Перші буковинські нагороди після переїзду з Криму до Чернівців здобули сестрички-велосипедистки Елізавета і Маргарита Топчанюк.
Вони фінішували на перших двох позиціях у чемпіонаті області з маунтенбайку, який відбувся 5.07.14 на кемпінгу.
Перед початком змагань головний суддя – заслужений тренер України Ілля Руссу представив присутнім журналістам нового тренера чернівецької ДЮСШ «Колосок» – знаного у минулому велосипедиста-шосейника (виступав навіть у складі збірної СРСР) Сергія Топчанюка, який нещодавно переїхав зі своєю спортивною сім’єю з Феодосії до Чернівців.
Бабуся по мамі у Сергія Анатолійовича з Львівщини. Старт «великим переселенням» він взяв з Миколаївської області. Вступив в Омський інститут фізичної культури. Там і служив, виступав як спортсмен. Потім переїхав в Донецьк, а через декілька років – у Феодосію, де жив останні 8 років. Працював у місцевій спортшколі, де тренував в т.ч. своїх дітей, які мають непогані успіхи. Найбільш титулованим наразі є старший син Артем Топчанюк (1989 р.н.), який зараз виступає у складі професійної команди «Amore & Vita». Його молодші сестрички Елізавета і Маргарита регулярно відзначаються на національних змаганнях. Еліс (як називають її рідні) ще входить до складу дефлімпійської збірної України (вона, на жаль, глухонема, що, припускають, може бути пов’язано з тим, що батько свого часу їздив на Велогонці Миру в Киві якраз після вибуху на Чорнобильській АЕС…).
Після відомих подій в Криму Сергій Анатолійович Топчанюк, як зазначає, одразу прийняв для себе рішення, що не буде залишатися на окупованій території. І почав підшукувати варіанти, куди можна було би переїхати.
Розмови на тему можливого переїзду Топчанюків під час весняного чемпіонату України з маунтенбайку 2014 р. в Сумах випадково почув і Ілля Якимович Руссу: «Я почув, що Сергій хоче переїхати з Феодосії, і це мене зацікавило. Ми з ним познайомилися минулого року у Феодосії, де я був головним суддею чемпіонату України. Я тоді звернув увагу на те, які він ланцюг зняв з велосипеда і як його мив, цього достатньо було, щоби зрозуміти, що це дуже професійна людина (це, знаєте, як ми іноді можемо дати малим віник в руки, щоби він попідмітав, і по цьому теж багато чого зрозуміло). Минулого ж року він вперше був у Чернівцях на багатоденному чемпіонаті України. Він же зауважив, як віруюча людина, що у нас на змаганнях весь час на старті звучить: «З Богом», «Хай Бог допоможе» і таке інше. Тобто це йому сподобалось – таке ставлення до гонщиків і справи. У Сумах я запропонував Сергію Анатолійовичу переїхати до Чернівців, сказав, що допоможу чим зможу. Одразу зателефонував директору ДЮСШ «Колосок» Анатолію Мельнику і поцікавився, чи можемо ми взяти на роботу хорошого тренера. Взагалі я мрію створити у нас спеціалізовану спортшколу велоспорту. І такі люди, як Сергій Топчанюк, – знахідка в цьому контексті. Сергій Анатолійович тоді сказав, що він працює у Феодосії в ДЮСШ, і хоче довести до кінця умовний навчальний рік в школі, випустити черговий набір. А вже на чемпіонат України в Кіровограді (Чемпіонат України марафон (III ранг), IV етап кубку України з крос-кантрі – дорослі, молодь, юніори, юнаки) Топчанюки поїхали у складі збірної Чернівецької області. Елізавета (1999 р.н.) стала там призеркою у всіх номінаціях, в яких змагалась. А тепер ось дівчата здобули перші свої нагороди після переїзду вже на місцевих змаганнях. Поки що вони живуть на зйомній квартирі. Але вже продали свою квартиру у Феодосії і придбали житло в Чернівцях. Ще трохи робіт там і зможуть переїхати в свою чернівецьку оселю. Як кажуть, «немає худа без добра»: події в Криму, звісно, дуже негативні, але тепер буковинський велоспорт отримав дуже приємне і перспективне поповнення».
