Як «ветерани волейболу» брехливим зверненням «вирішують кадрові питання»

Відвертим наклепом декілька людей, які називають себе «ветеранами волейболу» (хоча там не всі – ветерани цього виду спорту), намагаються звільнити для «своєї людини» посаду директора Чернівецького обласного центру «Спорт для всіх».

Я, Георгій Мазурашу, з 10.05.2011 р. директор Чернівецького обласного центру «Спорт для всіх», даю публічну відповідь на неправдиве звернення Олександра Федоряка і Ко до народного депутата України Максима Бурбака та Міністерства молоді та спорту України (куди скаржники теж звернулися).

Відверто некоректні суб’єктивно-оціночні тези, гадаю, немає сенсу коментувати. Хоча дещо можна цитувати, аби спортивна громада бачила, до якого рівня опустились скаржники (якщо п. Максим дозволить, я додам копію звернення в цілому)…

Для початку… почну з кінця. Річ у тім, що, маючи сумніви, чи могли деякі фігуранти підписати цей наклеп, під час змагань з волейболу «Кубок Петрівського ярмарку» 12.07.15 я особисто поцікавився у трьох з них, чи вони підписували це звернення. І двоє з трьох опитаних «підписантів» (Макаренко В. Д. та Кривенчук О. М.) заявили, що не підписували цього звернення, а Комаров В. зазначив, що, можливо, підписував, але не читав і не знає зміст листа. Можливо, народний депутат посприяє проведенню розслідування на предмет ідентифікації підписів людей, які ніби підтримали відповідне звернення?! Це так, проміж іншим. Як у відомому анекдоті: «…И эти люди запрещают нам ковыряться в носу»…:)

Про «підкилимний зміст», «повагу» до Регламенту

Коротко суть звернення полягає в тому, що команда «Буковина сервіс-центр», програвши у півфіналі започаткованої цього сезону нашим Центром Ветеранської волейбольної ліги команді «Кіцмань», вирішила списати цю невдачу на те, що суперники дописали до заявки вручну трьох гравців (які взагалі мале право грати у цих змаганнях, але їх прізвища просто не фігурували у тій заявці, яку чомусь носив з собою один із скаржників Олександр Федоряк, хоча папка з матеріалами мала знаходитись у головного судді). Цей суперечливий (на думку заявників) момент можна було розглянути в робочому порядку за участю зацікавлених осіб, суддівської колегії та організаторів. Але скаржники чомусь не подали протест, як передбачено у чинному Регламенті змагань з волейболу в Україні в сезоні 2014-2015 рр. Натомість один з гравців команди Дмитро Семенюк вже на другий день, коли відбулися матч за 3 місце та фінал і призери готувались до нагородження, в некоректній формі почав вимагати від суддів, щоби вони відмінили результат програного ними матчу, що означало фактично переграли всю фінальну частину, або, як мінімум, 3 з 4-х матчів. Враховуючи те, що відповідно до згаданого Регламенту, на той час право відпротестувати участь тих дописаних вручну гравців мала лише команда «Галичина», а вона претензій до суперників не мала, на цьому можна було ставити крапку. Адже ж скаржники апелюють до необхідності дотримуватися встановлених регламентуючими документами норм, так?! Так ось ці норми чітко вказують, що скаржники самі порушили регламентуючі документи! Про це чітко вказує і інформаційна заява від головного судді змагань – судді національної категорії, першого на Буковині майстра спорту з цього виду спорту і надзвичайно авторитетної у волейбольних колах людини – Петра Григоровича Раци (див. фото). То що і для чого далі розглядати?..

Для чого «лідерам заявників» розвивати скандал навколо цієї історії? Є один пан, який дуже хоче бути директором центру. І разом з іншим паном, який хоче в центрі працювати (бажано заступником, хоча такої посади наразі немає), вони вирішили «руками ветеранів волейболу» спробувати вирішити ці «кадрові питання». Назвемо їх умовно п. Юрій та п. Микола (хоча оскільки вони ніде офіційно не фігурують, то нехай залишаються поки що інкогніто).

