Верховна Рада «прокотила» спортивний законопроект (як голосували буковинці)

0

Проект Закону про приєднання України до Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS) (№0205), який розглядався у Верховній Раді 16.01.2019 р., на жаль, не отримав необхідної підтримки від депутатів і не був ухвалений…

Цікаво, що Резолюцію CM/Res (2010)11 Комітету Міністрів Ради Європи про підтвердження укладення Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS)  підтримала навіть Росія (в числі 33 країн), а український парламент чомусь відповідний законопроект «прокотила»…

Сам текст Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS) дивіться нижче.

Тут до вашої уваги інформація про те, як голосували буковинські нардепи за цей законопроект, і виступ Івана Рибака, який з трибуни Верховної Ради згадав Івана Гешка та ще ряд знаних земляків-спортсменів і закликав підтримати цей законопроект:

«Іван Гешко, Валерій Чоботар, Юрій Томюк, Іван Кожокарь, Наталія Лупу, Лідія Січенікова, Руслана Цихоцька, В’ячеслав Антонюк, Олександр Вишняк, Степан Грекул, Тетяна Дорохова, Еміль Ібрагімов, Вадим Клим, Павло Лукан – це прізвища відомих спортсменів Чернівецької області. І таких прізвищ було б набагато більше, якщо б держава частіше сприяла розвитку спорту в Україні. Тепер ми маємо шанс це зробити.


Тому сьогодні на ранковому засіданні ВР закликав колег підтримати Законопроект про приєднання України до розширеної часткової угоди про спорт (EPAS), від якої напряму залежать стандарти розвитку українського спорту. За період роботи Верховної Ради восьмого скликання багатьом народним депутатам вдавалося привернути увагу Уряду до потреби створення якісних умов для занять спортом молодого покоління українців. Це дало результати. На місцях будуються і реконструюються футбольні поля та стадіони, встановлюються спортивні майданчики, відновлюються спортзали при навчальних закладах, відкриваються нові басейни у школах, вишах, навіть районах.

Зокрема, ще у минулому році у Чернівецькій області ми розпочали капітальний ремонт шкільного басейну у селі Шипинці, що на Кіцманщині, тож незабаром найменші мешканці району зможуть займатися плаванням у сучасних та комфортних умовах. Крім цього, з державного бюджету виділено кошти на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва басейну у м. Вижниця. Окремо кошти спрямовано на міні-футбольні поля у м. Кіцмань та смт Лужани Кіцманського району, а також у с. Іспас Вижницького району. Також проводиться капітальний ремонт стадіону «Карпати» ім. А. Гусіна у смт Путила. У школах села Драчинці Кіцманського району та села Підзахаричі Путильського району проведено капітальний ремонт спортивних залів. У навчальних закладах Кіцманського, Путильського, Сторожинецького та Вижницького районів придбано спортивне обладнання та інвентар, а також встановлено спортивні та ігрові майданчики. І це тільки частина того, що вже вдалося зробити для фізичного виховання дітей на Буковині. Але далеко ще не все, що потрібно.

На жаль, у багатьох школах нашої держави взагалі відсутні приміщення для занять учнів спортом. І на всі ці потреби необхідне фінансування. Уряд намагається закривати ці діри, незважаючи на іншу соціальну проблематику, і тут дуже би не завадила грантова допомога наших європейських партнерів.

Тому дуже шкода, що сьогодні у залі засідань не вистачило необхідної кількості голосів для підтримки Законопроекту № 0205, який спрямовано на поліпшення міжурядового співробітництва в сфері фізичної культури і спорту в рамках Ради Європи, а також є подальшим кроком у напрямку європейської інтеграції. Це свідчить про те, що цілі галузі українського спорту залишаються закритим акціонерним товариством зі своїми вузькими інтересами.

Переконаний, потрібно негайно повернутися до повторного розгляду цього принципового питання, за яким, окрім усього, розвиток дитячого та юнацького спорту».

***

Ось як голосували за цей законопроект буковинські (або пов’язані з Буковиною) нардепи: ЗА – Вадим Денисенко (навчався в Чернівецькому національному університеті), Віктор Король, Марія Матіос, Богдан Онуфрик, Іван Рибак, Роман Романюк (народився на Буковині, навчиався в університеті у Києві, де і «осів»), Сергій Рудик (обраний у 198 одномандатному окрузі Черкаської області від партії ВО «Свобода»), Владислав Севрюков, Григорій Тіміш (БПП), Максим Бурбак, Михайло Гаврилюк (обраний у київському виборчому окрузі №95), Олександр Дроздик, Андрій Іванчук (навчався у ЧНУ, працював у Чернівцях), Микола Федорук (Народний фронт), Павло Кишкар (позафракційний, служив на офіцерських посадах у Чернівцях); ПРОТИ – Іван Мирний, Михайло Папієв (Опозиційний блок), ВІДСУТНЯ – Оксана Продан (БПП).