Еліс Топчанюк, яка в Сумах виграла чемпіонат України крос-кантрі, на чернівецькій трасі (кемпінг) теж була найшвидшою. Другий результат серед дівчат показала Маргарита Топчанюк, третій – Вікторія Косован (1998 р.н.).
Серед юнаків першим був чернівчанин Павло Лукан (1999 р.н., «Колосок», тренер – Олександр Мельник), серед юніорів – Руслан Циганчук (ШВСМ, «Колосок», Ілля Руссу), серед чоловіків – Сергій Гоменюк (ШВСМ, «Колосок», Ілля Руссу).
У звітному чемпіонаті області взяли участь спортсмени з Чернівців та Новоселиці. Але не всі найсильніші, оскільки декілька гонщиків вирушили в Куп’янськ (Харківська обл.) на чемпіонат України з велоспорту ВМХ.
З 24 липня, як зауважив Ілля Руссу, на Буковині буде місяць велоспорту. Зокрема, у нас відбудуться декілька національних змагань. А 10 серпня, в перший день багатоденки маунтенбайк, перед прологом, попередньо заплановано провести і міні-велогонку серед дошкільнят (можливо, на площі Філармонії або Турецькій площі), а потім і змагання серед любителів на кемпінгу (за підтримки обласного центру «Спорт для всіх»).
Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com,
директор обласного центру «Спорт для всіх»
Дивіться інтерв’ю з кримськими буковинцями в програмі «Спорт-тайм» 7.07.14.
На чемпіонаті України з велоспорту на шосе 2014 р. в Богуславі (Київська обл.) вперше після тривалої перерви серед претендентів на призові місця «засвітились» і буковинці. Серед юнаків у груповій гонці на 103 км чернівчанин Євген Калинюк фінішував четвертим і також одну позицію до п’єдесталу пошани не дотягнула серед дівчат кримська буковинка Елізавета Топчанюк.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО
***
Велоспорт: Громко «вигриз» медаль Чемпіонату України 2013
***
Відео: «Спорт-тайм» від 2.06.14 (Велодень, вело-шосе, футбол – «Буковина», ювілей Ткачука, волейбольна ліга, звіт ОДЮСШ, БК «Кобри» у Хмельницькому)
***
Фото: Велодень-2014 у Чернівцях – з киянами, тернополянами і новим мером на чолі
***
Фото: Чернівецький «живий» велосипед увійшов до Книги рекордів України
***
Артем Топчанюк: “Кому нужен такой велоспорт?”
Украинский велогонщик, член сборной Украины Артем Топчанюк, который выступает за команду Amore & Vita, рассказал о ситуации в украинском велоспорте и его проблемах.
– Как оцениваете свой первый сезон в составе команды Amore & Vita?
– Свой сезон оцениваю как тотально неудавшийся по разным причинам. То болел, то падал сильно, то проблемы с документами были, а то и просто не везло.
– Возможно, были хоть какие-то позитивные моменты?
– Почти нет. Так, в Колумбии побывал, раньше там не был (смеется). Еще был “позитивный момент”, когда после многодневки в Китае спортивный директор нашей команды потерял мой паспорт. Я несколько дней гулял по Шанхаю, восстанавливая визу, чтоб улететь домой. Кроме того, мы с николаевскими гонщиками выиграли командную гонку в Белой Церкви!Чемпионат Украины все-таки.
– Amore & Vita – ваш третий профессиональный коллектив. Как вам уровень команды, отношение к гонщикам?
– Отношение к гонщикам нормальное, но хотелось бы лучшего. Гоночный календарь относительно неплохой, но у меня полсезона просто сгорело из-за того, что долго нужно было восстанавливать паспорт, делать новую визу. В целом, уровень команды неплохой, но не хватает хорошего спортивного директора, а от этого многое зависит.
– Если сравнивать ваши предыдущие команды (Amore & Vita, SP Tableware Cycling Team, ISD), то где уровень был самым высоким?
– В каждой команде было что-то на высоком уровне, а что-то нет, но я ездил пока только в континентальных командах. В Amore & Vita, например, уровень гонок очень высокий, здесь итальянские гонки мы ездим с лучшими командами и гонщиками мира, это уже другая лига по сравнению с тем, когда я ездил гонки в Румынии и России.
