У заключному матчі першолігової першості України з футболу сезону-2010/11 чернівецька «Буковина» 11.06.11 приймає ужгородське «Закарпаття».
Пропонуємо до вашої уваги інформацію навколо майбутнього поєдинку від прес-служби ФСК «Буковина».
«Буковина» – «Закарпаття»: статистика зустрічей
«Буковина» – «Закарпаття» – 64 матчі: +29 =16-19, 88-55
Клас «Б», СРСР – 15 матчів: +6 =2 -7, 23-19
1960 Чернівці – 0:2
Ужгород – 3:1 (Анатолій Сайко-2, Віль Сулима)
1961 Чернівці – 1:2 (Леонід Ігнатенко)
Ужгород – 0:1
1962 Чернівці – 1:0 (Ярослав Микицей)
1963 Ужгород – 0:1
Чернівці – 4:1 (Валерій Тимофєєв, Іван Пинзар, В’ячеслав Ананьєв, Віктор Осадчук)
1965 Чернівці – 1:2 (Федір Чорба)
Ужгород – 0:0
1966 Чернівці – 1:0 (Віктор Шмеленко)
Ужгород – 2:6 (Юрій Грубчак, Віктор Чистополов)
1967 Чернівці – 0:1
Ужгород – 1:1 (Валерій Семенов)
1968 Ужгород – 5:1 (Іван Пинзар-2, Володимир Воронюк, Олександр Томах, Володимир
Степаненко)
Чернівці – 4:0 (Анатолій Рабич, Володимир Степаненко, Володимир Воронюк, Іван
Пинзар)
———————————————————————————————————————–
Друга ліга, СРСР 38 матчів: +18 =12 – 8, 47-20
1971 Ужгород – 0:1
Чернівці – 2:0 ( Іван Пинзар, Віктор Рос)
1972 Ужгород – 2:1 ( Ігор Бордовських, Володимир Мельник)
Чернівці – 0:1
1973 Чернівці – 2:2 (Володимир Воронюк-2)
Ужгород – 0:1
1974 Ужгород – 0:0
Чернівці – 1:0 (Янош Габовда)
1975 Ужгород – 0:0
Чернівці – 2:0 (Володимир Стоян-2)
1976 Чернівці – 0:0
Ужгород – 0:0
1977 Ужгород – 0:1
Чернівці – 1:1 (Тарас Самуляк)
1978 Ужгород – 0:1
Чернівці – 3:0 ( Володимир Сакалов, Юрій Самошкін, Юрій Габрієлов)
1979 Ужгород – 1:3 (Сергій Шмундяк)
Чернівці – 2:0 ( Віктор Максимчук, Олександр Мороз)
1980 Чернівці – 3:0 (Юрій Гій, Володимир Сакалов-2)
Ужгород – 1:1 (Олександр Репутацький)
1981 Ужгород – 0:0
Чернівці – 3:0 (Роман Вербовський-2, Микола Синявський)
1982 Ужгород – 0:0
Чернівці – 4:2 (Сергій Шмундяк-2, Роман Вербовський, Віктор Ряшко)
1983 Ужгород – 1:0 (Сергій Шмундяк)
Чернівці – 1:0 (Тиберій Карпонай )
1984 Чернівці 1:1 (Сергій Шмундяк)
Ужгород 1:2 (Дмитро Гордей)
1985 Ужгород 1:2 (Віктор Максимчук-пен.)
Чернівці 2:0 (Віктор Мглинець, Дмитро Гордей)
1987 Ужгород 1:0 (Віктор Мглинець)
Чернівці 3:0 (Андрій Гузієнко, Юрій Шелепницький, Володимир Рубцов )
1988 Ужгород 1:0 (Віктор Мглинець)
Чернівці 3:0 (Андрій Гузієнко-2, Віктор Мглинець)
1989 Ужгород 0:0
Чернівці 3:0 (Валерій Королянчук-2, Олександр Бобарико )
1990 Чернівці 2:0 (Василь Гуменяк-автогол, Леонід Федоров)
Ужгород 0:0
—————————————————————————————————————————–
Перша ліга, Україна: 11 матчів: +5 =2 – 4, 18-16
1994/95 Ужгород – 1:1 (Ігор Козуб)
Чернівці – 3:1 ( Юрій Жабинський-2, Альберт Гарманюк- автогол)
1995/96 Чернівці- 3:1 (Денис Філімонов-2, Віталій Мінтенко )
Ужгород – 1:0 (Олег Бенько – пен.)
