Павленко займається “беспределом”, проти якого ніби-то “боровся”

2

Шукати правду в Україні сьогодні, схоже, майже марна справа. Надто, коли в “опонентах” – хтось з можновладців найвищого рівня, та ще й з “фаворитів” першої особи держави. Саме в такій ситуації опинився і я (на той час – керівник обласного спорту на Буковині) в результаті “SMS-конфлікту” з Міністром у справах сім’ї, молоді та спорту Юрієм Павленком.

Павленко зухвало відібрав у Буковини два майданчика

Про суть “конфлікту” і те, як Міністр опустився до рівня абсолютно неправдивого наклепу на мене – трішки згодом. Бо на першому місці у мене завжди були і є не “особисті справи”.
Чи не всі “спортивні люди”, гадаю, знають про державну програму, згідно з якою профільне Міністерство централізовано закуповує штучне покриття і передає його в регіони для облаштування відповідних майданчиків (основа – за місцеві кошти). Ця програма діяла і у 2008 році. 18 липня 2008 р. під час селекторної наради, яку вів заступник Міністра Мирослав Дутчак, було оголошено про те, що Чернівецькій області у 2008 р. виділено штучну траву для облаштування двох майданчиків. І навіть назвали конкретні адреси – у Кельменцях та Сокирянах (районні центри). На тій же нараді оголосили, що від Чернівецької області (разом з іншими областями) підписані нашими організаціями трьохсторонні договори мають привезти на підпис до Міністерства 24 липня 2008 р. В цей день директор облцентру «Спорт для всіх» Юрій Скорейко завіз до Міністерства названі договора, які, за його словами, без пояснень відклали в сторону. Неофіційно фігурувала причина, яка абсолютно несумісна з виконанням державної програми щодо закупівлі та постачання в регіони штучного покриття: «Поки Мазурашу працює, Чернівецька область нічого не отримає». До чого тут особисті амбіції Міністра (на той час вже “набрав хід” названий конфлікт) і прізвище начальника, коли йдеться про державну програму?! Тим більше, що у попередні роки область нормально облаштувала всі виділені майданчики (на відміну від деяких інших областей, які мали проблеми).
Спершу проблему пробували вирішити на рівні спілкування. Ні мені, ні “спортивному” віце-губернатору Борису Баглею ніхто в Міністерстві не міг пояснити, чому так вчинили. “Кивали” в бік Павленка. Час йшов, а “віз” залишався на місці. Тоді я написав офіційну доповідну керівництву області з проханням офіційно з’ясувати в Міністерстві, чому Буковину залишають без передбачених майданчиків. Знову були дзвінки до Міністерства, і знову – нульовий результат.

Нардепи і навіть Яценюк побоялися зв’язуватися з кумом Президента

Майданчики не віддали області і після того, як я звільнився. Проте я продовжував, як кажуть, шукати правду. Але навіть знайомі нардепи, які на інші теми спілкувалися з більшою зацікавленістю (принаймні так здавалося), коли чули, що йдеться про конфлікт з Павленком, якось одразу “давали задній хід”. Напевно, ніхто не хоче “зв’язуватися” з кумом Президента (в Інтернеті зустрічав різні версії “близості” Павленка з Президентом)? На мої відповідні електронні звернення в інші інстації (в т.ч. Кабмін, який “розхвалює” свою громадську приймальню) теж жодної реакції не було. Навіть лідер “Фронту змін” Арсеній Яценюк (або його помічники), від імені якого електронною поштою регулярно пропонують розповісти про проблеми регіону, ніяк не зреагував на те, що його рідну Буковину просто “обікрали”. Амбіції, кумовство, “беспредел”… Рік минув, а область так і не отримала передбачене штучне покриття для майданчиків, на яких нині мали би оздоровлюватися буковинці… (Додаткова інформація: у серпні 2009 р. народний депутат Гасюк П. П. погодився дати відповідний запит на Міністерство. На перший запит Павленко взагалі відреагував неадекватно – відповів не про те, що просили. Після повторного запиту, вже за підписом заступника міністра Драпушка, надійшла відповідь, що, мовляв, майданчики не дали області… через те, що ніби не були готові основи. Це зухвала брехня! Але наступними запитами все-таки виведемо Павленка “на чисту воду” в цій історії і оприлюднимо факти і брехливу переписку в ЗМІ).
Тепер трішки про згаданий “SMS-конфлікт» з Павленком. В деталі вдаватися не буду (їх можна знайти, зокрема, тут bukinfo.cv.ua/index.php?action=shownews&newsid=22365). Факт, що через SMS-повідомлення (з якого видно було, що я його не визнаю за “напів-Бога”, яким, напевно, він себе вважає) Павленко на колегії Міністерства, без аналізу реального стану справ щодо розвитку фізичної культури і спорту на Буковині та моєї роботи на чолі обласного спорту, заочно “протягнув” рішення про те, що слід поставити перед керівництвом області питання щодо доцільності мого перебування на посаді.

