Майже всі мас-медіа, подаючи інформацію про дискваліфікацію зіркової буковинської бігунки Наталки Лупу, «забули» вказати, що ВСІ її переможні та медальні виступи на європейських та світових змаганнях залишаються чинними (!), і не стали розбиратися з причинами, бо ж вони не дуже вписуються у «сенсаційність», за якою женуться ЗМІ…
Цікаво, що деякі видання і телеканали (звісно, дуже «патріотичні») не повідомляли про тріумфальні виступи
буковинської бігунки (а всі ці успіхи, наголошуємо, залишаються чинними!), зате поспішили «посмакувати» дискваліфікацією Наталії Лупу, залишивши без уваги ключові деталі… «Професійно», правда?..
Чому «журналісти під допінгом»? Тому що з ймовірністю 99,9% можна стверджувати, що і журналісти, які висвітлюють «допінгові скандали», теж періодично або регулярно застосовують заборонені препарати. Наприклад, прості краплі від нежиті (нафтизин, галазолін, «дляніс» і т.п.) містять заборонений ефедрин.
Чи всі журналісти, які «смакували» дискваліфікацією Наталки Лупу, мають бодай елементарні поняття про допінг? Про те, наскільки багато тих заборонених препаратів, якими вони бувають, від чого, для чого, які лікувальні властивості мають деякі з них і т.п.? А чи знають ці «фахівці», що, приміром, є спортсмени, які, за станом здоров’я, отримують офіційний дозвіл застосовувати ті чи інші заборонені препарати? І що Наталії, яка давно має проблеми з серцем, теж пропонували спробувати отримати погодження від антидопінгової служби на прийом того Мілдроната та інших препаратів з дійовою речовиною мельдоній, який заборонений з 2017 р.
Спробуємо по порядку…
Через проблеми з серцем Лупу не платили стипендію в збірній…
У 2008 р. на той час вже переможниця Європейського Олімпійського юнацького фестивалю та чемпіонка Європи серед юніорок Наталія Лупу залишилась без стипендії (зарплати), як спортсмен-інструктор збірної команди України, оскільки фізкультурні диспансери не ставили їй допуск до змагань через проблеми із серцем. Чи багато ЗМІ (або журналістів), які тепер з таким ентузіазмом кинулися некоректно подавати інформацію про дискваліфікацію Лупу, тоді обурювались публічно тій несправедливості? Та ніби не було…
З того часу допуск до змагань Наталії давали лише після обстежень в кардіоцентрі та відповідного підпису професора кардіології. І серцеві препарати, у т.ч. Мілдронат (який пізніше, ставши офіційно «допінгом», призвів до неприємностей), відтоді їй почали призначати.
Таких випробувань нікому не побажаєш…
Чи багато журналістів переймалися, коли молодша сестричка Наталки Лупу потрапила в аварію і опинилась у важкому стані в лікарні? Між тим, саме Наталка, великою мірою, «витягувала» її лікування та відновлення… Якимось фантастичним чином поєднуючи тренування та успішні виступи на високому рівні та догляд за сестричкою…
У 2014 р. титулована буковинська бігунка вже мала проблеми з антидопінговою службою – її відсторонили від участі в змаганнях на 9 місяців через те, що не вказала було у відповідній формі один з призначених лікарями препаратів. Правда, це залишилось практично «непоміченим», оскільки в той же час сестра Наталки – Анастасія, на жаль, зазнала важкої травми хребта на тренуванні, тож старша сестра на якийсь час припинила тренуватися і спрямувала всі зусилля на порятунок і допомогу Насті, яка перенесла декілька складних операцій і, до слова, досі залишається в інвалідному візку…
Багато тоді журналістів (ЗМІ) кинулись на допомогу чемпіонці? Щось «не густо» було в пресі прохань підтримати Наталку Лупу з сестричкою в цей важкий період…
Першу «мельдонієву атаку» Наталка «відбила»
Коли на початку олімпійського сезону 2016 Наталку Лупу хотіли дискваліфікувати через мельдоній, теж багато хто поспішив «висмоктувати з пальця сенсацію». Але спортсменка надала антидопінговій службі офіційно перекладені медичні документи (з 2008 р., де були і записи про призначений лікарями Мілдронат) і, зрештою, довела свою правоту – всі претензії були зняті (хоч і пропустила Чемпіонат світу через цю тяганину) і вона змогла продовжити виступи. Тоді ж, до слова, і пропонували їй спробувати отримати спеціальний дозвіл на прийом тих серцевих препаратів. Але ті бюрократичні процедури довгі й непрості, тому Наталія не стала витрачати на це час і зусилля.
Дискваліфікація 2017 не лише не заважає, а й може… принести користь
Після Олімпійських ігор 2016 р. Наталія Лупу вирішила завершити кар’єру, у т.ч. через проблеми зі здоров’ям (хоча насправді в кардіоцентрі рекомендували закінчувати з великим спортом ще після олімпійського Лондону-2012) та бажанням стати мамою. На жаль, перша вагітність виявилась невдалою – Наталка , наскільки відомо, втратила дитину (вплинули резуси її та чоловіка), тепер проходить відповідний курс лікування.
І ось тепер стало відомо, що Наталію Лупу дискваліфікували на 8 років. УТ-1 припустив, що пов’язано це з тим же мельдонієм, Наталка це не заперечила. Але цього разу вона не збирається нічого нікому доводити, бо немає жодного сенсу витрачати час, зусилля і ресурси, коли дискваліфікація не торкається здобутих медалей, а далі вона й так не збиралась виступати (бо ж закінчила кар’єру). У Наталі тепер інші життєві клопоти.