1996/97 Ужгород – 2:3 (Дмитро Білоус, Віталій Мінтенко )
Чернівці – 1:3 (Дмитро Білоус )
1997/98 Чернівці – 2:0 (Микола Головачук, Юрій Жабинський )
Ужгород – 2:1 (Ігор Мігалатюк, Олександр Бойцан )
2000/01 Ужгород – 1:2 (Роман Шпірнов – пен.)
Чернівці – 0:2
2010/11 Ужгород – 2:2 (Руслан Гунчак, Сергій Басов )
——————————————————————————————————————————-
Матчі в Чернівцях – 32: +21 = 4-7, 59-22
Матчі в Ужгороді – 32: +8 =12 -12, 29-33
Найбільша перемога у протистоянні: 5:1 та 4:0 (обидві у 1968 році)
Найбільша поразка у протистоянні: 2:6 (1966 рік )
Перемоги з великим рахунком : 9 – у «Буковини», 1 – у «Закарпаття».
Найкращий бомбардир у протистоянні: Іван Пинзар та Сергій Шмундяк – по 5 м’ячів.
***
Як грала “Буковина” 11 червня
11 червня “Буковина” зіграла 7 поєдинків. У цих зустрічах здобуто лише одну перемогу, в трьох матчах зафіксовано нічийний рахунок і три дуелі наші земляки програли, загальна різниця голів 4-10.
Матчі “Буковини”, зіграні 11 червня:
1963 рік. “Авангард” Чернівці – “Авангард” Тернопіль – 1:1 (Валерій Семенов)
1966 рік. “Буковина” – “Шахтар” Красний Луч – 1:1 (Володимир Ольшевський)
1968 рік. “Спартак” Івано-Франківськ – “Буковина” – 0:0
1979 рік. “Буковина” – “Кристал” Херсон – 1:0 (Євген Михалюк)
1994 рік. “Кремінь” Кременчук – “Буковина” – 2:0
1997 рік. “Металург” Маріуполь – “Буковина” – 2:1 (Борис Фінкель)
1998 рік. ЦСКА-2 Київ – “Буковина” – 4:0
***
Представляємо суперника. “Закарпаття” (Ужгород)
У січні 1946 року була створена команда «Спартак» (Ужгород). Цього ж року команда включилася у розіграш першості республіки з футболу, де брали участь 36 команд, розділених на чотири зони — центральну, південну, східну та західну. Послідовно перегравши двічі всі команди західної зони (лише одна нічия з львів’янами — 2:2), ужгородці вийшли у фінал. У фінальному турнірі, котрий відбувся у Києві у кінці липня, «Спартак» вперше завоював звання чемпіона республіки. У післявоєнні роки Закарпаття було одним із провідних футбольних регіонів України.
У серпні-вересні 1946 році відбувся турнір за право участі в першості СРСР серед команд майстрів. Ужгородці здобувають право виступати у другій всесоюзній лізі майстрів, беруть участь у розіграші Кубка СРСР — виграли в «Динамо» (Ленінград) та зазнали поразки від московських одноклубників. До речі, це була єдина поразка «Спартака» в іграх сезону 1946 року). 1946 рік — перша зустріч ужгородців з флагманом українського футболу київським «Динамо», яка завершилась несподіваною перемогою спартаківців 1:0.
У сезонах 1947—1949 роках «Спартак» гідно виступав у першості СРСР. У ці роки тут дебютували різні відомі футболісти. До успіхів «Спартака» долучився ще й мукачівський «Більшовик», який став чемпіоном республіки 1947 р., учасником першості СРСР у другій групі команди майстрів у 1948—1949 роках. Саме це покоління гравців, як вважають фахівці, й поклало початок т. зв. «закарпатській футбольній школі».
Після реорганізації чемпіонату СРСР (від Української РСР у другій групі могла виступати тільки одна команда) і «Спартак», і «Більшовик» знову взяли участь в першості Української РСР. Спартаківці виграли зональний турнір 1950 року й у фінальних іграх, котрі проходили у Києві, знову стали чемпіонами УРСР.
Також 1950 року ужгородці завоювали Кубок УРСР, перемігши «Більшовик» (Мукачево) — 2:0, «Локомотив» (Харків) — 5:0, «Динамо» (Чернівці) — 2:0, «Динамо» (Миколаїв) — 2:1, «Металург» (Запоріжжя) — 4:2 (у фіналі). Команда завоювала право виступати серед колективів майстрів, обігравши у перехідних іграх «Харчовик» (Одеса), команду з класу «Б».