Нардепи (фракції) розгляд
за скороченою
процедурою (83 ЗА)
в цілому
(190 ЗА)
повернення
до розгляду
(187 ЗА)
повернення
до розгляду
(183 ЗА)
БПП        
Вадим Денисенко не голосував не голосував не голосував не голосував
Віктор Король за відсутній відсутній відсутній
Марія Матіос не голосувала не голосувала не голосувала не голосувала
Богдан Онуфрик за за за за
Оксана Продан не голосувала не голосувала не голосувала не голосувала
Іван Рибак не голосував за за за
Роман Романюк за за за за
Сергій Рудик відсутній за за за
Владислав Севрюков за за за за
Григорій Тіміш не голосував за за за
Народний фронт        
Максим Бурбак не голосував за за за
Михайло Гаврилюк за за за за
Олександр Дроздик відсутній відсутній відсутній відсутній
Андрій Іванчук не голосував не голосував не голосував не голосував
Микола Федорук за не голосував за за
Опозиційний блок        
Іван Мирний проти за не голосував утримався
Михайло Папієв не голосував за не голосував утримався
Позафракційний        
Павло Кишкар за за за за

***

Цікаво, що за законопроект, який вніс президент Петро Порошенко, його фракція не додала 62 голоси (41 не голосував, 21 відсутні), не голосував навіть його старший син-нардеп Олексій Порошенко… Не складно порахувати, що якби за законопроект Порошенка проголосували би навіть присутні у ВР члени його фракції, які чомусь не голосували, було би 131 голос і рішення ухвалили би…

Оксана Продан в коментарі fakty.cv.ua пояснила, що просто не було депутатів у залі…

***

Резолюція CM/Res (2010)11 Комітету Міністрів Ради Європи про підтвердження укладення Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS)
(прийнята Комітетом Міністрів 13 жовтня 2010 року на 1095-му засіданні заступників Міністрів)

Представники Комітету Міністрів від Албанії, Андорри, Вірменії, Азербайджану, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Кіпру, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Греції, Угорщини, Ісландії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Монако, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Російської Федерації, Сан-Марино, Сербії, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, та «Колишньої Югославської Республіки Македонії»,

визнаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її державами-членами з метою захисту та реалізації ідей та принципів, які становлять їхню спільну спадщину, а також сприяння їхньому економічному та соціальному прогресу, зокрема шляхом досягнення спільних цілей, спрямованих на захист та розвиток європейської культури;

враховуючи Статутну резолюцію Res(93)28 Комітету Міністрів про часткові і розширені угоди;

враховуючи Резолюцію Res(96)36 Комітету Міністрів, яка встановлює критерії для часткових та розширених угод Ради Європи;

враховуючи Резолюцію CM/Res(2007)8, якою було укладено Розширену часткову угоду про спорт (EPAS) на початковий період у три роки;

враховуючи резолюції, прийняті на конференціях міністрів європейських країн, відповідальних за спорт, починаючи з 1975 року, зокрема Резолюцію № I про майбутнє всеєвропейське спортивне співробітництво, прийняту на 17-й неформальної зустрічі міністрів спорту європейських країн (м. Москва, 20-21  жовтня 2006 року) та Резолюцію № II про поточні питання всеєвропейського спортивного співробітництва, прийняту на 18-й неформальній Конференції міністрів Ради Європи, відповідальних за спорт (м. Баку, 22 вересня 2010 року);

враховуючи значну роботу, проведену Комітетом зі спортивного розвитку (CDDS) з 1977 року щодо розвитку політики, спрямованої на підтримку спорту в державах-членах Ради Європи;

враховуючи Європейську культурну конвенцію від 19 грудня 1954 року (ETS № 18);

враховуючи Європейську конвенцію про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема, футбольних матчів (ETS № 120), Антидопінгову конвенцію (ETS № 135) та Додатковий протокол до неї (ETS № 188);

враховуючи рекомендації Комітету Міністрів державам-членам про переглянуту Європейську спортивну хартію (Рекомендація Rec(92)13-rev) та переглянутий Кодекс спортивної етики (Рекомендація CM/Rec(2010)9);

беручи до уваги висновки Третього саміту глав держав та урядів Ради Європи (м. Варшава, 16-17 травня 2005 року), який порекомендував «Раді Європи продовжити діяльність щодо розробки рекомендацій у сфері спорту»;

