Чернівчанин Тарас Бибик став першим українським легкоатлетом, який за часів незалежності виступив на чемпіонаті світу на дистанції 800 м.
Це констатує сайт Федерації легкої атлетики України, де в контексті подвійного дебюту Тараса Бибика (він вперше виступав на дорослому чемпіонаті світу) згадали і про найтитулованішого буковинського спортсмена Івана Гешка, який у 2003 р. був заявлений на 800-метрівці на Чемпіонаті світу в Парижі, але після «бронзи» на 1500 м вирішив другу дистанцію не бігти (ще Іван у 2004 р. пробився на 800 м до півфіналу на Олімпійських іграх в Афінах).
Кілька тижнів тому на молодіжному чемпіонаті Європи Тарас Бибик (27.03.1992, Чернівці, Д, ОШВСМ, Олег Лобанов, Ольга Бибик, Галина Лобоцька, офіційний партнер – Олексій Коломієць) виграв срібну медаль з бігу на 800 метрів. Розраховувати на медаль у Москві було складно, але за вихід як мінімум у наступне коло змагань українець прагнув поборотися. На жаль, на дистанції все склалося не так, як того бажав би спортсмен. «Не вистачило досвіду», – скаже він, покидаючи стадіон. І додасть: «Але попри все я не розчарований».
– Самому складно зрозуміти, що пішло не так. Щось не склалося, але що?.. – намагався проаналізувати виступ Тарас. – На тренуваннях ніби все добре складалося, все йшло до того, що й на змаганнях мало бути так само. Можливо, свою роль зіграло те, що нинішнього сезону я почав надто рано виступати. Перші старти були ще в травні, а тримати форму так довго непросто.
Хвилювання? Не сказав би. Мені взагалі не притаманний мандраж, коли бігти не можеш. Я завжди досить спокійно підходжу до змагань. Але сьогодні не пішов біг. Певно, не мій день.
Можливо, програли саме тактичну боротьбу?
Я планував швидко починати. Власне, перші 200 метрів подолав за 25 секунд. Виходити вперед не було сенсу, всі бігли швидко, але на віражі різко уповільнилися. Вирішив не бігти по четвертій-п’ятій доріжці, натомість хотів прискоритися на фініші, але не було тієї швидкості, того тонусу, які завжди є. Мені забракло досвіду. Я ще не вмію вести тактичну боротьбу на такому високому рівні, а це якраз і приходить з часом. Цьому вчишся безпосередньо на змаганнях.
У фіналі чемпіонату Європи в приміщенні кілька порад вам дав Адам Кщот. Цього разу в одному забігу з вами був ще один поляк, Марцин Левандовскі. З ним устигли перекинутися кількома словами перед стартом?
Побажали один одному успіху. Левандовскі дуже грамотний тактик. Взагалі більшість моїх суперників виступають не перший рік, добре знають один одного і можливості як свої, так і інших. Я ж лише придивляюся до всього. Тепер розумію, що на чемпіонаті світу й справді все інакше, навіть тактика. Це лише зовні здається ніби все так само, як і на інших змаганнях.
Ви неодноразово казали про те, що головною метою сезону був молодіжний чемпіонат Європи. Чемпіонат світу на початку сезону взагалі не стояв у вашому плані?
Так, ми визначили головним стартом року молодіжний чемпіонат Європи і готувалися саме до нього. Звісно, хотілося поїхати й на чемпіонат світу, але не скажу, що планували це. Коли виконав норматив, продовжили підготовку. І форма у мене тут була не гірша, ніж у Тампере. Проте не завжди все складається так, як нам того хочеться. Юрій Борзаковський якось сказав: «Не тягніться до зірок, доки вони не покличуть». Звичайно, завжди хочеться виступити якнайкраще, але все повинно відбуватися поступово.
Мені тренери дали аванс, взявши мене на чемпіонат світу. Цей виступ дуже важливий для мого розвитку. Можливо, не все склалося сьогодні, але на наступний рік мені буде значно легше. Молоді потрібно давати можливість розвиватися, на неї потрібно робити ставку, але при цьому підтримувати старших. Усе має бути гармонійно.
Наступного року головним стартом буде чемпіонат Європи. З отриманим цього року досвідом у Цюриху буде значно легше.
Так, чемпіонат точно не пройшов дарма. Я проаналізую свій біг, зроблю висновки, зверну увагу на нюанси. Але наступний рік теж буде важким. Хотілось би потрапити на чемпіонат світу в приміщенні, хоча ставку робитиму на чемпіонат Європи. Це більш реальна ціль, можна буде спробувати зачепитися за високі позиції.
Наскільки розумію, враження від чемпіонату світу, попри все, позитивні?
Саме так! Москва до нас ближче, нам навіть у моральному плані трішки легше, ніж іншим іноземцям. Організація змагань на високому рівні, все чітко сплановано, продумано до деталей.
Нещодавно в ЗМІ писали про те, що росіяни задумуються про натуралізацію кількох кенійців та ефіопів. Українська федерація виступає категорично проти натуралізації іноземців, але чи не хотілось би вам мати в суперниках на внутрішній арені сильного африканця?
Ні, я проти цього. Треба розвивати наших спортсменів. Іноземців вистачає і на міжнародних змаганнях. В Україні повинна бути державна програма для спорту. Нам нецікаво лише показувати результат, нам цікаво розвивати спорт. Мова повинна йти не лише про високі результати окремих атлетів. Потрібно сприяти розвитку всіх людей в Україні, нація повинна бути здоровою.
uaf.org.ua
Відео: Бибик відзмагався на 800-метрівці на Чемпіонаті світу в Москві
