Скандал в українському плаванні: заговорили Клочкова, Силантьєв і Ко (відео)

Титуловані вітчизняні плавці заговорили про зловживання у рідному виді спорту – «відкати» з премій, «безкоштовну» форму, яку доводилося купувати…

Отож, фінансування спорту в Україні продовжує перебувати в епіцентрі скандалів. І не лише тому, що коштів на розвиток фізкультури і спорту у нас виділяють набагато менше, ніж в інших країнах. І, відповідно, дуже важко «всім вгодити». Ці «спортивні копійки», на жаль, ще й розкрадають або, як мінімум (в «м’якшому формулюванні»), – не дуже ефективно використовуються.

Сафіуллін визнав помилковість реконструкції «Олімпійського»

Яскравий приклад того, як в Україні «гріють руки» на спорті, – це скандальна реконструкція НСК «Олімпійський» до футбольного Євро-2012. Якщо коротко, внаслідок цього злочинного проекту ми «на виході» отримали найдорожчий у світі стадіон, хоча могли мати за приблизно удвічі меншу суму ДВА стадіони – колишній вже «Олімпійський» та новопобудовану, приміром, наприкінці однієї з віток метро головну арену Євро-2012. Досі на офіційному рівні про злочинність рішення щодо реконструкції «Олімпійського» ще не заговорили? Чому? Тому що так званій «опозиції» про це «не з руки» говорити, оскільки саме «помаранчевих» й було це рішення. А теперішні очільники теж не можуть цей проект критикувати, бо ж спершу, ще будучи в опозиції, «кричали на всіх кутах» про захищеність проекту реконструкції «Олімпійського», а потім, прийшовши до влади, ще декілька разів суттєво піднімали «ціну питання», довівши вартість до рекордної в світі. Поки що з офіційних осіб лише «головний спортсмен країни» Равіль Сафіуллін якось зауважив, що, на його думку, краще було б побудувати новий стадіон, а не реконструювати «Олімпійський». Чи буде продовження теми?..

«Відкати» у спорті сягають навіть 50%!

На «рядовому» рівні доволі розповсюдженими у вітчизняному спорті є «відкати» (чи лише у спорті?!). Пригадую, як дивувався, коли у 2005 р. рекордсмен країни у своїй юнацькій номінації, який виступав за одну з центральних областей, на запитання, скільки він отримує в місяць так званих «грошей на харчування» (чесніше було б називати це просто фінансова допомога), відповів: «Раз на 2-3 місяці розписуюсь за 500 грн., але отримую на руки 250 грн. Якщо не захочу я так робити, знайдуть іншого, який погодиться…» Чому здивувався? Тому що особисто мені пощастило за 10 років у професійному спорті (у т.ч. виступав у складі юнацької збірної УРСР з легкої атлетики) жодного разу не стикнутися з «відкатами» (можливо, тому, що у нас були чесні, порядні і принципові тренери…). «Заради спортивного інтересу», як кажуть, почав при нагодах цікавитися ситуацією з «відкатами» в інших областях, організаціях. Ще не приємнішими «відкриттями» стали зізнання тренерів. Одна пані тренер зауважила, що з них беруть не лише 20% з «харчування», а й стільки ж з премій. А абсолютним антирекордом в цих «дослідженнях» залишається зізнання тренера про те, що в одному зі спортивних товариств з коштів, виділених на навчально-тренувальний збір, «люб’язно» забирали… 50%.

Дізнавшись (розчаровано) про цей «бік медалі», я зрозумів, чому в перший період після призначення керівником буковинського спорту доволі регулярно доводилося культурно «відправляти» тренерів, які після бухгалтерії заходили зі словами на кшталт «ми тут отримали гроші, хотіли би віддячити». Наскільки це було в реальній компетенції (і «зоні досяжності») спортивного підрозділу обласної влади, ми викоренили будь-які «відкати» і розмови про них (принаймні, за 2005-08 рр. можу відповідати твердо). Хоча про індивідуальні «тренерські побори», на жаль, доводилося чути навіть у нас. Але довести щось, коли спортсмен отримує гроші на руки, а потім «добровільно-примусово» віддає частину комусь, звісно, доволі складно…

Плавці підхопили «протестну хвилю» легкоатлетів

Серйозно на проблеми з «відкатами» та іншими зловживаннями у вітчизняному спорті звернули увагу після скандального «бунту» легкоатлетів-олімпійців влітку 2012 р. Про деякі деталі тієї гучної справи можна прочитати тут:

А тепер скандал «розгорівся» в українському плаванні – про «систему відкатів» та інші проблеми заговорили титуловані плавці Яна Клочкова, Денис Силантьєв, Олег Лісогор…

Пропонуємо подивитися розширений сюжет ТСН (1+1) на цю тему та прочитати коментар самого Силантьєва з його блогу на «Українській правді» щодо проблемної ситуації та звернення плавців до «Міністра молоді та спорту» Равіля Сафіулліна.

