Концепція розвитку ФК і спорту до 2020 р. від Уряду Яценюка – «забавно» (читайте!)

5

Кабінет міністрів України ухвалив Концепцію Державної цільової програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року.

 

Враження такі, що у нас суттєво нічого не зміниться на краще (а десь – і навпаки) –бюджетних burokratia-ua-reporter-comкоштів на фінансування пріоритетних напрямків катастрофічно не вистачатиме, влада реально не буде сприяти інвестиціям у сферу фізичної культури і спорту, натомість бюрократія залишатиметься справжнім реальним пріоритетом діяльності владних органів!

А СЛАБО було б визначити в Концепції такі завдання, як, наприклад, підготувати законодавчу базу для запровадження механізмів виділення земельних ділянок у безстрокове безкоштовне користування для інвесторів, які погодяться будувати важливі для розвитку пріоритетних видів спорту соціальні об’єкти фізкультурно-спортивного спрямування з інфраструктурою (басейни, спортзали, спортмайданчики і т.п., які реально сприяли би покращенню стану справ у сфері, а на супутній інфраструктурі, наприклад, точка громадське харчування, готель, сауна і т.п., бізнесмени-інвестори повертали вкладені інвестиції і, згодом, заробляли би).

Або елементарно озадачити внести зміни до житлової нормативної бази, аби героям Олімпійських ігор, найтитулованішим спортсменам місцеві органи влади могли виділяти житло позачергово за особливі заслуги, а не «відписувались», що, може, й хотіли би допомогти комусь із титулованих спортсменів вирішити житлову проблему, але, бачте, законодавча база не дозволяє (зрозуміло, що це більше «відмазки», але у багатьох випадках відмовляються допомагати зірковим спортсменам саме з подібними поясненнями).

Чи, може, в Концепцію вписали би завдання скоротити мінімум наполовину бюрократичні посади у бюджетних організаціях (або які фінансуються в т.ч. з бюджету) сфери фізичної культури і спорту – зрозуміло, із скороченням і відповідних, вибачте, часто дебільною паперової бюрократії, яка немає нічого спільного з практичною користю і практичною результативністю за наслідками «героїчного виконання» цих бюрократичних функцій.

Чи, може, багато розуму треба, аби, нарешті, передбачити можливості зарахування для навчання у профільні вузи спортсменів, які мають високі досягнення у пріоритетних видах спорту? Не можна було б таке завдання передбачити у Концепції? Для цього навіть додаткового фінансування не потрібно – просто мати бажання, політичну волю.

А як старанно продовжують експлуатувати «страшенно новаторську» тему фінансування через федерації. Тобто реально Мінмолодьспорт лобіює не настільки підсилення ролі федерації в освоєнні бюджетних коштів у рідних видах спорту, як, швидше. Збільшення витрат на їх обслуговування, а отже відповідне зменшення частки фінансування реальних заходів.

Повторюю вкотре! Шановні чиновники з високих кабінетів! У Чернівецькій області щонайменше з 2015 р., без оголошення про якісь «революційні прориви» і «видатні реформаторські кроки», бюджетні асигнування, які стосуються проведення місцевих заходів, відряджень на національні змагання і т.п., використовуються під цілковитим впливом відповідних федерацій (зрозуміло, якщо вони самі цього хочуть, вміють само організуватися і адекватно управляти цими коштами, бо не всі федерації на це здатні, і це теж реалії). Тобто абсолютну більшість відповідних асигнувань вже на початку року розподіляють по федераціях (зрозуміло, що треба залишити відсотків 10 «запасу» для можливості реагувати на зміни, в спорті не все можна передбачити наперед), які управляють цими коштами, при тому, що бухгалтерське обслуговування здійснює профільне управління. Це так складно зробити всюди? Для цього треба стільки полум’яних промов про «реформи»? Чи Концепції потрібні?..

Чи багато треба розуму, аби зрозуміти, що якщо, приміром, у Чернівецькій області 100 тис. грн., передбачених на рік умовно на стрільбу з лука, направляти (по мірі надходження з бюджету) на рахунок федерації, то це призведе до фактичного зменшення цієї суми на заходи в частині бухгалтерського обслуговування (а це, як мінімум, тисяч на 20, якщо брати скромного бухгалтера на пів ставки). Для чого ж це називати «реформами»?!

