Богатирське багатоборство: Ільїн у Словаччині переміг і став… лицарем
Тріумфом чернівчанина Костянтина Ільїна завершився ювілейний 15-й Міжнародний турнір з богатирського багатоборства «Меч Матуша Чака» у Словаччині. Для кращого українського стронгмена це було етапом підготовки до Чемпіонату світу.
На турнірі «Меч Матуша Чака» (3.07.11) були представлені Польща, Словаччина, Угорщина, Україна і Чехія. Українців виступало двоє – «Найсильніша людина України 2009 р.» Костянтин Ільїн та триразовий чемпіон Закарпаття Іван Григоровський.
Зі старту лідерство впевнено захопив Ільїн, який лише у двох з п’яти вправ був другим, в т.ч. на самому фініші, коли перевага над найближчими переслідувачами була настільки комфортною, що можна було дозволити собі «розслабитись».
У репортажах про звітні змагання місцева преса називала Ільїна «лицарем Костянтином». Про «лицарські секрети» та перипетії словацього турніру Костянтин Ільїн по приїзді додому розповів «МБ» та sportbuk.com.
Турнір «Меч Матуша Чака» входив у ваші плани підготовки до Чемпіонату світу?
Тепер у мене всі змагання входять до плану підготовки до Чемпіонату світу (сміється – авт.). На цей турнір мене запросили через нашу Федерацію найсильніших атлетів України. У Словаччині я буваю мінімум раз або декілька разів на рік ще з того чсу, коли був віце-чемпіоном України і виступив там на Кубку Європи. Якось так склалося, що словацькі змагання для мене складаються успішно. І публіка тамтешня мене приймає дуже тепло. Тож на «Меч Матуша Чака» я поїхав із задоволенням.
Можете розказати про перипетії боротьби?
Якоїсь гострої боротьби і не вийшло, хоча хлопці зібралися сильні, з деякими ми вже пересікалися цього року на етапах Ліги чемпіонів.
Почали з вправи «полон-Аксель». Піднімали на щебьонці вагу 130 кг на кількість разів за одну хвилину. Причому снаряд треба було акуратно опускати, бо він міг «розлетітися» і призвести до втрати дорогоцінного часу. Я за хвилину підняв 8 разів. Двоє суперників підняли по 7, решта – менше разів.
У «Дедліфті» ми змагалися у становій тязі з машиною. Навантаження становило приблизно 300 кг «з хвостиком». Як лідер, я виконував вправу останнім, тобто знав результати інших. До мене кращим був поляк, який за хвилину виконав 13 підйомів. Я за 20 сек. зробив 14 і залишив машину в спокої (сміється – авт.).
Нзвичною виявилася третя вправа. Це була естафета. Меч вагою 150 кг треба було підняти, схопити за гарду і пронести 10 метрів вперед і назад, поставити на місце, перебігти до колеса вагою приблизно 400 кг і двічі його перекинути. Я тут знову був першим
Далі був «Атлас стоун». Після дощу шари були мокроватими, тому впоратися з ними було складнувато. Лише я і чемпіон Словаччини Брано Гольєр заклали по 170 кг, решта учасників – менше. По часу я виявився другим після словака.
Перед останньою вправою («Повер степ») я вигравав у другого місця 8,5 очок, тобто на фініші можна було почуватися спокійно (сміється – авт.). Завданням було закласти нагору вагу 180 кг, 220 кг і 280 кг. До мене 280 кг змогли закласти лише чех Лукаш Свобода та згаданий вже словак Брано Гольєр. Для перемоги мені достатньо було зупинитися на 220 кг. Я перші дві ваги заклав за 14 секунд (інші на цей відрізок витрачали мінімум 30 секунд) і думав вже зупинитися. Але публіка «вимагала» продовження. Я не міг не відреагувати, тож спокійно, не поспішаючи, «розібрався» і з вагою 280 кг. Але на час я вже не зважав, тож у цій вправі теж був другим.
А чому вас словацькі журналісти називають «лицарем»?
Найцікавіше почалося під час церемонії нагородження. Словак у лицарських доспіхах спустився до мене, попросив опуститися на коліно, витягнув меч, декілька разів хлопним ним по плечу і з побажаннями, щоби це були останні удари мечем в моєму житті проголосив мене лицарем. Виявилося, що інші хлопці-богатирі на цей турнір лише й їудть за цим лицарським званням. Мені мають виковати спеціального лицарського меча, який вручать у серпні на Кубку слов’ян, куди тепер вже мушу їхати (сміється – авт.).
Для довідки: Матуш Чак Тренчинський, який жив у XIII-XIV ст., був угорським магнатом і некоронованим королем західної і центральної Словаччини. Про значимість цієї персони свідчить той факт, що у XV ст. західну Словаччину називали «Матушовою землею». Пізніше словаки «романтизували» образ Матуша Чака як владику єдиної Словаччини.
Нагадаємо, що нещодавно Костянтин Ільїн відзначився на етапі Ліги чемпіонів у Болгарії. А у рамках Петрівського ярмарку у неділю, 10 липня 2011 р., нашого богатиря можна буде побачити на традиційних «Богаирських іграх» на майданчику біля стадіону «Буковина».
***
