Губернатор розказав про «квартирні перспективи» олімпійців та підтримку спорту
Голова Чернівецької обласної державної адміністрації і обласного відділення НОК України Михайло Папієв критично оцінив виступи буковинців на Олімпійських іграх у Лондоні. І розповів про найближчі перспективи крайового спорту.
На спортивну тематику губернатор заговорив у програмі «Суть речей» на радіо Станція 103.2 FM, відповідаючи на «олімпійські» запитання.
Спортивна частина друкопису з сайту БукІнфо (bukinfo.com.ua) програми «Суть речей» на радіо Станція 103.2 ФМ від 27 грудня. Запрошений гість: Михайло Папієв. Ведуча: Оксана Денисюк.
…
Ведуча: знову перейдемо до запитань з мережі Фейсбук, зокрема, Георгій Мазурашу запитує вас, як голову Національного Олімпійського комітету краю: чи не вважаєте, що Ви недопрацювали в якості “головного олімпійця” краю, оскільки сталися такі неприємні антиспортивні події за всю історію буковинського спорту наших олімпійців. Нагадаю, цього року була рекордна для нас кількість – 4. Далі я коротко опишу проблему, позаяк ми лімітовані в часі, а Григорій описав питання дуже предметно, яка стосується не видачі житла нашим олімпійцям, вони звернулись до міської ради, але не знайшли там підтримки.
Михайло Папієв: гадаю, що це питання, яке потребує більш ретельного розгляду. Коли я зустрічався з
олімпійцями, я задав їм питання, що є зараз пріоритетним – відновлення, реконструкція та ремонт наших спортивних споруд. Знаєте, окрім того, що є проблема із житлом, є проблема із місцями тренувань, відсутність душових та багато інших моментів. Я готовий відповідати за весь спорт, крім того, голова крайового Олімпійського комітету – це є така громадська робота, яка передбачає тільки зобов’язання і не передбачає ніяких прав, ні поїздок на Олімпійські ігри, я до речі, там не був, ніяких інших речей. По квартирах – є механізм, передбачений Кабінетом міністрів України: для того, щоб претендувати на квартиру, потрібно зайняти призові місця на Олімпійських іграх. Наші олімпійці, на жаль (там були і об’єктивні причини, я цікавився цим питанням, це стосується розміщення на Олімпійським іграх і логістики, і по довезеню, і по запізненням на змагання), не показали навіть близько ті результати, які ми очікували від них, не кажучи вже про призові місця. Але будемо сподіватись, що зараз ми пріоритетно відновимо спортивні споруди, щоб ми могли готувати олімпійців і вони будуть показувати призові місця. Зараз по квартирам ми займаємось питанням і воно на стадії вирішення – це землі Національної академії аграрних наук по вул. Рівненській, відповідні звернення свої я направив з тим, щоб ми могли не тільки олімпійцям, але й іншим спортсменам, та іншим категоріям наших бюджетників (це і працівники правоохоронних органів, це вчителі, це лікарі) видати житло. Щоб ми отримали зараз додатково цих 34 гектари землі, на яких ми б могли будувати соціальне житло для бюджетної сфери і для спортсменів у тому числі.
Ведуча: Георгій залишив ще одне запитання для вас: і більш “приватне” запитання: колись я, журналіст-початківець, звертався до молодого бізнесмена Папієва, який, не маючи тоді, наскільки мені відомо, великих можливостей, все ж давав якісь призи для кращих спортсменів. Що змінилося з тих пір, що Михайло Миколайович, який сам займався спортом, так змінив в негативний бік ставлення до спорту та провідних спортсменів?.. Чи, може, про ці всі проблеми йому просто невідомо, а помічники не наважуються розказати?