Можна ще довго продовжувати цю тему. Прикро, що реально у нас влада далі займається лише популізмом і підтримкою та навіть примноженням бюрократії, реально сприяє лише погіршенню ситуації, але подає це як «реформаторство» та «прорив до покращення»…:(

Щоби не дорікали, що «говорити легко», а треба «не бути в кущах», зауважу, що свого часу, будучи керівником обласного спорту, не один десяток письмових пропозицій направив у профільне Міністерство, постійно висловлююсь на проблемні теми публічно, стараюсь бути конструктивним і, наскільки вистачає знань, досвіду, навичок, озвучувати і якісь конкретні пропозиції. А нещодавно навіть відгукнувся на публічну пропозицію долучитися до роботи в рамках Центру підтримки реформ. Надіслав у визначений термін своє резюме. Щоправда, попросив, якщо мова йде не про реальні кардинальні, у т.ч. антибюрократичні зміни, а лише про формальне «переливання з пустого в порожнє», не включати мене ні в які групи. Більше відповіді не було. Розуміти це як те, що туди включили всіх набагато компетентніших за мене (сподіваюсь, саме так і є!), чи, може, все-таки мова лише про формальності та «бутафорні реформи»?.. Судячи з цієї Концепції, – друге, на жаль, більш ймовірно…

Ніколи не вважаю свої думки «істиною в останній інстанції». Хто «в темі» – прошу продовжити дискусію в коментарях, наприклад… Висловлюйтесь, не будьте байдужими!

Георгій МАЗУРАШУ, SportBuk.com,
у 2005-08 рр. керівник обласного спорту

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 9 грудня 2015 р. № 1320-р
Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми
розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року

  1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року, що додається.

Визначити Міністерство молоді та спорту державним замовником Програми.

  1. Міністерству молоді та спорту разом з іншими заінтересованими органами розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року.
  2. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 828 “Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012—2016 роки” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 69, ст. 2638);

пункт 12 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 760 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 83, ст. 3084).

Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК

Інд. 73

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 9 грудня 2015 р. № 1320-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової соціальної програми розвитку
фізичної культури і спорту на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв’язання
якої спрямована Програма

Пріоритетом реалізації державної політики є впровадження в Україні європейських стандартів життя.

На сучасному етапі розвитку України виникає потреба у розв’язанні таких проблем, як:

складне соціально-економічне становище українського суспільства;

демографічна криза, що зумовлена зменшенням кількості населення України з 51,4 мільйона у 1994 році до 42,9 мільйона у 2014 році;

знецінення моральних та патріотичних переконань громадян України у зв’язку з пропагандою жорстокості, насильства, зокрема через засоби масової інформації;

погіршення стану здоров’я населення у зв’язку з прогресуючими хронічними хворобами серця, гіпертонією, неврозом, артритом, ожирінням тощо, що призвело до збільшення на 40 відсотків порівняно з 2007 роком кількості осіб, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи;

невідповідність вимогам сучасності та світовим стандартам ресурсного забезпечення сфери фізичної культури і спорту, зокрема організаційного, кадрового, науково-методичного, медико-біологічного, фінансового, матеріально-технічного, інформаційного;

відсутність сталих традицій та мотивації щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого фактора фізичного та соціального благополуччя, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і збільшення його тривалості.

Аналіз причин виникнення проблеми та
обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Основні причини виникнення проблем, пов’язаних із кризовою ситуацією у сфері фізичної культури і спорту, характеризуються такими факторами:

знецінення традиційних моральних цінностей у зв’язку з пропагандою жорстокості, насильства, зокрема, через засоби масової інформації, що негативно впливає на патріотичні переконання громадян України;

обмежена рухова активність, нераціональне та незбалансоване харчування, асоціальна поведінка у суспільстві;

невідповідність матеріально-технічної бази для забезпечення фізкультурно-оздоровчої діяльності потребам населення за місцем проживання, роботи та в місцях масового відпочинку, в тому числі в сільській місцевості, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями;

низький рівень ресурсного забезпечення дитячо-юнацького та резервного спорту;

відсутність спортивної інфраструктури, спроможної задовольнити потреби населення у щоденній руховій активності відповідно до фізіологічних потреб, зокрема, осіб з обмеженими фізичними можливостями;

невідповідність більшості баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки європейським та світовим стандартам;

недостатній рівень забезпечення спортивним інвентарем та обладнанням навчальних закладів;

нездатність вітчизняних виробників задовольнити попит населення у спортивному обладнанні та інвентарі та конкурувати з іноземними виробниками;

низький рівень проведення засобами масової інформації інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення щодо усвідомлення цінності здоров’я, відповідального ставлення батьків до виховання своїх дітей та відсутність ефективної системи стимулювання населення до збереження здоров’я;

низький рівень престижності професій у сфері фізичної культури і спорту, матеріального заохочення працівників цієї сфери;

низький рівень медичного та медико-біологічного забезпечення осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, та медико-біологічного забезпечення підготовки спортсменів вищої категорії;

недостатній обсяг бюджетного фінансування та неефективне залучення позабюджетних коштів;

відсутність механізму інвестування у розвиток і популяризацію масового спорту;

регуляторні функції з боку держави, що суперечить законодавчій базі та практиці діяльності європейських спортивних організацій.

Комплексне розв’язання існуючих проблем можливе шляхом розроблення, затвердження та виконання Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року (далі — Програма).