До слова, термін дискваліфікації, після отримання відповідних документів від Антидопінгової служби, пропонує (або погоджує) національна федерація. І це показове суворе покарання може, певною мірою, допомогти отримати м’якший вердикт щодо інших українських спортсменів, які мають проблеми з тим же мельдонієм або іншими забороненими препаратами, і які хочуть продовжити кар’єру.
А як щодо поваги до спортсменки, на честь якої не раз піднімали Прапор і грали Гімн Держави?
Висловлюючи нерозуміння щодо некоректної подачі багатьма ЗМІ інформації про дискваліфікацію Наталії Лупу, Чернівецька обласна федерація легкої атлетики закликала журналістів мати елементарну повагу до спортсменки, на честь успіхів якої неодноразово грали Гімн і піднімали Прапор України (і, ще раз наголошуємо, жоден з тих успіхів антидопінгова служба не поставила під сумнів). І нагадала найуспішніші виступи Наталки: 2003 р. – 1 місце на Європейському Олімпійському Юнацькому фестивалі на дистанції 1500 м (Париж, Франція); 2005 рік – 1 місце на юніорському Чемпіонаті Європи на дистанції 800 м (Каунас, Литва), 3 місце на юніорському Чемпіонаті Європи в естафеті 4х400 м (Каунас, Литва); 2006 рік – 4 місце на юніорському Чемпіонаті світу на 800 м (Пекін, Китай); 2008 рік – виконала норматив майстра спорту міжнародного класу на 800 м (Київ, 3.07.2008, Чемпіонат України, 2.00,96); 2009 рік – 2 місце на молодіжному Чемпіонаті Європи U-23 на 800 м (Каунас, Литва); 2010 рік – вперше вибігла з 2-х хвилин – 1.59,59 (Кубок України, Ялта), 1 місце на Командному Чемпіонаті Європи на 800 м (Берген, Норвегія); 2011 р. – вперше виконала олімпійський норматив на 800 м (Кубок України в м. Ялта, 1.59,12 – третій результат сезону в світі); 2012 р. – 2 місце на Чемпіонаті світу в приміщенні (Туреччина, 11.03.12 р., 1.59,67), півфіналістка Олімпійських ігор в Лондоні; 2013 р. – 1 місце на Чемпіонаті Європи в приміщенні (Швеція); 2015 р. – 3 місце на Чемпіонаті Європи в приміщенні на дистанції 800 м (Чехія)…
За роки виступів на найвищому рівні Наталія здала не один десяток тих допінг-проб, у т.ч. до, під час і після медальних виступів на чемпіонатах Європи та світу, і всі вони були ЧИСТИМИ!
То як – «ганьба»?.. (як дозволяли собі писати публічно деякі журналісти)…
Спортсмени топ-рівня, як відомо, мусять постійно повідомляти Антидопінгову службу про місце перебування та переїзди. І до Івана Гешка, і до Наталки Лупу, як спортсменів світового рівня, неодноразово ті «допінг-агенти» навідувались навіть додому, аби брати проби. Іноді це використовували і як елемент «спортивної боротьби». Згадаймо як, наприклад, у того ж Гешка на Євро-2015 в Іспанії тричі за одні змагання брали допінг-пробу, бо він був головним конкурентом іспанських стаєрів, які дуже хотіли вдома тріумфувати. Але не допомогло, «не вибило з колії» це Івана – тріумфував у Мадриді він! Аналогічно і Наталку не раз намагались «вибити з сідла» цими «зайвими» допінг-пробами. Але нічого не вийшло, тому вона залишається віце-чемпіонкою світу, неодноразовою чемпіонкою Європи! І переможницею у справі з мельдонієм 2016 р.;) І це головне. А цією дискваліфікацією після завершення кар’єри нехай тішаться «доброзичливці», заздрісники і невдахи, які на більше просто не спроможні…
Відео деяких успішних виступів Наталки Лупу можна переглянути тут (перейти за посиланням).
А ось позиція обласної федерації легкої атлетики (якою чомусь теж не схотіли поцікавитися «полювальники за сенсаціями»):
http://flab.cv.ua/z-diskvalifikaci%D1%97-lupu-darma-zrobili-sensaciyu/
***
Деяка цікава інформація про допінг та те, що таким вважають.
Трохи з історії допінгу та боротьби проти нього
«Чистим» в сенсі чистоти від застосування препаратів, у т.ч. тих, які ми тепер називаємо допінгом, за великим рахунком, спорт не був ніколи. І, власне, ці препарати та їх дія – достатньо різні, як і реальні причини застосування…
Люди, які «не в темі», нерідко думають, що допінг – це якась магічна пігулка або чарівний укол, який підносить на п’єдестал або автоматично покращує результат.
Далеким натяком на це можна вважати психостимулятори (які «підштовхують на подвиги», допомагають мобілізувати сили) та анаболіки (це вже стосується більше культуризму та подібних напрямків, де нарощують м’язи). І то без важкої праці, виснажливих тренувань ні про які «магічні досягнення» не може йти мова.
Але найчастіше ті препарати, які, ставши забороненими, входять в поняття допінг, покликані допомогти організму швидше і якісніше відновитися після тренувальних навантажень десь на межі людських можливостей. Іншими словами, приміром, одне жорстке тренування на тиждень на рівні чемпіона світу може зробити і витримати і спортсмен рівня «рядового» майстра спорту. Але для того, щоби конкурувати на вищому рівні, таких жорстких тренувань треба провести в тиждень 3-4, а то й всі 5-6 (залежно від методики тренувань). І ось тут постає питання, як відновитися швидше, щоби через день або наступного дня змогти знову прийняти на себе такі високі навантаження. Тож якісне і швидше відновлення – одна з найактуальніших проблем для спортсменів високого класу. І одними масажами і саунами (та іншими подібними більш доступними методами відновлення) тут не обійтися.