1953 рік приніс команді ще більші успіхи. Спартаківці вийшли переможцями у своїй зоні і з великим підйомом провели фінальні ігри, які від тепер проводились в Ужгороді (стали чемпіоном і володарем Кубка області). У перший же день змагань ужгородці розгромили харківське «Торпедо» — 6:1, з рахунком 2:0 перемогли «Динамо» (Проскурів), 6:1 — херсонських одноклубників і 4:0 — команду «Металург» (Жданов). Чемпіонами УРСР по футболу в 1953 р. стали: Д.Товт, Ю.Гегедши, С.Баран, Ю.Лавер, Ф.Ванзел, Й.Егерварі, Т.Лийко, Л.Віханський, А.Сабо, А.Фенцик, Б.Калинів, З.Дьєрфі, Д.Калинич, Й.Бондар, В.Соломонка, В.Рвачко, Й.Тулейбич, В.Гажо, К.Олаг. Тренери — Б.Вейг і В.Радик. Двоє футболістів, К. Олаг та Д. Калинин, в 1953 р. стали вже триразовим чемпіонами Української РСР і попри цікаві пропозиції з інших команд залишилися відданими рідному клубу.
У 1954 році постановою Головного управління у справах фізкультури і спорту «Спартак» (Ужгород) був включений у клас «Б» як чемпіон України. З цього моменту до 1971 р. (реорганізації першості СРСР із футболу) ужгородці незмінно виступали серед команд майстрів. За роки існування закарпатського футболу у краї підросло й змужніло чимало талановитої молоді й плинність кадрів у «Спартаку» була високою.
У 1961 році команду краю було перейменовано у «Верховину», але значних успіхів (таких, як у післявоєнний період) клуб не досягав, хоча у 1964 році команда посіла 3-є місце з 16 колективів, а 1970 р. — 3-є з 13-ти.
Після реорганізації системи розіграшу першостей СРСР у 1971 році змінила назву й закарпатська команда. Тепер вона називалась «Говерла» і виступає у другій лізі української зони. Перший рік провели не зовсім вдало (20 місце серед 26-ти команд), а от в 1972 році ужгородська команда вже була другою серед 24-х команд. Срібними призерами першості СРСР серед українських команд другої ліги тоді стали: Василь Мелеш, Іван Ковач, Василь Медвідь, Микола Русин, Степан Гаджа, Віктор Грушко, Володимир Пінковський, Юрій Чирков, Микола Типчак, Степан Войтко, Степан Варга, Іван Качур, Йосиф Бордаш, Томаш Пфайфер, Олександр Поллак, Микола Іванчо, Микола Тимчак, Іван Вернер, Микола Митровський, Віктор Дубіно, Микола Шевченко, Микола Русин. Головний тренер Дезидерій Товт, тренер Іван Пажо, начальник команди Олександр Малець, адміністратор Іван Мущинка. Це було останнє найвище досягнення команди у чемпіонатах СРСР. Уже у наступному році команда добилася лише четвертого місця у другій лізі, у 1974 р. — п’яте, 1977 р. — шосте. У 1982 р. команду було знову перейменовано на цей раз у «Закарпаття», але сама гра від цього не покращилося. У 1984 і 1985 рр. найвищим досягненням «Закарпаття» було відповідно четверте і п’яте місця у другій лізі 6 зони. Покращити результат ужгородського «Спартака» так і не змогли.
У 1982 році команда була знову перейменована на ОСК «Закарпаття». Найвищими досягненнями «Закарпаття» тих років були четверте і п’яте місця в 6-й зоні у 1984—1985 роках відповідно.
Після розпаду СРСР і створення в Україні окремого чемпіонату у вищій лізі клуб виступав чотири рази: у сезонах 2001/02, 2004/05-2005/06 і 2007/08. У сезоні – 2008—2009 «Закарпаття» посіло перше місце в першій лізі і знову завоювало право грати в найпрестижнішому українському дивізіоні — Прем’єр лізі, де відразу ж зайняла останнє 16 місце і знову вилетіла до першої. У часи незалежності основними проблемами «Закарпаття» у вищій лізі були застаріла інфраструктура та малий бюджет клубу — команда не могла відповідати рівню найвищої ліги і щоразу боролася за виживання.
За чернівецьку та ужгородську команди виступали: Янош Габовда, Габор Качур, Віктор Пасулько, Тіберій Корпонай, Григорій Батич, Володимир Коман, Сергій Луцяк, Микола Лесик, Вадим Заяць, Володимир Олефір та інші.
fcbukovyna.com
***
