Інститут здоров’я, спорту і туризму назвали ім’ям олімпійської чемпіонки

By Георгій Мазурашу Last updated Жов 5, 2017

Уперше в Україні інститут названий ім’ям видатної спортсменки за її життя. У Запоріжжі, яке представляла бігунка-володарка повного комплекту олімпійських нагород Тетяна Самоленко, її ім’ям названо Інститут здоров’я, спорту і туризму.

Про таке рішення Тетяна Володимирівна (нині – Апайчева, у великому спорті відома як Самоленко і Доровських) повідомила SportBuk.com ще перед «Буковинською милею 2017», на яку вона була запрошена почесною гостею, але не змогла приїхати якраз через поїздку до Запоріжжя. У місті, яке стало рідним під час блискучої спортивної кар’єри, олімпійська чемпіонка брала участь у науковій конференції, плюс стала співавторкою гарної новини.

Зі мною провели перемовини у вузі, де я працювала, і тепер він буде названий «Інститут здоров’я, спорту і турихму імені Тетяни Самоленко, – зазначила тоді Тетяна Володимирівна.

Вже про факт офіційного перейменування повідомив чоловік героїні – у минулому знаний десятиборець і екс-наставник збірної України з легкої атлетики Олександр Апайчев: «Сьогодні, в день святкування 25-річчя Класичного приватного університету (м. Запоріжжя), Інститут здоров’я, спорту і туризму названий ім’ям Тетяни Самоленко!!! Танюшка, пишаюся тобою!!!»

***

За лаштунками прем’єрних змагань «GoldenHurdles 2017» у Вінниці Тетяна Володимирівна цікаво розповідала, як вона потрапила в Запоріжжя і у великий спорт. Запорізький навчальний заклад, в якому потім вона навчалась, надіслав, за її словами, у різні куточки СРСР тисячі листів, в яких пропонували здібним до спорту випускникам їхати до Запоріжжя навчатися і удосконалювати майстерність. Надійшов такий лист і до рідного для майбутньої олімпійської чемпіонки селища. І тамтешня поштарка понесла листа не в школу, а прямо до Хамітових і сказала Тетяні: «Це тобі» (бо вирішила, що це актуально саме для цієї «шустрої» дівчинки). Тетяна, не маючи якихось великих спортивних успіхів, чомусь вирішила пристати на цю пропозицію. Але рідні не одобрили. Довго переконувала і таки переконала відпустити її до Запоріжжя. Назбирали на квиток на літак і відпустили у далеке Запоріжжя. Там Тетяна потрапила на той «кастинг». Дівчат-бажаючих займатися бігом не дуже було. Але вона попросилась бігти з хлопцями. Форми спортивної в теперішньому розумінні не мала. Але прибігла серед перших і отримала вже офіційне запрошення залишитися. А вже незабаром пішли спортивні успіхи, які увійнчались тріумфами світового і навіть найвищого олімпійського рівня! Ось що значить доля…

***

Біографічні дані

Тетяна Володимирівна Самоленко, Апайчева (дівоче прізвище – Хамітова, за першим чоловіком Самоленко, по другому – Доровських). Народилась 12 серпня 1961 в сел. Секретарка (Північний район Оренбурзької області). Радянська і українська спортсменка, легкоатлетка (біг на середні дистанції). Володарка повного комплекту олімпійських нагород, триразова чемпіонка світу.

У юнацькому віці переїхала до Запоріжжя. У легкоатлетичній збірній СРСР – з 1986 року. Цим же роком датується перший виступ спортсменки на великому турнірі – на чемпіонаті Європи в Штутгарті вона стала другою на дистанції 1500 метрів і п’ятою на дистанції вдвічі довшій. У тому ж році Тетяна здобула першу перемогу – на Іграх доброї волі (1500 м).

1987 і 1988 роки стали піком її спортивної кар’єри. У 1987 році вона перемогла на зимовому чемпіонаті світу в Індіанаполісі на трьох кілометрах і стала другою на полуторці, а на літньому чемпіонаті світу в Римі Самоленко викликала фурор, здобувши впевнену перемогу на обох своїх коронних дистанціях.

На Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі Тетяна Самоленко на дистанції 3000 метрів перемогла у фіналі з особистим рекордом 8.26,53. У фіналі на 1500 метрів Самоленко фінішувала третьою слідом за румункою Паулой Іван і колегою по збірній СРСР Лаймуте Байкаускайте. Після Олімпійських ігор Тетяна вийшла заміж і змінила прізвище, деякий час вона виступала під подвійним прізвищем Самоленко-Доровських, потім виступала вже тільки під прізвищем Доровських.

Першість світу 1991 року в Токіо показала, що 30-річна спортсменка не розгубила своїх кращих якостей: Тетяна виграла забіг на 3000 метрів і стала другою на 1500 метрів, поступившись лише Хассіба Булмерка з Алжиру.

На Олімпійських іграх 1992 року в Барселоні Тетяна Доровських представляла вже Об’єднану команду. У забігу на 1500 м Тетяна залишилася четвертою, а на 3000 м здобула срібну медаль, програвши лише подрузі по команді Олені Романовій.

Після барселонської Олімпіади Тетяна взяла участь у декількох змаганнях під прапором збірної України. У 1993 в організмі спортсменки знайшли заборонений препарат станозолол, внаслідок чого вона завершила спортивну кар’єру.

У даний час проживає в Броварах, займається викладацькою діяльністю. Заміжня в третьому шлюбі за відомим десятиборцем Олександром Апайчевим.

Понад десять років викладала в Класичному приватному університеті (Запоріжжя).

Заслужений майстер спорту СРСР (1987), нагороджена орденом княгині Ольги (2002).

В Оренбурзькій області проводиться легкоатлетичний юнацький турнір на призи Тетяни Самоленко-Доровських.

Головні досягнення в кар’єрі:

Олімпійські ігри

Сеул 1988 р. 3000 м – 1 м, 1500 м – 3 м;
Барселона 1992 р. 3000 м – 2 м, 1500 м – 4 м.

***

Чемпіонат світу

Рим 1987. 1500 м – 1 м, 3000 м – 1 м

Токіо 1991. 3000 м – 1 м, 1500 м – 2 м

***