«Приймають допінг всі – попадаються лише бідні»
Цей вислів, звичайно, не стосується в абсолюті всіх. Проте достатньо близький до реальності, коли мова йде про спорт вищих досягнень міжнародного рівня. Вигравати у сучасному спорті, не вдаючись до допомоги медицини, практично неможливо. Аби допомагати організму швидше відновлюватися після наднавантажень, треба користуватися якісними відновлювальними препаратами. І це не допінг, а вітаміни і мінерали, які розширюють можливості людського організму. Але коштують вони зовсім немало. І далеко не кожен спортсмен (особливо з таких небагатих країн, як наша) може собі це дозволити. Як відомо з відкритих джерел, «програма підводки» до змагань, скажімо, біатлоніста коштує не менше 5 тисяч доларів. «Бідніший варіант» (для циклічних видів спорту) з мінімальним ризиком наразитися на позитивну допінг-пробу обійдеться приблизно в доларів 500 в місяць. Багато спортсменів у нас можуть собі таке дозволити? Запитання риторичне.
Відповідно спортсмени зі скромнішими фінансовими можливостями, зазвичай, застосовують «всяке-різне» – із значно більшим ризиком прийняти і препарати, які містять заборонені речовини (подивіться нижче «Заборонений список» і спробуйте елементарно поставити себе на місце спортсмена та й розібратися, що можна, а що не можна приймати – треба ж знати, що саме треба вашому організму для якісного відновлення і чи не входить до складу того чи іншого препарату щось із забороненого, а в забороненій зоні, загалом, тисячі препаратів, за десяток тисяч). Плюс лабораторні можливості виявити в організмі спортсмена заборонену речовину вдома у бідних країн значно скромніші. Звідси і вислів: «Приймають допінг всі – попадаються лише бідні»…
А хтось «йде на крок попереду»…
Потужні «спортивні держави», як відомо, не так часто фігурують у допінг-скандалах. І великих секретів тут немає. Вони просто «йдуть на крок попереду». Цілі сучасні лабораторії працюють над розробкою нових засобів відновлення і стимулювання, якими певний період спортсмени спокійно користуються – до включення у список заборонених. Так само потужно вони працюють в напрямку приховування слідів прийому офіційно забороненого. Має місце певна боротьба між методиками виявлення допінгу та приховування його застосування.
«Спортивні держави» мусять мати антидопінгові центри. Як зазначають фахівці, приставка «анти» тут іноді є умовністю. Тобто ці центри, з одного боку, працюють над удосконаленням методик застосування заборонених субстанцій (аби не попадались). З іншого – мають попереджати можливі позитивні проби на міжнародній арені. Можете поцікавитися, чи часто відбуваються дискваліфікації за наслідками допінг-проб, взятих своїми лабораторіями на національних змаганнях? Звісно, ні. Чи це означає, що тих позитивних допінг-проб не буває на внутрішніх стартах? Також ні, звісно. Але коли таке трапляється, як правило, спортсмени просто найближчим часом не виходять на міжнародну арену. Якщо немає достовірних відомостей про якісь травми або інші серйозні життєві проблеми, а хтось несподівано не їде на якісь відповідальні міжнародні старти, це частіше і означає, що була внутрішня позитивна допінг-проба. Значить, треба корегувати фармакологічний супровід.
Цікавими у цьому контексті є слова олімпійського чемпіона Мюнхена-1972 у марафонському бігу Френка Шортера (США), який на запитання, чи буде виступати на Олімпіаді-1976, відповів: «Буду… Якщо знайду хорошого фармаколога».
Ще трохи і допінг-інтрига буде вище інтриги спортивної?
Заборонений список, як відомо, з кожним роком розширюється. І чим більший цей список, тим дорожчим є допінг-тест. Розширення списку змушує лабораторії обновляти апаратуру. Це на руку, передусім, виробникам тієї ж дорогущої апаратури для допінг-лабораторій. Вартість однієї більш-менш оснащеної лабораторії сягає десятків мільйонів доларів. У підсумку на деяких великих змаганнях вартісна складова допінг-контролю вища, ніж інші організаційні витрати.
Боротьба між тими, хто виготовляє нові види допінгу, і борцями з допінгом призводить до того, що тепер чи не головною інтригою на змаганнях стає фармакологічна інтрига. Відповідно, ми маємо все більше вболівальників і журналістів, які чекають більше не самих змагань, а результатів допінг-контролю, і які насолоджуються не стільки самою спортивною складовою, як супутніми допінг-скандалами…
Звісно, неоднозначну реакцію у спортивному світі викликає вже достатньо масова практика позбавлення тих чи інших спортсменів медалей через багато років. Так, для тих, які на змаганнях «не дотягнули», а внаслідок чиєїсь дискваліфікації піднялися на п’єдестал або змінили медаль на вищого ґатунку, – це радість. Але частіше у світі спорту ці «переписування результатів змагань» викликають негативну реакцію. І вже жартують, що Антидопінгова служба може заснувати якусь умовну «Церемонію перенагороджування», яка кожного року змінюватиме список переможців та призерів Олімпійських ігор та інших великих змагань і може «переплюнути» за увагою до себе самі основні спортивні дії. Нонсенс, але до цього йде:)
Як можна легально приймати допінг
Найбільш масово практика легального застосування заборонених препаратів пов’язана з астмою і біатлоном. У перших рядах тут – норвезькі біатлоністи, у т.ч. зірковий Оле-Ейнар Бьорндален, який, відповідно до медичних записів, хворий на астму. І, відповідно, приймають вони проти астматичні препарати, які розширюють бронхи та дихальні шляхи, що дозволяє легше дихати, а отже і швидше бігати… Не обов’язково, що всі спортсмени-астматики – «хитруни», які просто в такий спосіб отримують дозвіл застосовувати заборонені препарати. Тим більше, що мова не лише про «класичну астму», а й про «астму спортивну» (астма фізичного навантаження, яка виникає при навантаженні на холодному повітрі), діагноз цей треба підтверджувати, проходити різні обстеження і тести (тобто кожен не може запросто записати себе в астматики). Не так просто отримати ті дозволи на застосування заборонених препаратів. Але й виключати можливі хитрощі у цьому напрямку теж не варто.
