«Я думаю, що це був гарний бій. Думаю, фанати і публіка насолодились цим. Звісно, мені хотілося перемогти у цьому бою. «Ей Джей» зробив прекрасну роботу. Він був старанний, сфокусований. І попри те, що він був на настилі рингу, він піднявся і повернувся в бій. Можливо, я міг зробити більше, коли він опинився в нокдауні на рингу…», – зазначив, зокрема, Володимир Кличко на прес-конференції після поразки від британця Ентоні Джошуа у поєдинку за титули чемпіона світу в суперважкій вазі за версіями IBF, WBA та IBO.
До цього 41-річний Володимитр Кличко провів на професійному рингу 58 боїв, в якому одержав 54 перемоги (53 – дострокові).
Востаннє перед звітним двобоєм Кличко-молодший виходив на ринг у листопаді 2015 року, коли він сенсаційно програв за очками іншому британцю Тайсону Ф’юрі і втратив титули чемпіона світу за чотирма найпрестижнішими версіями WBO, IBF, WBA і IBO. Матч-реванш так і не відбувся – спершу суперник відмовився від бою через травму, а потім британця спіймали на вживанні допінгу і наркотиків, і він відмовився від титулів.
Для Володимира Кличка поразку від Джошуа стала п’ятою в кар’єрі на професійному рингу. У 1998 він програв нокаутом у Києві американцю Россу П’юрітті. У 2003 році Кличко-молодший втратив титул чемпіонат світу за версією WBO після поразки відібрав від південноафриканця Коррі Сандерса, у 2004 р. він поступився американцю Леймону Брюстеру у двобої за вакантний титул чемпіона світу за версією WBO.
Після цього Володимир Кличко, здолавши технічним нокаутом американця Кріса Бьорда, здобув чемпіонські титули IBF і IBO. І далі майже 10 років домінував у суперважкомук дивізіоні, об’єднавши «під собою» всі чотири найпрестижніші титули.
У 2015 р. була згадана вище поразка за очками від Ф’юрі, і 29.04.17 олімпійський чемпіон 1996 р. і багаторічний чемпіон світу серед професіоналів за різними версіями зазнав на стадіоні «Уемблі» у Лондоні п’ятої поразки …
Ентоні Джошуа є олімпійським чемпіоном 2012 р. Має однаковий зріст з Кличком-молодшим (198 
см), але більший на 2 см розмах рук – 208 см. На професійному рингу виступає з 2013 р. Свого часу виступав у ролі спаринг-партнера Володимира Кличка. З 2016 р. володіє титулом чемпіона світу за версією IBF, який у матчі проти українця захищав втретє. До бою з Кличком виграв всі 18 поєдинків на профі-рингу нокаутом.
Нижче до вашої уваги сам бій Кличко – Джошуа, інтерв’ю після, а також цікавий погляд на те, що сталось на стадіоні «Уемблі» увечері 29.04.17 (із згадкою чернівецького профі-боксера Олександра Тесленка).
SportBuk.com
***
***
***
Тріумф боксу. Чому не шкода Володимира Кличка
Винос тіла відбувся. Погодьтеся, бій був прекрасним. Видовищним, напруженим. Що називається, коса на камінь. Обидва суперники технічні, в прекрасній атлетичної формі, майже однакових габаритів. У цьому, як уже говорилося, і був заритий собака.
Розстрілювати здалеку, як зазвичай, «проходило» у Володимира Кличка з боксерами нижче ростом, з Ентоні Джошуа не вийшло. В іншому – справа випадку. Сила супертяжів така, що будь-який пропущений удар може стати фатальним. Володимиру не пощастило. Прилетів нізвідки аперкот, знищив його. Джошуа залишалося тільки добити суперника, який похитнувся. Що він, на відміну від Кличка, котрий втратив свій шанс, і зробив.
Я сподіваюся, у Володимира Кличка вистачить розуму і такту не повертатися. Ні до чого йому йти по стопах Тайсона, якого після поразки від Леннокса Льюїса ще пару боїв розмазували по рингу клоуни, про які раніше мало хто чув. Не всім великим вдавалося піти непереможеним. Просто потрібно прийняти це як даність.
Він зробив запаморочливу боксерську кар’єру. Безумовно талановитий, він все ж рідко був яскравим, віддаючи перевагу прорахованій тактиці перед відвертою рубкою. У боксі таких не люблять. Щоби мати успіх у публіки, ти повинен бути або генієм техніки, як Мейвезер і Ломаченко, або вбивцею на кшталт Тайсона і Артуро Гатті, які заливають ринг своєї і чужої кров’ю. Ти повинен дражнити опонента і вражати його захованої за спиною рукавичкою, як Рой Джонс Джуніор. Кличко не володів ні одним, ні іншим, ні третім. Це завжди був більше «Доктор», ніж «Залізний Кулак». Переважна більшість його боїв нагадувало захист докторської дисертації. Ми раз по раз ставали свідками його волі до перемоги, послідовності і наполегливості, розуму і вірності обраній стратегії. Але стиль «фехтувальника» – далекий від видовищності. Ні, все зрозуміло: людина працює, заробляє гроші, все під контролем. А де шоу? Де інтрига? Додайте сюди абсолютно ненормальні перерви між боями. Він так часто і так довго спочивав на лаврах після чергової перемоги, що нам доводилося чекати, поки Володимир Красне Сонечко, знову вшанує нас, смертних, своєю увагою і вийде на ринг. Схоже, в суперважкому дивізіоні нарешті з’явилася гідна «хмаринка». І Сонечко зайшло.
Ну і слава Богу! Спорт є спорт. В «Обозревателе» відразу після бою з’явився жалісний текст в стилі «це біль для всієї України». Ау! Люди! Ви серйозно? Виявляється, ЦЕ ваша біль? А не те, що влада тримає вас за скотів, населення або біжить з України, або здихає, індекс щастя на пів на шосту? Вам більше нема про що переживати? Для вас бокс – це біль? Нічого, втішитеся. Зараз на травневих – на шашлички під горілочку. Потім ще чотири дні вихідних. Правильно. А на фіга вам працювати? У вас же все класно. Це нехай безглузда Америка з Японією орють як прокляті. А у нас, в Україні, все і так «зашибісь»!
Спокійно. На поразці Кличко український бокс не закінчився. У нас є ще Усик, Гвоздик, Ломаченко. Є молодий перспективний супертяж Олександр Тесленко, який тренується під керівництвом легендарного Льюїса. Словом, є ким захоплюватися і за кого переживати.
Пора подбати про те, щоб запаморочення від стрімкої боксерської кар’єри не перекочувало в повсякденне життя, і ми не отримати «метелика-бджолу» з постійно тремтячими руками. У нього все є. Здоров’я, успіх, бізнес, надбання. Він давно відбувся у всьому.
Давайте скажемо йому спасибі, проводжаючи на більш ніж заслужений відпочинок.
Іван Райлі, США, для «Хвилі»
***
Чернівчанин Тесленко виграв ще один бій на профі-рингу, тепер в США
***
