Микола Лабовський: «Міжнародник» – добре, але потрібні ще вищі результати!

«Новоспечений» майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики Микола Лабовський доволі спокійно сприйняв своє підвищення в класі та побиття рекорду титулованого Івана Гешка на дистанції 3000 м. Головне, на думку вихованця Дениса Тищука, показувати результати, які дозволяють боротися за нагороди на престижних офіційних міжнародних стартах. Про це, і не лише, Микола Лабовський після виконання нормативу «міжнародника» на Кубку України в Ялті ексклюзивно розповів sportbuk.com.Миколо, вітання з Буковини з виконанням цього високого нормативу!

Дякую!

Як самопочуття після забігу, як почуваєшся в ролі «міжнародника»?

Почуваюся як зазвичай, нічого особливого не помічаю (сміється – авт.).

Може, ще не усвідомив, що став «міжнародником»?

«Міжнародник» – це добре, але потрібно показувати кращі результати, які дозволятимуть боротися за нагороди на чемпіонатах Європи і світу та інших представницьких змаганнях.

Ти знаєш, що побив рекорд Буковини титулованого земляка Івана Гешка?

Казав мені це директор нашої ШВСМ Сергій Григорович Задорожняк. Але ж я перевищив той рекорд лише на пару десятих секунди (рекорд Гешка – 7.52,23, рекорд Лабовського – 7.51,95 – авт.). До того ж, Іван той рекорд встановив у 22 роки, а мені недавно 27 «стукнуло».

І все ж, чи можна вважати, що ти готовий бігти і інші дистанції як Гешко?

Ну, це ми будемо бачити. Я не проти (сміється – авт.). Зараз потрібні хороші старти. Самому нереально піднімати планку особистих рекордів… А топтатися на місці не дуже цікаво. Ми так з Сергієм Лебедем і міркували: ну, побіжимо зі всіма, а на фініші втечемо, і що з того? Тому домовилися бігти на результат – вели по черзі по одному колу.

Це був «зговор»?

«Сміється – авт.) Так.

То це він виграв, тому що його черга була вести біг на останньому колі?

(Сміється – авт.). На фінішному колі Сергій прискорився і втік від мене. Як-ні-як Лебідь – це дуже сильний бігун, а 3000 м – це, можна сказати, його коронка на доріжці.

Але ж на 1500 м ти його випередив на фініші Чемпіонату України-2006…

А то не його коронна дистанція (сміється – авт.).

У тебе резерви ще були?

Принаймні, не «закислило» сильно. Буває, що прибігаєш «на зубах». Слава Богу, цього разу не добігав «на автопілоті».

Невже при таких результатах і статусі фіналіста Чемпіонату Європи для тебе досі такою гострою залишається проблема нестачі хороших стартів?

На жаль, так.

А менеджер?

Несерйозний він якийсь виявився… Він заладив, що потрібний результати, щоби заявити на хороші змагання. А де показувати результати, якщо немає стартів, на яких можна було б змагатися у хороших компаніях. Замкнене коло якесь…

Може, треба тоді змінити менеджера?

Не можна, а треба (сміється – авт.).

Які твої перспективи поїхати на ІІ Командний Чемпіонат Європи, враховуючи, що ти був другим на дистанції 3000 м?

Наскільки я зрозумів, я все-таки поїду і бігтиму 3000 м, бо Сергій Лебідь буде там виступати на дистанції 5000 м.

Отже, наступний старт – це вже буде у Будапешті?

Ні, ще маю старт через декілька днів у Стамбулі на дистанції 1500 м.

Це ті змагання, де від тебе «постраждав» турок Аккаш, який був четвертим на Чемпіонаті світу-2006 у приміщенні?

Так, позаторік я у нього там виграв. Сподіваюся, Халіл Аккаш буде і цього року бігти. І взагалі маю надію, що приїдуть ще якісь сильні бігуни, що будуть хороші біга. А то я вже трохи заскучав по високим швидкостям…

Повернемося до теми «міжнародника». Хто перший привітав?

На стадіоні після забігу хлопці підходили і вітали.

А з Буковини?

Першим привітав тренер Денис Ілліч Тищук… Хоча ні – першою була все-таки наша стрибунка Ірина Микитюк. Вона випередила у цій справі Тищука на «фініші» (сміється – авт.).

А твій офіційний партнер – керманич туркомплексу «АКВА-ПЛЮС» Георгій Козьма – вже знає про твою «міжнародність»?

Йому ніби вже повідомили. Мені незручно було телефонувати, щоби не подумав, що я винагороду випрошую (сміється – авт.). До речі, я Георгію Федоровичу дуже вдячний за ту допомогу, яку він надавав і, напевно, ще буде надавати.

***

Кубок України, Ялта (2 день, 28.05.10)

3000 м. 1. Сергій Лебідь (Донецька) – 7.47,35 (МСМК). 2. Микола Лабовський (Чернівці, «Динамо», офіційний партнер – туркомплекс «АКВА-ПЛЮС», тренери – Денис Тищук, Ірина Ячнюк) – 7.51,93 (МСМК, рекорд області)

***

Буковинці-майстри спорту міжнародного класу з легкої атлетики: Валентина Козир (стрибки у висоту, 60-ті роки), Абрам Кривошеєв (800 м, 60-ті роки), Сергій Сенюков (стрибки у висоту, 1974 р.), Зоя Гаврилюк (марафон, 1989 р.), Павло Тарновецький (десятиборство, 1984 р., виступав вже за Львівську область), Сергій Яненко (марафон, 1987 р.), Євгенія Ставчанська (потрійний стрибок, 1999 р.), Іван Гешко (1500 м, 2001 р.), Станіслав Лазюта (надмарафон – 100 км, 1997 р.), Наталя Лупу (800 м, 2008 р.), Микола Лабовський (3000 м, 28.05.2010)…

(Олімпійський чемпіон з бігу на 100 м та 200 м (1972 р.) Валерій Борзов в дитинстві майже 10 років жив у Чернівцях)

Примітка: Якщо маєте уточнення або додаткові дані щодо наведеної статистики, напишіть нам на sportbuk@gmail.com

Микола Лабовський. Фото Георгія Мазурашу

Микола Лабовський. Фото Георгія Мазурашу

Подібні публікації:

  1. Лабовський перемагає в Туреччині
  2. Легка атлетика: «Буковинську милю-2011» виграв Микола Лабовський
  3. 22.05.2010, web-конференція героїв Кубку Європи (Наталя Лупу, Микола Лабовський)
  4. Кубок України (2 день): Лабовський побив рекорд Гешка!
  5. Командний Чемпіонат Європи: Лабовський здобуває «срібло» на 3000 м!

2 коментарі

  1. Валентина.

    Цікаво було б знати, з якого віку Микола почав серйозно займатись легкою атлетикою? Чи це було його єдине спортивне захоплення, чи були й інші види спорту якими він займався? І ,якщо були, то чому саме легку атлетику він вибрав?

  2. Катя

    Коля, а ти одружений? Якщо ні, то чи є у тебе дівчина?

Leave a Reply