Пішов з життя голова облради і президент ВК «Будівельник» Василь Ватаманюк…
Сьогодні, 15.02.11, на 65-му році життя в інший світ відійшов Василь Ватаманюк – голова Чернівецької обласної ради і президент волейбольного клубу «Будівельник».
15 лютого 2011 р. у Василя Ананійовича стався інфаркт. Як повідомляє «МБ», його у важкому стані було доправлено до реанімаційного відділення, однак врятувати голову обласної ради лікарям не вдалося…
Василь Ананійович Ватаманюк народився 12 січня 1947 року в с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області. Закінчив Чернівецький будівельний технікум, Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут, Міжреґіональну академію управління персоналом, Міжнародний Відкритий Університет у США. Доктор філософії у галузі ділового адміністрування.
Волейболом захоплювався з шкільних років. Найбільший успіх, як гравець, відсвяткував вже у ветеранському спорті, коли у складі відповідної збірної області виборов «срібло» чемпіонату України 2003 р.
Провідним цегельним заводом краю керував з 1981 р. і до обрання головою обласної ради (2010 р.). Заслужений будівельник України. Нагороджений орденами «За розбудову України», Миколи Чудотворця І ступеня.
У 2006 р. очолив Чернівецьке регіональне відділення НОК України (на цю громадську посаду був переобраний у вересні 2010 р.).
У листопаді 2010 р. був обраний головою Чернівецької обласної ради за квтою Партії регіонів.
З ім’ям Василя Ананійовича Ватаманюка пов’язані найбільші успіхи буковинського волейболу. У 2003 р. на базі успішного цегельного підприємства було засновано волейбольний клуб «Будівельник-Динамо-Буковина» на чолі з Василем Ватаманюком.
У 2004 р. новий клуб посів 2 місце в аматорському чемпіонаті України. Того ж року ВК «Будівельник-Динамо-Буковина» дебютував на професійній арені – у чемпіонаті України серед команд І ліги, де в сезоні-2004/05 виборов срібні нагороди та право зіграти за право підвищитися у класі з передостанньою командою вищої ліги – «Динамо-Академія» (Київ). У серії до трьох перемог «будівельники» виграли два матчі в гостях (3:1, 3:1) і один вдома (3:0) та увійшли до вищої ліги.
У вищому дивізіоні «Будівельник-Динамо-Буковина» здобув нагороди всіх гатунків: сезон 2005/06 – 3 місце, 2006/07 – 2 місце у вищій лізі (програли перехідні ігри за право виступати у Суперлізі харківській «Юридичній академії», рахунок серії – 0:3), 2007/08 – 1 місце у вищій лізі (перейшли до Суперліги). Крім цього, у 2005 р. «будівельники» пробилися до півфіналу Кубку України, де їх суперниками були три колективи з Суперліги.
Дебют ВК «Будівельник-Динамо-Буковина» у Суперлізі виявився фантастично вдалим – 2 місце. У фіналі чернівецька поступилася гранду вітчизняного волейболу харківському «Локомотиву» (на виїзді 0:3, 1:3, вдома 3:2, 1:3). У Кубку України-2008 «будівельники» посіли у півфінальній групі 2 місце і програли заочну боротьбу за путівку до фіналу «Кримсоді» (Красноперекопськ) через гіршу різницю партій.
Як срібні призери Суперліги, «будівельники» мали представляти Україну в єврокубках, але на Буковині не виявилося залу, який відповідав би міжнародним стандартам.
Чернівецька команда нині проводить третій сезон в елітному дивізіоні, про участь в якому до створення «дітища Ватаманюка» у буковинському волейболі могли хіба що мріяти.
У мріях Василя Ананійовича були і інші волейбольні успіхи. Але реалізувати їх президент клубу, якого називали Людиною з великої літери, не встиг…
Можливо, інші омріяні Василем Ананійовичем висоти чернівецька команда підкорить і присвятить світлій пам’яті цієї чудової Людини…
Спортивна громадськість краю висловлює щирі співчуття рідним і близьким Василя Ананійовича Ватаманюка. Нехай йому буде Царство Небесне…
***
Це, напевно, останні або одні з останніх фотографій з життя Василя Ананійовича Ватаманюка – на матчі «Будівельник» – «Локомотив» (Харків) 11.02.2011 р…
.
***
Скорбим. Не стало прекрасного человека. Господь забирает к себе лучших…
Так… В історію буковинського спорту Василь Ананійович вписав чудові волейбольні сторінки! Так хотілося б, щоби через рік-два “Будівельник” виграв Чемпіонат України і присвятив цю перемогу пам’яті “хрещеного батька” клубу…