Микола Лабовський: Мені пропонували виступати за Австрію

10

2012-й рік — олімпійський, і ми вирішили задати символічно 12 запитань представникам олімпійської надії Буковини. Розпочнемо цикл інтрев’ю з нашого титулованого стаєра — Миколи Лабовського.

З прицілом на Лондон 2012: Микола Лабовський

 

1. Як ти потрапив у легку атлетику?

Ну-у, як потрапив… В 2000 році виступав за район. Скажімо так, були змагання такі «Чемпіонат області серед допризовної молоді». Проводилися як шестиборство. І я 2000м, без тренувань тоді ще, пробіг за 6 хвилин, а точніше 5:59,9. Пам’ятаю, я тоді був третім. Виграв Віталій Рибак, другим був Саша Величко, ну і я третій. Пізніше вступив до училища і там, коли вже навчався в училищі, була одна викладачка, яка раніше тренувалася у Тищука Дениса Ілліча, ну і він мене знайшов через неї. Запросив на тренування, а я тільки через два тижні надумав прийти. Прийшов, спробував. Через місяць тренувань пробіг «півторачку» за 4:11,0 і за сім місяців я виконав розряд КМС.

2. А скільки тобі було років тоді?

18, рівно 18 років. У мене тоді День Народження був і в той же день пробіг по КМСУ.

3. Коли ти почав тренуватися, може, були в тебе кумири, люди на кого рівнявся, за ким тягнувся?

Ні, ніколи нікого не виділяв і ні за ким не тягнувся, не звеличував нікого, адже людина — це просто людина. Не створював собі кумира. Повага до сильних, природно, була і є. Але, як говориться в Біблії — «Не сотвори собі кумира». Адже сильний суперник все така ж людина, як і я. Він у мене сьогодні виграє, не біда, я потренуються і завтра виграю у нього. Адже ми однакові — всі люди.

Тріумфальне повернення після травми

4. Вперше ти виконав КМС в 18. Які були відчуття, враження?

О, емоції тоді були най-найяскравіші. Звичайно, і День Народження, і КМС набіг. Чесно кажучи, навіть от коли Майстра спорту і «міжнародника» виконав не було таких емоцій. А КМС був самий-самий особливий, досі спогади приємні залишилися.

5. Чи є щось або хтось, хто на тебе сильно вплинув в спорті?

Просто завзятість. У будь-якій справі завзятість. Ось починаю якусь роботу, і я упрусь, але щоб довести до кінця, щоб завершити розпочате. Я така людина, що все роблю по-своєму, так як я цього хочу і тому особливо ніхто не вплинув. Я не люблю, коли мною керують.

Срібна нагорода Кубка Європи 2011

6. Чому саме легка атлетика, а не бокс? Яким ти захоплювався і любиш до цих пір.

Я займався в один час і легкою, і боксом. Але в легкій атлетиці почло все складатися, і не було сенсу розпорошуватися. Треба вибрати щось одне і займатися тим, що вибрав, щоб досягти максимального результату.

7. А яка твоя улюблена дистанція? Адже КМС ти виконав на 800м, а майстри на 1500м, а звання майстра спорту міжнародного класу заслужив на 3000м. Різнобій.

Так, КМС я виконав на 800м, я тоді пробіг 1:54,15. КМС в той час був 1:54,50. Це я набіг на змаганнях присвячених Міжнародному дню легкої атлетики в Одесі. Там ще й електроніка була. Але все-таки я більше звик до «півторачки». Скільки я її не бігав, але все одно ця дистанція мені якось ближче. Я ж і на Чемпіонаті світу виступав на цій дистанції, і кілька разів Чемпіоном Україні ставав саме на дистанції 1500м.

8. Що тебе надихає в спорті, що допомагає тобі психологічно долати перешкоди?