Міністр написав губернатору листа, де немає жодного (!) правдивого факту

Після цього Павленко адресував губернатору листа, в якому намагався “очорнити” мене на, м’яко кажучи, недостовірних фактах та просто безглуздих “висновках”, які, приміром, стосувалися роботи управління освіти і науки, а “звинувачували” мене.
Аби читачі зрозуміли, наскільки Міністр Юрій Павленко не відповідає за слова, під якими ставить свій підпис, прокоментую уривки із згаданого листа на адресу голови облдеражміністрації.
«Начальник відділу з питань фізичної культури та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації Мазурашу Г. Г. без попереднього погодження з березня 2008 року був відсутній на всіх заходах, які проводились Мінстерством». Це чистої води наклеп, оскільки 15 травня я взяв участь у засіданні колегії Міністерства, а 12 червня – у засіданні олімпійського штабу. Не буду пояснювати, що в деяких інших заходах брав участь мій заступник Богдан Вітовський, який, за моєї відсутності, виконує обов’язки начальника відділу. Або те, що перед семінар-нарадою в Дніпропетровську я погодив невиїзд туди в телефонному режимі з заступником Міністра Мирославом Дутчаком. Це вже деталі, які просто «розширюють» наклеп.
«Крім того, при особистому спілкуванні зі мною по телефону виразив сумнів взагалі у доцільності проведення засідань колегії Міністерства і його участі в них, посилаючись на особисту зайнятість більш важливими справами». Це не відповідає дійсності. Я справді спробував пояснити по мобільному телефону Міністру, що є невідкладні справи (в т.ч. виконання термінових доручень керівників області), але не порівнював їх важливість з засіданням колегії. Сумнівів щодо доцільності проведення колегій я теж не висловлював (хоча те, що на колегіях переважно узаконюють раніше прийняті рішення, можна легко встановити, якщо проаналізувати наскільки мінімально під час самих колегій змінюються підготовлені заздалегідь проекти рішень). Сподіваюся, під час службового розслідування, яке я попросив провести, відповідні органи зможуть відновити дослівно зміст нашого спілкування з Міністром, що підтвердить недостовірність викладеного в листі.
«…Водночас, у стилі роботи окремих з вищезгаданих керівників з’явились негативні тенденції щодо байдужого ставлення до участі в обговоренні питань, безпосередньо віднесених до їх компетенції». Напевно, певні висновки щодо мого «байдужого ставлення» можна зробити, проаналізувавши численні письмові пропозиції, які я особисто підготував і направив Міністерству. Лише тих листів з пропозиціями, які зараз у мене, як кажуть, під рукою, я нарахував декілька десятків. В них, зокрема, пропозиції про зміни системи оплати праці у сфері фізичної культури і спорту, про законодавче заохочування бізнесменів до будівництва спортивних об’єктів, щодо ініціювання законопроекту про абсолютну заборону реклами алкогольної та тютюнової продукції, щодо спрощення системи звітності, щодо оптимізації системи управління у сфері, щодо пільгового вступу спортсменів до вищих навчальних закладів, щодо ініціювання закону про професійний спорт, щодо спрощення умов видачі ліцензії на провадження діяльності у сфері фізичної культури і спорту, щодо збільшення ефективності використання бюджетних коштів у сфері (зменшення витрат на утримування адміністративного апарату) і т. д. Гадаю, фахівці розуміють актуальність цих проблем.