Мета Програми

Метою Програми є відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі як важливого фактора здорового способу життя, профілактики захворювань, формування гуманістичних цінностей, створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини, сприяння досягненню фізичної та духовної досконалості людини, виявлення резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного іміджу держави у світовому співтоваристві.

(Прим. SportBuk.com: ось як ви, не дуже шановані керівники держави, дбаєте про позитивний імідж, і до чого це призводить –
Євроігри-2015: Азербайджан з буковинцями у складі – другий у командному заліку)

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі
порівняльного аналізу можливих варіантів

Подальший розвиток фізичної культури і спорту в Україні може бути забезпечений за такими варіантами, що передбачають:

перший — збереження традиційної системи розвитку фізичної культури і спорту, відсутність системного підходу щодо розв’язання нагальних проблем організації дозвілля населення і підготовки національних збірних команд, що не дасть позитивного результату і ще більше загострить кризову ситуацію в Україні;

другийздійснення організаційно-практичних заходів щодо створення автономної системи управління сферою фізичної культури і спорту, в якій буде відсутня координуюча функція з боку держави, а керівництво здійснюється органами, відповідальними за забезпечення розвитку олімпійського руху, із залученням фінансових ресурсів приватного сектору, що скоротить фінансові ресурси державного та місцевих бюджетів для забезпечення розвитку сфери фізичної культури і спорту.

У зв’язку з відсутністю належного інвестиційного клімату в країні та низьким рівнем залучення приватного сектору даний варіант не дасть можливості вирішити проблемні питання у сфері фізичної культури і спорту;

третій, оптимальнийпоєднання зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства для проведення реформи у сфері фізичної культури і спорту з метою приведення її у відповідність з європейськими вимогами і стандартами шляхом визначення як основи європейської моделі реформування та побудови взаємовідносин між органами державної влади та громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, підвищення рівня публічності та прозорості діяльності Мінмолодьспорту, автономності спортивних федерацій, вдосконалення національного антидопінгового законодавства, що сприятиме створенню умов для відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі.

Шляхи і способи розв’язання проблеми,
строк виконання Програми

Для розв’язання проблеми передбачається здійснити до 2020 року комплекс заходів, спрямованих на створення умов для:

відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі;

забезпечення фізичного виховання і спорту в навчальних закладах усіх типів, за місцем роботи, проживання та в місцях масового відпочинку населення, Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів, правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах;

підтримки масового, дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів;

забезпечення розвитку олімпійських, неолімпійських видів спорту, видів спорту інвалідів та видів спорту, не включених до программ Паралімпійських і Дефлімпійських ігор;

популяризації рухової активності як невід’ємного фактора здорового способу життя;

поліпшення організаційного, нормативно-правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, науково-методичного, медичного, інформаційного забезпечення сфери фізичної культури і спорту.

Розв’язання проблем здійснюватиметься, зокрема, шляхом:

внесення змін до законодавства в частині взаємовідносин між органами державної влади і громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості відповідно до європейських стандартів;

cтворення умов для забезпечення оптимальної рухової активності різних груп населення для зміцнення здоров’я з урахуванням інтересів, здібностей та індивідуальних особливостей;

cтворення умов для підвищення ефективності фізичної підготовки у Збройних Силах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів, та правоохоронних органах;

популяризації здорового способу життя та подолання суспільної байдужості до здоров’я населення;

забезпечення функціонування та удосконалення мережі закладів фізичної культури і спорту;

забезпечення відбору осіб, які мають високий рівень підготовленості та здатні під час проведення спортивних заходів витримувати значні фізичні та психологічні навантаження, для подальшого залучення їх до резервного спорту;

підтримки та розвитку олімпійського,  неолімпійського, паралімпійського та дефлімпійського руху;

розбудови спортивної інфраструктури, у тому числі будівництва та модернізації спортивних споруд, із залученням коштів інвесторів;

надання якісних фізкультурно-спортивних послуг.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Виконання Програми дасть можливість:

підвищити рівень охоплення населення руховою активністю на 1-2 відсотки щороку;

створити умови для соціальної адаптації та реабілітації інвалідів і осіб з обмеженими фізичними можливостями;

підвищити рівень готовності молоді до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів, правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах з метою захисту суверенітету та незалежності держави;

підвищити рівень заінтересованості дітей та молоді до соціальних, профілактичних акцій, спрямованих на мотивацію свідомого ставлення до власного здоров’я;

підвищити рівень поінформованості та обізнаності різних груп населення щодо формування здорового способу життя та профілактики негативних явищ серед дітей та молоді;

забезпечити надання якісних фізкультурно-спортивних послуг спортивними клубами та фізкультурно-оздоровчими закладами, які функціонуватимуть відповідно до встановлених стандартів;