Особисто я за посаду директора центру, як кажуть, навіть мізинцем не тримаюсь. Але й звільнятися через брехливе звернення не збираюсь. У т.ч. через те, що вже отримав чимало відповідних «настанов» від щиро шанованих мною титулованих, знаних, порядних представників рідної сфери фізичної культури і спорту, у т.ч., до слова, і волейболу. А їх підводити я не хочу.

Скаржники (тобто автори тексту і ті, які справді підписались під ним) не поважають не лише регламентуючі волейбольні норми, а й того ж нардепа Максима Бурбака та керівників міністерства молоді та спорту України, яким вони без стида і совісті відправили базоване на недостовірних фактах звернення…

Тепер про інші «тези» по порядку.

Про те, що Центр під керівництвом Мазурашу «завалив волейбол»

Достатньо зазначити, що протягом 2005-2010 рр., коли, цитую скаржників, «рівень організації різноманітних масових спортивних заходів з волейболу серед різних верств населення, у т.ч. серед ветеранів, значно зріс», насправді проводилось лише по декілька коротких турнірів у рік. За матеріалами, які зберігаються в Центрі, вдалося встановити, що «рекордну» для цього періоду кількість змагань було проведено у 2009 р. – 4 (по 1 або 2 дні). З 2011 р. Центр почав проводити, крім тих турнірів, також довготривалі змагання (Чоловіча волейбольна ліга, Жіноча волейбольна ліга, Ліга пляжного волейболу, Ветеранська волейбольна ліга, Спартакіада райцентрі і міст). Мовою статистики, у цей період (з 10.05.2011 р.) було проведено наступну кількість волейбольних заходах по роках: 2011 р. – 6, 2012 р. – 10, 2013 р. – 12, 2014 р. – 9, 2015 р. (станом на 20.07.15) – 4. Зауважу, що в цю кількість входять і перелічені ліги, які проводяться за багатотуровою системою, а не в 1-2 дні. Порівнюйте і робіть висновки самі.

Про кадри

«Однак з приходом до місцевих органів влади ставленників «режиму Януковича», висококваліфіковані спеціалісти, які працювали в Центрі, змушені були під тиском залишити свої робочі місця, звільнивши їх для адептів «Партії регіонів». Найкращою репрезентацією «біло-блакітної» владної кадрової вакханалії є призначення очільником цієї організації у травні 2011 року Г. Мазурашу…» (цитата із звернення).

На час, коли я приступив до виконання обов’язків директора центру, там був один працівник – головний бухгалтер Пуздряк Н. Я., яка працювала і при попередньому керівнику, і дотепер працює. Через короткий час рішенням суду на роботі була поновлена Бибик О. І. (яку попередній директор Юрій Скорейко 5 разів звільняв (!!!) – один раз відповідний наказ, за ї словами, був відмінений прокуратурою, а ще 4 рази її відновив на посаді суд, про що є відповідні записи у трудовій книжці). Ще одну вакансію зайняв Істратій Г. П., який на час зарахування мав стаж роботи у сфері фізичної культури і спорту близько 40 років (!). Жоден з працівників центру не входив і не входить до «Партії регіонів». Особисто я ніколи не був членом жодної партії. В обласній державній адміністрації на посаді начальника облспортвідділу працював у 2005-08 рр. у «помаранчевій команді». Звільнився через відомий публічний «SMS-конфлікт» з міністром Павленком Ю. О., який тепер є депутатом ВР від Опозиційного блоку.

Про призначення на посаду керівника обласного спорту

«… у 2005 році на хвилі Помаранчевої революції, винятково шляхом маніпуляцій та змови, опинився у кріслі начальника відділу з питань фізичної культури і спорту ОДА» (цитата із звернення)

«Скаржники» називають «маніпуляціями» і «змовою» організоване керівництвом ОДА після «Помаранчевої революції» таємне голосування серед кращих спортсменів і тренерів області за 2004 р., за підсумками якого я, будучи присутнім в якості спортивного журналіста, отримав найбільше голосів серед названих претендентів. Підрахунок відбувався на очах у всіх. На цю тему можна спілкуватися з тими кращими спортсменами і тренерами, які брали участь у голосуванні, до підсумків якого прислухалась тоді обласна влада.

