Легка атлетика: Кенієць з вищим особистим рекордом, ніж у Гешка, готується до «Буковинської милі»… у Кіцмані

Найбільш інтригуючою боротьба за перемогу на Міжнародних змагань «Буковинська миля» обіцяє бути саме цього року. У 2005-07 роках упевнено перемагав титулований Іван Гешко. За його відсутності, двічі цей забіг виграв волинський кіцманчанин Олександр Борисюк (СК «Гешко») і одного разу (2009 р.) – чернівчанин Микола Лабовський (офіційний партнер – туркомплекс «АКВА-ПЛЮС»).

У суботу, 8 жовтня, на «Буковинській милі-2011» на Соборній площі, серед інших сильних стаєрів з України та з-за кордону, зійдуться і Борисюк з Лабовським, які напередодні повигравали змагання в Росії та Україні, і двоє сильних кенійців, один з яких цього року біг вище нашого нормативу майстра спорту міжнародного класу, а другий має особистий рекорд на дистанції 3000 м на 12 сек. вищий, ніж у Івана Гешка!

В якості «розминки» до чернівецького старту Олександр Борисюк виборов перші місця на Клубному Чемпіонаті Польщі (800 м) та «Петербурзькій милі» в Росії. Тим часом, Микола Лабовський виграв «Хрещату милю» в Києві з високим результатом 4 хв. 6 сек. та забіг на 10 верст (10,6 км) в рамках Білоцерківського марафону – 31 хв. 03 сек. У Білій Церкві «засвітилися» і двоє кенійських учасників цьогорічної «Буковинської милі» – Джуліус Кіпкорір та Самі Кіпкоеч, які фінішували у марафоні, відповідно, четвертим (2:16.00) і шостим (2:21.05). Кіпкорір у травні в Франції пробіг 42 км 195 м за 2:11.12, що відповідає рівню майстра спорту міжнародного класу України. А Кіпкоєч має в активі результат екстра-класу на дистанції 3000 м – 7.40,00, показаний у 2006 р. у Фінляндії. До слова, особистий рекорд Гешка на цій дистанції, який є й молодіжним рекордом України, дорівнює 7.52,23 (2002 р.).

З Київщини кенійці приїхали з Іваном Гешком до Кіцманя, де тепер готуються до чернівецьких змагань. В експрес-інтерв’ю sportbuk.com і «МБ» вони «поскаржилися» на обставини, які завадили краще виступити у Білій Церкві. За словами Джуліуса Кіпкоріра, зі старту вони «погналися» за лідерами забігу на 10 верст, бо думали, що це «зайці» для марафонців:

– Ми не зорієнтувалися і розпочали надто швидко. Перших 5 км пробігли за 14 хв. 30 сек. Потім «наїлися» і в результаті виступили значно гірше, ніж розраховували. Відіграємось на «Буковинські милі» (сміється – авт.).

– Як вам в Україні, у Кіцмані?

– В Україні ми вперше. Дуже подобається ваша країна! А в Кіцмані почуваємось практично як вдома (сміється – авт.). У перший же день зайшли до чемпіона Івана Гешка і побачили плакат, де на другому плані був односельчанин Даніель Комен Кіпчірчір, з яким ми разом тренуємось. Він один з наших кумирів. Тож бігунів, які його обганяли, тим більше на Чемпіонаті світу, ми дуже поважаємо (сміється – авт.).

– Умовами для тренувань, харчуванням задоволені?

– Тут, на нашу думку, дуже добре тренуватися. Вдома значо важче тренуватися – там високогірря і велика спека. В нашій групі 50 спортсменів. Ми тренуємось тричі на день. Перше тренування – о 5 ранку, третє – ввечері. Так ми намагаємось обійти найбільший сонцепік. Тут зараз погода дуже добра для тренувань. Правда, вдень ми виходимо погрітися на сонці (сміється – авт.). Їжа тутешня нам дуже довподоби. Іван нас пригостив місцевими стравами. Сказав, що найбільш «особливою» є мамалига. Але ми не здивовані – у нас теж є схожа страва. Так що на «наших харчах» ми маємо добре пробігти у Чернівцях. Щоюи було що розповісти Даніелю по приїзді в Кенію (сміється – авт.).

***