Павленко не розуміє, що спортвідділ і управління освіти – різні підрозділи

Є там і недоречності, які можна розцінити так, що Міністр взагалі не розумів, на кого він «наїзджає».
«У Чернівецькій області районні та міські структурні підрозділи у справах сім’ї, молоді та спорту недоукомплектовані кадрами». Всі підрозділи на той час були укомплектовані кадрами, які відповідали за фізичну культуру і спорт. Ну, хіба в ті хвилини, коли Міністр підписував “шедевральний лист” хтось звільнився і я ще про це не знав:). А недоукомплектованість кадрами, які працюють в справах сім’ї та молоді, – компетенція іншого підрозділу. Міністр мав би це знати…
«Згідно з п. 9.1. рішення колегії облдержадміністрації від 18.09.06 №386-р «Про стан та перспективи розвитку фізичної культури і спорту в області» управлінню освіти і науки облдержадміністрації було доручено забезпечити відкриття у 2007 році відділення спортивної гімнастики в обласній ДЮСШ. Це рішення не виконано і сьогодні». Я очолював відділ з питань фізичної культури і спорту, а не управління освіти і науки. В межах своїх повноважень я звертав увагу керівництва на незадовільну роботу щодо забезпечення виконання рішення колегії обласної державної адміністрації від 18 вересня 2006 р. №386-р. «Про стан та перспективи розвитку фізичної культури і спорту в області». Зокрема, за результатами наради 14 грудня 2007 року «Про дотримання основних пріоритетів розвитку та оптимізацію системи управління сферою фізичної культури і спорту в області» заступник голови обласної державної адміністрації Борис Баглей (куратор нашої сфери) підписав доручення від 17.12.07 №201-Б, де в п. 3.1 управлінню освіти і науки облдержадміністрації доручено «забезпечити виконання у 2008 році п. 9.1 рішення колегії обласної державної адміністрації від 18 вересня 2006 р. №386-р». У 2008 році це важливе рішення з певних об’єктивних і суб’єктивних причин теж не виконали, але ж я, як керівник обласного спорту, не міг відповідати за дії інших підрозділів обласної влади.

Міністр не знає, скільки районів у Чернівецькій області

«Лише у шести з одинадцяти міст області відкриті міські центри ФЗН «Спорт для всіх». З 12 районів області центри створено лише у п’ятьох, у більшості формально, без належного фінансування». До слова, в Чернівецькій області не 12, а 11 районів (плюс 3 райони у м. Чернівцях), але це «дрібнички». Відділ, який я очолював, не впливав безпосередньо на формування районних бюджетів. Водночас ми неодноразово зверталися до районних державних адміністрацій та рад з пропозицією вивчити можливість об’єднання спортивних шкіл освіти та «Колос» в районні ДЮСШ, що дозволило би скоротити витрати на утримання адміністративного персоналу і вивільнити додаткові кошти для фінансування пріоритетних напрямків. Хоча особисто я не вважаю найкращим кроком створення центрів «Спорт для всіх», що і виклав у своїх пропозиціях Міністерству за підсумками поїздки до Румунії на зустріч з представниками Агенції спорту Румунії (в Румунії, для прикладу, в системі «Спорт для всіх», за інформацією учасників згаданої зустрічі, працює 5 осіб на всю країну, а кошти на проведення фізкультурно-масових заходів виділяють у вигляді міні-грантів громадським організаціям, клубам, ініціативним групам. Відповідно, більше коштів спрямовують на проведення заходів, а не на утримання апаратів).