беручи до уваги те, що природні цінності спорту, такі як повага, взаєморозуміння та чесна гра є чудовими інструментами для просування цінностей та цілей Ради Європи;

усвідомлюючи унікальне місце, яке спорт займає у сучасному суспільстві, та його потенціал для підтримки демократії, участі, залучення, мотивації, всеохопленності та соціальної єдності;

наголошуючи на важливості та значенні спорту в сучасному суспільстві, особливо з політичної, соціальної, культурної та економічної точки зору;

усвідомлюючи роль спорту в підтримці соціальної інтеграції, зокрема серед молодих людей, та у збереженні здоров’я населення;

будучи переконаними в тому, що діяльність у цій сфері повинна здійснюватися в рамках Ради Європи шляхом застосування Розширеної часткової угоди;

цим, приймають рішення про укладення Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS), яка регулюється Статутом, що додається до цього документа;

висловлюють побажання, щоб найближчим часом усі держави-члени Ради Європи та інші держави-члени Європейської культурної конвенції стали членами Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS).

 

Переглянутий Статут Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS)

Стаття 1 – Завдання

 1.1 Розширеною частковою угодою про спорт буде здійснюватись міжурядове співробітництво з питань спорту відповідно до рішень Керівної ради, враховуючи політичні очікування, висловлені на засіданнях міністрів;  зокрема, будуть виконуватись такі завдання:

 Вироблення політики та встановлення стандартів

  • шляхом співробітництва і переговорів з усіма зацікавленими сторонами, розробляє стратегічні напрями політики у сфері спорту та встановлює відповідні стандарти, які відображають важливість спорту в сучасному суспільстві;
  • стимулює та забезпечує координацію політики у сфері спорту та стандартів на території та між державами-членами, зокрема з метою створення безпечних умов для спортивної етики наскільки це можливо;
  • у разі необхідності, направляє на розгляд та можливе ухвалення Комітетом міністрів проекти рекомендацій, а також пропозиції щодо конвенцій;
  • пропонує напрями політики, необхідні для вирішення актуальних проблем спорту на міжнародному рівні;
  • забезпечує розвиток спорту як засобу заохочення здорового способу життя.

Моніторинг

  • здійснює моніторинг застосування відповідних спортивних рекомендацій державами-членами Угоди, зокрема Європейської спортивної хартії (Рекомендація Rec (92)13-rev) та Кодексу спортивної етики (Рекомендація CM/Rec (2010)9).

 Нарощення потенціалу

  • вживає заходів для нарощення потенціалу у сфері «Спорт для всіх».

 Засідання міністрів

  • регулярно здійснює підготовку засідань на рівні міністрів, які є відкритими як для членів Розширеної часткової угоди про спорт, так і для інших держав-членів Європейської культурної конвенції, а також забезпечує виконання прийнятих рішень.

1.2 З цією метою Розширена часткова угода про спорт, зокрема:

  • за необхідності, співпрацює щодо питань з Постійним комітетом Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема, футбольних матчів (T-RV), Моніторинговою групою Антидопінгової конвенції (T-DO), Спеціальним Європейським комітетом Всесвітнього антидопінгового агентства (CAHAMA) та, у тому числі, розглядає можливість включення до програми своєї діяльності роботу, пов’язану з розвитком конвенцій Ради Європи, що стосуються спорту;
  • координує свою роботу з діяльністю інших секторів Ради Європи і співпрацює у багатосекторальних ініціативах та інших спільних програмах, визначених Генеральним секретарем;
  • у разі необхідності, розвиває співробітництво з Європейським Союзом;
  • розвиває співробітництво з міжнародними, регіональними та національними неурядовими спортивними організаціями та антидопінговими структурами.

Стаття 2 – Приєднання та членство

2.1 Будь-яка держава-член Ради Європи або Договірна сторона Європейської культурної конвенції може приєднатись до Розширеної часткової угоди шляхом надсилання повідомлення на адресу Генерального секретаря Ради Європи.

2.2 Комітет Міністрів у складі представників держав-членів Розширеної часткової угоди про спорт може більшістю голосів, визначеною пунктом «d» статті 20 Статуту Ради Європи, запросити будь-яку державу, яка не є членом Ради Європи, приєднатися до Розширеної часткової угоди про спорт після проведення консультацій з державами, які не є членами Ради Європи, а є учасниками Розширеної часткової угоди про спорт. Держава, яка не є членом Ради Європи, що отримала таке запрошення, повинна повідомити Генеральному секретарю про свій намір стати членом Розширеної часткової угоди про спорт.