Відомі і представники інших видів спорту, які хворіли астмою і добивались великих успіхів. Американський плавець Томас Долан (15.09.1975) – володар двох золотих і срібної медалі Олімпійських ігор, дворазовий чемпіон світу, рекордсмен світу на 400 м комплексним плаванням – всю кар’єру боровся з важкою формою бронхіальної астми. Ще один приклад хворої на астму в плаванні – британка Ребекка Едлінгтон (17.02.1989) – володарка двох золотих та двох бронзових олімпійських нагород. А американська плавчиха Ненсі Хогсхед, яка на Олімпіаді-1984 здобула три золоті (у т.ч. 2 в естафетах) та одну срібну медаль, дізналась про цю хворобу лише після цих здобутих нагород. На 200 м батерфляєм вона посіла 4 місце, ледве дотягнувши до фінішу. І тоді лікарі поставили невтішний діагноз – бронхіальна астма. Надалі вона вже приймала бронхорозширюючі препарати.
Були і «астматичні» дискваліфікації у плаванні. В олімпійському Мюнхені-1972 американський плавець-астматик Ріка Де Монта був позбавлений «золота» за застосування ліків від астми, які містили заборонений епінефрин (адреналін).
Серед найбільш відомих біатлоністів-астматиків (крім названого Бьорндалена) – титулована шведка Магдалена Форсберг (25.07.1967, бронзова призерка Олімпіади, успішніше виступала на Кубках і чемпіонатах світу), француженка Корін Ніогре (20.11.1972, чемпіонка і бронзова призерка Олімпійських ігор), норвежка Маріт Бьорген (21.03.1980, володарка 3 золотих, срібної та бронзової олімпійських нагород Ванкувера-2010), норвежець Тур Арне Хетланн (12.01.1974, чемпіон і срібний призер Олімпійських ігор) і т.д.
Експерименти над собою…
Медична комісія МОК була заснована у 1967 році. Тоді ж був затверджений перший список заборонених препаратів і введений обов’язковий допінг-контроль на міжнародних змаганнях. Дебют медичної комісії МОК відбувся у 1968 р. на Олімпійських іграх в Греноблі (зимові) та Мехіко (літні). Але різноманітні препарати задля відновлення після навантажень та досягнення кращих результатів спортсмени приймали і до, і після запровадження допінг-контролю.
У відкритих джерелах зазначається, що вже на перших Олімпійських іграх сучасності 1896 р. спортсмени володіли широким арсеналом фармакологічних засобів, від кодеїна до стрихніна (який в «навколо смертельних» дозах є потужним стимулятором). В той час атлети частіше «всліпу» ставили на собі експерименти, з відповідними ризиками. На Олімпіаді-1904 американця Томаса Хікса, який виграв марафон, «відкачували» четверо лікарів після прийому бренді з додаванням кокаїну і стрихніну в якості стимулятора. «Відкачали» і вручили золоту медаль:)
Початком сучасної ери допінгу називають 1935 рік, коли був створений ін’єкційний тестостерон. Спочатку його використовували нацистські лікарі для підвищення агресивності у солдат, а далі він увійшов в спорт, разом з німецькими спортсменами на Олімпійських іграх в Берліні-1936. Активно застосовували його і у підготовці радянських спортсменів до Ігор-1952, де команда СРСР виступила неочікувано для багатьох дуже вдало. Щоправда, тоді ж виявили, що у того «чарівного препарату» були й серйозні побочні дії. Але це вже трішки інша тема…
Смертельний допінг…
Як і більшість «звичайних ліків», заборонені препарати у надмірних дозах можуть призвести до плачевних наслідків аж до летальних…
Із застосуванням амфетамінів пов’язують смерті велосипедистів на Тур де Франс та в олімпійському Римі-1960. Ось деякі зафіксовані смертельні випадки:
1886 р. – англійський велогонщик Девід Лінтон помер на змаганнях у Франції через надмірну дозу кокаїну з героїном;
1912 р. – на Олімпійських іграх в Стокгольмі помер марафонець від передозировки наркотичним препаратом;
1960 р. – під час велогонки померли велогонщики Кнуд Йєнсен і Дік Ховард (застосування амфетамінів)
1967 р. – під час велогонки Тур де Франс помер від передозировки амфетаминів Томмі Сімпсон;
1983 р. – помер ватерполіст Біллі Ілвісакер (кокаїн);
1986 р. – за наслідками зловживання кокаїном помер американський баскетболіст Лео Байєс;
1987 р. – померли футболіст Дон Роджерс (зловживаня кокаїном), багатоборець Беджит Дрессел (анаболичні стероїди), культурист Девід Синг (анаболичні стероїди)…
У 1998 р. спортивний світ потрясла новина про смерть американської бігунки, олімпійської чемпіонки на 100 і 200 м, рекордсменки світу Флоренс Гриффітс-Джойнер. На допінгу вона не попадалась жодного разу. Її рекорд, встановлений в олімпійському Сеулі-1988 на дистанції 100 м (10,49), досі залишається непобитим. Фахівці зазначають, що без додаткових стимуляторів такий результат показати було неможливо. Також згадують, що про завершення кар’єри Гріффіт-Джойнер оголосила одразу після того, як МОК зробив жорсткішими правила проходження допінг-контролю. Але це лише припущення…
ЗАБОРОНЕНИЙ СПИСОК 2017
А тепер «домашнє завдання» для журналістів, які полюбляють «допінгові сенсації», не дуже розбираючись, чи то справді «сенсації»:) Передивіться цей Заборонений список і спробуйте знайти з десяток відновлювальних препаратів, до складу яких не входять заборонені речовини:) Можливо, хтось навіть зможе дати якісь цінні поради нашим спортсменам – як якісно відновлюватися після надважких тренувань, боротися за нагороди на найвищому міжнародному рівні і при цьому не ризикувати отримати позитивну допінг-пробу.
