Уперше на традиційному новорічному велокросі, який проводиться перед Новим роком у Чернівцях вже в 40-й раз, побував зірковий український велогонщик Ярослав Попович.
Про це повідомив голова обласної федерації велоспорту Ілля Руссу, який на цьому заході виконує і обов’язки Діда Мороза.
Легендарний український велогонщик, чемпіон світу і володар інших трофеїв Ярослав Попович влітку 2018 року кандидував на пост президента Федерації велоспорту України. Але на позачерговій конференції ФВУ 20.07.2018 р. президентом був переобраний Олександр Башенко.
Інформація про новорічний велокрос буде доповнена.
***
***
Попередні змагання від обласної федерації велоспорту (у т.ч. за підтримки облцентру «Спорт для всіх»):
***
*** *** ***Ярослав Попович
Яросла́в Па́влович Попо́вич (нар. 4 січня 1980, с. Калинів, Львівська область) — український професійний велогонщик команди «Трек Фектери Рейсинґ» (Trek Factory Racing, наступниця Radioshack-Nissan), найкращий молодий гонщик «Тур де Франс — 2005», третій призер «Джиро д’Італія» — 2003. Заслужений майстер спорту.
Біографія
Закінчив педагогічний інститут у Переяславі-Хмельницькому. Був одружений понад 10 років, в 2007-му році народився син Джейсон, від колишньої дружини Сінді. Мешкає в містечку Кваратто (Італія), що за 30 км від Флоренціі.
У спорті
Вихованець дрогобицької велошколи «Медик». З велосекції дитячо-юнацької спортивної школи у Дрогобичі, вже через чотири роки талановитий юнак переїхав до Броварів, в училище олімпійського резерву. Для Поповича то майже автоматично означало потрапляння в збірну України серед юніорів.
Зріст — 174 см, вага — 65 кг. Тренер: Ігор Романишин.
У 1998 році Попович дебютував на юніорському чемпіонаті світу в Нідерландах. Після чого виграв чемпіонат України в командному та індивідуальному заліку.
З 2000 року Попович у найсильнішому аматорському клубі Італії «Велютекс», де за рік став лідером, вигравши велику кількість гонок.
2001-го року виграв світову першість серед чоловіків молодших 23-х років. Найвищим досягненням Ярослава в аматорському велоспорті стали перемоги на чемпіонаті та Кубку світу.
З 2002 року стає професійним велогонщиком, підписавши контракт з бельгійським клубом «Лендбоукредит Кольнаго» (Colnago).
Ярослав Попович став лідером команди і завоював у 2003-му «бронзу» у багатоденній велогонці «Джиро д’Італія».
З 2005 року Попович перейшов у команду «Діскавері Ченел» (США), в якій вважався наступником лідера команди Ленса Армстронга, але погодився на статус грегарі. Грегарі — гонщик, який зосереджений на командній роботі на лідера. На «Тур де Франс» 2005 року завоював «білу майку» найкращого молодого гонщика та посів 12-те місце у індивідуальному заліку.
Найбільшим успіхом Ярослава на цей час є перемога на «Турі Каталонії» у 2006 році.
2007-му році, вже працюючи на іспанця Альберто Кантадора, який в результаті виграв першу в житті «Велику петлю», Ярослав фінішував на «Тур де Франс» восьмим. Досі ніхто з українців так високо в генеральній класифікації найпрестижнішої велобагатоденки не підіймався. 2007 рік був у кар’єрі Поповича піковим.[2].
У 2008 році, після того як команда «Діскавері Ченел» заявила про припинення своєї діяльності перейшов у «Сайленс-Лотто». У складі цієї команди він брав участь у велогонці «Тур де Франс» — 2008.
У 2009-ому році виступав у команді «Астана».
З 2010-ого року виступав у команді «Радіо Шак», Ярослав зосередився вже винятково на тому, що підвозив лідерам команди під час гонок їжу, воду, стримував вітер.
На початку квітня 2016 року 36-річний Ярослав Попович після одноденної гонки «Париж — Рубе» офіційно завершив кар’єру.
11 квітня 2016 року він розпочав діяльність у новому статусі — спортивного директора своєї останньої професійної команди «Trek Factory Segafredo»[2].
Досягнення
2001
Чемпіон світу серед гонщиків до 23 років.
2002
Володар Кубка світу.
12-те місце в загальному заліку «Джиро д’Італія».
2003
3-тє місце в загальному заліку «Джиро д’Італія».
2004
Джиро д Італія.
5-те місце в загальному заліку.
Провів три дні лідером загального заліку (в Рожевій Майці).
Володар Призу Джіакотеллі.
2005
Переможець Вуельти Каталонії.
3-тє місце на 2-му етапі велогонки Париж-Ніца.
2-ге місце на 7-му етапі Дофіне Лібере.
Тур де Франс.
12-те місце в загальному заліку.
Володар «Білої майки» Тур де Франс.
2006
Тур де Франс.
25-те місце в загальному заліку.
Переможець 12-го етапу.
Тур Джорджії.
3-тє місце в загальному заліку.
Переможець 2-го етапу.
Третє місце на 5-му етапі.
Друге місце в загальній класифікації спринтерів.
Вуельта Каталонії (велогонка).
17 місце в загальній класифікації.
Переможець 2-го етапу (гонка з роздільним стартом).
2007
Переможець 5-того етапу гонки Париж-Ніца.
Тур де Франс.
8 місце у загальному заліку.
Приз за волю до перемоги — 9-ий етап.
4-те місце на 19-му етапі (з роздільним стартом).
3-тє місце в гірській класифікації.
2009
Тур де Франс.
Переможець 4-го етапу зі командою Астана.
Клуби
2002 Landbouwkrediet-Colnago
2003 Landbouwkrediet-Colnago
2004 Landbouwkrediet-Colnago
2005 Discovery Channel Pro Cycling Team
2006 Discovery Channel Pro Cycling Team
2007 Discovery Channel Pro Cycling Team
2008 Silence-Lotto
2009 Team Astana
2010 Team RadioShack
2011 Team RadioShack
2012 RadioShack-Nissan
2013 RadioShack-Leopard
2014 Trek Factory Racing
2015 Trek Factory Racing
2016 Trek Factory Segafredo
Використані дані uk.wikipedia.org.
***