Михайло Папієв: я Георгія знаю багато років і дуже його поважаю, але до мене він сьогодні занадто агресивний та вимогливий. Це у нас як з буковинським футболом і з командою «Буковина»: коли команда виграє, то всі кажуть яка класна команда і які всі молодці, а як тільки вони програють – то одразу кажуть який поганий Віталій Михайлішин і Папієв Михайло. Ми тоді крайні і ми тоді погані, але фінансується наша команда «Буковина» і вона, може, і найкраща серед команд першої ліги, і я очікував би від неї, відповідно до рівня фінансування, і результатів. А щодо інших видів спорту, повірте мені, що якщо б хоча б десяту частину підтримки, яку надаю і я особисто, і члени моєї родини, і мої друзі, надавав би з тих політиків, які називають себе буковинцями, то у нас ситуація зі спортом була б краща. Не спроможна окремо взята людина навіть з якимось унікальними можливостями взяти і вирішити всі проблеми спорту, вони накопичились роками. Та ж сама футбольна команда «Буковина» – в неї немає ні тренувальної бази, ні власного поля, так – вимоги у нас, ми хочемо і в прем’єр-лігу, але давайте з чогось почнемо. І що саме цікаве – є інвестори, є можливості створення цієї тренувальної бази і зараз все впирається в позицію депутатів Чернівецької міської ради. І це стосується не тільки футболу, як самого масового виду спорту, але й інших видів спорту – і стрільби з луку. А ви знаєте, у нас легкою атлетикою навіть влітку немає де займатись, я вже не говорю про зимовий зал, ви знаєте, що у нас немає спортивного плавального басейну. Тобто, якщо перелічувати ці питання, то я можу накидати їх в кошик ще добрий десяток і щоб ви побачили рівень цієї проблеми і можливості, які треба сьогодні залучити для того, щоб це вирішити. Одне вам кажу – я бачу як сьогодні ці можливості залучити і бачу як сьогодні цю ситуацію покращити….
***
Для довідки, повні запитання виглядали так:
У мене запитання до Михайла Миколайовича, як до голови обласного відділення НОК України: Чи не вважаєте, що Ви недопрацювали в якості “головного олімпійця” краю, оскільки сталися такі неприємні антиспортивні “вперше”, як вперше за всю історію буковинського спорту наших олімпійців (яких, нагадаю, цього року була рекордна для нас кількість – 4) перші особи краю та облцентру не прийняли ні до, ні після Олімпіади, і вперше ніхто навіть не намагається допомогти їм вирішити житлові проблеми (нагадаю, ВСІ попередні буковинські учасники Олімпійських і Паралімпійських ігор отримали від влади квартири у Чернівцях, включаючи і період Незалежності). І чи помітив “головний олімпієць”, коли заступник міського голови Олександр Паскар на засіданні міськвиконкому дозволив собі такі випади в бік олімпійців, що ряд провідних спортсменів Буковини, в т.ч. олімпійці, чемпіони світу і Європи, вперше за всю історію фактично пікітували міську раду (це абсолютно публічна історія). Але п. Паскар так і не перепросив публічно за цю некоректність. А “головний олімпієць”, який мав би захищати інтереси, передусім, учасників Олімпійських ігор та інших висококласних спортсменів, на цю ситуацію теж ніяк не відреагував… Чи таку “політику” декларував Михайло Миколайович, коли погоджувався очолити відділення НОК? І більш “приватне” запитання: колись я, журналіст-початківець, звертався до молодого бізнесмена Папієва, який, не маючи тоді, наскільки мені відомо, великих можливостей, все ж давав якісь призи для кращих спортсменів місяця або на якісь змагання! Що змінилося з тих пір, що Михайло Миколайович, який САМ ЗАЙМАВСЯ СПОРТОМ, так змінив в негативний бік ставлення до спорту та провідних спортсменів?.. Чи, може, про ці всі проблеми йому просто невідомо, а помічники не наважуються розказати?..
***
Варто зазначити, що відповіді Михайла Миколайовича отримали неоднозначну реакцію у спортивних колах Буковини. Утім, можливо, спортсмени, тренери, фахівці, вболівальники наважаться висловитися на цю тему й тут?..