До слова, цим «фахівцям» варто би знати також про інші ризики, пов’язані з «навколо спортивною» нечесною боротьбою. Близькі до спорту вищих досягнень знають, що конкуренти іноді можуть і чогось «підсипати» або «намішати». Тому, приміром, спортсмени екстра-класу навіть просту воду після того, як відкривають, не допивають, якщо пляшка перебувала навіть якісь секунди поза контролем…
Зате легко звинувачувати, правда?..:)
Офіційний текст Забороненого списку підготовлений ВАДА і опублікований англійською і французькою мовами. У випадку розбіжностей між англійською і французькою версіями, перевага надається англійській версії.
Український переклад здійснено Національним антидопінговим центром та надається виключно з інформаційною метою.
Список набував чинності з 1 січня 2017
РЕЧОВИНИ ТА МЕТОДИ, ЯКІ ЗАБОРОНЕНІ ПОСТІЙНО
(В ЗМАГАЛЬНИЙ ТА В ПОЗАЗМАГАЛЬНИЙ ПЕРІОДИ)
Відповідно до статті 4.2.2 Всесвітнього антидопінгового кодексу, всі заборонені речовини
повинні вважатися «Особливими речовинами», окрім речовин класів S1, S2, S.4.4, S4.5, S6.A
та заборонених методів М1, М2 та М3.
ЗАБОРОНЕНІ РЕЧОВИНИ
S0. НЕЗАТВЕРДЖЕНІ РЕЧОВИНИ
Будь-які фармакологічні речовини, не включені до жодного розділу Списку і в даний час не
затверджені жодним органом державного регулювання в галузі охорони здоров’я до
використання як терапевтичний засіб у людей (наприклад, ліки, що перебувають в стадії
доклінічних або клінічних випробувань, або ліки, ліцензія на які була відкликана,
„дизайнерські” препарати, медичні препарати, дозволені тільки для ветеринарного
використання), заборонені до використання постійно.
S1. АНАБОЛІЧНІ АГЕНТИ
Анаболічні агенти заборонені.
- АНАБОЛІЧНІ АНДРОГЕННІ СТЕРОЇДИ (ААС)
а. Екзогенні* AAС, включно з:
1-андростендіол (5α-androst-1-еne-3β,17β-diol);
1-андростендіон (5α-аndrost-1-еne-3,17-dione);
1-тестостерон (17β-hydroxy-5α-аndrost-1-еn-3-оne);
4-гідрокситестостерон (4,17β-dihydroxyandrost-4-еn-3-оne);
боландіол (еstr-4-еne-3β,17β-diol);
боластерон;
гестринон;
даназол ([1,2]оxazolo[4’,5’:2,3]pregna-4-еn-20-уn-17α-оl);
дегідрохлорметилтестостерон (4-chloro-17β-hydroxy-17α-methylandrosta-1,4-dіеn-3-оne);
дезоксиметилтестостерон (17α-methyl-5α-аndrost-2-еn-17β-оl);
дростанолон;
етилестренол (19-norpregna-4-еn-17α-оl);
калустерон;
квінболон;
клостебол;
местанолон;
местеролон;
метандієнон (17β-hydroxy-17α-methylandrosta-1,4-dien-3-оne);
метандріол;
метастерон (17β-hydroxy-2α,17α-dimethyl-5α-аndrostan-3-оne);
метенолон;
метил-1-тестостерон (17β-hydroxy-17α-methyl-5α-androst-1-en-3-one);
метилдієнолон (17β- hydroxy-17α-methylestra-4,9-dien-3-оne);
метилнортестостерон (17β-hydroxy-17α-methylestr-4-еn-3-оne);
метилтестостерон;
метриболон (метилтрієнолон, 17β-hydroxy-17α-methylestra-4,9,11-trien-3-оne);
міболерон;
норболетон;
норклостебол;
норетандролон;
оксаболон;
оксандролон;
оксиместерон;
оксиметолон;
простанозол (17β-[(tetrahydropyran-2-yl)оxy]-1’H-pirazolo[3,4:2,3]-5α-аndrostane);
станозолол;
стенболон;
тетрагідрогестринон (17-hydroxy-18а-homo-19-nor-17α-pregna-4,9,11-trien-3-оne);
тренболон (17β-hydroxyestr-4,9,11-trien-3-оne);
флуоксиместерон;
формеболон;
фуразабол (17α-methyl [1,2,5]оxadiazolo[3’,4’:2,3]-5α-androstan-17β-оl);
та інші речовини з подібною хімічною структурою або подібним біологічним ефектом(-ами).
б. Ендогенні** AAС якщо введені екзогенно:
19-норандростендіол (еstr-4-еne-3,17-diol);
19-норандростендіон (еstr-4-еne-3,17-dione);
андростендіол (аndrost-5-еne-3β,17β-dіоl);
андростендіон (androst-4-еne-3,17-dione);
болденон;
болдіон (аndrostа-1,4-diene-3,17-dione);
дигідротестостерон (17β-hydroxy-5α-аndrostan-3-оne);
нандролон (19-nortestosterone);
прастерон (dehydroepiandrosterone, DHEA, 3β-hydroxyandrost-5-еne-17-оne);
тестостерон;
а також їх метаболіти та ізомери, включаючи, але не обмежуючись:
3β-hydroxy-5α-аndrostan-17-оne;
5α-аndrost-2-еne-17-оne;
5α-аndrostane-3α,17α-diol;
5α-аndrostane-3α,17β-diol;
5α-аndrostane-3β,17α-diol;
5α-аndrostane-3β,17β-diol;
5β-аndrostane-3α,17β-diol;
7α-hydroxy-DHЕА;
7β-hydroxy-DHЕА;
7-kето-DHЕА;
4-андростендіол (androst-4-еne-3β,17β-diol);
5-андростендіон (аndrost-5-еne-3,17-dione);
19-норандростерон;
19-норетиохоланолон;
аndrost-4-еne-3α,17α-diol;
аndrost-4-еne-3α,17β-diol;
аndrost-4-еne-3β,17α-diol;
аndrost-5-еne-3α,17α-diol;
androst-5-еne-3α,17β-diol;
аndrost-5-еne-3β,17α-diol;
андростерон;
епі-дигідротестостерон;
епітестостерон;
етіохоланолон.
