МСМК Іванна Крупеня: Не так люблю нічні клуби, як проводити час з друзями

0

Титулована боксерка з Рівного Іванна Крупеня була почесним гостем у Чернівцях на турнірі з боксу на честь Захисника Вітчизни України, який проводився під егідою громадської організації «Золоті Леви Чорної Сотні». Через декілька днів після цього вона вирушила до Канади. І в дорозі до аеропорту погодилась відповісти на запитання SportBuk.com.

 

Відкриття найбільше вразило і розчулило

Як «занесло» на турнір до Чернівців і з якими враженнями поїхали зі столиці Буковини?

По-перше, дуже приємно було відвідати ці змагання. І що Олег Громадський мене запросив.

Іванна Крупеня та Олег Громадський
Іванна Крупеня та Олег Громадський

Чому запросив? Я представник Громадської організації «Золоті Леви Чорної Сотні» – радник голови проводу в Рівненській області зі спорту. І так як я МСМК з боксу, і Олег мій земляк – ось і запросили. Я одразу бачила, що організація дуже серйозна, це видно було по тому, які запрошення, афіші, команди, які були запрошені. Вже в дорозі очікувала гарного турніру. І коли приїхала, приємно було з перших акордів, як кажуть. Все ж з відкриття починається. Воно було просто надзвичайним. Це найбільше мене вразило і розчулило. Чернівецький провід вшанував і допоміг сім’ям загиблих Героїв. І це велике діло в наш час. І приклад для інших – і областей, і організацій. Потрібно це висвітлювати і наголошувати, що не можна забувати Героїв та їх рідних. Це як наш обов’язок зараз. Тому що чоловіки, які загинули, залишили свій дім, рідних на країну, а країна – це народ, це ми.

На турнірі дуже гарні були поєдинки. Як завжди, приємно вразили своєю майстерністю коломийські і чернівецькі хлопці. Вони знали за що боксують, тому що здебільшого ми боксуємо без грошових винагород. В любительському боксі, як правило,  немає комерційних змагань. Як, наприклад, в легкій атлетиці чи інших видах, в яких є комерційні старти. І я по собі знаю, як це воно, коли ти воюєш за щось більше, ніж за медаль. Я чула між хлопцями розмови: мовляв, дуже хочу виграти, бо треба заплатити за щось там і т.п.

У Чернівцях змагалась ще дзюдоїсткою

Ви вже виступали самі у Чернівцях. Як часто буваєте, що тут сподобалось і, можливо, навпаки?

У Чернівцях була неодноразово. Збірна регулярно проводить збори в «Сонячній долині». Ще давно приїжджала, коли по дзюдо боролась. Я обожнюю це місто. Як тільки є можливість, якщо є нагоди, запрошення, ніколи не відмовляюсь. Навіть на каву в Чернівці їхати приємно:) Я дуже люблю Чернівці. Чернівчани, буковинці завжди дуже гостинні. І я із задоволенням їду в Чернівці.

Скільки разів була в цьому місті, і кожного разу знаходжу щось нове. Приїжджаю з кимось і відвідую нові цікаві місця. Дуже люблю храми чернівецькі. Банченський монастир вразив. Стільки святих місць відвідувала в різних куточках світу, але цей здивував. Один з найбільших. Там відчуття святого місця, енергетика неймовірна. Університет – це теж щось, дуже гарний.

І ще про чернівчан. Зараз я лечу в Торонто. Минулого року, коли я була там вперше, жила у сім’ї вихідців з Чернівців. Вони прийняли мене, як свою. Хоча познайомились там випадково. Українська діаспора з Чернівців велика в Торонто. У мене тільки позитивне з Чернівцями пов’язано. Негативне не можу нічого сказати.

Ви соціально активна людина. За якихось обставин могли би стати політиком або, можливо, революціонеркою?:)

За тих обставин, якщо буду відчувати, що корисна, що я можу щось змінити, якось вплинути, допомогти нашій славній Україні – своїм прикладом, тим, що Україна в моєму серці.

Відверто кажучи, не люблю коментувати нашу політику. Більше люблю фокусувати увагу на позитивному і доброму. Бо негативного і нам і так вистачає. Є над чим працювати. Треба починати з себе, з дрібниць. Якщо нічого не робити і просто кричати, що політика винна – це теж не вихід. Нам треба всім більше бути з Україною в серці. І від того будуть зміни, якщо будемо об’єднуватися, якщо будемо жити одними цілями, тоді буде більше шансів на позитивний прорив.

