Представник ФФУ: Підкилимних ігор у боротьбі Павелко – Коломойський не має бути!
Василь Орлецький, якого називають серед кандидатів на посаду віце-президента Федерації футболу України, розповів SportBuk.com про шанси кандидатів у президенти ФФУ, ймовірність підкупу голосів, а також про перспективи чернівецької «Буковини».
Заступник голови комітету національних збірних ФФУ і керівник Чернівецької 
обласної федерації футболу Василь Орлецький, як кажуть, «живе на два дома». Останнім часом більше часу проводить таки у столиці, але і в Чернівцях регулярно буває. Під час чергового «гостювання вдома» Василь Григорович погодився відповісти на декілька запитань від SportBuk.com.
– Очолювана Вами обласна федерація була серед 42-х з 49-ти колективних членів ФФУ, які підтримали кандидатуру Андрія Павелка, як претендента на посаду президента національної федерації. Але це ж не Ваше особисте рішення?
– Звісно. Є порядок, який регулює подібні питання. У голови є свої повноваження, але такі стратегічні питання вирішуються колегіально. Як і належить, ми провели засідання виконавчого комітету обласної федерації, на якому вибрали делегатів на звітно-виборчий Конгрес ФФУ та обговорили, кого з кандидатів будемо підтримувати. Делегатами обрали мене, колишнього гравця «Буковини» і «Чорноморця» Валерія Королянчука (тепер – директор стадіону «Буковина») та Василя Вінтоника (багаторічний президент ФК «Митник», меценат футболу). Щодо кандидатів на пост президента ФФУ, виконком одностайно вирішив, що ми будемо підтримувати кандидатуру Андрія Васильовича Павелка.
– Президента ФФУ обиратимуть відкритим чи таємним голосуванням?
– Відповідно до статуту, голосування має бути відкритим. Я думаю так: якщо люди вже висловилися, що підтримують одного кандидата, але раптом хочуть змінити свою думку, то це треба робити відкрито – пояснити публічно, з яких причин і мотивів передумали, аргументувати зміну позиції. Але якщо футбольна громада, як у нас в області, вирішила і уповноважила делегатів підтримати Павелка, то ми маємо дотримуватися до кінця цієї лінії. Це нормально.
– Як думаєте, можуть на Конгресі пробувати «пролобіювати» таємне голосування?
– Для того, щоби змінити спосіб голосування, за це мають проголосувати на самому Конгресі. Що це може означати? Можливо, що люди мають намір змінити оголошену раніше позицію, але з якихось причин бояться сказати про це вголос.
– Ми маємо три кандидата на посаду президента ФФУ…
– При всій повазі, треба бути реалістами: є два «кита» (Андрій Павелко та Ігор Коломойський) і Ярослав Грисьо, якого я не чув, щоби хтось характеризував як серйозного претендента. Думаю, йому варто або вже визначатися, кого він підтримує, або вже йти до кінця. Але не чекати до останнього, коли буде більш-менш ясно, у кого перевага, і примикати до «без 5-ти хвилин переможця». Це, на мою думку, несолідно і негарно.
– Поява кандидатури олігарха Коломойського – несподіванка для Вас?
– Це стало для багатьох несподіванкою. І багато хто не дуже позитивно сприймає кандидатуру Коломойського з очевидних причин. Він є власником ФК «Дніпро», тобто зацікавленою особою, чию нейтральність складно буде сприймати. Ми вже це проходили, коли Григорій Суркіс очолював федерацію, але через те, що він був власником ФК «Динамо» (Київ), навколо цього було багато «зайвих» розмов. Такі ж «нюанси» були б і у Коломойського. Кому би він формально не віддав цей клуб, все одно всі будуть розуміти, що це його команда, він її фінансує і, природно, буде лобіювати саме інтереси рідного клубу. Для футбольної громади це неприйнятно. Тобто в такому разі нескладно передбачити певні неприємні перспективи. Тож не дивно, що переважна більшість колективних членів ФФУ висловила підтримку Павелкові.
