У Новодністровську готують веслувальників для збірних… Росії і Канади

2

Новодністровська школа веслування на байдарках і каное знана далеко за межами Буковини. Тут зусиллями Сергія і Олени Осипенко давно готують висококласних спортсменів, які згодом поповнюють збірній команди інших областей і навіть інших держав. Так, окремі новодністровські веслувальники опинилися у Придністров’ї, а наш земляк Олександр Дяченко тепер є одним з лідерів збірної Росії, для якої за останні роки здобув чимало нагород європейського і світового гатунку.

Нагород – багато, проблем – не менше

Новий для Буковини олімпійський вид спорту веслування на байдарках і каное почав розвиватися у Новодністровську з 1986 року. Його буковинським «хрещеним батьком» є Сергій Осипенко, який не лише успішно тренує веслувальників, а й вже багато років управляє відділом з питань фізкультури та спорту Новодністровської міськради. За цей час вони з дружиною і колегою-тренером Оленою Іванівною, за підтримки ФСТ «Україна», підготували низку висококласних спортсменів. Крім титулованого Олександра Дяченка, про якого ми згадаємо окремо далі, це минулі та діючі члени збірної команди України Руслан Березовський, Сергій Сливка, Сергій Фесун, Ігор Бак – майстри спорту, багаторазові чемпіони та призери національних змагань, учасники чемпіонатів Європи та світу. Сергій Фесун, представляючи Тернопільщину, торік став чемпіоном України в байдарці-двійці, а Ігор Бак (висутпає за Одеську область) цього року здобув три золоті медалі і одна срібну на Молодіжних іграх України. У 2009 р. юнацький чемпіонат України у байдарці-двійці виграли вихованці граючого тренера Олександра Сухого – кандидати в майстри спорту Євген Чекамов та Юрій Нікітін. Цього року дворазовими чемпіонами України серед юнаків в байдарці-двійці стали Олександр Шпак та Дмитро Климчук, яких тренують Сергій і Олена Осипенки. Ще один вихованець цього тренерського подружжя Анатолій Михайлецький (1992 р.н.), який у 2006 р. на юнацькій першості України був другим на кілометрівці та разом з Іваном Шундрієм переміг на байдарці-двійці на дистанціях 1000 м і 500 м, потім транзитом через Придністров’я потрапив до Москви, де встиг стати чемпіоном столиці Росії, а згодом виїхав з родиною на постійне місце проживання до Канади і тепер є членом молодіжної збірної цієї країни.

На жаль, у дорослому спорті кращі новодністровські веслувальники, як правило, змушені захищати честь інших регіонів і навіть країн, оскільки у Новодністровську, на жаль, їхні перспективи серйозно обмежені далеко не найкращою матеріально-технічною базою. Та й з умовами для комфортного поєднання занять спортом на професійному рівні із навчанням у чернівецьких вузах у нас існують «специфічні» проблеми, які дуже швидко розв’язуються в інших регіонах…

Майбутнього чемпіона світу Україна «підштовхнула» до Росії

Найтитулованішим вихованцем новодністровської школи веслування на байдарках і каное на даний час є Олександр Дяченко – майстер спорту міжнародного класу… Росії. Сашко ріс в Новодністровську сиротою, виховувався у бабусі з дідусем. Вже в 6 років почав займатися веслуванням. Перший успіх на національній арені відсвяткував у 2004 році, коли разом із Сергієм Бойчуком виграв на байдарці-двійці чемпіонат України серед ДЮСШ «Стрімки човни» на дистанціях 500 м і 1000 м. Через рік цей дует на Веукраїнських юнацьких іграх посів несподівано високе четверте місце на дистанції 1000 м. Восени того ж 2005 року Дяченко переміг на представницьких міжнародних змаганях «Пам’ять» у Києві в одиночному розряді на 500-метрівці. Але на ці змагання він вже приїжджав з Придністров’я, куди його запросили продовжити навчання і виступати за приватний клуб. Навесні 2006 року Дяченко знову «навідався до рідних країв», аби взяти участь в юнацькому чемпіонаті України, де виграв 500-метрівку і був другим на дистанції 1000 м. Запрошення до збірної України не послідувало, і Сашко вирушив на юніорський чемпіонат Європи у складі збірної Молдови, представляючи яку він записав до свого активу сьоме місце на байдарці-двійці на кілометровій дистанції. Після цього виступу на здібного юнака звернули увагу наставники… збірної Росії, які запропонували продовжити навчання та спортивну кар’єру у Бронницькому державному училищі олімпійського резерву (Московськм область). Влітку Сашко виборов дві золоті медалі на юніорському чемпіонаті Росії і отримав пропозицію змінити громадянство та вирушити на Чемпіонат світу, де він став чемпіоном на дистанції 1000 м у байдарці-четвірці та на 500-метрівці у байдарці-двійці (до слова, ці золоті медалі він розділив з Віталієм Юрченком з Цюрупинська, який теж опинився під російським прапором через Придністров’я).  У Чехії, вже відомо. Цікаво, що представники Придністров’я, не маючи самостійного виходу на міжнародну арену, пропонували Україні виступати у веслуванні під жовто-блакітним стягом, але наші відмовилися від такої «спортивної допомоги».

