Марандюк співав з Ротару, а став шаховим композитором

Найтитулованіший український шаховий композитор Михайло Марандюк днями, як ми вже повідомляли, став найстаршим буковинцем, якому присвоїли звання заслуженого майстра спорту України. Відповідні посвідчення та значок 56-річному новосельчанину вручили у рамках святкування 549-ї річниці рідного міста. На Новоселиччині він – другий заслужений. Першою найвищого почесного звання у спорті досягла самбістка Ольга Николайчук з Топорівців.

На чемпіонатах світу перемагав сім разів

Михайла Марандюка відзначили за неодноразові перемоги на чемпіонатах світу з шахових композицій – як у командному, так і в особистому заліку. Свого часу він тричі вигравав чемпіонат світу у складі збірної СРСР, а зі збірною України – одного разу, а також двічі ставав срібним призером. На попередньому індивідуальному чемпіонаті світу, який, як і командний, відбувається раз на чотири роки, новоселицький “геній шахових композицій” першим в історії виборов “золото” одразу в двох з восьми розділів – “триходівки” та “багатоходівки”. А одночасно з присвоєнням звання заслуженого надійшло і приємне повідомлення про те, що на цьогорічному чемпіонаті планети наш земляк записав до свого активу в названих номінаціях, відповідно, срібну та золоту нагороди. Отож, перше інтерв’ю як заслужений майстер спорту Михайло Назарович давав у подвійно піднесеному настрої.
– Що відчуваєте?
– Задоволення від того, що мою роботу оцінили найвищим званням у спорті. Це дуже важка праця. Лише з боку може здатися, що наш вид – легкий. Просто тут треба надзвичайно багато розумових зусиль і часу.
– Про що ще мрієте?
– Ніби й немає вже до чого прагнути у спорті, адже маю вже всі можливі титули. А мрію… Видати книгу зі своїми композиціями. Днями передивлявся домашню бібліотеку – мої композиції надруковано у сотнях видань у понад 30 країнах. Всього у світ вийшло десь 800 творів. Треба вибрати половину найцікавіших з них і видати з гарним професійним оформленням.

Міг грати у футбол за “Ністру” (Кишинів)

– З Вашому вигляду важко вгадати, що Ви – колишній важкоатлет…
– У дитинстві я займався багатьма видами спорту. Дуже поважаю легку атлетику. Недаремно її називають “королевою спорту”. Це вид, в якому дуже важко досягти високих результатів. Пригадую, як біг стометрівку, дуже старався, але вище ІІІ розряду піднятися не зміг. Мав другий розряд у важкій атлетиці. Грав за районну футбольну команду з 8 по 10 класи. Вигравали обласні змагання. Шкода, що під час навчання у Кишиневі не мав можливості продовжити заняття футболом. Багато хто вважав, що мені було під силу пробитися до “Ністру” або навіть до збірної Молдови.
Василь Іванчук перевіряв наші етюди

– А якого розряду ви шахіст?
– Маю І розряд. І його не було б, якби за старою класифікацією для присвоєння звання майстра спорту в композиціях не було б обов’язковим мати І розряд з шахів. Довелося поїхати на турнір до Бельц – на виконання. А так граю за район. Особливих успіхів не маю. Це різна специфіка.
– Знайомі з кимось з відомих шахістів?
– У 80-х роках під час зборів на базі збірної СРСР у Новогорську спілкувався з Василем Іванчуком зі Львова. Тоді Карпов і Каспаров не приїхали, а Василь перевіряв наші етюди. Треба сказати, що робив він це без дошки (комп’ютерів тоді тим більше не було), і робив феноменально швидко.

“Шахова” газифікація

– Раніше Ви поєднували великий спорт з роботою в міськраді, а тепер?
– У міськраді пропрацював вісім років. З січня минулого року очолюю новоселицьку групу чернівецької філії ДК “Газ України”. Вся газифікація в районі здійснюється через нас. Непроста робота, мало часу залишається на складання композицій.

Медалі треба забрати на Конгресі в Греції

– Коли отримаєте цьогорічні медалі?
– На початку вересня у Греції відбудеться Конгрес шахових композиторів, під час якого відбудеться церемонія нагородження. На той форум Мінмолодьспорту планує відрядити лише голову шахової комісії федерації Євгена Рейцена. Решта мають самотужки шукати кошти для поїздки. Мені там обов’язково треба бути. Це єдина золота медаль для України, тож якщо я не приїду, це буде виявом неповаги до організаторів чемпіонату. Поки що ще не знаю, де шукати кошти…

Співав з Ротару – це голосно сказано

– Ваша доля пов’язана і з найвідомішою новосельчанкою Софією Ротару…
– Ми вчилися в одній школі. І навіть виступали якось разом у художній самодіяльності. Вона була солісткою, а я співав у хорі. А потім в газеті написали, що ми виступали на одній сцені (сміється – Г. П.).

Григорій ПАСАТ, «МБ»

(Георгій МАЗУРАШУ)