Хочете знати, як влада ставиться до спорту? Подивіться на структуру адміністрації

До слова, мало віриться в те, що в Україні найближчим часом реально системно боротимуться із зловживаннями навколо фінансування спорту. Швидше можна очікувати, що під виглядом «боротьби із зловживаннями» можуть запровадити нові бюрократичні бар’єри, які лише ускладнять життя спортсменам і працівникам сфери фізичної культури і спорту, а не посприяють реальному подоланню конфліктних проблем. Власне, про те, як насправді керівники держави ставляться до фізичної культури і спорту, яскраво свідчить нещодавнє рішення Президента Януковича (попри неодноразові публічні обіцянки створити окремий центральний орган управління фізичною культурою і спортом) утворити Міністерство молоді та спорту. Відповідно, незабаром можна буде простежити, в яких регіонах як реально ставляться до спорту. Оскільки місцеві державні адміністрації (згідно із відповідним законом) мають абсолютно достатньо повноважень утворювати окремі підрозділи з питань фізичної культури і спорту, можете не сумніватися, що в тих регіонах, де ця сфера залишиться перемішена з освітою, туризмом, сім’єю чи молоддю, спорт реально навіть близько не входить до пріоритетів місцевої влади – щоби при цьому не заявляли з високих трибун високопосадовці (до речі, у деяких областях окремі підрозділи з питань фізичної культури і спорту існували навіть після безглуздого рішення того ж Президента Януковича загнати спорт «під освіту»). Недарма титуловані українські спортсмени і авторитетні фахівці у своїх публічних виступах зазначають, що мудрі губернатори спорт відділять в окрему структуру.

Георгій Мазурашу,

член Спілки журналістів України,

у 2005-08 рр. начальник відділу

з питань фізичної культури і спорту

Чернівецької облдержадміністрації

***

ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО (ТСН на «1+1»)

***

Звернення до Сафіулліна: Хто й навіщо “топить” українське плавання?