Про «випадковість у спорті»

«Г. Мазурашу – випадкова особа у сфері фізичної культури і спорту…» (цитата із звернення)

З 1985 по 1995 рр. професійно займався легкою атлетикою, виступав і в складі юнацької збірної України. Найбільші досягнення в кар’єрі – 1 місце на юнацькій першості України в приміщенні 1988 р. (800 м + 1500 м), 1 місце на І молодіжному чемпіонаті незалежної України в приміщенні 1992 р. (1000 м), бронзовий призер дорослого чемпіонату України в приміщенні 1992 р. (1000 м).

З 1993 р. почав писати матеріали на спортивну тематику. Працював спортивним журналістом у різних газетах, був автором і ведучим спортивної програми на телеканалі, який потім переїхав у Київ і став 5 каналом, член Спілки журналістів України, лауреат конкурсу серед журналістів «Україна олімпійська» (2004 р.), переможець фотоконкурсу Національного Олімпійського комітету України (2009 р.). У 2005-08 рр. працював начальником відділу з питань фізичної культури та спорту Чернівецької ОДА, з 10.05.2011 р. – директор обласного центру ФЗН «Спорт для всіх». Детальнішу біографію можна прочитати тут:

А про мою «випадковість у спорті» раджу поспілкуватися з найтитулованішими спортсменами і тренерами області.

Про звільнення з ОДА

«Оцінку результатам його діяльності під час перебування на цій посаді та рівню «професіоналізму» і «компетентності» у забезпеченні розвитку спортивної галузі Буковини надала колегія Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у липні 2008 року, на підставі якої його було звільнено з займаної посади» (цитата із звернення)

З посади начальника відділу з питань фізичної культури і спорту ОДА я звільнився з 1 жовтня 2008 р. за власним бажанням – у зв’язку з переходом на навчання в магістратуру ЧНУ за спеціальністю «Державна служба». Прозвітувавши, до слова, за свою роботу перед тими кращими з кращих, які мене на ту посаду рекомендували. А щодо рішення колегії та відповідного листа на ОДА за підписом тодішнього міністра Павленка Ю. О., який через відомий загалу наш особистий «SMS-конфлікт» спробував вплинути на керівництво області з метою мого звільнення, – вони були побудовані на недостовірних і навіть відверто алогічних даних, тому я двічі офіційно звертався до голів ОДА (Куліша В. І. та Папієва М. М.) з проханням провести відповідне службове розслідування. На жаль, службове розслідування так і не провели. Детальний аналіз тієї «атаки» Павленка Ю. О. є у відкритому доступі в інтернеті, зокрема, за цією адресою: http://wp.me/pVXg0-1Ev

Люди, які розуміються на «офіційних паперах», розуміють, що якби керівництво області сприймало спричинені хворобливими особистими амбіціями «наїзди» міністра Юрія Павленка, тоді провели би службове розслідування і, якби викладене в листі відповідало дійсності, звільнили би. А офіційна відсутність реакції – це була «м’яка мовчазна відповідь» амбіційному міністру. А усно тодішній куратор нашої сфери в ОДА Борис Баглей (заступник голови) чітко говорив: не звертай увагу на ті наклепи, твоя робота нас влаштовує, працюй далі. А звільнився я справді за власним бажанням, тому що не хотів, щоби через мене страждали інші – Павленко почав «шукати» колег з суміжних підрозділів (тоді, нагадаю, це було міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту), про що мені розповідали і знайомі працівники міністерства, і тодішні керівники «родинних» підрозділів ОДА.

