Бейсбольна команда «Соколи», яка минулого року грала у півфіналі Кубку України і тепер претендує на місце у вищому вітчизняному дивізіоні, звернулася по допомогу до секретаря міської ради Віталія Михайлішина та представників «правлячої» партії, але…
Перший на Буковині майстер спорту з бейсболу Ростислав Гринчук, на чиєму ентузіазмі практично тримається 
місцевий бейсбол, розповів, що в пошуках підтримки зустрів лише байдужість і небажання навіть спробувати чимось допомогти.
За совами Ростислава Васильовича, він був на прийомі у секретаря Чернівецької міської ради Віталія Михайлішина, до якого звернувся з проханням щодо підтримки команди в сезоні 2013 року. Крім прохання фінансової підтримки команди, головний тренер «Соколів» попросив сприяння Віталія Михайлішина щодо вирішення багаторічного проблемного питання бейсболістів – місця для тренувань в зимовий період, а точніше бажання бейсболістів облаштувати в Чернівцях спеціалізований центр для бейсболу і софтболу в приміщені. А це приміщення, в якому будуть обладнані галереї для тренування відбиваючих, приміщення для підготовки пітчерів (подаючих), які будуть обладнані за кошти спонсорів та меценатів. Ці приміщення будуть використовуватись протягом усього року для тренувань не тільки гравців команди «Соколи», а й для тренувань юних бейсболістів і софтболісток.
Але, як зазначає Ростислав Гринчук, замість очікуваної підтримки або бодай спро це зробити, бейсболісти отримали чергового листа за підписом керівника міського спорту Святослава Дяконюка: «Подібні відповіді ми вже маємо, вони написані майже як під копірку. Колись Михайло Бауер, будучи народним депутатом, робив депутатський запит по школі №18, де ми тренувались тривалий час. А відповідь дали Святослав Дяконюк і Володимир Цуркан (відповідальний за спорт у міському управлінні освіти – авт.). Тобто зверталися ми по допомогу ще за «часів Федорука». Але тоді команда не була на такому «ходу», як тепер, не була у півфіналі Кубку країни, не стояло питання щодо Дивізіону А, а нині – стоїть. Чи не шукав я підтримки «по партійній лінії», як член «владної» партії? Звісно, звертався і «по партійній лінії». Але також зустрів повну байдужість. Люди переймаються зовсім іншими питаннями – хвилюються за відсотки голосів, рішення, які треба «протягнути»… Але здаватися не будемо. Ну, відмовили у підтримці – що тут вдієш. Будемо шукати інші шляхи, як не втратити команду».