Ось так – Михайло Миколайович звинуватив мене у надмірній агресії і вимогливості до нього, як до голови обласного відділення НОК…:) Насправді я зовсім не агресивний:) F вимогливість “спровокував” сам Михайло Миколайович, коли, давши згоду очолити відділення, гучно заявив про наміри серйозно взятися за вирішення різних спортивних і олімпійських проблем. Я розумію, що Михайло Миколайович достатньо попрацював у центральних органах влади і, відповідно, встиг призвичаїтися до оцінок спортивних досягнень на рівні Кабміну, який “помічає” лише олімпійських чемпіонів і призерів. Але ж Михайло Миколайович є головою обласної держадміністрації на Буковині, яка за всю історію мала лише 1,5 медалі, можна сказати (“бронза” Валентини Козир у 1968 р. і “бронза” Тетяни Шинкаренко з Хотина, яка задовго до Олімпіади переїхала з рідних місць, тож той успіх більше належить іншим регіонам, ніж нам). На Буковині ЗАВЖДИ перші особи з величезною повагою ставилися до олімпійців, оскільки здобути право представляти країну на Олімпійських іграх – приблизно так само складно, як, приміром, буковинцю стати головою Верховної ради, Міністром чи Президентом. Таких політиків у нас небагато, правда? І вони не живуть по гуртожитках, правда? Так чому, питається, ВСІ попередні буковинські учасники Олімпійських і Паралімпійських ігор (включаючи період незалежності) отримали від влади квартири у Чернівцях, а олімпійців і паралімпійця 2012 перші особи області та міста навіть елементарно не прийняли до або після Ігор, аби поцікавитися, як їм живеться і чим влада може допомогти?! Ось в чому питання! Складається враження, що цих видатних для нашого краю спортсменів якось “принципово” ігнорують. ЧОМУ?! Так що це ніяка не “агресія” з мого боку, а просте запитання до голови відділення НОК. Для мене це ігнорування олімпійців насправді дуже-дуже дивне. Я справді з приємністю згадую, як Михайло Миколайович в бутність молодим бізнесменом давав якісь там призи для кращих спортсменів місяця або на якісь змагання. Тоді я відчував, що це дії людини, яка займалась спортом і знає ціну спортивним мозолям і поту. Невже тепер забув?.. Хто ж губернатору “вклав у вуста” такі глупості щодо того, що буковинські олімпійці виступили погано?! Лучниці програли майбутнім бронзовим призеркам (японкам), Лупу пробилася до півфіналу і лише трішки не дотягнула до фіналу на 800 м, а Лабовський один з 5-ти на всю Європу (!!!) зміг виконати норматив для участі в Олімпіаді! А чи знає Михайло Миколайович, що якби голова відділення НОК “тримав руку на олімпійському пульсі”, при його серйозних зв’язках і впливовості в Києві, нашу стрбунку Цихоцьку тренерська рада не “бортанула” би і ми мали би й 5-го олімпійця?.. Думаю, не знав він про це. Бо дивиться трохи зависоко – на рівень олімпійських чемпіонів. А якщо так дивитися, то є ризик земляків взагалі не помічати…:( Щоби нам так впевнено претендувати на олімпійські нагороди, треба, напевно, спершу мати спортивну базу, гідну рівня олімпійських призерів! Або, знову ж таки використовуючи свій вплив і авторитет, а також те, що Україна ніби претендує на проведення зимової Олімпіади-2022, переконати керівництво держави побудувати олімпійську базу на найвищій в Україні “плоскій” горі на Путильщині (Томнатікул, або “Памір”). і ніякої агресії – просте бажання відчувати таке ж прихильне ставлення до спорту, як у молоді “бізнесові” роки… А поки що запитання залишається відкритим: як сталося, що “головний олімпієць” області ні до, ні після Олімпіади не зустрівся з земляками-учасниками Олімпійських та Паралімпійських ігор і їхніми наставниками?.. Невже це так складно і так багато? Для політиків або бізнесменів такого рівня знаходиться ж час і увага… Та й взагалі, враховуючи імідж “відкритого губернатора”, як тут пишуть, який часто ходить на прямі ефіри і т.п., то Михайло Миколайович взагалі міг би влаштувати таку собі “спортивну толоку” і не в режимі колегій і нарад (коли говорять переважно лише те, що “можна”), а в процесі простого людського спілкуванням відчути “подих” буковинського спорту і намітити, що реально можна зробити для того ж прориву в будівництві спортивної інфраструктури, в т.ч. використовуючи можливість залучення позабюджетних коштів. Фірташа, напевно, не без “натяків” губернатора віддав 8 млн. університету?.. А за менші кошти (причому БЮДЖЕТНІ) у райцентрі Харківській області у 2012-му році побудували спортивний зал, який можна порівняти приблизно з залом нашої “Олімпії”. Все ж у мене залишається відчуття, що Михайло Миколайович може, але чомусь не хоче реально допомагати спорту і нашим видатним спортсменам… Буду радий переконатися у зворотньому;) І дуже хотів би, щоби так і сталося…
губернатор поблагодарил НАК «Нефтегаз Украины», ДК «Укргаздобыча» и ГПУ «Шебелинкагаздобыча» за все то, что делается ими в социальной сфере области и будет делаться в дальнейшем.
Справка:
Старт строительству ФОК был дан в 2004 году при непосредственном участии бывшего Премьер-министра Украины Виктора Януковича. Строительно-монтажные работы выполнялись на протяжении восьми лет с остановками в 2005 и 2008 годах, и были восстановлены после президентских выборов в 2010 году. Сметная стоимость строительства составляет 52,6 млн. грн.