- ІНШІ АНАБОЛІЧНІ АГЕНТИ
Включаючи, але не обмежуючись:
зеранол;
зілпатерол;
кленбутерол;
селективні модулятори андрогенних рецепторів (SARMs, наприклад, андарин та
остарин);
тиболон.
Для цілей даного розділу:
*«екзогенні» означають речовини, які, як правило, не виробляються організмом природнім
шляхом;
**«ендогенні» означають речовини, які, як правило, виробляються організмом природнім
шляхом.
S2. ПЕПТИДНІ ГОРМОНИ, ФАКТОРИ РОСТУ, ПОДІБНІ РЕЧОВИНИ ТА МІМЕТИКИ
Наступні речовини та інші речовини з подібною хімічною структурою або подібним
біологічним ефектом, заборонені:
- Агоністи рецепторів еритропоетину:
1.1 Агенти, стимулюючі вироблення еритропоетину (ESAs), включаючи, наприклад,
дарбепоетин (dEPO);
еритропоетини (ЕПО);
EPO-Fc;
пептидні ЕПО-міметики (EMP), наприклад, CNTO 530 та пегінесатид;
інгібітори GATA, наприклад, К-11706;
метокси поліетилен гліколь-епоетин бета (CERA);
інгібітори трансформуючого фактору росту-β (TGF-β), наприклад, сотатерцепт,
луспатерцепт;
1.2 Агоністи рецепторів еритропоетину, що не впливають на еритропоез, наприклад,
ARA-290;
asialo EПO;
карбомілірований ЕПО.
- Стабілізатори гіпоксія індукованого фактору (HIF), наприклад, кобальт, молідустат і
роксадустат (FG-4592); та активатори HIF, наприклад, аргон, ксенон;
- Гонадотропін хоріонічний (CG) та лютеінізуючий гормон (LH) та їх рілізінг-фактори,
наприклад, бусерелін, гонадорелін та лейпрорелін – заборонені тільки для чоловіків;
- Кортикотропіни та їх рілізінг-фактори, наприклад, кортикорелін;
- Гормон росту (GH) та його рілізінг-фактори, включно:
рілізинг-гормон гормону росту (GHRH) та його аналоги, наприклад, CJC-1295,
серморелін та тесаморелін;
секретогоги гормону росту (GHS), наприклад, грелін та грелін міметики, наприклад,
анаморелін та іпаморелін;
рілізінг-пептиди гормону росту (GHRPs), наприклад, алексаморелін, GHRP-6,
гексарелін та пралморелін (GHRP-2).
Додаткові заборонені фактори росту:
гепатоцитарний фактор росту (HGF);
інсуліноподібний фактор росту-1 (IGF-1) та його аналоги;
механічні фактори росту (MGFs);
судинно-ендотеліальний фактор росту (VEGF);
тромбоцитарний фактор росту (PDGF);
фактор росту фібробластів (FGFs);
а також будь-які інші фактори росту, що впливають на синтез або розпад м’язового,
сухожильного, зв’язкового протеїну, на васкуляризацію, споживання енергії, здатність до
регенерації або зміни типу тканини.
S3. БЕТА-2 АГОНІСТИ
Всі селективні та неселективні бета-2 агоністи, включаючи всі оптичні ізомери, заборонені.
Включаючи, але не обмежуючись:
вілантерол;
індакатерол;
олодатерол;
прокатерол;
репротерол;
сальбутамол;
сальметерол;
тербуталін;
фенотерол;
формотерол;
хігенамін.
За виключенням:
Інгаляцій сальбутамолу: максимум 1600 мкг протягом 24 годин, але не більше 800 мкг
кожні 12 годин;
Інгаляцій формотеролу: максимально доставлена доза 54 мкг протягом 24 годин;
Інгаляцій сальметеролу: максимум 200 мкг протягом 24 годин;
Наявність в сечі сальбутамолу в концентрації, що перевищує 1000 нг/мл або формотеролу в
концентрації, що перевищує 40 нг/мл, не буде вважатися терапевтичним використанням і
буде розглядатися як несприятливий результат аналізу (AAF), якщо тільки спортсмен не
доведе, за допомогою контрольованого фармакокінетичного дослідження, що результат,
який не відповідає нормі, є наслідком використання терапевтичних доз (інгаляції), який не
перевищує вищевказаний максимум.
S4. ГОРМОНИ ТА МОДУЛЯТОРИ МЕТАБОЛІЗМУ
Наступні гормони та модулятори метаболізму заборонені:
- Інгібітори ароматази, включно, але не обмежуючись:
4-androstene-3,6,17 trione (6-оxо);
аміноглютетимід;
анастрозол;
androsta -1,4,6-trienе-3,17-dione (андростатрієндіон);
androsta–3,5–diene–7,17–dione (арімістан);
екземестан;
летрозол;
тестолактон;
форместан.
- Селективні модулятори рецепторів естрогенів (SERMs), включаючи, але не
обмежуючись:
ралоксифен;
тамоксифен;
торемифен.