Чи буде на берегах Дністра веслувальний центр?

Повертаючись до новодністровської веслувальної бази, на ній тепер займаються близько 100 юних спортсменів з обласної ДЮСШ «Авангард» та місцевої ДЮСШ. З ними працюють троє тренерів. На базі є зо 100 човнів, але майже всі застарілої модифікації. Крім десятка човнів, придбаних за кошти ФСТ «Україна». Міська рада допомогла придбати три човни та підвісний двигун (для супроводу дітей на воді). Байдарку, на якій чемпіонами стали Шпак і Климчук, допоміг придбати директор ТОВ «Будмонтажсервісу» Олександр Гандзюк. Суттєво підтримує новодністровських веслувальників директор ВАТ «Мехтрансбуд» Микола Лучак, який надає транспорт для перевезення човнів та спортивних команд на змагання, перекрив дах елінгу (приміщення для зберігання човнів), облаштував спортивний майданчик на веслувальній базі тощо.

Уже багато років, як кажуть, у повітрі літає ідея створення в Новодністровську серйозного веслувального центру. Тим більше, що, крім веслування на байдарках і каное, на берегах Дністра цілком можна розвивати і олімпійські каное та веслувальний слалом, а також новий для України драгонбот (велике 20-місне каное, яке має «голову і хвіст дракона», попереду сидить барабанщик, який б’є у барабан і задає ритм греблі для всього екіпажу), з якого вже проводять національні змагання. Та й новодністровський військово-спортивний ліцей міг би стати справжньою «кузнею» веслувальних талантів з регіону, а не обмежуватися, як сьогодні, участю збірних навчального закладу в місцевих змаганнях з футболу, баскетболу та деяких інших видів спорту. Принаймні статус і «спортивного» вимагає саме роботи в напрямку підготовки висококласних спортсменів, а не лише оздоровлення учнів.

Звісно, вистачає і проблем. На базі недостатньо роздягалень для спортсменів, потрібні нові човни та весла, майстерня, транспорт для перевезення веслувальників і човнів. Є й «смішна» проблема – вже близько п’яти років відповідні структури всіляко гальмують виготовлення державного акту на постійне користування землею під веслувальну базу. Можливо, хтось «поклав око» на цю територію, бажаючи «прихватизувати»?..

Декілька років тому обласна влада вивчала можливість створення у Новодністровську регіонального веслувального центру. Але криза ті плани дещо пригальмувала. Можливо, овновлена крайова влада, разом із новодністровською, зможе реалізувати цей проект, що дозволить здібним буковинцям та юним талантам з сусідніх областей виростати у висококласних веслувальників саме на нашій базі і захищати честь Буковини та України, а не примножувати спортивну славу інших держав…

Георгій Мазурашу, «МБ»

На 1 місці – Олександр Шпак і Дмитро Климчук, перед – тренер Олена Іванівна Осипенко і нагороджуючий – легенда радянського веслування – триразовий олімпійський чемпіон, 11-разовий чемпіон світу, кандидат біологічнийх наук, екс-наставник збірної Іспанії Олександр Мартинович Шапоренко
Новодністровець Олександр Дяченко в ролі «загребного» у російській збірній
2 Comments
  1. Алёна says

    Доброго дня я шукаю інформацію про Новодністровський воено спортивний ліцей

    1. Для навчання чи до відома?:) І, до слова, тепер такий же ліцей є у Чернівцях

Leave A Reply

Your email address will not be published.