Физкультурно-оздоровительный комплекс – это универсальная спортивный зал с местами на 200 зрителей, два бассейна, залы для занятий борьбой, боксом, атлетизмом, открытый теннисный корт, универсальная открытая площадка для занятий футболом, баскетболом, волейболом и т.д. В течение суток комплекс может принять почти 230 человек, желающих улучшить свое физическое состояние и просто отдохнуть.
11 октября 2011г. в пгт. Червоный Донец состоялась торжественная процедура ввода в эксплуатацию Физкультурно-оздоровительного комплекса «Газовик», построенного по заказу ГПУ «Шебелинкагаздобыча».
Ввод в эксплуатацию ФОК «Газовик» позволит заниматься спортом и приумножать свои спортивные достижения работникам предприятий нефтегазодобывающего комплекса (ГПУ «Шебелинкагаздобыча», УБМР «Укргазспец-строймонтаж», УПГГК, БУ «Укрбургаз», УМГ «Харьковтрансгаз»), жителям поселка, района и области.
Це стосовно “харківського” спортивного залу.
А стосовно загального розвитку спорту в Україні, я так розумію, що зараз продовжується розпочате ще Віктором Ющенко переведення фінансування спорту з державних джерел на приватні-спонсорські-клубні. Не тільки в Чернівецькій, але й Харківській і багатьох інших областях стає все складніше з фінансуванням спорту. Де немає підтримки спонсорської, там спорт помирає. У держави немає коштів на першочергові виплати зарплати, не кажучи вже про здоров’я людей…
Називається, відчуйте різницю?:) Це про комплекс у с. Червоний Донець, так? Але я не впевнений, що про нього йшлося на нараді… Наскільки я зрозумів, йшлося про райцентр і про зал, який побудовано на бюджетні кошти… Можливо, помиляюсь. Я тоді попросив колегу скинути додаткову інформацію про цей об’єкт, він запувнив, що зробить це, записав собі на мої очоах у свій щоденник мою електронку і… “пропав”:) Наша сфера фізичної культури і спорту не готова виживати в умовах позабюджетного фінансування (без бюджетних коштів). Та й неправильно це. Бо в такому разі ні про яку пріоритетність неможливо буде вести мову, адже всі розуміють, хто швидше отримує спонсорську допомогу, а не обов’язково пріоритетні види:)
Очень неприятен ответ на вопросы М. Папиева. Я лично, как тренер участницы Олимпиады, не ощутил его и его помощников вмешательства в достойную подготовку к Олимпийским играм. Тяжело готовиться, не имея соответствующих условий. Конечно, Михаил Николаевич, наверное, не достаточно осведомлен о проблемах буковинского спорта, я его понимаю, много других насущных проблем. Но… Почему, интересно, во всех цивилизованных странах спорт – среди самых приоритетных направлений государственной политики, первые лица стран и регионов всячески подчеркивают важность физической культуры и спорта для имиджа и оздоровления нации. Сами стараются своим примером призывать к занятиям спортом. В нашей области тоже всегда спорт был в почете! Прошлый губернатор В. Кулиш, в отличии от М. Папиева, не был бывшим спортсменом. Тем не менее, припоминаю, он в 2008 году принимал у себя в кабинете (без записей и очередей) кандидатов в олимпийцы, интересовался, чем может область помочь. В плане моральной поддержки это важно. А какую моральную поддержку оказал кандидатам и олимпийцам теперешний губернатор и глава отделения НОК?! Ни разу ни до, ни после Олимпиады не встретился с ведущими спортсменами области. Позволяет себе публично давать негативные и, мягко говоря, непрофессиональные оценки выступлениям земляков в Лондоне. Он же повторяет, что занимался сам спортом. Каждый настоящий спортсмен мечтает об участии в Олимпийских играх! Так неужели ему, бывшему спортсмену, не хватает мудрости осознать, что за всю историю нашей области на Олимпиаду мечтали попасть сотни тысяч талантливых молодых людей, а пробились считанные люди! И это при таких скромных условиях для подготовки! Вместо того, чтобы поблагодарить и поинтересоваться, а что реально можно было бы сделать, чтобы буковинцы могли бороться за олимпийские награды, мы слышим от “главного олимпийца”, что, оказывается, достойные спортсмены – это только призеры Олимпиады? Куда