Після серії недавніх постів про ситуацію в українському спорті до мене, як до президента Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання, звернулася група тренерів і атлетів.
Колеги попросили привернути увагу до надзвичайно дивної поведінки чиновників Міністерства з питань молоді та спорту (нещодавно реанімованого на основі Державної служби молоді та спорту).
Суть проблеми в наступному.
Ще в жовтні 2012 р. група провідних тренерів і плавців (41 особа, у тому числі – заслужені тренери, переможці і призери Чемпіонатів світу, Європи, Чемпіонатів світу і Європи серед юніорів, Юніорських Олімпійських Ігор) звернулися до тоді ще голові Державної служби молоді та спорту України, а нині – міністра Равіля Сафіулліна з проханням припинити протиправні дії державного тренера з плавання А.А. Власкова.
Але, по-перше, на це звернення не надійшло ніякої відповіді. По-друге, подальші кроки чиновників показали, що вони мають намір продовжувати саме ту діяльність, яка призвела до деградації плавання як значущого виду спорту в Україні.
Справа в тому, що в кожному виді спорту є кілька ключових посадових осіб, від яких залежить дуже багато.
В першу чергу – це державний тренер з конкретного виду. До посадових обов’язків державного тренера з плавання відноситься організація масового навчання, розвиток дитячих спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки. Він же повинен займатися лобіюванням будівництва, ремонту та оснащення басейнів, організацією та проведенням змагань різного рівня. Державний тренер також відповідає за підготовку та підвищення кваліфікації фахівців, видання методичних матеріалів, організацію наукового та медичного забезпечення та ін.
Тобто, його компетенція – це інфраструктура, фінансування, всебічне забезпечення розвитку виду спорту на сучасному рівні. Безпосередньо у підготовці спортсменів він не бере участь, але повинен створювати для них умови.
Однак якраз згадані вище напрямки за останні роки виявилися в повному “загоні”. І Власков повинен понести за це персональну відповідальність. У будь-якій нормальній країні він був би давно звільнений без розмов. Але завдяки чиновницькій спритності Власков вже років 15 знаходиться біля керма українського плавання.
Причому, перебуваючи на посаді державного тренера, він багато років є першим віце-президентом Федерації плавання України, здійснюючи оперативне управління організацією. Тобто, в одних руках сконцентровані всі – і державні, і громадські – повноваження і важелі впливу на ситуацію.
Необхідність заміни Власкова давно перезріла. На це в жовтні 2012 р. намагалися звернути увагу автори листа до Сафіулліна. І здавалося, що в цьому році плавання в Україні отримає мінімальний шанс на оновлення.
У листопаді 2012 р. був оголошений, а 21-25 січня 2013 р. відбувся черговий конкурс на заміщення посади державного тренера України з плавання. Цей конкурс виграв заслужений майстер спорту, олімпійський чемпіон Сергій Фесенко.
Але тут почалося щось дивне. Замість того, щоб підписати з Фесенком відповідний контракт, чиновники всупереч існуючим нормам і здоровому глузду на два місяці продовжили контракт з чинним держтренером – Андрієм Власковим.
Це викликало обурення серед тренерів і спортсменів! Неефективний чиновник, який усіма можливими способами довів свою профнепридатність, чіпляється за посаду щосили. Скільки будуть тягнутися ці бюрократичні маневри – невідомо.
Плавці і тренери вимагають від Сафіулліна припинити цю ганьбу. В іншому випадку багато з них ще сильніше замисляться над тим, щоб виїхати з України і виступати за іншу країну. Саме так вже вчинила ціла низка талановитих молодих плавців, які не бачать перспектив в Україні при такому керівництві.
Від себе додам таке.
Перше. Ситуація в плаванні – дійсно вкрай важка. У програмі останньої Олімпіади в плаванні було розіграно 34 комплекти медалей (32 в басейні і 2 на відкритій воді). Це другий за кількістю нагород вид змагань після легкої атлетики. Але держава цей вид спорту фактично не помічає. Жодних розумних пояснень цьому немає.
Друге. Щоб щось змінити, необхідно відновлювати плавання саме як систему. Перший ступінь – це масовий спорт.
Немає басейнів – немає секцій – немає відбору талановитих дітей та належного рівня конкуренції. Масовість – це навіть не стільки питання професійного спорту, скільки питання здоров’я народу.
Найперше, що потрібно зробити – це чітко розмежувати повноваження між державним тренером з плавання та головним тренером збірної, а також виключити суміщення чиновницьких посад і керівними постами в Федерації плавання. Не повинно бути так, що чиновники від спорту самі визначають план дій, самі собі “малюють” громадську підтримку і потім самі ж себе і контролюють.
Зараз ще є, що рятувати. В іншому випадку через кілька років представники України на міжнародних змаганнях з плавання перетворяться не просто на статистів – на екзотику!
Денис Силантьєв, чемпіон світу з плавання, срібний призер Олімпійських ігор 2000 р.
***

скандал, спортивний скандал, скандал у спорті, скандал легка атлетика, скандал плавання, відкати у спорті, спортивні відкати, відкати спорт, зловживання у спорті, зловживання спорт, скандал реконструкція Олімпійського, скандал навколо реконструкції НСК Олімпійський, скандальна заява легкоатлетів, скандальна заява плавців, скандальна заява Клочкова, скандальна завяа Силантьєв, спортивний конгрес України, Європейський вектор розвитку системи управління сферою фізичної культури і спорту (регіональний аспект), магістерська робота Європейський вектор розвитку системи управління сферою фізичної культури і спорту (регіональний аспект), Європейський вектор розвитку системи управління сферою фізичної культури і спорту (регіональний аспект) Мазурашу, магістерська робота Європейський вектор розвитку системи управління сферою фізичної культури і спорту (регіональний аспект) Мазурашу, система управління спортом Мазурашу, система управління спортом, система управління спорт, система управління фізична культура і спорт, історія спорту, історія буковинського спорту, новини спорту, спорт новини, новини буковинського спорту, новини спорт Буковина, новини чернівецького спорту, новини спорт Чернівці, Буковинський спортивний портал sportbuk.com, буковинський спорт Мазурашу, спорт Чернівці Мазурашу, буковинський спорт sportbuk.com