Навіть свої недоробки Міністр “списує” на обласний підрозділ

«Згідно з п. 4.2. рішення колегії Чернівецької обласної державної адміністрації від 18.09.06 №386-р «Про стан та перспективи розвитку фізичної культури і спорту в області» передбачено до 2011 року забезпечити будівництво нових та реконструкцію наявних плавальних басейнів у всіх містах та районних центрах області, але реально відповідна робота проводиться лише м. Чернівцях». Проблема з плавальними басейнами (як і з тим, що у нас не культивуються два базові види спорту – плавання та спортивна гімнастика) існує в області давно. І саме особисто я підняв їх на названій колегії, внаслідок чого з’явилися відповідні пункти в рішенні колегії. Я неодноразово наголошував (в т.ч. в спілкуванні з керівниками Міністерства, народними депутатами України) на тому, що якби в містах пропонували за символічну плату землю в постійне користування з цільовим призначенням для будівництва плавальних басейнів, спортивних об’єктів та інфраструктури (з умовою, що певний час щодня буде надаватися безкоштовно для занять учнів ДЮСШ та пільгових категорій населення), у нас швидко ця проблема зрушилася би з місця. (до слова, у п.4 Указу Президента України від 21.07.08 «Про пріоритети розвитку фізичної культури і спорту в Україні» Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям доручено, зокрема, вжити за участю органів місцевого самоврядування заходів щодо створення протягом 2009-2011 років в районних центрах фізкультурно-оздоровчих комплексів із плавальними басейнами. То «вірною дорогою ми йшли»?:) А ще у п.1 Указу Президента України від 2.08.06 №667 «Про національний план дій щодо реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту» Кабінету Міністрів України було доручено «забезпечити до 1 квітня 2007 року розроблення типових проектів будівництва спортивних комплексів, фітнес-центрів, плавальних басейнів, льодових та інших спортивних майданчиків із застосуванням сучасних технологій та з урахуванням необхідності доступу до них осіб з обмеженими фізичними можливостями». Такі типові проекти дуже би стали в нагоді під час спілкування з потенційними інвесторами. Цих типових проектів, наскільки мені відомо, просто немає. То в цьому, може, теж я винен був?:) )

У листі Павленка навіть назва підрозділу написана з помилкою!

Думаю, далі можна не продовжувати – вже можна дати оцінку «професійності» та «достовірності» листа від Міністра. Хіба що додам, що і назву очолюваного тоді мною відділу в листі вказано було з помилкою…
Лист Павленка, звісно, втішив тих наших фізкультурних працівників, які воліли би менше працювати і більше отримувати грошей. Це природнє бажання, але я вважаю, що тренери і спортивні чиновники мають заробляти не меншими зусиллями, ніж спортсмени здобувають славу для краю та держави! Тому й «не давав дихати» тим, хто оцінює себе набагато вище, ніж вартує:). Для тих, хто трактував названого листа словами на кшталт «Мазурашу вигнали з роботи» поясню, що мене на роботу брав не Міністр, а облдержадміністрація. І, на відміну від Міністра, мене рекомендували на цю посаду таємним голосуванням кращі спортсмени та тренери року на Буковині (чим я пишаюся!). І саме їм я прозвітував про пророблену роботу перед тим як звільнитися (flab.at.ua/publ/3-1-0-12).
Моє прохання провести службове розслідування, аби підтвердити, що викладені в листі за підписом Павленка листі не відповідають дійсності, теж “застрягло” (думаю, причиною є те ж небажання “зв’язуватися” з “людиною Президента”).

Павленко шантажував комплексними перевірками

Зрозуміло, що за таких обставин, коли Міністр навіть під час приїзду до Чернівців разом з найвищими посадовими особами країни після відомого стихійного лиха, декілька разів цікавився у керівництва області, чи мене ще не звільнили, працювати далі було складно. Тим більше, що попутно від амбіцій п. Павленка могли постраждати і інші підрозділи ОДА, які підпорядковані Мінсім’ямолодьспорту (вже намічалися комплексні перевірки і т.п., причому не лише нашого, а й інших підрозділів, підпорядкованих Павленкові, а ми знаємо, як у нас вміють «перевіряти»). До того ж, я неодноразово говорив, що мав намір допрацювати до кінця олімпійського циклу, а потім обговорити з кращими спортсменами і тренерами та керівництвом області доцільність чи необхідність залишатися на посаді. Тож коли Олімпіада залишилася позаду, цей безглуздий конфлікт з Міністром «підштовхнув» мене до рішення залишити посаду.
Тішуся, що принаймні деякі задуми мені на цій посаді вдалося реалізувати, в чому допомогла підтримка керівництва області і особливо Бориса Баглея, як куратора нашої сфери і великого шанувальника спорту. За цей час ми відкрили школу вищої спортивної майстерності (запогодженням з Міністерством), про що мріяло не одно покоління тренерів і спортсменів. Завдяки цьому збільшилися планові асигнування на фізичну культуру і спорт. Наприклад, у 2007 р. – на 1109.4 тис. грн. (для порівняння – всього облспортвідділу з обласного бюджету на той рік було виділено 3768,2 тис. грн.). Суттєво збільшилися премії спортсменам і тренерам за поважні успіхи на міжнародній та національній аренах. Функціонування ШВСМ і ЦОП дозволяє понад 100 кращим спортсменам області з пріоритетних олімпійських видів спорту отримувати регулярну фінансову підтримку від обласної влади. Ми першими в країні виготовили відеоролики з пропагандою спорту, які місцеві телеканали з 2005 р. «крутять» на правах соціальної реклами, листівки-самоклейки з координатами чернівецьких спортивних шкіл, які можна зустріти в садочках, школах, громадському транспорті, магазинах, першими застосували SMS-голосування під час визначення кращих спортсменів року.
Як керівник обласного спорту, я вдячний меценатам, які з відкритою душею відгукнулися на прохання взяти під патронат провідних спортсменів області. Цей “проект”, слава Богу, працює і нині. А Валерій Чинуш через заснований ним спортклуб «Гешко» взагалі допомагає обласній владі відкрити в Кіцмані інтернат спортивного профілю, для якого взяв в оренду і вже частково відремонтував приміщення.