– Цікаво, що Павелко і Коломойський по футбольній лінії вже давно «поєднані»…
– Ну, Андрій Павелко вже багато років очолює федерацію футболу Дніпропетровської області. І залишається на цій громадській посаді. До слова, це один із серйозних факторів, через який ми підтримали його кандидатуру. Бо він є головою обласної федерації і знає, як кажуть, проблеми «футбольних низів», що треба на місцях. До речі, і програму поки що оприлюднив лише Павелко. Грисьо і Коломойський свої програми наразі не виснули. Павелко програму показав, і в ній чимала увага приділяється якраз розвитку футболу на місцях. Він каже, що ми повинні розвивати регіони. Не лише на обласному, а й на районному рівні. Ми ж це бачимо і на прикладі нашої області, що на рівні районів далеко не всюди місцеві федерації футболу працюють так, як мали би і як нам хотілось би. Тому, повторююсь, Павелка підтримують регіони. Він задекларував збільшення підтримки на обласні федерації до 600 тис. грн. в рік, з яких половина суми має йти на райони. Як голова обласної федерації, я розумію, що це дасть серйозний поштовх розвитку футболу на місцях. Тоді райони теж оживляться, будуть залежати більше від футбольної вертикалі, а отже можна буде і більше вимагати від них.
– Зараз активно обговорюють і кандидатури потенційних віце-президентів, серед яких фігуруєте і Ви. Хто висунув Вашу кандидатуру?
– Мою кандидатуру на віце-президента висунули Одеська, Чернігівська і Чернівецька обласні федерації. Але це все одно має бути вибір майбутнього президента ФФУ, який вирішуватиме, які кандидатури будуть потрібні для його команди.
– Повертаючись до задекларованого Павелком збільшення асигнувань від ФФУ областям. Наші вболівальники, напевно, розглядатимуть ці кошти і в контексті можливої допомоги командам майстрів…
– Переживання вболівальників за команди майстрів можна зрозуміти. Але ці кошти цільові, і не для команд майстрів, а для проведення дитячих змагань, турнірів, і в області, і в районах, і серед юнаків, і серед дівчат і т. д. А професійний футбол… Зрозуміло, що це болюча проблема і для нашої обласної федерації, і ми намагаємось сприяти, як можемо, команді, хоч фінансово допомагати можливостей немає.
– Ви багато років доволі близько пов’язані з ФК «Буковина». І президентом клубу були, і в Києві при нагоді «слово замовляєте»…
– Ця команда не чужа мені, і завжди буде рідною. Стараюсь робити все залежне від мене, щоби команда існувала і могла продовжити виступи, розвиватися. От з 18 по 25 лютого «Буковина» буде на турнірі в Черкасах, де вдалося домовитися, щоби харчування і проживання було для нашої команди безкоштовним. Що в моїх можливостях, стараюсь допомагати.
– З новими керівниками клубу Ви тісно контактуєте?
– З ними ми справді у тісному контакті, у нас чудові стосунки, я з повагою ставлюсь до нових керівників і вірю, що їм вдасться здійснити з клубом прорив в кращий бік. Власне, деякі позитивні зміни ми вже побачили. І з тренером Юрієм Гієм ми регулярно спілкуємось. Стараємось робити все можливе, щоби «Буковина» залишилась в першій лізі.
– Якщо можна, ще одне, «делікатне», запитання щодо виборів президента ФФУ 6 березня…
– Чому не можна – будь ласка, у мене немає заборонених тем.
– Є неофіційна інформація про те, що з деякими регіонами вже «працюють» в плані можливого «підкупу голосів»…
– Я з такими фактами не стикався, хоча, не буду приховувати, теж чув подібні розмови. Сподіваюсь, це просто чутки. Почнемо з того, що ми живемо в державі, яку хочемо бачити демократичною і справедливою. У нас і без футболу вистачає проблем. Тому, вважаю, ми не повинні допустити, щоби в нашій «футбольні країні» мало місце «лобіювання» грошима, або «підкуп делегатів». Про це не має бути й мови. Найкраще буде, щоби у нас відбулися гарні демократичні вибори, щоби не було жодних нарікань, що хтось когось підкупив і таке інше.
– Але ж 42 з 49-ти колективних членів вже висловили підтримку одному кандидату. То як – або виграє Павелко, або будуть підозри, що…
– Я вже казав, що Павелко і Коломойський очевидно є головними претендентами на перемогу. Усі колективні члени ФФУ, всі делегати мають право на свою позицію, яку, щоправда, як ми вже говорили вище, «диктують» футбольні громади. Отже якщо хтось із тих, які висловили підтримку Павелкові, раптом передумають, вони мають заявити про це публічно. А якщо таких заяв не буде, а виберуть іншого, то весь світ буде сміятися. Бо це означатиме, що мали місце якісь незрозумілі, неприродні речі. «Підкилимних ігор» не має бути. Не може бути так, що ми публічно підтримуємо одного, а голосуємо за іншого. Бо в такому разі якраз буде привід думати навіть про можливий підкуп. Сподіваюсь і вірю, що приводу говорити про такі негативні речі не буде.