смотрят помощники, которые должны подсказывать, чтобы с уст первой особы края не выходили такие глупые и даже антидержавные высказывания? Жаль, что я не смог своими (и своего спортсмена) силами и финансовыми возможностями выйти на ОЖИДАЕМЫЕ ГУБЕРНАТОРОМ результаты. Наверное, мы ему доставили большие разочарования… Как и другие наши олимпийцы. Но почему-то уже сейчас некоторых наших ведущих спортсменов пытаются переманить в другие области… К слову, в 2010 году подготовка Сичениковой Лидии к юношеским Олимпийским играм была интересна только мне, директору Черновицкого ШВСМ, начальнику областного ФСТ “Спартак” и еще нескольким людям. Областное отделение НОК даже не поинтересовалось о проблемах подготовки. Поэтому полное игнорирование властью проблем спортсменов меня теперь, к сожалению, даже не удивляет… Хотя, возможно, я ошибаюсь. Вдруг это все случайные совпадения. И не завтра, так послезавтра помощник губернатора лично обзвонит олимпийцев и пригласит их с тренерами к Папиеву – услышать благодарность за то, что, вопреки всем проблемам, сумели завоевать право представлять Буковину и Украину на Олимпиаде, и пообщаться на тему ближайших перспектив областного спорта… Вот это был бы приятный сюрприз! И вместо P.S. Может кто-то откликнуться из ведущих спортсменов, которым семья губернатора, как написано выше, помогла? Только конкретно – не общими словами! Что-то я не слышал ни от кого о такой помощи… А ведь информация прозвучала публично… Хотя, пиариться любят все, а реальной помощи в развитии баз и условий подготовки ждать неоткуда… Снова будут говорить как у нас все хорошо, а мы будем готовиться в подвалах и ездить за город (20 км) для тренировок на длинных дистанциях…
Прошу розмістити тут два коментаря з Букінфо до цієї теми.
31. до Мазурашу
Який спорт??? Це саме головне зараз??? Міська станція швидкої допомоги роками не отримує нових УАЗиків – всі машини гнилі як друшляки. Замість цього дарують реанімобіль у Банчєни, перед виборами ще один кандидат-депутат подарував у амбулаторію…
Куди Шкробанець дивиться? профєсор!!! Може йому службову скору дати ???
…
32. Георгій Мазурашу, SportBuk.com
До №31: Шановний незнайомцю! По-перше, спілкуватися варто все-таки не “з кущів”… По-друге, Ви ніде не зустрінете мої слова про те, що спорт – “це головне”:) Але… Кожен піклується про те, що йому ближче і в чому він краще розбирається. я теж вважаю, що замість “бурхливої виборчої кампанії”, на яку пішли навіть у Чернівцях мільйони доларів, краще було б зробити щось суттєве у соціальному напрямку… Але то гроші так звані позабюджетні, тому їх витратили, як схотіли ті, які їх якимось чином отримали, вважаю, все-таки з народної кишені. Я згідний, що проблема станції швидкої допомоги – супер гостра! Ви, власне, на цьому вже закцентували увагу. А я акцентую увагу на тому, що якщо у нас будуть й надалі нивілювати досягнення олімпійців та інших справжніх героїв буковинського спорту (як, на жаль, дозволяють собі робити перші особи), в майбутньому проблеми медицини лише загострюватимуться! Бо ж елітний спорт – це своєрідний локомотив, який тягне за собою масовий спорт, фізичну культуру, а це, у свою чергу, серйозно сприяє оздоровленню населення! Тож якщо сьогодні не відстояти позиції спорту, “завтра” на-а-а-багато більше треба буде вкладати вже у лікарні і т.п…:( Удачі і всіх благ! Хто хзоче продовжити дискусію, – чекаю на SportBuk.com 😉
Ви це вже зробили:) Дякую за небайдужість!
Із легкою заздрістю і великим задоволенням їзжу на змагання до поляків. Кількість майданчиків та спортивних споруд для сучасної України просто нереальна! Навіть у невеликому смт є невеличкий ПАЛАЦ СПОРТУ із великим ігровим залом та кількома невеликими залами, з нормальними роздягальнями та гарячою водою у душі. У містах з населенням у 200 тис. постійно проводяться змагання найвищого рівня, зокрема на наступний рік вони взяли для проведення Чемпіонат Європи у приміщенні та етап Кубка світу зі стрільби з лука. Так саме з інших видів спорту. Повно сюжетів про спорт на ТВ та у газетах.
