CК «Гешко» просить владу захистити спортсменку від свавілля чиновника

Спортивний клуб «Гешко» сьогодні звернувся з листом до заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації і куратора сфери фізичної культури і спорту Бориса Баглея, в якому, зокрема, просить посприяти захисту матері представника СК «Гешко» Тараса Бибика (кандидат до юнацької збірної України з легкої атлетики) – знаної у минулому бігунки, екс-збірниці України, майстра спорту Ольги Бибик, яка працює головним спеціалістом обласного центру фізичного здоров’я «Спорт для всіх», від свавілля директора цієї установи Юрія Скорейка.

За останній час Скорейко двічі незаконно звільняв Ольгу Іванівну з роботи (вона поновлювалася на посаду через суд), його незаконно винесені догани були скасовані рішенням Апеляційного суду Чернівецької області та в результаті втручання Шевченківської прокуратури м. Чернівці, тощо… Але жодних дієвих мір до цього горе-директора з боку керівництва обласного спорту не було застосовано. У результаті нещодавно він утретє спробував незаконно звільнити Бибик…

Спортсменка страждає від свавілля чиновника, який «приклеївся до крісла»

Два незаконних звільнення (що було доведено у судовому порядку), незаконно винесені догани, скасовані рішенням Апеляційного суду Чернівецької області та в результаті втручання Шевченківської прокуратури м. Чернівці… Це неповний перелік наслідків «службових стосунків» директора Чернівецького обласного центру фізичного здоров’я спорт для всіх Юрія Скорейка з однією з підлеглих – головним спеціалістом центру, у минулому знаною бігункою, майстром спорту та членом збірної України з лекгої атлетики Ольгою Бибик. Як не дивно, при цьому всьому пан Скорейко досі залишається директором названого центру і продовжує переслідувати колишню спортсменку…

Цей «службовий роман» із знаком мінус розпочався у 2005 році, коли колишнього футболіста-аматора, екс-начальника облспортуправління (очолював обласний спорт під час «губернаторства» земляка з Кіцманщини Георгія Філіпчука) Юрія Скорейка, який поєднував суддівство національних змагань з футболу (в ролі бокового арбітра) з посадою заступника директора спеціалізованої школи олімпійського резерву з хокею на траві, новий керманич обласного спорту Георгій Мазурашу призначив директором обласного центру ФЗН «Спорт для всіх», в якому працювала і Ольга Бибик.

Уперше спортивний чиновник Юрій Скорейко незаконно звільнив колишню кандидатку до збірної СРСР Ольгу Бибик з роботи у 2006 році. Незабаром Ольгу поновили на посаді головного спеціаліста центру рішенням Шевченківського суду Чернівців.

Але Скорейко продовжував переслідувати підлеглу-колишню спортсменку. За словами Ольги, він не лише систематично погрожував звільнити її з роботи, а й нерідко застосовував нецензурні і образливі слова у «спілкуванні» з нею. Про ці «наїзди» Бибик неодноразово повідомляла вище керівництво, але «профілактичні бесіди» з Скорейком лише переривали на короткий час його грубощі, але аж ніяк не вирішували цю проблему «специфічних стосунків» між директором і підлеглою.

Скорейко діяв у цій негативній справі дуже зухвало, ніби підкреслюючи, що йому ніхто не указ – ні керівництво відділу з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації, стуктурний підрозділ якого він очолював, ні вищі посадовці з самої облдержадміністрації.

Так, на звернення Ольги Бибик до облдержадміністрації про неправомірні дії директора ОЦФЗН «Спорт для всіх» Скорейка Ю. М. їй листом від 29.08.2008 №Б-1545, зокрема, повідомили, що «при фактично доведених неправових діях директора центру до нього будуть прийняті міри у відповідності з чинним законодавством».

А вже 9.09.2008 Скорейко наказом №86-ос звільнив Бибик з роботи, вказавши серед підстав такого рішення «прогули без поважних причин 6, 7, 14 серпня 2008 року (п. 4, ст. 40 КЗпП України)» та «систематичне невиконання без поважних причин обов’язків покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку та функціональними обов’язками (п. 3, ст. 40 КЗпП України)».

Як і прогнозували, рішенням Шевченківського районного суду від 8.12.08 (по справі №2-3487) Ольгу Бибик удруге поновили «на посаді головного спеціаліста обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» з 10 вересня 2008 року з моменту звільнення». Суд також вирішив «стягнути з ОЦФЗН на користь Бибик середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 вересня по 9 грудня 2008 року в сумі 2342 грн. 27 коп. та в відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму 300 грн. Стягнути з ОЦФЗН на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.».

