Приємний сюрприз від представників “королівських” видів спорту отримали під час різдвяних свят вихованці Чернівецької обласної школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – в гості з подарунками до них завітали кращий спортсмен України 2006 року, чемпіон Європи та світу з бігу на 1500 м Іван Гешко, володар Кубку України-2007 на дистанції 3000 м Олександр Величко та один з кращих бомбардирів місцевого аматорського футболу Олександр Харабара.
Цей візит був запланований ще під час традиційних міжнародних змагань “Буковинська миля”, коли переможець Іван Гешко заявив про намір на свої “призові” придбати спортивний інвентар для учнів школи-інтернату. З цією ж метою під час “Буковинської милі” збирали благодійні внески. Щоправда, зібрана сума виявилася дуже скромною і не дотягнула навіть до ста гривень. Саме низька “благодійна активність” вболівальників та приклад титулованого спортсмена “змусили” тоді взяти на себе “додаткові зобов’язання” і володаря головного призу розіграшу призів серед глядачів (кольоровий телевізор від ПП Ігоря Пинзаря) – знаного буковинського футболіста-аматора Олександра Харабару, який пообіцяв додати від себе до “проанонсованих” подарунків і 3 футбольні м’ячі.
“Роздача призів” трішки затягнулася через насичені спортивний і життєвий графіки Івана Гешка, який, як відомо, є ще й депутатом Чернівецької міської ради, радником голови обласної державної адміністрації Володимира Куліша з питань спорту та почесним президентом відкритого на його честь спортивного клубу “Гешко”.
Разом із спортсменами до знедолених дітей зайшов і керівник обласного спорту Георгій Мазурашу, який ініціював “спортивну” благодійну акцію під час “Буковинської милі”. Враховуючи “підказки” директора школи-інтернату Івана Семенюка (до речі, у минулому – гравця команди з хокею на траві “Університет”), “спортивні” гості подарували його підопічним майже два десятка добротних футбольних і волейбольних м’ячів, ракетки, сітки та шарики для настільного тенісу та інший спортивний інвентар.
“Теплішою” акція стала завдяки тому, що подарунки не вручили “гуртом” в мішку, а з рук в руки окремим “найспортивнішим” учням школи-інтернату.
Одразу після завершення “офіційної частини” знаних спортсменів оточили юні “полювальники за автографами”. Звісно, нікому в задоволенні отримати бажаний підпис не відмовили. Збираючись до інтернату, Іван попросив не повідомляти про “похід” представникам мас-медіа, щоби не перетворювати скромну благодійність на PR-акцію. Проте, на щастя, “витік інформації” все-таки відбувся, тож теплу зустріч в інтернаті побачили і “чужі” очі. Чому на щастя? Тому що подібними вчинками, звісно, не треба вихвалятися, але повідомляти “народу” про них таки варто – бодай для того, щоби інші наслідували такі позитивні приклади. Або щоби потенційні благодійники мали можливість побачити принаймні на якісь миті (під час отримання подарунків) щасливі очі знедолених дітей.
Дякуючи разом з учнями школи-інтернату спортсменам за приємний сюрприз, заступник директора з виховної роботи Віктор Миколайович Москалик зазначив, що такі зустрічі відіграють важливу роль у виховному процесі і “спрогнозував”, що дітки ще довго матимуть “свіжі” позитивні емоції в контексті цієї зустрічі, коли, наприклад, будуть дивитися спортивні трансляції за участю нашого титулованого бігуна. А викладач фізичного виховання Драгош Тодорович Іонуц запевнив, що подарований інвентар буде активно і на користь дітям “експлуатуватися”, а також побажав Івану успіхів в олімпійському сезоні.
