Сергій Задорожняк відзначений Президентом України як «Заслужений працівник»!

3

Один з найактивніших організаторів спортивно-масової роботи на Буковині – директор обласної ШВСМ, голова міської і заступник голови обласної федерації футболу Сергій Задорожняк відзначений почесним званням «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України».

150804-mini-prykordonnyky-ukr-sportbuk-com-48-zadorozhnyak-forma-copy

Відповідний Указ Президента України за №391/2016 датований 10 вересня 2016 р., тобто присвоєне звання було до Дня фізичної культури та спорту.

Це теж один з тих «заслужених заслужених», до яких, як кажуть, не виникає питань щодо справедливості присвоєння цього найвищого звання для працівників сфери фізичної культури та спорту. Вітаємо!

Дуже зворушливо з цим заслуженим визнанням Сергія Григоровича привітала публічно на Facebook його донька Юлія Задорожняк (відома нині журналістка):

«Сергей Задорожняк для мене став прикладом, як не зрадити свою мрію.
Недоспані ночі, нерви на межі, максимальна віддача улюбленій справі – ціна його особистого успіху, а також тих проектів, за які Він береться.
За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність Президент України постановив присвоїти почесне звання “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України” Задорожняку Сергію Григоровичу.
Пишаюсь до сліз».

***

Заслужених все більше і більше, але чи всі настільки заслужені?..

Взагалі можна відзначити, що останнім часом це звання стає на Буковині доволі «масовим». І, до слова, не всі присвоєння сприймаються однозначно спортсменами, тренерами, іншими працівниками сфери.

Приміром, досі залишається «загадкою», як же «Заслуженим працівником фізичної культури і спорту України» став Юрій Миколайович Скорейко, чию кандидатуру двічі відхилила колегія управління молоді та спорту Чернівецької ОДА. Він немало років працював в облспортуравлінні, приблизно рік був начальником, потім у 2005-11 рр. очолював облцентр «Спорт для всіх», останнім часом є керівником фізичного виховання державного професійно-технічного навчального закладу «Чернівецький професійний ліцей автомобільного сервісу», багато років був також футбольним арбітром, тепер – спостерігач арбітражу (інспектор). Але якось ніхто не може назвати щось видатне чи надзвичайне в його роботі, аби присвоювати найвище звання… Хіба навпаки – Юрій Миколайович «відзначився» тим, що в якості директора облцентру «Спорт для всіх» «переслідував» майстра спорту СРСР, мати трьох дітей Ольгу Бибик, яку внаслідок неправомірних дій керівника чотири рази суд поновлював на посаді головного спеціаліста Центру, а одного разу його наказ про звільнення був скасований після втручання прокуратури. Але це не завадило обійти позицію колегії профільного управління ОДА і таки «вирішити питання» присвоєння звання заслуженого… (можливо, зіграло роль, що вони земляки з губернатором?..)

Аналогічно багато хто запитує, а за які такі особливі заслуги присвоїли найвище для працівників сфери звання Ігорю Юрійовичу Наконечному?.. Так, він є тренером молодіжної збірної України, так, він організував доволі масову вже мережу секцій з панкратіону, так, буковинські спортсмени у цьому виді спорту мають чимало нагород чемпіонатів Європи та світу. Але… У цих секціях то діти та підлітки займаються ж не безкоштовно, тобто це своєрідний спортивний бізнес. І успіхи підопічних Наконечного та його колег по «тренерському цеху» у цьому виді спорту є, може, й видатними для панкратіону, але в спорті, загалом, якщо об’єктивно аналізувати – це достатньо «рядові» результати. Про що свідчить і той факт, що першими серед буковинців на свій рахунок досягнення європейського та світового рівня у панкратіоні записали представники олімпійських видів, які у своїх видах, до переходу в панкратіон, як зазначають тренери з тих видів, були рівня призерів чемпіонату області. Не кажучи вже про те, що, як засвідчили оприлюднені нещодавно протоколи Євро-2016, у цьому виді буває, що у категорії є лише один учасник, тобто спортсмени їдуть нібито на змагання високого міжнародного рівня, але «приреченими» бути чемпіонами (у тих протоколах видно, що учасників було більше, ніж розігрувалось медалей…). А ці медалі Наконечний з колегами використовують в якості «приманки» в ті секції панкратіону. Тобто фактично вони дискредитують нормальні спортивні принципи, руйнують олімпійський спорт (який у світі загальновизнаний як найпрестижніший і як «базовий» в оцінці успішності виступів у спорті та роботи тренерів), а за це Ігорю Юрійовичу присвоїли звання «Заслужений працівник…»? Цікаво…