залучити до 13 відсотків дітей та молоді віком від 6 до 18 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створити умови для розвитку резервного спорту та ефективного поповнення складу національних збірних команд;

забезпечити збереження провідних позицій українських спортсменів у міжнародних змаганнях різного рівня для піднесення авторитету держави у світовому спортивному співтоваристві;

забезпечити збереження та створення розгалуженої мережі сучасних спортивних споруд (спортивні зали, плавальні басейни, спортивні майданчики тощо), які відповідають національним та міжнародним стандартам, зокрема, із залученням коштів інвесторів;

забезпечити підвищення професійних знань, фахового рівня та вміння працювати в нових соціально-економічних умовах, а також здійснення контролю за станом здоров’я, профілактикою травматизму, захворювань та якістю наданих медичних послуг.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних
і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, буде уточнюватися щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів з урахуванням їх реальних можливостей.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.

Замість P.S. (і тим, хто кому прочитає до кінця):
Згадується популярний колись анекдот про збори в колгоспі. Голова каже: На порядку денному два питання – як відремонтувати сарай і як побудувати комунізм. Оскільки дошок все одно немає, переходимо одразу до другого питання…

***

Гешко «наїхав» на бюрократію і вимагає від влади окремий підрозділ спорту (відео)

***

Аваков очолив «Динамо», але не всі вірять в його корисність для спорту

***

Радійте спортсмени – міністр Жданов доповів про суцільний позитив! (Згідні?!)

***

Міністр Жданов переклав відповідальність за фінансування ДЮСШ на облуправління

***

Асамблея НОК 2015: За Євробаскет-2017 у Києві та припинення спортивної еміграції

***

На Волині заняття в ДЮСШ роблять платними (на Буковині теж «мусять»?)

***

Новий міністр молоді та спорту – вінницький політик з «команди Кучми» (біографія)

***

«Спортивна реформа-2014»: Позитивні зміни чи збільшення витрат на бюрократію?

***

Фізкультура і спорт в Україні: які зміни потрібні/можливі централізовано і на місцях?

***

Фото: На змаганнях у Чернівцях – найбільше міністрів «на квадратний метр»

***

Фото: Міністр Булатов і зірковий Гешко підтримали оздоровчий флешмоб у Чернівцях

***

Міністр молоді та спорту – Дмитро Булатов (біографія і зв’язок зі спортом)

***

Особливості і перспективи розвитку системи управління сферою фізичної культури і спорту

***

5 Comments
  1. Андрій Калинка says

     Все сплановано і написано в космічно-бюрократичному стилі! Але НАЙКРАЩИМ є анекдот від Георгія Мазурашу “Згадується популярний колись анекдот про збори в колгоспі. Голова каже: На порядку денному два питання – як відремонтувати сарай і як побудувати комунізм. Оскільки дошок все одно немає, переходимо одразу до другого питання…”!!!!

  2. Вболівальник says

    Пан Мазурашу, а чому ви тут не згадали тему тих програм, які ви ж не так давно називали дебільними? Чи це не ви казали, що краще писати програму на декілька пунктів, але щоби була конкретика і реально виконати?

  3. Шановний Незнайомцю! (Вболівальнику)
    Так, я вважаю дебільною нашу практику підганяти все типу під Програми, бо насправді це лише додає бюрократичних клопотів, а не позитив…
    Про програму з декількох пунктів, наскільки пригадую, писав хтось інший. Я згідний, що краще писати коротші програми, але реалістичні, простіші.
    Взагалі це дурість займатися такою непотрібною бюрократією, та ще й з розумним виглядом, ніби це справді щось важливе:) Це я про Програми в наших реаліях.
    Коли змушують в спорті розписувати програму по пунктах на 5 років вперед, і хочуть конкретики – що можна подумати про тих, які цього вимагають?:) Що вони просто неадекватні? Це треба мати багато розуму, щоби розуміти, що це ідіотизм – вписувати в програму на 5 років вперед якісь конкретні змагання, конкретні поїздки з конкретними кошторисами. Краще б доклали зусиль і розробили нормальну формулу для розподілу тих коштів залежно від пріоритетів і результатів. Тоді достатньо було б затвердити пріоритети, напрямки фінансування і вказати, що кошти будуть виділятися за формульним розрахунком. 

  4. Андрій Калинка says

    Цікавий факт в концепції “залучити до 13 відсотків дітей та молоді віком від 6 до 18 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створити умови для розвитку резервного спорту та ефективного поповнення складу національних збірних команд;”…я не знаю як всі інші хто прочитав але я людина забобонна…13 це нещасливе число(чортова дюжина)!!! А чому 13 а не 26% звідки взялась ця цифра із Всесвітньо відомої енциклопедії “Стеля”(Потолок)????

  5. Вболівальник says

    Спасибо:)

Leave A Reply

Your email address will not be published.