Але все це державна програма, на спорт виділяють великі гроші. Хоча навряд ці гроші більші за українські, просто вони в більшій мірі доходять до спортсменів, а не осідають у кишенях функціонерів. А спорт потрібен не лише для завоювання химерних перемог десь там, але й для здоров’я всієї нації, що дозволяє більш продуктивно працювати і економічно збагачувати свою країну. Ми ж не маємо виробництва, все що можна розпродали=приватизували, повертаємось до 90-х, коли була лише торгівля…
Україну за кордоном знають не за політикою, не за економічними здобутками, а саме завдяки завоюванням українських спортсменів. Наші перемоги – це в першу чергу напрацювання радянської системи, за відсутності наукових напрацювань все важче і важче буде боротися. За відсутності державної підтримки, спортивна еліта поїде за кордон або просто зникне і будемо ми далі сидіти та й дивитися “мильні” опери і міняти нашим дітям мобілки на більш круті!..
Немає з чим не погодитися:) Думаю, лише недалекі люди не розуміють, що таке зв’язок між спортом вищих досягнень і здоров’ям нації. Нерідко згадую, як в юні роки одразу після завкінчення якихось спортивних трансляцій (яких тоді з об’єктивних було мало, бо лише 2 канала мали) поспішав чи то на якусь толоку футбол грати, чи на якийсь саморобний майданчик на волейбол, чи просто побігати з друзями і т.п. Взимку – на озеро хокей ганяти. Це чітко спрацьовувало. Успіхи наших спортсменів “витягували” нас на спортивні майданчики. А що тепер?.. Мало того, що зі спортивною інфраструктурою у нас, як кажуть, гірше нікуди, так ще й одні офіційні особи заявляють, що, мовляв, спорт починається з олімпійських нагород:), інші стверджують, що, мовляв, олімпійці нічим не краще за інших громадян, так що можуть собі жити у гуртожитках і далі намагатися на “Запорожцях” обігнати “Мерседеси”:) Якщо продовжити тему жартома (а що нам ще залишається?), то взагалі треба дякувати нашим можновладцям за те, що вони не викинули з України цих “редісок”-олімпійців, які, от нахаби, примудрилися повернутися з Лондону без нагород!!! Усі з медалями роз’їхались по своїх державах, а частина української делегації полінувалась підійти і забрати й собі олімпійські нагороди:) Ганьба та й годі:) Кажуть, риба гниє з голови. Президент не так давно пообіцяв, що до кінця 2012-го (точніше до грудня) буде Указ про створення окремої спортивної вертикалі (Міністерства або Держкомспорту). І… “за базар не відповів”…
Може буковинським олімпійцям варто подумати про зміну прописки?
Інші області підтримують своїх спортсменів краще!!!
Не хотілось би підливати олії у вогонь, але “полювання” на окремих наших олімпійців вже розпочалося… Сподіваюсь, нашій влад вистачить мудрості не доводити справу до абсурду. Тим більше, що у нас є чудова традиція – УСІ буковинські учасники Олімпійських та Паралімпійських ігор (крім 2012 р.) отримали житло у Чернівцях! Не думаю, що теперішня влада змириться із своєю безпомічністю і, можна сказати, поразкою… Адже це буде ще один аргумент для політичних опонентів.
2013-01-04
Закарпатские олимпийцы получили квартиры
Участники XXI зимних Олимпийских Игр Аннамари Чундак и Иосиф Пеняк получили квартиры в новом жилом массиве в Ужгороде. А у закарпатского центра олимпийской подготовки с сегодняшнего появился современный микроавтобус для выездов на тренировки и соревнования.
Семнадцатиместный «Форд-Транзит» стоимостью почти 350 тыс. грн. отныне будет возить воспитанников закарпатского центра олимпийской подготовки. В центре занимается почти три десятка перспективных спортсменов – лыжники и сноубордисты. До этого времени выезжать за границу на соревнования на своем транспорте у них возможности не было, рассказал директор центра Золтан Минай:
– Более 10 лет назад для нас приобрели автобус отечественного производства, но он, к сожалению, совсем не приспособлен к длительным поездкам. А это все же новенький «Форд», безусловно, очень современный.
В штат, при необходимости, примут еще одного водителя. И теперь комфортные путешествия во Францию ??или Италию – вполне реальны.
