Василь Федорюк про матч з ветеранами «Динамо» і президентство в «Буковині»
Василь Федорюк, який у 2007 році вдруге очолив чернівецький футбольний клуб, а перед стартом весняної частини першості України передав естафету президентства Василю Орлецькому, нині є головою ради «Буковини» і бере активну участь в житті команди. Зокрема, Василя Олександровича можна побачити і на матчах за участю «Буковини-2». Перед кубковим поєдинком другої команди з «Лісивником» (Бабине) він і відповів на декілька запитань від sportbuk.com – про майбутню зустріч з ветеранами київського «Динамо», яка увінчається святковим концертом, та про своє друге президентство у «Буковині».Приїдуть Белькевич, Коновалов, Кернозенко, Баль
Святкування 30 травня – це колективна ініціатива чи це президент клубу Василь Орлецький таким чином «обходить» варіант накривання 50-метрового столу на Соборній площі, про який стільки говорять напівжартома у футбольних колах?
(Сміється – авт.). Стіл все рівно буде. Просто, напевно, не на Соборній площі. А рішення це наше, спільне – клубу, мерії і обласної державної адміністрації.
Уже відомі імена тих київських динамівців, які завітають на наше футбольне свято?
Приїде не те перше покоління, а друге, тобто по-молодше. Белькевич, Коновалов, на воротах Кернозенко і так далі. Ніби й Баль хоче приїхати.
А у нас буде традиційний «золотий» склад чи теж відбудеться підсилення «молодими» ветеранами?
Так, будуть залучені ті ветерани, яким по 35-40 років. І такі, що досі грають. Бо ж динамівці приїдуть доволі молодим складом, треба, щоби було кому проти них грати. Бо наше «золоте» покоління може не витримати (сміється – авт.). Зі складом визначається тренер Володимир Воронюк. Грати будуть 2 тайми по 30 хвилин, бо так домовилися. Важко ветеранам грати повні тайми.
15-20 грн. за київське «Динамо» і концерт – це не так багато
А потім буде концерт…
Так, через хвилин 15. Але дійство розпочнеться ще за пів години до початку матчу – виступами юних талантів. Там будуть і на велосипедах, і на машинах ретро, і гімнастки, і футболісти. Тобто будуть показові виступи юних спортсменів. І деяких дорослих теж. А вже після матчу будуть виступати зірки естради.
А склад естрадної команди вже відомий?
В основному так. Іво Бобул приїде, Джанга, Степан Гіга, «П’яний гуцул», Михайло Грицкан і наша симпатична шоу-група «Вікторія». Концерт триватиме приблизно півтори години. Якщо не більше.
Яка ціна квитків?
Дехто вважав, що треба зробити вхід вільним. Але артистам же теж треба якось віддячити за виступ. Квитки будуть по 15 і 20 грн. Думаю, це небагато для такого дійства.
Нерідко до акцій ФСК «Буковина» долучається і «Клуб успішних чернівчанок». А цього разу?
Вони організовують святкове дійство перед матчем і в перерві. Це їхня програма і режисура. Повітряні кульки, прапори на машинах – це теж їх частина організаційної роботи.
Без «доброзичливців» не обійтися
Тепер про футбол. Після вашого «другого пришестя» на пост президента клуба, здається, вистачало і скептичних висловлювань щодо перспектив «Буковини». І все ж здійснилося те, що ви обіцяли, удруге очоливши клуб…
Я вам скажу, що без «доброзичливців» не обійтися. У нас багато людей є таких, що хотіли би бути у футболі, але при цьому не надавати ніякої допомоги – ні грошима, ні ділом, ні словом. Звідси і ці розмови: «От якби я був, я би так зробив»… Коли мене запросили до клубу вдруге, футбол був у занепаді. Всі кращі футболісти грали на першість області, бо там більше платили. Після того, як мене попросили стати президентом клубу, багато футболістів, які знали мене і розуміли, що дурити їх не будуть, повернулися. Зібрали команду, перший рік піднялися на 3-4 місце. Непогано було. Після цього сказали, що треба зібрати наших молодих футболістів, перспективних молодих. Але, на превеликий жаль, не змогли наші молоді футболісти довести, що вони можуть гідно конкурувати у ІІ лізі і боротися за провідні позиції.