Про «зміну» положень та визначення переможців

«Наділений керівником обласної організації «Партії регіонів» «особливими повноваженнями», він на власний розсуд змінює затверджені в установленому порядку положення тих чи інших змагань, самовільно проводить визначення переможців і призерів змагань та нагороджує їх, не дотримуючись спортивного принципу» (цитата із звернення)

У всіх змаганнях, які проводить Центр, визначення переможців відбувається в межах правил з відповідних видів спорту. Система розіграшу в ігрових видах затверджується суддівською колегією – залежно від кількості учасників, наявної спортивної бази та інших об’єктивних чинників. Визначення переможців і призерів за рішенням директора Центру неможливе в принципі. Тому такі «звинувачення» складно коментувати. Інформація про проведені заходи (з фото, а нерідко – і з відео) розміщуються на сторінці Центру на порталі SportBuk.com, все відбувається публічно, учасники мають можливість відкрито висловлювати там свої враження, пропозиції та побажання.

Про протест на Ветеранській волейбольній лізі

«… Нами було подано протест до головної суддівської колегії змагань (копія протесту додається), яка одразу, за підсумками розгляду, встановивши факти порушення Положення, запропонувала скасувати результат цього поєдинку, а команду-порушника покарати. Проте Г. Мазурашу, порушуючи межі своєї компетенції і норми спортивної етики, зухвало втрутився у справу, самовільно відхилив рішення суддівської колегії, залишивши результат матчу незмінним…» (цитата із звернення)

Як вже відповідали з цього приводу Семенюку Д. М. (лист Центру 23 квітня 2015 р. №30), у Положенні про проведення тих змагань було зазначено, що ветеранська ліга проводиться згідно із чинними правилами з волейболу, тобто суперечливі моменти, які стосуються ситуацій, не передбачених у Положенні, вирішуються відповідно до Регламенту змагань з волейболу в Україні в сезоні 2014-2015 рр. (затверджений виконкомом ФВУ 31 липня 2014 р.). У розділі Х Регламенту («Порядок подання протестів, апеляцій, заяв», копія додається) вказано, що протест на гру заявляється капітаном команди під час гри першому судді з правом після закінчення зустрічі підтвердити це записом у протоколі. Далі протест має подаватися у письмовій формі протягом двох годин після закінчення зустрічі і бути розглянутий в присутності суддівської бригади та представників обох команд до наступного ігрового дня. Звернення п. Семенюка Д. М. стосується матчу між командами «Буковина сервіс-центр» та ВК «Кіцмань», який відбувся у півфіналі змагань 28.03.15. А лише про намір подати протест представники команди «Буковина сервіс-центр» заявили вже після завершення фінального матчу 29.03.15, що не відповідає Регламенту. Це бачили всі учасники, судді та вболівальники, оскільки Семенюк Д. М. на очах у всіх в некоректній формі вимагав від суддів і організаторів відмінити результати змагань. Відповідно, протест суддівська колегія не розглядала. Натомість в листі до народного депутата «скаржники» посилаються на неіснуюче рішення суддівської колегії щодо згаданого протесту. Це, повторюю, підтвердив і головний арбітр змагань – суддя національної категорії Раца П. Г. (фото)

Я, як директор, втрутився в цю справу вже тоді, коли йшла підготовка до нагородження і коли Семенюк Д. М. у різкій формі «атакував» суддів. І те лише для того, щоби «знизити градус напруги», відгородити суддів від емоційних некоректних «атак» Семенюка… Бо на тих та інших змаганнях я, зазвичай, працюю в якості фотографа або відеооператора, аби забезпечити висвітлення наших заходів. Відео матчів за 3 та 1 місця звітної ветеранської ліги можна подивитися тут:

А тепер по суті цієї конфліктної ситуації. Заявка команди «Кіцмань», як я дізнався вже пізніше, справді була оформлена неналежним чином, тобто троє гравців були дописані рукою в тій заявці, яка була в наявності на місці проведення фінальної частини. Команда була допущена умовно. Не директором, а суддями, рішення яких я просто підтримав пізніше (по факту), адже належним чином оформлена заявка (із змінами у складі) була надана обласному центру «Спорт для всіх» (копія додається). Показати її Семенюку Д. М., коли він в скандальній формі порушив це питання після фінального матчу, було неможливо, оскільки заявка знаходилась (і знаходиться) в офісі центру «Спорт для всіх», а папка з іншими заявками та протоколами знаходилась тоді у гравця команди «Буковина сервіс-центр» Федоряка О. І., який допомагає Центру проводити і судити змагання з волейболу.