2.3 Держави-члени Ради Європи та інші сторони Європейської культурної конвенції, а також інші держави, які отримали запрошення, зазначене у пункті 2.2 цієї статті, можуть звернутися із запитом про надання статусу спостерігача Розширеної часткової угоди про спорт. Рішення з таких питань прийматимуться Керівною Радою Розширеної часткової угоди про спорт.

2.4 Парламентська асамблея Ради Європи та Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи можуть брати участь у роботі Розширеної часткової угоди про спорт без права голосу.

2.5 Європейський Союз може брати участь у роботі Розширеної часткової угоди про спорт без права голосу. Він може стати членом Розширеної часткової угоди про спорт відповідно до умов, погоджених з Комітетом міністрів.

2.6 Комітет Міністрів у складі представників держав-членів Розширеної часткової угоди про спорт може більшістю голосів, визначеною пунктом «d» статті 20 Статуту Ради Європи, уповноважити Розширену часткову угоду про спорт запрошувати міжнародні та неурядові організації, або інші органи взяти участь у роботі Розширеної часткової угоди про спорт як спостерігачів без права голосу.   

Стаття 3 – Керівна Рада

3.1 Керівна Рада Розширеної часткової угоди про спорт складається з одного представника, який призначається урядом кожної держави-члена Розширеної часткової угоди. Представник національного спортивного руху, який був належним чином схвалений урядом, може бути включений до Керівної Ради як додатковий член національної делегації без права голосу. Два представники Консультативного комітету, визначені пунктом 3.7 цієї статті та призначені Консультативним комітетом, беруть участь у Керівній Раді без права голосу.

3.2 Керівна Рада обирає зі своїх членів склад Бюро, до якого входять один Голова, один заступник Голови, чотири інших члени та два представники Консультативного комітету без права голосу, на дворічний термін з правом переобрання лише один раз.

3.3 Керівна Рада:

  • відповідає за загальне виконання завдань, покладених на Розширену часткову угоду про спорт;
  • затверджує проект щорічної програми діяльності Розширеної часткової угоди про спорт та відповідно до Фінансових правил Ради Європи подає Генеральному секретарю Ради Європи пропозиції щодо розробки проекту щорічного бюджету перед його поданням до Статутного комітету, який створюється відповідно до статті 5;
  • приймає рішення щодо відповідності пілотних проектів політичним пріоритетам Ради Європи та складає відповідні бюджети;
  • здійснює моніторинг виконання програми діяльності та управління фінансами Розширеної часткової угоди про спорт;
  • ухвалює та подає Комітету Міністрів щорічний звіт про діяльність.

3.4 Керівна Рада збирається один раз на рік у штаб-квартирі Ради Європи. Відповідно до питань порядку денного вона може запросити представників Консультативного комітету, а також представників відповідних органів Ради Європи взяти участь у своїх засіданнях без надання їм права голосу.

3.5 Керівна Рада може визначати оперативні завдання для Бюро. Бюро скликається головою Керівної ради щонайменше один раз на рік.

3.6 Керівна Рада приймає рішення більшістю у дві третини голосів, при цьому кожна держава-член має один голос. Процедурні питання вирішуються більшістю голосів. Стосовно інших питань, Керівна Рада приймає власні правила процедури та будь-які інші розпорядження, необхідні для діяльності виконання своїх завдань.

3.7 За погодженням з Комітетом Міністрів відповідно до положень пункту 2.6 статті 2 створюється Консультативний комітет, до складу якого входять представники міжнародних та неурядових організацій, або інших установ, які запрошуються Розширеною частковою угодою про спорт як спостерігачі. Консультативний комітет як партнерський орган висловлює свою думку щодо програми діяльності та дає поради щодо рішень Керівної Ради. Керівна Рада призначає Консультативний комітет та визначає його мандат.

Стаття 4 – Бюджет

 4.1 Ресурси Розширеної часткової угоди про спорт складаються з:

  • щорічних внесків кожної держави-члена, яка приєдналась до Розширеної часткової угоди про спорт;
  • будь-яких інших внесків, грошових пожертв або коштів, залишених у спадок відповідно до пункту 4.3 цієї статті.

4.2 Витрати, пов’язані з виконанням програми діяльності, та загальні витрати Секретаріату покриватимуться за рахунок бюджету часткової угоди, сформованого державами-членами та державами, які не є членами Ради Європи, і які є учасниками Розширеної часткової угоди про спорт.