- Інші антиестрогенні речовини, включаючи, але не обмежуючись:
кломіфен;
циклофенил;
фулвестрант.
- Агенти, що змінюють функцію(-ї) міостатіну, включаючи, але не обмежуючись: інгібітори
міостатіну.
- Модулятори метаболізму:
5.1 активатори аденозинмонофосфат-активуючої протеїнкінази (AMPK), наприклад,
AICAR; і агоністи дельта-рецептора, активуючого проліферацію пероксисом (PPARδ),
наприклад, GW 1516;
5.2 інсуліни та інсулін-міметики;
5.3 мельдоній;
5.4 триметазидин.
S5. ДІУРЕТИКИ ТА МАСКУЮЧІ АГЕНТИ
Наступні діуретики та маскуючі агенти, а також інші речовини з подібною хімічною
структурою і подібним біологічним ефектом (-ами) заборонені:
Включаючи, але не обмежуючись:
Десмопресин; пробенецид; збільшувачі об’єму плазми, наприклад, гліцерол та введені
внутрішньовенно альбумін, декстран, гідроксиетилований крохмаль і маннітол.
Амілорид; ацетазоламід; буметанід; ваптани (наприклад, толваптан); індапамід;
етакринова кислота; канренон; метолазон; спіронолактон; тіазиди (наприклад,
бендрофлуметіазид, гідрохлоротіазид та хлортіазид); триамтерен; фуросемід;
хлорталідон;
За виключенням:
Дроспиренону; памаброму; та офтальмологічне використання інгібіторів
карбоангідрази, (наприклад, бринзоламіду і дорзоламіду);
Місцеве введення фелипрессину в дентальній анестезії.
Виявлення в пробі спортсмена в будь-який час або в змагальний період, залежно від
ситуації, будь-якої кількості речовин, дозволених до використання при дотриманні
порогового рівня концентрації, наприклад, сальбутамолу, катину, ефедрину,
метилефедрину, псевдоефедрину, формотеролу, у поєднанні з діуретиком або маскуючим
агентом, вважатиметься несприятливим результатом аналізу, якщо тільки у спортсмена
не буде схваленого дозволу на терапевтичне використання (ТВ) цієї речовини на додаток
до дозволу на терапевтичне використання діуретику або маскуючого агента.
ЗАБОРОНЕНИЙ СПИСОК 2017
M1. МАНІПУЛЯЦІЇ З КРОВ’Ю ТА ЇЇ КОМПОНЕНТАМИ
Наступні методи заборонені:
- Первинне або повторне введення будь-якої кількості аутологічної, аллогенної (гомо-
логічної) або гетерологічної крові або препаратів червоних клітин крові будь-якого
походження до серцево-судинної системи.
- Штучне покращення процесів споживання, перенесення або доставки кисню. Включно,
але не обмежуючись: перфторованими сполученнями; ефапроксиралу (RSR13) та
модифікованими препаратами гемоглобіну, наприклад, замінники крові на основі
гемоглобіну, мікрокапсульований гемоглобін, за виключенням введення додаткового
кисню шляхом інгаляції.
- Будь-які форми внутрішньосудинних маніпуляцій з кров’ю або її компонентами фізичними
або хімічними методами.
М2. ХІМІЧНІ ТА ФІЗИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ
Наступні методи заборонені:
- Фальсифікація, а також спроби фальсифікації, відібраних в рамках процедури допінг-
контролю проб, з метою порушення їх цілісності та справжності. Включно, але не
обмежуючись:
Діями з підміни сечі та/або її зміни її властивостей (наприклад, введення протеазних
ферментів).
- Внутрішньовенні інфузії та/або ін’єкції об’ємом більше 50 мл протягом 6 годинного
часового проміжку, крім випадків надання термінової медичної допомоги в стаціонарі,
хірургічних процедурах або при проведенні клінічних досліджень.
МЗ. ГЕННИЙ ДОПІНГ
Заборонені, як такі що здатні підвищити спортивні результати:
- Перенесення полімерів нуклеїнових кислот або аналогів нуклеїнових кислот.
- Використання нормальних або генетично модифікованих клітин.
РЕЧОВИНИ І МЕТОДИ, ЗАБОРОНЕНІ В ЗМАГАЛЬНИЙ ПЕРІОД
НА ДОДАТОК ДО РЕЧОВИН І МЕТОДІВ, ВІДНЕСЕНИХ ДО КАТЕГОРІЙ S0-S5 ТА М1-М3,
ВИЗНАЧЕНИХ ВИЩЕ, НАСТУПНІ КАТЕГОРІЇ ЗАБОРОНЕНІ ПІД ЧАС ЗМАГАНЬ:
ЗАБОРОНЕНІ РЕЧОВИНИ
S6. СТИМУЛЯТОРИ
Всі стимулятори, включаючи всі оптичні ізомери тобто, d- та l-, де це може бути застосовано:
Стимулятори включають:
а: Стимулятори, що не відносяться до особливих:
адрафініл;
аміфеназол;
амфепрамон;
амфетамін;
амфетамініл;
бензилпиперазин;
бенфлуорекс;
бромантан;
клобензорекс;
кокаїн;
кропропамід;
кротетамід;
ліздексамфетамін;
мезокарб;
метамфетамін (d-);
р-метиламфетамін;
мефенорекс;
мефентермін;
модафініл;
норфенфлурамін;
прениламін;
пролінтан;
фендиметразін;
фенетиллін;
фенкамін;
фенпропорекс;
фентермін;
фенфлурамін;
фонтурацетам [4-фенилпірацетам (карфедон)];
фурфенорекс.