Як виявилося, навіть повторне рішення не на його користь за наслідками переслідування ним підлеглої не дуже вплинуло на Скорейка, який виконав назване рішення лише частково. Ользі Бибик довелося звернутися за цим фактом до прокуратури Шевченківського району Чернівців, яка листом від 31.07.09 повідомила постраждалу, зокрема, про те, що Бибик «не було виплачено 1271 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральна шкода у розмірі 67 грн.», а також, що після відповідного припису «27.07.2009 директром ОЦФЗН Скорейком Ю. М. видано наказ про виплату Вам середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 1271 грн., моральну шкоду у розмірі 67 грн. та середній заробіток за період Вашого відрядження до м. Ялта з 12 по 19 червня 2008 року». Звісно, ці всі відшкодування за свавілля та незаконні дії директора Скорейка здвіснювалися не за його рахунок, а з коштів центру, які мали би бути використані за призначенням – для організації фізкультурно-масової роботи за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення.

За словами Ольги, Скорейко продовжував в грубій формі погрожувати, що, мовляв, він обов’язково «викине» Ольгу з роботи. Для реалізації цієї маніакальної цілі директор центру почав шукати приводи для винесення Бибик доган, які мали допомогти в подальшому звільнити її втретє. Так, 19 січня 2009 р. Скорейко наказом №03-ос виніс догану Бибик, але цей наказ Апеляційний суд Чернівецької області визнав незаконним (скасувавши рішення Шевченківського суду Чернівців від 3.07.09, який відхилив відповідну позовну заяву Бибик).

Не змусило зупинитися Скорейка і втручання міліції. На звернення Ольги Бибик Шевченківський РВ УМВС України в Чернівецькій області листом від 11.08.2009 №31/12339 повідомив, що її заява розглянута, «з гр. Скорейком проведена профілактична робота та винесено протокол офіційного застереження про неприпустимість антигромадської поведінки в подальшому».

Після втручання прокуратури Шевченківського району (відповідь Ользі Бибик від 29.10.09 №07/1-221-09) Скорейко змушений був скасувати свій наказ та від 28.08.09 №82-ос щодо винесення догани Бибик, який, за висновками правозахисників, був виданий з порушенням вимог ст. 48 КЗпП України.

Утретє звільнити Ольгу Бибик горе-директор Юрій Скорейко спробував і іншою незаконною «комбінацією». Так, наказом від 27.08.09 №78-ос він вирішив просто… ліквідувати посаду головного спеціаліста, яку обіймала Бибик. Цей «план» Скорейкові «зіпсувала» та ж прокуратура Шевченківського району, яка після відповідного звернення Бибик встановила, що названий наказ №78-ос видано з «порушенням вимог ст. 32 КЗпП України. На фоні цього «дрібничкою» виглядає те, що Скорейко принагідно регулярно порушував і розпорядження Чернівецької облдержадміністрації від 19.04.07. №149-р, згідно з яким спортивні організації, які отримують бюджетні кошти, мають здійснювати письмове погодження з територіальними органами виконавчої влади з фізичної культури і спорту, зокрема, кадрових питань.

Вивчивши «бурхливу діяльність» Скорейка лише за останній час, прокуратура Шевченківського району Чернівців направила на адресу управління у справах сім’ї, молоді та спорту Чернівецької ОДА подання «щодо усунення виявлених порушень закону та притягнення Скорейка Ю. М. до дисциплінарної відповідальності».

Скільки ще грубих порушень етичних норм та законодавства з боку Юрія Скорейка потрібно, щоби, нарешті, звільнили цього горе-директора структурного підрозділа обласного управління?..

У процесі вивчення цієї «специфічної історії» вдалося з’ясувати ще один цікавий факт. Виявляється, згаданий вище екс-керівник обласного спорту Георгій Мазурашу під завісу свого перебування на чолі облспортвідділу навіть підготував було наказ про звільнення Скорейка, але…

У відповідному матеріалі на turnir.com.ua ще наприкінці минулого року констатували, що Юрій Скорейко “неодноразово виїжджав на суддівство та інспектування футбольних матчів у робочі дні без погодження з керівництвом облспортвідділу, а навесні 2008 р. взяв самовільну відпустку на 10 днів, що законодавство теж трактує як прогули”. А ще «футболіст-аматор Скорейко “закулісними шляхами” став… майстром спорту з хокею на траві і, теж цікавий факт, навіть отримував донедавна зарплату як… тренер з цього виду спорту. Окрема тема – залучення родичів до роботи в очолюваному ним та інших “дружніх” спортивних підрозділах».

