У вічність відійшов супер коментатор і журналіст Сергій Батюк… (фото, відео)

4

Непоправної втрати зазнала спортивна журналістика, як і Буковинський спорт в цілому – уніч на 23 березня 2016 року на 60-му році життя в інший світ відійшов видатний спортивний тележурналіст і легендарний футбольний коментатор Сергій Батюк.

 

Сергій Батюк народився 6 травня 1956 року в Охтирці Сумської області. Але так сталось, що більшу

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Відзначення ЧОФФ, 2013 р.

частину свого життя прожив у Чернівцях, куди отримав направлення після закінчення факультету журналістики Київського державного університету.

Сергій Михайлович до нестями любив футбол. Хоч і не дуже любив розказувати про свої «футбольні подвиги». Лише після настійливих запитань згадував, як успішно грав ще в юному віці за охтирський «Спартак» (попередник «Нафтовика»), потім за збірну КДУ. А дружина Алла Миколаївна якось давніше, коли автор цих рядків готував вітання з 40-річчям для «Нової буковинської газети» (на фото), розповіла, як її майбутнього нареченого якось вболівальники несли на руках зі стадіону до центру Охтирки. Так вони виявили свої симпатії, захоплення і вдячність десятикласнику Сергію Батюку, який забив 3 м’ячі у ворота ветеранів київського «Динамо». А на воротах, між іншим, стояв сам легендарний Євген Рудаков!

За певних обставин, Сергій Михайлович міг стати і відомим футболістом. Але так сталось, що у

Чернівцях футбольну кар’єру він не продовжив. Зате зробив блискучу журналістську кар’єру. А у футбол

"Нова буковинська газета", 3.05.1996 р.
“Нова буковинська газета”, 3.05.1996 р.

пограв трохи за журналістську команду «Преса-ТБ», яка брала участь у пропагандистських турнірах і товариських матчах. Грав у нападі. І навіть у цих аматорських футбольних баталіях, як кажуть, неозброєним оком видно було, що Батюк має чудові футбольні навички.

Сергій Михайлович був серед засновників телеканалу ТВА, який на зорі незалежності транслював матчі чернівецької «Буковини». Його супер емоційні коментарі не могли залишати байдужим нікого. Відчувалось, що Маестро живе футболом! Перед Євро-2012 «ПРОФУТБОЛ» звернув окрему увагу на чернівецького коментатора. І після виходу в ефір на 2+2 відповідного сюжету (нижче можна подивитися), багато хто із вболівальників «вимагав», аби Батюка залучили до коментування матчів українсько-польської фінальної частини чемпіонату Європи.

Проте Сергій Батюк був рідним не лише для футболістів – «своїм» він був практично у всіх видах

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

спорту. Якби була така статистика, напевно, Сергія Батюка можна було б занести до Книги рекордів України як найактивнішого телерепортера. Власне, у цій номінації він незмінно відзначався у шоу-програмі «Зірки естради – зіркам спорту», у рамках якої, починаючи з сезону-2003, вшановували кращих спортсменів, тренерів і фахівців сфери фізичної культури і спорту на Буковині. Багато-багато років на телеканалі ТВА, як правило, щодня в новинах були спортивні сюжети Сергія Батюка. Нерідко – не один, а декілька. Його спортивній гіперактивності явно було «тісно» в загальних новинах, тому час від часу Сергія Михайловича запитували, чи не збирається він відновити «Спортхронометр» або започаткувати іншу спортивну програму. Він не проти був, хоча не все складалось на користь окремої спортивної програми, яка в наших реаліях, на жаль, не дуже може бути «бюджетною».

Натомість певний час на ТВА виходила футбольна програма «Вперед, «Буковина»!», в якій у прямому ефірі, за участю гостей, обговорювали матчі «Буковини» та інші актуальні футбольні питання. Навіть днями у футбольних колах спілкувались на тему відродження цього проекту Сергія Батюка, який також багато років був прес-аташе чернівецької «Буковини». Але, як бачимо, доля розпорядилась інакше – Сергій Михайлович вже не робитиме більше спортивні репортажі та програми…

Дехто жартома говорив, що саме про Сергія Батюка той анекдот, коли, мовляв, в перерві футбольного матчу тренер зайшов до коментаторської кабіни з проханням: ви не могли би коментувати трохи повільніше, бо мої футболісти не встигають за вами… А ще є бувальщина, яка точно про Сергія Михайловича. Певний час на місцевих телеканалах транслювали і хокейні матчі за участю ХК «Чернівці» (пізніше – «Чернівецькі Пінгвіни»). Так ось до знайомого приїхав з Росії родич. Вони сиділи на кухні і пили чай. В цей час по телевізору почалась трансляція хокейного матчу за участю чернівчан. Родич з Росії, будучи шанувальником супер популярного в цій країні хокею і почувши запальний коментар Сергія Батюка, запропонував перейти в кімнату, аби дивитися хокей. Перейшли. Хвилин за 5 гість з Росії каже: «По коментарю я думав у вас тут ледь не НХЛ, а насправді, бачу, як уповільнений повтор…» Ось такий живий анекдот вийшов…