У цей же час, наприклад, майстер спорту СРСР з боротьби дзюдо, Заслужений тренер України, суддя міжнародної категорії з боротьби самбо Георгій Васильович Кіріл, якого вже десятиліття називають одним з найуспішніших керівників і організаторів у сфері фізичної культури і спорту не лише на Буковині, а й в цілій державі, досі цього звання не має. Хтось не знає, чому Кіріла називають одним з кращих в державі?.. Ну, заїдьте у Новоселицю і поцікавтеся, яким чином у райцентрі вдалося зробити першу в Україні стандартну трасу для олімпійського виду велоспорту ВМХ, поспілкуйтесь зі спортсменами, тренерами, меценатами і прикиньте, скільки разів збільшує підтримку спорту в районі Кіріл в додаток до бюджетного фінансування, як район, без якихось потужних підприємств та інших стабільних джерел поповнення, зокрема, спортивного бюджету, примудряється залишатися таким успішним у спорті десятиліттями?.. І вам кожен, хто знайомий з новоселицьким спортом, скаже, що левова частка в успіхах спортивних, організаційних і інфраструктурних належить Кірілу. Але йому звання «Заслуженого працівника» досі не присвоїли. Причому, виявляється, подавали його на це звання вже чотири (!) рази – за часів правління Кучми, потім за Ющенка, за Януковича і тепер вже за Порошенка. Останній раз подала Центральна рада спортивного товариства «Колос» – до ювілею товариства, одного з двох зі всієї України, і все одно не присвоїли… Зате такі, як Скорейко і Наконечний, – заслужені… І совість нікого не мучає, як кажуть?..

Давайте спробуємо згадати всіх буковинських «Заслужений працівників фізичної культури і спорту України».

У 90-х це звання отримали:
Матушевський Микола Миколайович (багато років працював в облспортуправлінні, заслуженого отримав за успіхи мотоклубу «Буковина», де він був серед керівників);
Васильєв (Іцкович) Валерій Володимирович (нині керівник військової підготовки у гімназії №4 звання заслуженого отримав за успіхи мотоклубу «Буковина», де він був серед керівників).
У 2000-х Заслуженими працівниками стали:
Миронюк Георгій Георгійович (найвідоміші його вихованці – чемпіон Європи та світу з бігу на 1500 м Іван Гешко, рекордсмен СРСР серед юнаків з бігу на 110 м з/б Олег Шиман, неодноразовий чемпіон України з бігу на 800 м Володимир ковалик…);
Степанов Володимир Васильович (Заслужений тренер України з легкої атлетики, серед його вихованців – учасники чотирьох Олімпійських ігор, у т.ч. чемпіон Європи зі стрибків у висоту Сергій Сенюков і чемпіонка Європи, срібна призерка чемпіонату світу на дистанції 800 м Наталія Лупу);
Тищук Денис Ілліч (Заслужений тренер України з легкої атлетики, найуспішніші вихованці – учасник Олімпійських ігор 2012 Микола Лабовський, чемпіон світу і рекордсмен України з бігу на 100 км, володар Кубку СРСР з марафону Сергій Яненко, чемпіон світу зі спортивного орієнтування Юрій Омельченко…);
Осадець Микола Манолійович (президент ФК «Університет», під його керівництвом команда ЧНУ неодноразово вигравала національні змагання з футболу серед студентів, його підопічні виступали на трьох Всесвітніх Універсіадах, троє студентів ЧНУ є чемпіонами Всесвітньої Універсіади);
Германюк Юліан Степанович (Заслужений тренер України з боротьби самбо, суддя міжнародної категорії з боротьби дзюдо, голова суддівської колегії Федерації дзюдо України, подавали на звання заслуженого не через облспортуправління)…
У 2015-16 р. звання «Заслужений працівник…» отримали:
Скорейко Юрій Миколайович (вище написані деякі його регалії, подавали на звання заслуженого не через облспортуправління);
Іліка Іван Георгійович (майстер спорту СРСР з легкої атлетики, багаторічний керівник СК «Локомотив»);
Наконечний Ігор Юрійович (вище деякі регалії написані);
Орлецький Василь Григорович (голова обласної федерації футболу, віце-президент ФФУ, свого часу багато років, будучи бізнесменом, підтримував ФК «Лужани», який вигравав аматорський чемпіонат і Кубок України, пізніше був президентом і спонсором ФК «Буковини», при ньому команда повернулась до І ліги);
Задорожняк Сергій Григорович (описано вище)…

20.01.2018 р., нарешті:) – Кіріл Георгій Васильович (заслуги зрозумілі!).

Хто має відомості про інших буковинських «Заслужених працівників фізичної культури і спорту, прохання надати цю інформацію в коментарях або на e-mail: sportbuk@gmail.com
SportBuk.com

***

Сергій Григорович Задорожняк (футбол)

***

3 Comments
  1. Альберт says

    Орлецький та Задорожняк із “останньорічних” – зрозуміло. Цілком. Хто, як не вони??? А от інші… Всі інші прізвища “останніх” викликають не те, що сумнів, а…((

  2. Зате Георгій Кіріл ніяк не стане заслуженим… Може, в панкраіон йому податися, чи переселитися по-ближче до губернатора чи що…:)

  3. Андрій says

    Єдиний великий мінус це те що Задорожняк з федерацією профукали Електронмаш

    Уєфа просить побудувати щось,дає гроші, а вони з міськрадою невідомо чим займаються

    Ганьба такому місту з федерацією

Cancel Reply

Your email address will not be published.