4.3 Розширена часткова угода про спорт також може отримувати добровільні та інші внески, пов’язані з діяльністю Розширеної часткової угоди, за умови попереднього дозволу Керівної ради на отримання цих внесків. За виняткових обставин Генеральний секретар може радитися зі Статутним комітетом перед прийняттям добровільного внеску. Ці внески сплачуються на спеціальний рахунок, відкритий згідно з умовами статті 4.2 Фінансових правил Ради Європи, контроль якого здійснюється Керівною Радою за погодженням з Консультативним комітетом, та спрямовуються на виконання визначених мети та завдань за умови, що вони відповідають цілям Статуту.

4.4 На фінансові ресурси Розширеної часткової угоди про спорт поширюються положення Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи.

4.5 Витрати на проїзд та харчування осіб, які беруть участь у засіданнях Керівної Ради, Консультативного комітету і, у разі необхідності, Статутного комітету, покриваються за рахунок коштів відповідної держави або організації, яка призначила цих осіб.

4.6 Для затвердження бюджету і управління ним Розширена часткова угода про спорт mutatis mutandis застосовує Фінансові правила Ради Європи.

Стаття 5 – Статутний комітет

5.1 Статутний комітет складається з представників Комітету Міністрів держав-членів Ради Європи, які є учасниками Розширеної часткової угоди про спорт, та представників, спеціально призначених для цього державами, які не є членами Ради Європи, а, які є учасниками Розширеної часткової угоди про спорт. Статутний комітет mutatis mutandis застосовує правила процедури Комітету Міністрів.

5.2 Щороку Статутний комітет визначає загальну суму обов’язкових членських внесків до Розширеної часткової угоди про спорт та шкалу внесків, відповідно до якої загальна сума розподіляється між державами-учасницями. Як правило, ця шкала відповідає критеріям визначення шкали внесків до Загального бюджету Ради Європи. Проте, розмір внеску до бюджету Розширеної часткової угоди про спорт держав, які не є Договірними сторонами Європейської культурної конвенції, має становити половину їх внеску, який розраховується відповідно до правил для держав-членів Ради Європи, але не може бути більшим ніж половина внеску найбільших платників внесків, а також не може бути меншим за мінімальний внесок інших держав.

5.3 Статутний комітет щорічно затверджує бюджет Розширеної часткової угоди про спорт, розрахований на покриття витрат, що пов’язані з виконанням програми заходів та загальними витратами Секретаріату.

5.4 Статутний комітет щорічно затверджує річні фінансові звітності Розширеної часткової угоди про спорт, які складаються Генеральним секретарем Ради Європи відповідно до Фінансових правил Ради Європи та подаються до Статутного комітету разом із звітом зовнішнього аудитора, як передбачено Фінансовими положеннями. Для того, щоб звільнити Генерального секретаря від відповідальності за управління протягом відповідного фінансового року, Статутний комітет подає Комітетові Міністрів річні фінансові звітності разом зі схваленням чи будь-якими зауваженнями, а також звіт, складений зовнішнім аудитором, як передбачено Фінансовими правилами.

Стаття 6 – Секретаріат

 6.1 До Секретаріату Розширеної часткової угоди на чолі з Виконавчим секретарем також повинен входити Генеральний секретар Ради Європи.

6.2 Виконавчий секретар може звертатися до установ та незалежних експертів з питань, пов’язаних із виконанням програми.

6.3 Секретаріат Розширеної часткової угоди про спорт розміщується у штаб-квартирі Ради Європи.

Стаття 7 – Внесення змін

Комітет Міністрів у складі представників держав-членів Розширеної часткової угоди про спорт після проведення консультацій з іншими державами-членами, визначеними статтею 2, може більшістю голосів вносити зміни до цього Статуту, як це передбачено  пунктом «d» статті 20 Статуту Ради Європи.

 Стаття 8 – Вихід з Розширеної часткової угоди про спорт

 8.1 Будь-який член може вийти з Розширеної часткової угоди про спорт шляхом надсилання заяви Генеральному секретарю Ради Європи.

8.2 Генеральний секретар підтверджує отримання заяви та інформує про це членів Розширеної часткової угоди про спорт.

8.3 Вихід з Розширеної часткової угоди про спорт набирає чинності:

  • наприкінці фінансового року, в якому було зроблено заяву про вихід, якщо така заява була подана до 1 червня фінансового року;
  • наприкінці наступного фінансового року, якщо заяву про вихід було подано 1 червня фінансового року або пізніше.

8.4 Відповідно до статті 18 Фінансових правил Ради Європи, Керівна Рада аналізує фінансові наслідки виходу держави-члена з Розширеної часткової угоди про спорт та вживає відповідних заходів.

8.5 Генеральний секретар негайно інформує відповідного члена про наслідки, які матиме для нього вихід з Розширеної часткової угоди про спорт.

***

Оставьте ответ

Ваш электронный адрес не будет опубликован.