Стимулятори, що не вказані у цьому розділі, відносяться до особливих речовин.
b: Стимулятори, що належать до особливих:
Включаючи, але не обмежуючись:
4-methylhexan-2-amine (метилгексанамін);
бензфетамін;
гептамінол;
гідроксіамфетамін (парагідроксіамфетамін);
діметиламфетамін;
епінефрин** (адреналін);
етаміван;
етиламфетамін;
етилефрин;
ефедрин***;
ізометептен;
катин****;
катинон та його аналоги, наприклад, мефедрон, метедрон, та α-пірролідіноварофенон;
левметамфетамін;
меклофеноксат;
метилендіоксиметафетамін;
метилефедрин***;
метилфенідат;
нікетамід;
норфенефрин;
октопамін;
оксилофрин (метилсинефрин);
пемолін;
пентетразол;
пропилгекседрин;
псевдоефедрин*****;
селегілін;
сибутрамін;
стрихнін;
тенамфетамін (метилендіоксіамфетамін);
туаміногептан;
фампрофазон;
фенбутразат;
фенкамфамін;
фенметразін;
фенпрометамін;
фенилетиламін та його похідні;
та інші речовини з подібною хімічною структурою або подібними біологічними ефектами.
За виключенням:
Клонідін
Похідні імадазола, що застосовуються місцево/офтальмологічно, а також
стимуляторів, включених до Програми моніторингу на 2017 рік*.
* Бупропіон, кофеїн, нікотин, піпрадол, синефрин, фенилефрин, фенилпропаноламін,
включені до Програми моніторингу на 2017 рік, не є забороненими речовинами.
**Епінефрин (адреналін): не заборонений при місцевому застосуванні, наприклад, назальне
або офтальмологічне, або при застосуванні у поєднанні з місцевими анестетиками.
*** Ефедрин і метилефедрин: потрапляють в категорію заборонених, якщо концентрація в
сечі будь-якої з цих речовин перевищує 10 мкг/мл.
**** Катин: потрапляє до категорії заборонених речовин, якщо його концентрація в сечі
перевищує 5 мкг/мл.
*****Псевдоефедрин: потрапляє до категорії заборонених речовин, якщо його концентрація в
сечі перевищує 150 мкг/мл.
S7. НАРКОТИКИ
Заборонені:
бупренорфін;
гідроморфон;
декстроморамід;
діаморфін (героїн);
метадон;
морфін;
нікоморфін;
оксикодон;
оксиморфон;
пентазоцин;
петидин;
фентаніл та його похідні.
S8. КАННАБІНОЇДИ
Заборонені:
Натуральні (наприклад, гашиш, каннабіс та марихуана) або синтетичний дельта 9-
тетрагідроканнабінол (ТНС);
Каннабіміметики, наприклад, “Spice”, JWH-018, JWH-073, HU-210.
S9. ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ
Будь-які глюкокортикоїди потрапляють в категорію заборонених речовин, якщо
застосовуються орально, внутрішньовенно, внутрішньом’язово або ректально.
РЕЧОВИНИ, ЗАБОРОНЕНІ В ОКРЕМИХ ВИДАХ СПОРТУ
Р1. АЛКОГОЛЬ
Алкоголь (етанол) заборонений тільки під час змагань в нижче перерахованих видах спорту.
Наявність алкоголю в організмі визначається шляхом аналізу повітря, що видихається та/або
крові. Порушенням антидопінгових правил вважається перевищення порогової концентрації
алкоголю в крові більше 0.10 г/л.
Автоспорт (FIA)
Аеронавтика (FAI)
Водно-моторний спорт (UIM)
Стрільба з лука (WA)
Р2. БЕТА-БЛОКАТОРИ
Бета-блокатори заборонені тільки під час змагань в наступних видах спорту, а також
заборонені у позазмагальний період, де вказано:
Автоспорт (FIA)
Більярдний спорт (всі дисципліни) (WCBS)
Гольф (IGF)
Дартc (WDF)
Лижний спорт/сноубординг (FIS) (стрибки на лижах з трампліну, фрістайл
акробатика/хаф-пайп, сноуборд хаф-пайп/біг ейр)
Підводне плавання (CMAS) (апное з постійною вагою без ласт і з ластами, динамічне
апное без ласт і з ластами, вільне занурення, апное квадрат, підводне полювання,
статичне апное, підводна стрільба, апное з перемінною вагою)
Стрільба (ISSF, IPC)*
Стрільба з лука (WA)*
* Також заборонені у позазмагальний період.
Включаючи, але не обмежуючись:
алпренолол;
атенолол;
ацебутолол;
бетаксолол;
бісопролол;
бунолол;
есмолол;
карведілол;
картеолол;
лабеталол;
левобунолол;
метипранолол;
метопролол;
надолол;
окспренолол;
піндолол;
пропранолол;
соталол;
тімолол;
целіпролол.
ПРОГРАМА МОНІТОРИНГУ НА 2017 РІК*
У програму моніторингу на 2017 рік включено наступні речовини:
- Стимулятори: тільки у змагальний період: бупропіон, кофеїн,
нікотин, піпрадрол, синефрин, фенилефрин,
фенилпропаноламін.
- Наркотики: тільки у змагальний період: кодеїн, мітрагінін,
трамадол.
- Глюкокортикоїди: в змагальний період (іншими шляхами
введення, ніж орально, внутрішньовенно,
внутрішньом’язово, або ректально) та у
позазмагальний період (всі шляхи введення).
- Телмісартан в змагальний та у позазмагальний період.
- Бета-2-агоністи в змагальний та у позазмагальний період:
одночасне використання декількох бета-2-
агоністів.
*Всесвітній антидопінговий кодекс (Стаття 4.5) зазначає: „ВАДА після консультацій зі
сторонами-підписантами і урядами має розробити програму моніторингу речовин, які не
входять до Забороненого списку, але використання яких ВАДА хотіла б відстежувати для
виявлення випадків зловживання в спорті.”
***