У нас одна з кращих систем в світі, якщо її належно фінансувати

Як би ви оцінили умови для розвитку боксу в Рівному і в цілому в Україні? Наприклад, порівняно з іншими містами та країнами…

Все-таки для належних умов потрібне належне фінансування. Все залежить від кваліфікованих тренерів. У нас вже багато років тренерська робота далеко не завжди оплачується гідно. Тому багато тренерів йшли в бізнес, шукали інші способи заробити нормально. А спортом потрібно жити. Є сім’ї, треба жити. Я вважаю, що треба більше створювати клубів, залучати спонсорів, меценатів. Можливо, більше спілкуватися з дітьми, робити більше для популяризації спорту. Як, до слова, зробили в Чернівцях – як чернівецький провід організував цей турнір. Ще раз хочеться висловити вдячність всім, хто долучився.

Наприклад, я зараз допомагаю організувати турнір в Острозі (поруч з Рівним). Я не знала всі нюанси. А тепер поринула більше і побачила наскільки це важко. Бачу наскільки хлопці в Чернівцях велику роботу зробили, влаштувавши таке свято. Це колосальна робота. Якщо буде більше таких турнірів, більше проведених заходів – це одне з того, що потрібно для розвитку спорту і, зокрема, боксу. Я не вважаю, що всі мають займатися боксом, кожен має займатися своїм. Потрібно більше проводити заходів і показувати позитивну альтернативу підростаючому поколінню.

Якщо порівнювати з іншими країнами… Я була 1,5 року в Канаді. І, якщо чесно, система, яка лишилась від СРСР – те, як готувати, підводити до стартів, організовувати змагання, збори, готувати фахівців, персонал, який з нами працює, – це одна з кращих систем світу. Якщо її належно фінансувати. Не секрет, що багато країн вчилися у нас, переймали досвід, а потім завдяки кращому фінансуванню відривались від нас.

Є країни, де ситуація значно краща – наприклад, Азербайджан, Казахстан, які вкладають шалені кошти в спорт, навіть купляють готових спортсменів з інших країн. І звідси і результати. Тепер з ними рахується весь спортивний світ. У нас багато талантів, навіть більше, ніж у інших, але головна проблема – фінансування. Розуміємо, що складний час. Може, хтось з читачів скептично поставиться, бо війна, а ми говорило про спорт. Але спорт і фізкультура – це здоров’я дітей і майбутнє країни. І я вважаю, що на цьому економити не можна. Треба долучати дітей до фізкультури і спорту – це і наша гордість, це наше ім’я в світі. Українці талановиті в спорті, в мистецтві, в культурі. По цьому нас знають в світі. Куди не поїду, в яку країну світу, всюди дуже гарно ставляться до нас: о, Україна, і починають перераховувати – Ломаченко, Кличко, Шевченко, Руслана і т.д. Коли перетинаю кордон і питають, хто, я з гордістю кажу, що українка.

На рахунок війни – в Торонто багато національностей, майже весь світ представлений, і всі підтримують Україну. Зазначають, що, мовляв, ви показали дух, кажуть, що нас чекає світле майбутнє. Переломні моменти завжди були в історії. Треба вміти пройти і через важкі періоди.

Бокс зробив мене більш жіночною

Ви казали в одному з інтерв’ю, що бокс – це мрія дитинства. Під впливом чого могла у тендітної дівчини сформуватися така мрія?

Взагалі-то бокс змінив мене і зробив тендітною. У мене старший брат, на 9 років. Я виросла серед хлопців. Було коротке волосся (набагато коротше, ніж зараз), любила штани, спортивні костюми. Грались в якісь квадрати (так-так, футбольні), тобто я більше у дворі з хлопцями була. І саме коли я прийшла в секцію боксу, і в залі навколо всі чоловіки, я старалась доводити, що дівчина може і боксувати, і гарно виглядати. Так що бокс зробив мене більш жіночної, ніж була до боксу.

Як рідні поставились до такого не зовсім чоловічого захоплення?

Важко. Справді важко. Навіть забороняли. Але… Я дуже вдячна, що в якійсь мірі вони погодились з моїм рішенням. Тому що… Я не знаю, чи сама дозволила би своїй дівчинці займатися боксом. Можливо, тому, що я вже знаю більше з середини. Для жінки це нелегкий шлях, справді важкий вид спорту.

Як вважаєте, чи впливає на ваш людський і спортивний характер те, що доводиться спарингу вати часто з хлопцями?

Звісно, характер нікуди не забереш. І в якійсь мірі дійсно стаєш сильнішою. Я з тих боксерів-жінок, які кажуть, які б у мене не були досягнення, які б звання, все одно чоловік є чоловіком, я не хочу бути сильнішою за чоловіка, просто хочу виходити на ринг і перемагати суперників. Це моя ціль. А після тренувань я просто дівчина.