Довелося знову перебудовуватися, запросити тих, хто міг би фінансово допомагати команді. Довгі переговори велися. Бо бачили, що тут у нас немає перспективи мати хорошого спонсора. Спочатку планували, що на території цукрового заводу в Чернівцях дніпропетровські хлопці збудують завод по виробництву етілену. І думали, що вони будуть тривалий час підтримувати команду. На жаль, це не вийшло, все поламалось. Дніпропетровці поїхали додому. І нам довелося шукати нові шляхи фінансування клубу. Таким чином, ми дійшли до варіанту об’єднання х харківським «Арсеналом». Звідти прийшло пару футболістів, взяли нового тренера – Миколу Трубачова. З Києва пару футболістів ще взяли. І команда заграла по-другому. Уже видно було певні перспективи. У нас перед тренером стояло завдання у І колі відірватися на 3-6 очок, щоби у ІІ колі, коли боротьба за перше місце загострюється, «Буковина» почувалася спокійніше. Так вийшло, що ми відстали на одне очко від лідера, тож пан Трубачов не впорався із завданням. Тому ми змінили тренерський штаб. Взяли тренера і пару нових футболістів з Полтави. Але тренер Єжаков, зрештою, не зміг працювати з командою. Футболісти залишилися, а він пішов.
Легше увійти до І ліги, ніж там утриматися
Але я ж сказав, що для того, аби перейти з ІІ ліги до І-ої, мінімум три роки треба, щоби організувати команду, придивитися, зібрати футболістів. Це планомірний процес. І як результат, на четвертий рік команда зуміла здобути перше місце і путівку до І ліги. Слава Богу, завдання виконали.
У міжсезоння ми зібралися і обрали нового президента клубу – Василя Орлецького. Він вступив у справу зі своїми грішми, тож справи пішли краще. А далі… Знаєте, легше увійти до І ліги, ніж там утриматися. Це головне. Щоби не було так, як з тернопільською командою, як було з «Буковиною», коли 10 років тому увійшли до І ліги, а через рік вилетіли.
Після гри з «Єдністю» ми спілкувалися з керівництвом міста і області, і я сказав, що якщо ми хочемо, щоби команда була десь в середині І ліги, потрібна зміцнити матеріально-технічну базу клубу, подумати, де взяти кошти на перших порах, і як заробляти кошти для клубу. Непроста задача. Якщо її не вирішити, буде нас чекати не дуже весела перспектива, як було з тернопільською «Нивою».
Повірте, я вже майже 10 років у цьому футболі, є і практика, і досвід, тому я підказую. Буду я, чи не буду брати участь далі в клубному житті, але за буковинський футбол я все одно переживаю. Тому треба шукати ще резерви, доукомплектовуватися. А для цього потрібні гроші. Свої кадри молоді вирощувати. Це основна наша перспектива. У першій і другій лігах повинні переважно виховувати своїх молодих футболістів. На запрошених легіонерів мало надії, він сьогодні грає, а через рік скаже, що у мене сімейні обставини або ще щось, і поїде собі.
Футбольна команда – дзеркало влади
Враховуючи те, що ви не є олігархом, після «другого пришестя» в клуб ви одразу почали будувати роботу з орієнтиром на надпис на міській раді: «Спільними зусиллями»…
Так, я одразу почав шукати спільників у справі підтримки клубу. До речі, цей пошук і сьогодні триває. Нікому дорога у футбольний клуб не закрита, хто хоче – беремо у засновники. Чим більше, тим краще буде, і легше. Це ж як акціонерне товариство. От великі клуби- це акціонерні товариства. І у них там не один, не два, а десятки акціонерів, які утримують клуб, періодично збираються, президент звітує наприкінці року за кошти – як були вони використані, скільки і на що треба на наступний сезон. Таке і у нас має бути. Тому що у нас немає крупних об’єктів, підприємств, які могли би самотужки фінансувати клуб. Тому треба кооперувати зусилля 4-5-ти, або й більше чоловік. Влада до них, думаю, буде нормально ставитися.
Завдання… Ви бачите, як люди відреагували на перше місце, яке свято в місті, в області серед вболівальників. Всі вітають, трезвонять. Це ж і для влади добре, щоби футбольна команда грала добре. Люди один раз на 4-5 років приходять до урн голосувати, і згадують і це. Тим більше, що футбол у нас багато людей люблять. Думаю, рівень команди впливає і на ставлення людей до влади. Бо всі розуміють, що без владної підтримки важко команду утримувати. Деякі називають футбольну команду дзеркалом влади.
Бачили під час цих ігор пробліски гри часів вашого першого президентства у клубі? Були ностальгійні спогади того складу?
У ті часи, у 1994-97 роках, команда була, на мою думку, набагато сильніша, ніж зараз. Треба доукомплектовуватися. Ну, пару ігор непогано зіграли. Але в соновному ще є куди рости, треба працювати і ще раз працювати. Тому що в І лізі рівень на порядок вищий, ніж у ІІ лізі. Ну, в хвості турнірної таблиці можна з меншими зусиллями йти. Але у нас вболівальники завзяті, вони хочуть, щоби команда вигравала. Якщо в І лізі ми будемо на останніх місцях, думаю, по 8-9 тисяч вболівальників приходити на стадіон не будуть. Якщо тисяча прийде, – добре буде. Так що треба серйозно готуватися до нових випробувань і з честю їх пройти.