– Что дальше? У вас есть контракт на следующий сезон?
– Я буду продолжать выступать за Amore & Vita. Контракта еще нет, там процесс подписания всяких договоров со спонсорами, но мы предварительно обсудили с менеджером наше дальнейшее сотрудничество. Постараюсь следующий сезон отработать и за этот, неудачный.
– Были ли варианты с другими командами?
– А я даже и не искал, с моими результатами этого года тяжело найти что-то.
– Вы уже на отдыхе? Восстанавливаете
– Это, конечно же, чемпионат Украины и чемпионат мира. Я был очень разочарован тем, что не участвовал в чемпионате мира во Флоренции в этом году.
– Несмотря на нынешние результаты, в команде и дальше будут рассчитывать на вас? Не будете просто грегари?
– Это от меня зависит, но чьим-то грегори я быть не хочу. Могу, конечно, помочь в гонке, но когда я знаю, что готов, никому не отдам своё место!
– Не могу не затронуть вопрос о проведение чемпионата Украины, который наша Федерация велоспорта провела на “высочайшем” уровне.
– Да. Там мы вместе с Владимиром Старчиком работали на Сергея Гречина. Знаете, тяжело работать втроем против развивающихся, как кричится во всех статьях, украинских команд. В частности, киевской, в которой стартует человек 30. Ну и плюс, как обычно, сама организация.
Приехал с женой на финиш андеров (гонщиков до 23 лет – прим. ред.) посмотреть, вышла бабуля какая-то со двора, в шоке просто! Ездит непонятно кто. Еще пару ребят приехали, молодые, смотрят, кто этот тут гоняется! В то время как в четырех километрах ниже курортный летний город. И ни одной афиши!
Зато потом только и успевай читать после чемпионата мира интервью о том, как же в Украине развивается велоспорт. И лучшее выступление, вот у нас Андрей такой молодец! Гривко – просто мужик, не спорю, он сделал невозможное! Заехать пятым на таком чемпионате – тут респекта намного больше чем тому же Нибали, которого оберегала команда до последнего круга.
Там работала команда профессионалов, тренеров, массажистов, механиков. А у нас эти развивающие спорт “профессионалы” могут только потом интервью давать.
– Но Kolls Cycling Team собрал неплохую команду, выиграли несколько гонок. Со следующего года в Киеве пройдет три гонки UCI. Как на это смотрите? Это маленький шаг вперед или просто игра на публику?
– Сколько человек с Кольса после этих побед перешли хотя бы в проконтиненталь? Гонка, возможно, была хорошая, я не знаю, я её не ехал, но как-то на гонке в Эстонии, встретил своего друга латыша, он в составе своей команды ехал там гонку. Говорит, жили классно, девушки у вас офигенные, но гонок с такой организацией я еще не ездил.
Я это не придумываю, мне незачем, наоборот, когда я выступаю на гонках в других странах, общаюсь там с болельщиками, даю интервью, я рассказываю, какая у нас хорошая страна, какие у нас люди. Я хочу гордиться своей страной! Мы ехали гонку в Колумбии, в самой зашмыганной деревне все приемники включены, чтобы группу было слышно. Гонку транслировали, классно.
На старте и финише, вдоль дорог, куча зрителей! Везде реклама гонки. Движение перекрыто до финиша последнего участника! Я это знаю точно. А потом колумбийцы выступают на высоком уровне, много людей в World Tour. Наверное, это есть развитие велоспорта
А еще мы ехали чемпионат Украины в командной гонке! Стартовали в селе, финишировали тупо в открытом поле, где стояло три судьи с секундомерами. Кому вообще нужен такой велоспорт?Я даже не знаю что нам за победу дали. Вроде медали, но уже через два дня, а меня там уже не было. Видно, доковывали (смеется).
– С чего, по вашему мнению, нужно начать, чтобы велоспорт в Украине начал развиваться в правильном направлении?
Полностью сменить федерацию, чтобы там работали люди, которые действительно хотят развития, а не просто загрести в карман побольше. То, что там сидит, уже отжило, это уже как раковая опухоль на теле отечественного велоспорта! Нужны перемены, большие и болезненные.
isport.ua
***
