Сергій Черняк: Хочу допомогти “Буковині” повернутися до вищої ліги

0

З екс-капітаном київського “Динамо-2” та гравцем олімпійською збірної України – вихованцем чернівецького футболу Сергієм Черняком, який з 1999 року захищає кольори полтавської “Ворскли”, ми поспілкувалися після переможного (3:1), але скандального домашнього поєдинку заключного туру першого кола національного чемпіонату проти маріупольського “Іллічівця” (наставник останнього Микола Павлов публічно звинуватив арбітрів в упередженому суддівстві).

Тому й розмову розпочали із запитання про те, як зреагували полтавські футболісти на цей скандал.

– Чули, що гості підняли бунт. Це звичайна ситуація, коли судді трохи симпатизують господарям. Не вважаю, що марупольців “вбивали”. Принаймні, коли нам так судять в гостях, ми мовчимо. А загалом ми в цій зустрічі, на мою думку, грали краще й заслужено перемогли.

Які враження залишилися від перебування у братиславському “Словані”, який ти з іншими трьома гравцями “Ворскли-Нафтогаз” мали підсилити для гідного виступу у Кубку УЄФА?

– Ми туди їхали, можна сказати, “на абум”. Клуб на той час ще не придбала корпорація Бєланова. І тренер ще був чужий. Потренувалися, зіграли один товариський матч і через місяць повернулися назад. Коли туди приїхав український фахівець Олег Таран, ми вже від’їхали додому. Тепер ніби Бєланов з партнерами таки купили “Слован”. Можливо, знову хтось із полтавчан опиниться там. Але мені вже їхати не хочеться. До речі, в Словаччині легіонерів в команді може бути не більше чотирьох. Думаю, це правильно. Це лише у нас чужих годують, замість того, аби своїх підтримувати. Якщо вже брати легіонерів, вони мають бути на голову вище за місцевих виконавців.


Яка зараз атмосфера у “Ворсклі-Нафтогаз”?

– Тренери змінюються. Поки невідомо, хто буде наступним наставником, тому в команді панує деяка невизначеність. Йдемо у відпустку до грудня, а там видно буде.

З фінансами в клубі все гаразд?

– Це питання не моєї компетенції. Але поки що проблем, тьфу-тьфу, не було.

– У тебе добігає кінця контракт. Маєш намір й надалі продовжити виступи у Полтаві?

– Контракт з “Ворсклою-Нафтогаз” закінчується через пів року. Загадувати наперед не буду. Багато, звісно, залежитиме від того, чи потрібний буду я команді. Але в душі тягне до рідних Чернівців …

– З вищої ліги до другої?!

– Це, зрозуміло, за умови, що “Буковина” заручиться підтримкою місцевої влади, зміцниться фінансово і ставитиме перед собою серьозні турнірні завдання. Адже якщо просто зібрати гравців-вихідців з нашого регіону, які зараз виступають в різних командах, можна, переконаний, боротися навіть за вихід до вищої ліги. Я залишив Чернівці у 17 років і, умовно кажучи, навіть не встиг віддячити рідному місту за те, що мене виховали. Тому хотілося би допомогти, поки є можливості та сили. Якщо ситуація в клубі покращиться і там збереться нормальний колектив, із задоволенням пограв би для рідної публіки. До того ж, ми з дружиною Наталею плануємо другу дитину. З огляду на це повернення додому теж було б доречним.

– Кого чекаєте – ще одного майбутнього футболіста чи гімнастку?

– (Сміється – прим. авт.). Ходили на УЗІ, але поки що лікарі не можуть сказати, кого ми чекаємо.

– Не вважаєш, що перехід до “Ворскли” десь пригальмував твою кар’єру, яка для екс-гравця олімпійської збірної, напевно, могла би мати й яскравіше продовження?

– Та ні, команда у нас була хороша, в єврокубках пограв. Кар’єру пригальмували швидше травми. Але списувати мене ще не варто, я ще відчуваю в собі сили довести, що вмію щось на футбольному полі!

***

Сергій Черняк отримує Кубок області-2008 як капітан ФК "Кіцмань". Фото: Валерій Унгуряну

Оставьте ответ

Ваш электронный адрес не будет опубликован.