Міністру байдуже, що витрачаються бюджетні кошти там, де можна було б заробляти

Спортінтернат в Кіцмані, високогірна (1580 м над рівнем моря) база олімпійської підготовки в Путильському районі на горі Томна-Тікул (buknews.cv.ua/index.php?newsid=5477&action=print), законодавчі «каталізатори» будівництва басейнів та інших стратегічно важливих спортивних об’єктів, подальша системна «інформаційна атака» на підростаюче покоління з метою їх залучення до занять пріоритетним видами спорту – це ті спортивні мрії, які я в міру можливостей намагатимуся реалізувати незалежно від того, де і ким працюватиму надалі.
А ось таким горе-Міністрам, як Павленко, який може дозволити собі відверто брехати та фактично займатися “беспределом”, проти якого “ніби-то боровся” на Майдані, – однозначно не місце у владі! Має ж бути для чиновників такого високого рівня якась нижня межа моральності, нижче якої не можна опускатися! До слова, після чергового листа на адресу Міністерства, в якому ми просили підтримати нашу ініціативу щодо створення на названій горі Томна-Тікул високогірної бази олімпійської підготовки, Павленко замість якихось дій… передав через одного з колег з молодіжного підрозділу (коли той був у Києві на черговій нараді) – мовляв, передайте Мазурашу нехай не пише нам такі листи, все одно гроші не дамо! Ніби я гроші просив в тому листі. Чи Павленко не здогадується, скільки кожного року Україна “інвестує” в інші країни, проводячи там навчально-тренувальні збори в умовах середньогірря? Чи не варто було б бодай вивчити можливість будівництва названої бази, куди би вже приїжджали і спортсмени з інших країн? А це вже інвестиції в Україну. Там унікальне місце! І поки що ніхто “не наклав лапу”, що сталося в інших місцях, де могли би бути спортивні бази. Якщо не може приїхати сам, хай би бодай сюжет подивився про ту гору (“Мегаспорт” показував декілька разів).
Повертаюся до того, з чого почав – в нашій державі, на жаль, правду знайти дуже важко. Але нехай принаймні в конкретному випадку її знають ті, хто прочитає цей матеріал (можна вважати його своєрідним відкритим листом). Раптом станеться диво і хтось з відповідними повноваженнями вирішить реально і правдиво розібратися з “беспределом” Павленка. Або, що ще менш ймовірно, його замучає совість і він принаймні перепросить за те, що безпідставно і без жодних пояснень “вкрав” у Буковини торік два майданчика з штучним покриттям і підписав брехливий наклеп на мене.

Георгій Мазурашу
(член Спілки журналістів України,
начальник відділу з питань
фізичної культури і спорту
Чернівецької обласної державної адміністрації
з 12.04.2005 по 30.09.2008)

Матеріал з порталу turnir.com.ua (грудень 2008 р.),

***

Leave A Reply

Your email address will not be published.