Записав Георгій МАЗУРАШУ,
SportBuk.com
***
Виконуючий обов’язки президента Федерації футболу України Андрій Павелко розповів, що робитиме на посаді керівника федерації
Андрій Павелко, в. о. президента ФФУ, на зустрічі з футбольним активом Київської області виклав свій погляд на український футбол і розповів про плани його управління та реформування.
Зустріч, що проходила в Київській обласній державній адміністрації, зібрала керівників футболу Київщини, голів районних федерацій, президентів футбольних клубів, діячів дитячо-юнацького футболу, арбітражу. Перший заступник голови Київської обласної федерації футболу Олександр Тютюн повідомив, що виконком його організації ухвалив рішення підтримати кандидатуру Андрія Павелка на виборах президента ФФУ.
Близько двох годин Павелко висловлював свою позицію щодо нинішньої ситуації в українському футболі, розповів, що робитиме на посаді керівника федерації, а також поділився деякими планами щодо реформування вітчизняної футбольної піраміди. Фрагменти виступу Андрія Васильовича:
– Я пройшов шлях від створення дитячо-юнацької футбольної школи в Дніпропетровську в 1998-99 роках разом з нині покійним Євгеном Мефодієевичем Кучеревським. Це був мій друг, старший товариш і вчитель у футболі. Наш клуб виховав багато талановитих гравців – таких, як Костянтин Кравченко, Артур Карноза. Ці люди у нас з першого дня, пройшли великий шлях у футболі. І наша школа – приватна організація – виявилася найбільш гідною в області для того, щоб Дніпро вибрав її, створюючи власну академію на її базі.
У 2001 році я був висунутий на посаду голови Дніпропетровської обласної федерації футболу, працював у виконкомі ФФУ, коли його членами були видатні діячі українського футболу, і в тому числі – Валерій Васильович Лобановський. У роботі з такими великими гравцями, тренерами я формував свій характер, набирався досвіду і розуміння футболу. Напевно, моя історична задача – у такий непростий час для країни зібрати всі сили, об’єднати всіх навколо футболу.
Ту довіру, яку надали мені футбольні люди, окрилює, але і додає відповідальності (на даний момент з 25-ти регіональних федерацій мене підтримала 21). Це нацбільша відповідальність, яку я можу собі уявити, тому що я 15 років керував обласною федерацією і тричі був переобраний на цей пост. Моя програма спрямована на розвиток українського футболу та переключення уваги на самі низи – обласні, районні, міські федерації, щоб вперше акцент був переключений на місця. Фінанси, увагу повинні бути зосереджені на розвитку футболу у всіх галузях, у всіх частинах нашої країни. Наше завдання – створити можливості для нормального функціонування та розвитку низових федерацій.
Київська обласна федерація футболу в цьому плані буде одним з головних факторів, що відображають починання ФФУ. Тут буде розвиток бази для юнацької національної збірної. Програма по штучних полях повинна бути відновлена. Створення футбольної інфраструктури має бути системним, а не тільки з нагоди якихось політичних віянь в країні. Також повинна бути підтримка і з боку Верховної ради по тим законопроектам, які треба буде провести через парламент. Нікому немає необхідності зайвий раз доводити важливість занять футболом для суспільства. Він має бути масовим, забезпеченим і доступним.
Одне з головних моїх завдань – розширити виконком ФФУ на базі всіх регіональних федерацій. Ми повинні підняти найважливіший пласт – масовий футбол, а тоді ми зможемо підняти наш футбол в цілому. Я відкритий для нових пропозицій – спілкуючись з головами регіональних федерацій, ми отримуємо поради, побажання, ініціативи щодо розвитку українського футболу. Програми повинні бути «не на папері, а в житті – підкріпленими матеріальними можливостями, реальною підтримкою. Програма розвитку футболу, яку треба буде нам всім розробити, повинна бути системною, продуманою і привести нас до реальних досягнень, які можна «помацати».
Федерація футболу України – це не приватна контора для когось одного, хто бажає отримати «корочку» і візитну картку. Для мене це не є самоціллю, я йду на ці вибори не для того, щоб задовольнити свої особисті амбіції, а тому, що бачу можливості для розвитку українського футболу.
ua.korrespondent.net
***