Якби не влаштований Семенюком скандал, я взагалі не знав би про ті «перипетії» з дописаними на місці гравцями, оскільки допуском команд та проведенням змагань займається суддівська колегія, а не директор Центру. Але не сумніваюсь, що суддів в цій ситуації я підтримав (хоч і пост-фактум) по суті вірно. Вважаю, що, навпаки, неправильно було би, якби судді проявили формалізм і не дозволили би поважним ветеранам брати участь у цьому спортивно-масовому заході лише через те, що на місці (під рукою) не було тієї заявки, де вони були заявлені належним чином (тобто з допуском лікаря).

Ключове: ніхто не заважав скаржникам звернутись з протестом після програного півфіналу, тобто з дотриманням вимог Регламенту. Тоді справа не дійшла би до цих непотрібних конфліктів. Тим більше, коли мова йде не про якісь там чемпіонати, а про оздоровчі спортивно-масові заходи, якими займається наш Центр. Для мене абсолютно неважливо, хто які медалі чи грамоти виграє – для нашої організації особливо актуальне олімпійське гасло: «Головне не перемога, а участь». А «перемога будь-якою ціною» (тим більше, ціною скандалів) абсолютно не відповідає духу і суті спортивно-масових заходів, які організовує «Спорт для всіх».

Про робоче місце і комерційні структури

«До всієї абсурдності ситуації варто додати, що і Б. Вітовський особисто протягом декількох тижнів не міг знайти славного директора Центру на його робочому місці. Напевно, у Г. Мазурашу є більш важливі справи у приватних комерційних структурах, де він паралельно активно «працює», а ОЦФЗН «Спорт для всіх» до кола його пріоритетів не входить…» (цитата із звернення)

Основне робоче місце директора та двох працівників Центру (крім бухгалтера) – це організації, з якими слід домовлятися про підтримку або спільне проведення спортивно-масових заходів, а також спортивні майданчики за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення, де організовується оздоровча робота серед населення, що є основним пріоритетом в діяльності Центру. Коли є необхідність, керівник і працівники Центру перебувають у фіксований час в орендованому Центром офісі (в чердачному приміщенні над Управлінням молоді та спорту по вул. Університетській, 50), у т.ч. за вказівкою керівництва Управління (коли перебування в офісі має практичне значення для виконання функцій Центру). Керівники Управління можуть не знайти директора протягом не тижнів, а годин – наприклад, під час перебування поза зоною мобільного зв’язку під час відряджень за межі міста.

Останньою комерційною структурою, в якій я працював, була редакція газети «Молодий буковинець», з якої у квітні 2005 р. перейшов на роботу в ОДА. У жодних комерційних проектах більше участі не брав і не беру. Інформаційною діяльністю в сфері фізичної культури і спорту (SportBuk.com) займаюсь на громадських засадах, виконуючи попутно в т.ч. і пропагандистські функції Центру.

Про дитячі іграшки та призи

«… Як виявилось, у 2014 році ОЦФЗН «Спорт для всіх» отримав ч ерез Всеукраїнський центр ФЗН «Спорт для всіх» спортивний інвентар та призи для дітей шкіл-інтернатів, але до цього часу ці матеріальні цінності дітям не були передані. У традиційній для себе аферистській манері, Г. Мазурашу, шляхом підробки наших підписів на фіктивних актах, оформив їх «симулятивне вручення» дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківської опіки. Ми так роузімємо, що інвентар і призи цей горе-директор використав у власних цілях» (цитата із звернення)