На приобретение двух однокомнатных квартир в областном центре выделили почти 600 тыс. грн. из областного бюджета. Жилье новое – в комфортабельном районе по ул. Осипенко. Многократная чемпионка Украины Аннамари Чундак рассказала: это наиболее ценный подарок за всю ее пятнадцатилетнюю спортивную карьеру. Ее коллега – Иосиф Пеняк поделился планами на жизнь:
– До конца зимы мы будем на соревнованиях, поэтому ремонт планирую начать уже весной. Если все пойдет хорошо, праздновать новоселье в этой квартире будем уже этим летом.
Руководитель края Александр Ледида убежден: такие подарки – отличное поощрение юных талантов:
– Мы понимаем, что такую ??талантливую молодежь надо поддерживать. Именно поэтому депутаты областного совета и проголосовали за выделение средств. Более того, если закарпатские спортсмены будут участвовать в олимпийских играх и показывать достойные результаты, все они могут рассчитывать на полную поддержку областной власти по решению жилищных проблем.
Вязто з http://www.build-crimea.com/news_socialka.php?id_article=226933
2012-08-07
Спортсменам Прикарпатья приобретут жилье
Председатель облгосадминистрации Михаил Вышиванюк подписал распоряжение о выделении средств для приобретения квартир выдающимся спортсменам области.
В частности, как пишет газета “Галичина”, жилищные условия улучшат для гимнастки Дарьи Згобы – чемпионки Европы 2007 года, легкоатлетки Кристины Стуй – чемпионки Европы и бронзового призера чемпионата мира 2012 года, футболиста Владимира Рия – чемпиона Дефлимпийских игр по футболу 2009 года.
Всего на приобретение квартир выделят 500 тыс. грн.
Взято з http://www.build-crimea.com/news_socialka.php?id_article=219758
2012-12-26
Ивано-Франковскому спортсмену подарят квартиру
Ивано-Франковскому спортсмену подарят квартиру. Ключи получит пловец Александр Исаков. Он воспитанник местной школы плавания. В свой 21 год он получил немало наград. Неоднократный обладатель Кубка Украины и шестикратный рекордсмен Украины по плаванию на дистанциях 100 и 200 метров на спине.
Участник летних Олимпийских игр в Пекине и в Лондоне. На днях глава облгосадминистрации Михаил Вышиванюк подписал распоряжение о выделении денег на приобретение квартиры. Согласно документу, на приобретение квартиры из областного бюджета предоставят 166 тысяч гривен.
Взято з http://www.build-crimea.com/news_socialka.php?id_article=226654
Мазурашу м’яко піднімає проблему, бо сам був начальником облспорткомітета і не хоче сваритися з владою. Там же його друзі працюють. Хоча і так молодець, що єдиний в нашому інформаційному просторі захищає інтереси олімпійців! Але правда ще гірша – буковинська влада грубо і нахабно плюнула на олімпійців і весь спорт, крім футболу. А спортсмени бояться слово сказати, щоби не втратити ті копійки, які мають від державних організацій. Якби це була нормальна держава і нормальний президент за такі слова про олімпійців губернатор давно вилетів би з роботи! Або спортсмени зібрались би під адміністрацією і заставили би звернути увагу на них. А у нас все тихо. Зібрались пару людей під мерією і це ніхто не помітив… Поки будете мовчати об вас і далі будуть витирати ноги!
