягивание из подтекста и переключение на другие темы и мой коментарий впереди был в отношении поля в селе и какое к этому имеет отношение Тостановский Михаил Васильевич. Я спросил: ” Хочу спитати, а чи всі заслуженні на цьому зібрані є заслуженими чи може пролобійовані чи популярність виду спорту далась взнаки?” Где ответ? Как только у нас парень стал чемпионом Европы Ю-21 тут же сразу стали искать как бы обосрать это достижение. На денежное вознаграждение он не попал, а попал чемпион Украины в лёгкой атлетике не знаешь почему? Правильно, лоби там сидело и играло в демократию. Ответ про развитие спорта в Чернвицкой области на сайте профильного министерства. А тема такова, у нас нету результатов потому что нас много уже давно смешна, потому что она заканчивается тем что: “Дайте нам ещё больше денег и мы всех порвём”,а что-то не рвутся и снова, “Нас много потому у нас нет результатов”. В отношении морали не хотел я идти в библиотеку подымать архивы “Молодого буковинца” видать прийдётся. Сашко, а ты личико то приоткрой, Гюльчатай.
Гриша – с твоей точки зрения руководитель не имеет никакого отношения к успехам организации, которую возглавляет? Успехи, как бы, есть – наша спартаковская ОДЮСШ стала первой в областном олимпийском рейтинге 2016 года, далеко опередив другие ДЮСШ области. Спартаковка Сиченикова стала двукратной участницей Олимпийских Игор. Тостановский отдал спортивной работе более 50 лет. Ты написал – “зарегистрировал”, а я бы сказал – “возродил” областное спортивное общество “Спартак”. Далеко не все его поддерживали в этом начинании. Создал условия для развития бейсбола на Буковине – благодаря его авторитету и деятельному участию сегодня бейсболисты имеют возможность тренироваться на бейсбольном стадионе и принимать соревнования государственного уровня. Под его руководством выросли 3 участника Паралимпийских, и 1 участница Олимпийских Игор. Верховный совет и Кабмин дважды отмечали грамотами его работу в сфере ФКиС. На мой взгляд это и есть “персональные выдающиеся заслуги” в нашей сфере.
Георгій, коментарі ще можно добавляти?
Прикро…прикро читати і ловити себе на думці(за словами інших) що люди, які все життя пропрацювали у спорті нічого не зробили..?Не зробили для тих, хто непричетний до їхніх результатів у проробленій роботі? Не буду ходити далеко, візьму лише результати ОДЮСШ ЧОО ФСТ “Спартак” за 2016 рік: спортсмени приймають участь у всеукраїнських та міжнародних стартах, є призерами чемпіонатів України і Європи. В обласному рейтингу серед всіх спортивних шкіл області зайняли перше місце, 5 спортсменів-спартаківців входять до десятки кращих спортсменів Чернівецької області з олімпійських видів спорту, комісією визначені 2 кандидатів на отримання стипендії обласної державної адміністрації у 2017 році, щорічно 5-7 спортсменів спортивної школи входять до складу національних збірних команд України. Ми пишаємося досягненнями Лідії Січенікової, яка теж є вихованкою нашої спортивної школи. І ще багато прізвищ хороших спортсменів-спартаківців можемо назвати, які гідно представляли і представляють нашу область і країну на змаганнях. В 2009 році Тостановський М.В. підтримав пропозицію голови Чернівецької обласної федерації баскетболу про відкриття відділення в спортивній школі, де на сьогоднішній день мають змогу працювати чотири тренера-викладача, а спортсмени виступають на ВЮБЛ. В 2017 році Дарморост Олена входить до юнацького резевного складу національної збірної команди України. Колектив ОДЮСШ ЧОО ФСТ «Спартак» вдячний Михайлу Васильовичу за багаторічну пророблену роботу та ті високі досягнення, до яких він безпосередньо причетний, якими сьогодні пишається не лише наша спортивна школа чи товариство але і наша країна.
Директор ОДЮСШ ЧОО ФСТ «Спартак» Беженар Євгенія.