Вказані «скаржниками» матеріальні цінності Всеукраїнський центр (очевидно, через затримки з казначейськими проплатами) придбав і передав в Чернівці частинами та із значною затримкою. Використати їх в останні дні 2014 р. планово для вручення учасникам «Веселих стартів» серед дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки було неможливо і через «передноворічні особливості», і через відсутність у Чернівцях титулованого богатиря Костянтина Ільїна, який традиційно бере участь у цих заходах в якості почесного гостя (саме з ним ми домовились і цього разу про участь у цих заходах, але він перебував спочатку на змаганнях, а потім – на зборі та змаганнях за кордоном). На усне прохання представників Всеукраїнського центру (для закриття фінансового року) працівником нашого Центру справді були оформлені наперед акти (які я затвердив), про що волонтери, які розписалися, були попереджені – що це формальна необхідність, а практично іграшки та призи будуть вручені дітям вже під час проведення заходів. Те формальне порушення було зафіксовано співробітником УДСБЕЗ УМВС України в Чернівецькій області (він проводив перевірку за дорученням відповідного центрального органу, який розслідував «можливі факти розтрати службовими особами Всеукраїнського центру ФЗН «Спорт для всіх» бюджетних коштів»). У зв’язку з цим ті матеріальні цінності були вилучені і досі знаходяться у слідчих (документ про вилучення додається), а після повернення будуть вручені учасникам «Веселих стартів», як і планувалось.

Акцентую увагу, що використати ті матеріальні цінності в інших цілях, крім прямого призначення, на базі тих переданих у Всеукраїнський центр актів взагалі нереально – вони можуть бути вручені лише на офіційних заходах, наказів про проведення яких ще не було. Накази будуть оформлені після повернення матеріальних цінностей і перед проведенням відповідних заходів.

Тобто і теза «скаржників» про те, що інвентар і призи директор використав у власних цілях, є відвертим наклепом.

Про підписи

У листі до народного депутата «скаржники» вказують про якусь там підробку їх підписів. По-перше, «їх підписів» в тих актах навіть теоретично не могло бути, оскільки там може фігурувати лише один Федоряк О. І., який регулярно бере участь у суддівстві змагань (у т.ч. в якості головного судді) і отримує за це кошти на харчування. Його підпис ніхто не підробляв (це нехай встановлюють відповідні компетентні органи).

Водночас, під час проведення змагань з волейболу в рамках «Петрівського ярмарку» 12.07.2015 р. двоє з трьох опитаних підписантів листа (Макаренко В. Д. та Кривенчук О. М.) заявили, що не підписували цього листа до народного депутата, а Комаров В. зазначив, що, можливо, підписував, але не читав і не знає зміст листа. Можливо, народний депутат посприяє проведенню розслідування на предмет ідентифікації підписів людей, які ніби підтримали відповідне звернення?

Чи, може, варто мені звернутися до суду з позовом щодо захисту честі і гідності? Адже за кількістю брехні на квадратний сантиметр паперу скаржники склали серйозну конкуренцію згаданому вище наклепу тодішнього міністра, а нині депутата від «Опозиційного блоку» Павленка Ю. О.

Як я вже не раз говорив після цього «волейбольного скандалу», пропоную обговорити проблеми щодо організації та проведення змагань з волейболу обласним центром «Спорт для всіх» за останні 10 років в широкому колі фахівців та любителів цього популярного виду спорту – за участю «скаржників» та інших зацікавлених осіб, і в присутності преси. Нехай би і пан народний депутат (або його помічник) та/або представники Міністерства молоді та спорту послухали дискусію в середині волейбольної громади. Упевнений, вони там зрозуміють і справжню ціну цього «звернення», на яке стільки людей мусять витрачати свій час, замість того, щоби займатися більш корисними для суспільства речами. Чи, може, достатньо прочитати уважно ще раз розміщену вище заочну відповідь скаржникам від супер авторитетного Петра Григоровича Раци?..

З повагою, Георгій МАЗУРАШУ,
директор обласного центру «Спорт для всіх»

***

Відео: Ветеранська волейбольна ліга 2015 («медальні» матчі)

***

Павленко займається “беспределом”, проти якого ніби-то “боровся”

***