Микола, я взагалі не сприймаю конфлікти, тому і в цій ситуації не хотілось би переводити справу у конфліктну площину. А м’яко нагадую про те, що у нас є такі спортсмени, які заслуговують на повагу і підтримку! Власне, як було завжди дотепер… Напевно, теза про те, що за такі висловлювання губернатора можуть звільнити – не дуже реалістична:) Президент он сам не стримав наразі слова щодо утворення до кінця року окремого міністерства спорту (або Держкомспорту), так що й на такі “спортивні проблеми, як у нас, навряд чи зверне увагу… Думаю, швидше самі наші керівники згадають про спортсменів і зроблять так, щоби спортивна громада не порівнювала теперішню команду з попередньою в плані підтримки спорту з великим знаком мінус… Щодо акції під мерією – згідний, спортивна громада не продемонструвала тоді єдність… Наголошую, що то була акція не проти влади чи проти Михайлішина, а проти некоректних висловлювань одного з його заступників. І Віталій Михайлович чомусь досі не “виправив” його і не сказав, що його позиція не збігається з позицією міської ради. Оскілшки цей орган таких висловлювань проти олімпійців не має права собі дозволити…
Оце розгорнулась полеміка. Прямо боротьба за спреведливість. Підтримую повністтю, але прошу не забувайте, що є ще види спорту які вимушені піти були з міста і будувати своїми силами за містом споруди. Але тут треба сварити одних а дякувати другим, я про владу. Бо хоча б з обласного бюджету ми по трохи отримували на будівельні матеріали, ну а будівельники ми вже самі, так сталося у нас на ненькі Україні, в європейському місті “Маленькому Парижі”.Відчуваєшь себе не мешканцем в “Маленькому Парижі”, а скоріше мавпою рижою в “Маленькому Парижі”. Але є інші моменти відрубали світло на стадіоні в квітні за те що не занесли нульовий звіт ще в квітні 2012 року. За 6 років нагоріло 140 кВТ (при ведені будівельних робіт), а за підключення з дитячо-юнацької спортивної школи вимагають 286 грн. Проходять змагання національного, міжнародного рівня, ну не грає гімн України на стадіоні, ну з кого спитати? Ну не було в місті Чернівці місця під бейсбольне поле крім болот на Рогізні? Ну не має де тренуватись зимою команда вищої ліги, півфіналіст Кубка України з бейсболу 2012. З кого питати? Ну не люблять в Чернівцях спорт (мова не йде про футбол). Участь в Олімпійських іграх це безперечно є досягнення и велике досягнення. Цікаво було би побачити чернівецького футболіста серед учасників олімпійських ігор в складі олімпійської збірної команди України, чи отримав би він тоді квартиру. Але давайте не будемо себе тішити цим ще довго ігрові види будуть на олімпійських іграх без українців. Система збою не дає. Спортсмени не спить чи думаєте промовчите і більше профінансують? А може ви і праві на нашій ненькі Україні. “Кто тише едет, дальше будет вей.”
Ростиславе, Ви молодець, що не даєте “вмерти” бейсболу. І, попри всі складнощі, вийшли з положення і все-таки облаштували поле, на якому, худо-бідно, в скромних умовах, але таки проводяться матчі національних та інших змагань. Вам теж варто було би сказати дякую від імені влади;) Але важко чомусь це просте слово говорити високопосадовцям:) Я теж не розумію, чому спортсмени і тренери такі малоактивні… Не кажу, що треба конфліктувати і сваритися, але сказати свою аргументовану думку, висловитися щодо зневажливого ставлення офіційних осіб до висококласних спортсменів та їхніх досягнень можна було, мабуть…
Я учасник Олімпійських ігор 2012 року, і пишаюсь цим! З юнацього спорту знав, як і всі люди на Землі, що Олімпіада – найпрестижніші змагання сучасності і участь у них – велика честь для спортсменів та країн, які вони представляють! Шановний губернатор, напевно, трохи “загубився у просторі”. Каже, що земляки виступили невдало на Олімпіаді, хоча, як голова олімпійського відділення, мав би знати головне олімпійське гасло: “Головне не перемога, а участь!” І мав би знати, що в Олімпійських іграх беруть участь не всі бажаючі, а люди, яким підкорилися високі олімпійські нормативи. Інакше, напевно, це не було би лиш 5 бігунів зі всієї Європи на “моїй” дистанції 10000 м… І не було б лише 10 представників Буковини на Олімпіаді за всю історію нашої області, хоча чемпінів світу і Європи з різних видів спорту у нас немало. Губернатор каже, що зустрічався з нами, олімпійцями. Коли?!! Навпаки, на День фізкультури і спорту в ОДА я особисто звернувся до заступника Темерівського з проханням влаштувати нам зустріч з губернатором. І що? До сих пір “зустрічаємось”. Можливо, йому це приснилось і він вирішив, що насправді зустрівся? А якщо серйозно, видно, просто боїться правду сказати: як обминає увагою провідних спортсменів. А на День Незалежності нас запросили в Літній театр, попросили одіти олімпійську форму, я на таксі з села приїхав, думав хочуть уважити, а насправді ніхто за нас і не згадав. А потім губернатор з світою пройшли біля нас і зробили вигляд, що не помічають… Вже й урочисте нагородження десятки кращих спортсменів, мабуть, бояться проводити, щоби олімпійі зі сцени не запитали Папієва, чому він публічно обманює! Хоча… Думаю, навіть якщо “в лоб” запитати його про обман, він навіть не почервоніє:) Я би дуже хотів запитати його десь в натовпі людей.
І подивіться на відповіді Папієва. Це як якісь уривки, а не відповіді. Видно, Георгій “жорстко загнав у кут” запитаннями про олімпійців…