16 листопада 2015 року, як повідомляє сайт fakty.cv.ua, Сергію Михайловичу присвоїли звання Заслуженого журналіста України. І це той випадок, коли, як кажуть, ні у кого не виникало питань – це справді ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ у повному розумінні цього визначення і звання!

Останнім для Сергія Михайловича, як футбольного коментатора, став фінал Кубку області з міні-футболу 2016 р., який транслювався в прямому ефірі на ТВА. А останні його репортажі в новинах вийшли 22 березня 2016 р. – про світовий успіх чернівецьких каратистів, про масові змагання з панкратіону та турнір з міні-футболу у Чернівцях.

Після робочого дня Сергій Михайлович поїхав додому, маючи, як завжди, в запасі відзняті і ще не випущені в ефір сюжети та багато планів. Серце перестало битися вночі (інфаркт). Тобто ліг і вже не встав… Як кажуть, легку смерть теж треба заслужити. Так, Сергій Михайлович останнім часом трохи хворів, лікувався. Але… Надто рано він відійшов в інший світ, надто…

І декілька слів вже особисто від мене, як учня Сергія Михайловича у тележурналістиці. Саме він у 1996 році залучив мене до роботи над програмою «Спортхронометр», саме з ним мав честь провести перші хвилини в ефірі в якості футбольного коментатора. Сергій Михайлович – не лише видатний тележурналіст, а й Людина з великої літери! Завжди доброзичливий, «безвідмовний», з чудовим почуттям гумору, з величезною позитивною енергетикою і любов’ю до життя і людей. Таким він залишиться в наших серцях і пам’яті…

Поки готувався матеріал, зі столиці зателефонував редактор програми «ПРОФУТБОЛ» Сергій Звєров, попросив передати співчуття рідним і близьким… Це саме попросив зробити і легендарний буковинський бігун Іван Гешко, який нині перебуває у справах в Києві.

Від імені спортивної громадськості висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Нехай, Сергію Михайловичу буде Царство Небесне… Нам буде дуже Його не вистачати…

Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com,
член Спілки журналістів України,
директор облцентру «Спорт для всіх»

Прощання: четвер, 24.03.16, 11:30, вул. Воробкевича, 13

ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТО:

Легенда спортивної журналістики Сергій Батюк. Фото-спогади…

***

***

***

***

***

***

Останні репортажі на ТВА 22.03.16 (карате, панкратіон, міні-футбол)

***

Відео: Наш «Батю-гол» – у центрі уваги «Профутболу» на 2+2

***

Міні-футбол: Переможця Кубку області 2016 визначила «лотерея» (фото, відео)

***

4 Comments
  1. Lesyk says

    Коли і де його можна провести в останню путь?

    1. Четвер, 11:30, вул. Воробкевича, 13

  2. Додав сюжет з ТВА, там є цікаві уривки інтерв’ю з Михайловичем. Так розумію, що це з сюжету після присвоєння Сергію Михайловичу звання Заслуженого журналіста України. Буду шукати тепер і той сюжет, я його пропустив. Взагалі про те, що Сергію Батюку і Олександру Свінціцькому (держТБ) стали офіційно заслуженими, дізнався трохи із запізненням. Весь час забіганий, в цейтнотах… І незручно було, що оперативно не привітав – і просто, і матеріалом відповідним. А коли вже втратився момент оперативності, то все відкладалось, бо руки не доходили. Хоча прокручував часом в біготні, як це мало би виглядати десь. Ясно, що, при всій повазі до Олександра, акцент я планував зробити на Михайловичу, бо він таки дуже заслужений, як на мене. І ось так сталось, на жаль, що не встиг я написати той матеріал про заслуженого ЗАСЛУЖЕНОГО…:( 
    Частково той матеріал міг бути таким, як розміщений вище. Але дуже боляче, що цей текст вже стосується непоправної втрати…:(
    Надто рано Сергій Михайлович відійшов в інший світ, надто… Але як Бог схотів…

  3. Виктор says

    Я только сегодня узнал, наверное не смогу уснуть. Скажите пожайлуста где его похоронили? Пусть земля ему будет пухом. …. Буду помнить его всегда.

Reply To Lesyk
Cancel Reply

Your email address will not be published.