Що саме надихає і тримає, так це сама мета, заради чого тренуєшся. Ця мета — потрапляння на Олімпійські Ігри. Хоча б бути учасником Олімпійських Ігор. Ось це — моя мрія. А психологічно, знаєш, я ніколи не приходив до когось, щоб поскаржитися, я завжди все через себе проносив. А зараз дружина, вона підтримує і допомагає. І самий головний стимул — це мій малюк. Це найважливіше і найголовніше в моєму житті.

Був період коли травми тягнулися і тягнулися, вони вже заколивали мене. Почалося це все  на початку 2008 року. І я в 2009 році зважився на операцію, бо вже набридло. Я подумав — «Або пан, або пропав». Буду бігати — значить буду, а ні — значить ні. У мене був ахіллобурсіт, хронічне запалення ахіллового сухожилля. Підтримували мене в той час друзі та рідні. Після операції не міг бігати, але я намагався ходити по 5 км в день, багато плавав, ходив у тренажерний зал. Сам себе змушував через біль, навіть і хотілося руху. Адже звикаєш до такого режиму, щоб серце калатало, щоб тіло працювало, а тоді енергії купа було і виплеснути не було як окрім такими методами.

10. Ваня Гешко. Він, коли ти тільки починав, вражав і був дуже явним лідером, як-не-як 3:30,33. Ти тоді піднімався до своїх високих результатів, і ти, і інші хлопці були в його тіні. Він зараз через травми випав з обойми. Як ви зараз? Вам важче стало, так як зник той за ким тягнутися або, навпаки, вам стало “легше дихати”?

Я вважаю, що коли є лідер, то є потужніші результати. “Підтягується” багато хлопців за рахунок того, що там є тактична боротьба, є швидкі забіги і, відповідно, покращуються результати у всіх хлопців. А коли зникає такий явний лідер, то й результати у всіх падають потихеньку. Повинна бути така людина, тому що так цікавіше. З невисокими результатами легше на нашому всеукраїнському рівні бігти, а на Європі або на Світі це вже не той рівень результатів. Краще звикати до важкого тут, ніж приїжджати на солідні змагання і бути в хвості.

У мене все життя до сьогоднішнього моменту склалася так, що я нічого не хочу міняти. Колись, ще за молоді до мене підходив тренер збірної Австрії з витривалості і пропонував виступати за них, може над цим моментом я б ще задумався, та це з того, що стосується спорту. Але тоді я б міг виїхати до Австрії, і зараз у мене все було б по-іншому. А сьогодні я щасливий та задоволений своїм життям, ні про що не шкодую і нічого не хотів би змінювати.

12. Олімпіада 2012. Твої думки з цього приводу. Якими очима ти дивишся на Лондон?Очима глядача або спортсмена, який зробить все від нього залежне, щоб там бути?

Звичайно ж, очима спортсмена. Я буду робити все від мене залежне, щоб отримати ліцензію. На Олімпіаду хочу відібратися на 1500м. Є суперники, звичайно. Орієнтуємося на норматив В, хочеться А. Але, найголовніше, щоб не було травм, тоді все вийде.

12+1^). Що побажаєш початківцям-спортсменам?

Прагнення, щоб була мета до чого йти. Найголовніше — здоров’я і щоб без травм. Якщо, не приведи Господи, трапиться травма, то зціпити зуби і перетерпіти, все буде нормально. Бог все бачить і допоможе тим, хто старається.

flab.cv.ua

Лабовський Микола Миколайович

Дата народження: 04.05.1983

Особисті рекорди:

Вид
Результат
Місто
Дата
800м 1:51.28 Донецьк (UKR) 07.05.2005
1500м 3:39.13 Київ (UKR) 21.07.2006
1500м в прим. 3:45.53 Запоріжжя (UKR) 30.01.2010
2000м 5:07.30 Істамбул (TUR) 05.06.2005
3000м 7:51.93 Ялта (UKR) 28.05.2010
3000м в прим. 8:04.53 Суми (UKR) 16.02.2011
5000м 13:49.89 Донецьк (UKR) 04.08.2011

Leave A Reply

Your email address will not be published.