Мяч отправили в мою сторону и я теперь отвечаю:
Все началось с того 2001 года, когда я молодой и никому не известный пришел к Михаилу Васильевичу с “дурацкой” идеей создать сильное отделение по стрельбе из лука со своей базой. Он поверил в молодого амбициозного тренера и дал в этом направлении полную свободу действий, сказав, что будет помогать всеми возможными способами, но спросит за результат. Вопросов было много: стройматериалы, луки, щиты, выезды на соревнования. Порой другие тренера обижались, что на стрельбу из лука направлялись средства, которые могли потраться и на другие виды спорта.
В 2006 году когда увидел, что совсем юная Лидия Сиченикова может в будущем быть сильной спортсменкой – я как всегда пришел к М.Тостановскому за финансовой поддержкой и он меня услышал, долго уговаривать не пришлось… Я бы сказал, что М. В. Тостановский сделал как руководитель свой выбор. С 2001 года в Спартаке выросло много Мастеров спорта Украины.
И если кто-то думает, что это все только один Олег Осипенко, скажу: – в жизни никто ничего сам сделать не может, всегда есть те, кто помогает…
…конечно, в обустройстве подвального помещения также в значительном количестве принимали участие мои, родительские и спонсорские средства. С тренерами и спортсменами физически отдавались по 8-12 часов в день. Но это отдельная история…
Шановні, а що робити ось з цим http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/28486 адже на засідані неодноразово згадувалось рішення Міністерства молоді і спорту України стосовно пріорітетності ігрових видів спорту, виявляється першої категорії в Україні ніхто не заслужив, а на інтерет ресурси які подають не правдиву інформацію https://sportarena.com/…/ukraina-opredelilas-s-prioritetno…/# треба подавати до суду.
Читаючи перепалку про те хто заслужений, а хто не заслужений. Стає на хвильку трохи смішно. У деяких поважних журналістів переповнюються груди заздрістю чи шо. Не те поле бою вибрали. Коли людина заслуговує на таке звання, то чому журналістам так «свербить» написати всяке ГЕ. Скажу так «критикувати чуже можна, а своє під носом не видно».
Мирон, Ви спочатку увійдіть в курс справи, а потім будете робити висновки;)
Заздрити ЧОМУ і КОМУ?:)
Тут мова про прості речі: фігуранти – непогані, а то й дуже навіть хороші люди, просто реально ЖОДЕН з них навіть близько не заслуговує найвищого звання в сфері фізкультури і спорту…
Чи є аргументом те, що це звання отримали деякі “діячі”, які так само НЕ ЗАСЛУГОВУВАЛИ цього звання? Думаю, однозначно ні. Тому що якщо вважати це аргументом, тоді автоматично це означатиме, що звання заслуженого треба присвоїти ще сотні буковинських фахівців, чи може, й більше, які мають більші за фігурантів заслуги перед спортом…
Не можна так низько опускати планку Заслуженого, інакше це звання буде вже фактично не почесним, а ледь не навпаки…
Коли людина ЗАСЛУГОВУЄ, хочеться, навпаки, порадіти за успішного, корисного для сфери фахівця і якось посприяти отриманню заслуженого звання!!!
Ще, Мирон, зверніть увагу на те зухвальство, з якою АДМІНІСТРАТИВНІ працівники, спортивні ЧИНОВНИКИ присвоїли собі у тих поданнях успіхи інших людей – спортсменів і тренерів…
Попри те, що найнахабніший з них навіть “переконав” своїх підлеглих акуратненько по черзі тут “нахилитися” і написати, який він “великий керівник” і як він страшенно сприяв у тих справах, які насправді є заслугою спортсменів, тренерів, а десь і батьків тих спортсменів (як у справі зі спортивною базою), від цього реалії не міняються. Совість просто треба мати елементарну, щоби не присвоювати собі чужі успіхи, та ще й з ними претендувати на найвище звання у сфері фізкультури і спорту… Ну, особисто мене тішить бодай те, що деяким із “нахилених” вистачило совісті попередити мене, що мусять писати це, бо працювати треба далі, а “вождь” ще на місці:) Дехто навіть перепросив. Звісно, в моєму розумінні гідніше було б “не нахилятися” так і не писати таке, “бо попросили”… Але у них свої обставини… Не засуджую, хоч і не дуже розумію таке…
А про “під носом” ви що маєте на увазі? Ви припускаєте, що я десь присвоював собі чиїсь заслуги?:) Дякувати Богу, совісті вистачає навіть не думати про таке;)
Щоби робити висновки, треба бути в темі;)
Удачі і всіх благ!