Алла Продан:”Бачимо любов Максима до боксу, його бажання цим займатися і перемагати”
Напередодні чергового поєдинку на професійному ринзі в Італії відомого буковинського профі-боксера, непереможного нокаутера МАКСА ПРОДАНА, нам вдалося поспілкуватися з його батьками, яким сам боксер дуже завдячує своєму становленню як спортсмена.
В цій розмові ми дізналися про кілька цікавинок з життя буковинського боксера, і впевнені, що це стане цікавим і нашим читачам. Тому до вашої уваги – розмова з Аллою і Продан.
- З чого розпочалося спортивне, чи, точніше, боксерське життя Максима Продана?
- Свої перші боксерські рукавички Максим отримав ще у віці 4-х років, від тітки на День Народження і він тоді ж побив сусідського хлопця))) Це і був його такий собі перший нокаут))) Тому ми згодом змайстрували йому спеціальну грушу, з піска і тирси. На ній він відпрацьовував свої удари. От тоді й розпочався наш бокс). А справжні захоплення і заняття боксом розпочалися після того, як Максим зацікавився виступами Віталія і Володимира Кличків. Побачив по телебаченню і майже відразу захопився. Він зробив собі спеціальний зошит, де нотував різні цікавинки й клеїв фотографії. А вже після цього справа пішла до того, що він попав у секцію боксу.
- Макс завжди у наших розмовах зауважував, що дуже вдячний своїм батькам за те, що вони його підтримали, за те, що, власне, надали йому можливість займатися боксом. Тому хочеться запитати у вас, чого ви очікуєте від нього в його кар’єрі? Що ви думаєте про його подальші перспективи у професійному боксі?
- Заради справедливості мусимо сказати, що насправді вдячним щодо боксу він має бути не нам, а тітці Ніні, яка й повела його в секцію боксу села Бояни. А ми вже підхопили, як то кажуть, і будемо, звичайно, допомагати йому й надалі. Як у нього складеться – то ми будемо бачити в майбутньому, але в будь-якому разі, звичайно, підтримуватимемо його завжди. Як він схоче й зможе, так і буде, а ми сподіваємося на його успіх, оскільки бачимо його любов до боксу, його бажання цим займатися і перемагати. Він живе боксом, має наснагу і велике прагнення. Тому ми бачимо його майбутнє в боксі. І віримо в нього! Але для цього, звичайно, потрібно вийти на певний рівень. Щоби його не використовували, щоби він просувався далі. Адже будь-який спорт – це не тільки позитив, а деколи й доволі великий негатив. Тим більше – професійний бокс, в якому багато несправедливості й бруду…
- Скажіть, а ви колись думали про те, що ваш син буде серйозно займатися спортом, стане відомим?
- В принципі, так. Він змалку бігав, був дуже активним і любив змагатися. Це у нього, так би мовити, в крові. І ми раді, що так вийшло, адже заняття спортом виключають розвиток шкідливих звичок і сприяють здоровому способу життя.
- Для Макса перемога над його нинішнім суперником – Мануелем Ларгача – є дуже принциповою, адже навіть нічия для нього наразі є неприпустимою. Як ви думаєте, яким буде результат цього поєдинку?
- Звичайно, ми розраховуємо тільки на перемогу Максима, як і всі його друзі та вболівальники. Впевнені, що йому вдасться досягти бажаного, адже він дуже багато працював перед цим протистоянням.
Розмову вів АЛЬБЕРТ КОМАРІ, спеціально для sportbuk.com