На запитання, чому самого Скорейка не звільнили за названі неодноразові порушення, Георгій Мазурашу в інтерв’ю спортивному порталу «Турнір» тоді пояснив так: «Свої виїзди на суддівство та іспектування Скорейко не погоджував, тому я до певного часу й не знав про ці прогули. Чому не звільнили його після весняної самовільної відпустки? Це моя серйозна помилка. Ми зафіксували його відсутність на роботі у відповідних актах. Про те, що ця відпустка потрібна була Скорейкові для участі у суддівському семінарі, я дізнався практично випадково. Сам директор “Спорту для всіх”, коли я намагався з’ясувати телефоном причину відсутності на роботі, мої дзвінкі просто ігнорував. Попри таку зухвалу поведінку підлеглого, по приїзду я провів з ним чергову “профілактичну розмову” і, зрештою, ті акти про його відсутність на роботі не застосував. Напевно, я надто наївний, сподіваючись виховувати людей на прикладі людяності. До теми самовільної відпустки я повернувся після того, як п. Скорейко, маючи такий “послужний список”, у перші дні моєї відпустки вдруге звільнив Ольгу Бибик з роботи. Причому скориставшись актами, в яких він зафіксував її відсутність на роботі протягом трьох годин. Принагідно Скорейко порушив і розпорядження облдержадміністрації від 19.04.07. №149-р, згідно з яким спортивні організації, які отримують бюджетні кошти, мають здійснювати письмове погодження з територіальними органами виконавчої влади з фізичної культури і спорту, зокрема, кадрових питань. Як кажуть, “ні стида, ні совісті”. Тоді постаждала поскаржилася письмово керівництву області на свавілля Скорейка, поінформувавши, зокрема, про його виїзди на суддівство та інспектування у робочі дні. Відповідні дані я знайшов і на офіційних футбольних сайтах. Після виходу з відпустки я підготував наказ про звільнення Скорейка. Але він, знаючи, що я сам, через конфлікт з Міністром Павленком, написав заяву на звільнення, саме в останні дні моєї роботи захворів. Дивний збіг обставин, правда? Коли людина перебуває на лікарняному, як відомо, звільнити її неможливо. Отож, я звільнити зухвалого директора не встиг. Мої наступники заявили, що звільнять його у разі, якщо він вдруге програє суд Ользі Бибик. Але не дотримали слова… Чому? Не хотів би коментувати дії попередників та наступників. Можливо, дається взнаки те, що Скорейко приятелював з впливовим Міністром екології і екс-губернатором Буковини Георгієм Філіпчуком, який свого часу призначив його начальником облспортуправління. Як би там не було, Скорейко залишається директором облцентру “Спорт для всіх”. І, наскільки мені відомо, надалі “тероризує” Ольгу Бибик, якій, за її словами, він пригрозив все одно звільнити. Невже його таки не зупинять?..»

На наше прохання, Георгій Мазурашу тепер показав нам проект згаданого наказу про звільнення Скорейка і уточнив деякі деталі: «Власно кажучи, я мав би звільнити Скорейка значно раніше. Хоча б восени 2006 року, коли він дозволив собі на колегії облдержадміністрації «видати на гора» брехливу інформацію про ніби-то існуючі проблеми з вивозом з м. Києва штучного покриття для облаштування ігрових майданчиків, намагаючись таким чином «випросити» догану для мене. Тоді, повернувшись з колегії, я запросив Скорейка до себе в кабінет і запитав: «Ви були колись начальником спортуправління. Що би ви зробили зараз на моєму місці?» На що він відповів: «Ну, дай догану, якщо Борюсик сказав» (він мав наувазі заступника голови облдержадміністрації і куратора нашого напрямку Бориса Баглея). Напевно, це буде виглядати смішно, але я сказав йому, що так підло та зухвало поводитися не можна і… просто офіційно попередив про неприпустимість такої поведінки. Власне, мені вищі керівники неодноразово говорили, що такого директора треба позбавлятися. Навіть «радили» напівжартома, мовляв, просто звільни його, нехай бігає потім по судах, як бідолашна Бибик змушена бігати через його свавілля. Але я навіть тоді, коли вже вирішив, що таки треба звільнити Скорейка, не хотів діяти його методами. Тому видав наказ «про утворення комісії щодо перевірки викладених у скарзі Бибик О. І. фактів», сам підготував для комісії весь фактаж, який підтверджував незаконні дії Скорейка. Але, як ви вже знаєте, застосувати висновки комісії я не встиг, а мої наступники після мого переходу з 1.10.2008 до Чернівецького національного університету на «підвищення кваліфікації» державного службовця (де я провчився рік) до теми звільнення горе-директора не схотіли… Але думаю, що після чергових програних Скорейком судів та приписів прокуратури щодо його незаконних дій цього зухвалого директора все-таки наважаться звільнити, попри його вперте бажання втриматися у цьому кріслі».

Виникає запитання, чи має моральне право людина з таким “послужним списком” сидіти в спортивному директорському кріслі, та ще й маніакально переслідувати підлеглу – справжнього майстра спорту, тренера не лише на папері (її вихованець і син Тарас Бибик вже є кандидатом до юнацької збірної України з бігу на 400 м і реальним претендентом на участь у І Олімпійських юнацьких іграх 2010 року) і, зрештою, матір трьох дітей?..

heshko.com

Фотокопії деяких документів по справі «Бибик – Скорейко»

[Show as slideshow]

***