Приємно здивувалась рейтингу найбажаніших наречених

Ви фігурували у рейтингу найбажаніших наречених Рівненщини. Як ви до цього ставились і чи зросла черга з кандидатів після цього?

Черга… Не знаю чи зросла. Так, була я в такому рейтингу. Приємно була здивована. Не помітила, чи щось змінилось після цього.

Як ви взагалі ставитесь до публічності? І чи встигаєте у щільному спортивному графіку знаходити місце для так званого «повноцінного» життя?

Все залежить від етапу підготовки. У нас же є головні змагання, є підготовчий етап, міжсезоння. Інколи немає ні на що часу, інколи є більше часу. Буває період і стан, коли вистачає сил на все. А буває, що треба акумулювати енергію, утримуватися від зайвих рухів. Нас часто завозять на базу Заросляк – там навіть мобільного зв’язку немає. Так що мова не йде про інше, крім підготовки.

А як щодо дискотек, нічних клубів?

Якщо чесно, я не так люблю дискотеки, нічні клуби, як проводити час з друзями. Але я люблю музику, люблю танцювати. Особливо якщо є гарний настрій. Це дуже корисно для координації. Я інколи, коли тренувала (допомагала тренеру підміняла), помітила, що дівчата і хлопці, які свого часу займались танцями, набагато швидше схоплюють бокс, ніж інші. Коли просять проконсультувати щодо спортивних секцій, я запитую вік і часто пропоную віддати на танці. Дивуються – МСМК з боксу, а рекомендую танці. Кажу, можна і паралельно.

Як і більшість дівчат, любите багато часу проводити перед дзеркалом, фотографуватися? Є модельний досвід трішки, як розумію з наявних в інтернеті фотографій…

Це не модельний досвід. Це були фотосесії. І не одна. Перед дзеркалом, якщо чесно, не багато проводжу часу. Більше люблю до майстра прийти – манікюр, зачіска…

Фотосесії подобаються. Є фотографи, з якими я обожнюю працювати. Євгенія Павлович дуже популярна у нас в Рівному. Ми можемо вибрати якийсь цікавий образ і втілити.

До участі спортсменок в еротичних зйомках ставлення нейтральне

Як ставитесь до таких проектів, коли гарні спортсменки знімаються, приміром, дляKrupenyaIvanna-vse-rv-ua чоловічих журналів або для пікантних календарів з метою збору коштів для свого виду спорту, команди або з благодійною ціллю?

Я не раз бачила це. Якщо чесно, я ставлюсь нейтрально. Це у кожного своє. Якщо на щось добре, чому б ні. У нас у кожної є фото в купальнику. А якщо це зробить добре діло, то чому б ні. Якщо заради блага, – тільки за.

Яким був рік спортивний, що минає, і які цілі ставите перед собою на 2016 рік?

Цей рік не дуже. Одна травма за другою. Відновлювальний більше. А наступного року – на весну планую поєдинок, шукаю суперниць. У нас не так просто з цим. Хто шукає? Цим займається тренер.

Професійний бокс жіночий і чоловічий – як небо і земля?

Дуже відрізняється. Думаю, ще років 5 треба, щоби вийти на певний рівень. Любительський бокс набагато сильніший зараз, ніж професійний. Просто слово любительський вводить в оману простих людей, які не мають відношення до спорту.

У нас у любителів один чемпіонат світу раз на 2 роки, а у професіоналів – пояс такий-то, такий-то. Там 5 чемпіонів світу. Якщо профі проводять 2 поєдинки за рік, то ми – 12-15 за рік. Так що дуже хибне враження про різницю між любительським і професійним боксом.

Але взагалі я хотіла би зараз про інше сказати. Що дуже приємно було познайомитися з хлопцями з чернівецького проводу «Чорної Сотні». І що я дуже хочу їх відзначити за ту в велику роботу, яку вони проробили. Буду просити їх про допомогу, коли будемо в Рівному проводити змагання. Бо вони мають цінний досвід. По них видно, що вони друзі, не один десяток років разом. Щиро бажаю їм успіхів і всього найкращого. Дуже приємно, що такі хлопці є в громадській організації, до якої я причетна.

Розмову вів Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com

Іванна Крупеня. Срібна призерка молодіжного чемпіонату Європи з боксу, майстер спорту України міжнародного класу, чемпіонка України, член збірної України з боксу.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО:

Іванна Крупеня (бокс)

***

Бокс високого гатунку – учасникам АТО та їхнім родинам (фото, відео)

***

До Дня Захисника Вітчизни 2015 – бокс з вшануванням Героїв АТО (фото, відео)

***

 

Leave A Reply

Your email address will not be published.